Ларін Сергій Миколайович

Народний депутат Верховної Ради 3, 4, 5, 6, 8 і 9 скликань. Депутат Харцизької міської ради 1 скликання. Фігурант антикорупційних розслідувань, був помічений за кнопкодавством. Голосував за ратифікацію “Харківських угод”.

У 2023 році Ларін разом із рядом інших нардепів підписав звернення до Венеційської комісії через заборону УПЦ МП в Україні. Зокрема у документі вимагали висновку щодо начебто неконституційності такої заборони.

Наприкінці 2022 року проголосував за містобудівну реформу (#5655), яка впроваджувалася в інтересах забудовників і нівелювала вплив громадян на відбудову України. Через спротив громадськості станом на початок 2024 року президент не підписав законопроєкт, а отже він лишається нечинним.

У 2021 році СБУ викликала Ларіна та інших колишніх “регіоналів” на допит у справі про “Харківські угоди”. Ларіна викликали у якості свідка. У 2010 році Ларін був одним із тих, хто проголосував за ратифікацію “Харківських угод”, за якими термін перебування російського флоту у Севастополі подовжили до 2042 року.

У 2020 році згідно з дослідженням Руху ЧЕСНО Ларіна відносили до групи впливу Бойка-Льовочкіна всередині фракції "ОПЗЖ".

У серпні 2020 року став одним із ініціаторів подання до Конституційного Суду щодо відповідності Конституції низки положень антикорупційного законодавства. 28 жовтня КСУ оприлюднив скандальне рішення, згідно з яким скасовується відповідальність за недостовірне декларування та саме електронне декларування. Через рішення КСУ всі справи щодо недостовірного декларування мають бути закриті. 

У 2019 році був обраний народним депутатом Верховної Ради9 скликання від партії “Опозиційна платформа - За життя” (№8 у списку), як член партії. Член однойменної фракції. Секретар Комітету з питань цифрової трансформації. Окрім цього був членом політичної ради “ОПЗЖ” – керівного органу партії.

У 2015 році невдало балотувався до Кіровоградської обласної ради першим кандидатом від “Опозиційного блоку”.

У 2014 році був обраний народним депутатом Верховної Ради 8 скликання від партії “Опозиційний блок” (№6 у списку). Член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах.

У квітні 2014 року Партія регіонів виключила Ларіна зі своїх лав, пізніше він очолив виборчий штаб кандидата в президенти Сергія Тігіпка. 

У 2013-2014 роках був заступником Сергія Льовочкіна - голови Адміністрації Президента.

З 2010 до 2013 року був головою Кіровоградської обласної державної адміністрації.

У 2010 році обраний депутатом Кіровоградської обласної ради від Партії регіонів, був обраний за 43 округом (м.Кропивницький), також був обраний за списком партії. 

У тому ж році очолював Кіровоградський обласний виборчий штаб кандидата у президенти України Віктора Януковича.

З 2008 до 2014 року був головою Кіровоградської обласної організації Партії регіонів.

У 2006 та 2007 роках був обраний народним депутатом Верховної Ради 5 та 6 скликань від Партії регіонів, обидва рази - №65 у списку. 

У 2003 році став народним депутатом Верховної Ради 4 скликання від блоку “За єдину Україну!” (№42  у списку). Член комітету з питань Європейської інтеграції. З 2005 року був уповноваженим представником фракції Партії регіонів “Регіони України”.

З 2002 до 2003 року очолював Донецьку обласну громадську організацію “Фонд підтримки правових реформ”.

У 2001 році став заступником голови Донецької обласного осередку Партії регіонів.

У 1998 році був обраний народним депутатом Верховної Ради 3 скликання від “Народно-демократичної партії”, (№23 у списку). Член комітет з питань молодіжної політики, фізичної культури, спорту і туризму.

У 1997-1998 роках був заступником начальника Управління у справах сім’ї, молоді та туризму Донецької ОДА.

У 1997 році був консультантом Секретаріату Донецької обласної ради, пізніше у тому ж році - спеціалістом Донецького обласного центру соціальних служб для молоді.

З 1996 до 2001 року займав різні посади в Народно-демократичній партії.

З 1991 до 1996 року був головою комітету з молодіжної політики Харцизького міського виконавчого комітету, у ті ж роки був спочатку заступником голови, а потім головою Харцизької міської організації Партії демократичного відродження України.

У 1990 році був обраний депутатом Харцизької міської ради 1 скликання, був головою постійної комісії з питань молодіжної політики, народної освіти і культури.

З 1987 до 1989 року був заступником секретаря та секретарем комсомолу на Харцизькому трубному заводі.

З 1981 до 1983 року проходив службу в Радянській армії, після цього повернувся до роботи на Харцизькому трубному заводі.

У 1981 році працював електромонтером електроремонтного цеху на Харцизькому трубному заводі.

У 1981 році закінчив Донецький політехнічний технікум за фахом “технік-електрик”. У 1990 році закінчив Українську інженерно-педагогічну академію (м.Харків) за спеціальністю “інженер-електромеханік”. 

Народився 11 січня 1962 року у місті Харцизьк Донецької області.