Труханов Геннадій Леонідович

Міський голова Одеси,  депутат Одеської міської ради 4, 5 та 6 скликань, депутат Верховної Ради 7 скликання.

23 листопада 2021 року Народний депутат Вадим Новинський вніс заставу 30,2 мільйони за міського голову Одеси Геннадія Труханова.

11 жовтня 2021 року Вищий антикорупційний суд відмовив прокурору в арешті мера Одеси Геннадія Труханова та призначив заставу в 30,2 мільйона гривень. 

6 жовтня 2021 року Геннадію Труханову та ще трьом посадовцям Одеської міськради вручено підозри в зловживанні службовим становищем і участі в злочинній організації, яка незаконно заволоділа активами територіальної громади Одеси та згодом легалізувала незаконно отримані доходи.

15 листопада 2020 року - обраний міським головою Одеси. 

Згідно з даними екзит-полів на виборах мера Одеси Труханов лідирує і набирає 34,6% голосів. У другий тур з ним виходить кандидат від ОПЗЖ Микола Скорик (17,7%).

22 вересня 2020-го року зареєстрований кандидатом на посаду міського голови Одеси від партії "Довіряй ділам".

У березні 2020-го року з'явилася інформація, що Труханов міг бути причетним до організації замаху на громадського активіста Сергія Стерненка, який виступав проти забудов у сферах інтересів Труханова. Про такий зв'язок раніше заявляв сам активіст.

У 2019 році балотувався до Верховної Ради від партії “Опозиційний Блок” 4 номером у списку як безпартійний. У 2019 році став співголовою партії “Довіряй ділам”.

У 2019 році СБУ відкрила кримінальну справу через наявність у Труханова російського громадянства та підробку документів з метою доступу до державної таємниці.

У 2019 році НАБУ завершило розслідування кримінальної справи проти Труханова щодо ймовірного недекларування ним статків цивільної дружини.

За інформацією журналістів з посиланням на The Paradise Papers, Труханов належав до злочинного угруповання з Одеси, члени якого  заробляли гроші на нафтовій промисловості та відмивали їх у Британських офшорах.

У лютому 2018 році був затриманий правоохоронцями через кримінальну справу щодо розкрадання одеського міського бюджету за схемою, яка завдала державі 185 млн грн. збитків. Суд випустив Труханова на поруки народного депутата Дмитра Голубова. У 2019 році так звану "справу мера Одеси Труханова" було закрито через визнання Конституційним Судом України неконституційною статті Кримінального Кодексу про незаконне збагачення.

З грудня 2017-го по лютий 2018 року переховувся від слідства за кордоном.

У 2016 році ЗМІ писали, що ймовірно Труханов володіє близько 20 офшорними компаніями та має російський паспорт.

У 2015 році обраний Одеським міським головою від партії “Довіряй ділам” вже у першому турі. Того ж року очолював список партії на виборах до Одеської міської та обласної рад.

У 2014 році був вперше обраний міським головою як самовисуванець.

Наприкінці лютого 2014 року вийшов з фракції "Партії регіонів" та вступив до депутатської групи “Економічний розвиток”.

Голосував за "диктаторські закони" 16 січня 2014 року.

У 2012 році був обраний народним депутатом 7 скликання за 136 округом (м.Одеса) від “Партії регіонів” як її член. Був головою підкомітету з питань взаємодії з державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями Комітету Верховної Ради з питань верховенства права та правосуддя.

До того тричі обирався депутатом Одеської міської ради: у 2010 році - за списком “Партії регіонів” (був головою фракції), у 2006 році - за списком “Народного блоку Литвина” (був головою комісії у справах молоді та спорту), у 2005 році (на проміжних виборах) - за мажоритарним округом. 

У 2004-2007 роках - працював радником в апараті Верховної Ради. Також у Верховній Раді 5 скликання працював помічником-консультантом на платній основі народного депутата Олександра Рябеки, протягом 4 скликання - Віктора Развадовського (на платній основі та на громадських засадах).

У 2012 році працював заступником генерального директора по роботі з клієнтами ТОВ “Бруклін-Київ”.

З 2008 до 2011 року – головний спеціаліст відділу по роботі з регіонами Департаменту по роботі з ветеранами Державного комітету України у справах ветеранів.

У 2007-2008 роках був радником директора з питань зв’язків з державними органами та громадськістю у ПП “Укртрансконтейнер”.

У 2002-2003 роках працював помічником представника президента ВАТ “Лукойл” в Україні з питань безпеки.

З 2001 до 2002 року – радник Генерального директора з питань безпеки підприємства з іноземними інвестиціями “Лукойл–Україна”.

У 1993-1996 роках був директором охоронної фірми “Капітан і Ко”.

З 1992 до 1993 року – начальник охорони малого науково-виробничого підприємства “Мінімакс”. До того служив у Збройних Силах, залишив службу у званні капітана.

Закінчив Одеське вище артилерійське командне училище ім. Фрунзе за спеціальністю “інженер з ремонту та експлуатації автомобільної техніки”, Київський національний університет внутрішніх справ за фахом “правознавство” та ОРІДУ НАДУ при Президентові України.

Фігурант антикорупційних розслідувань.