“Падіння”, смартфон і “піаніно”. ТОП-10 кнопкодавств у Верховній Раді

11 лютого о 10:00 у сесійній залі Київської міської ради (вул. Хрещатик, 36) відбудеться тестування сенсорної кнопки, організоване Київрадою спільно з Рухом ЧЕСНО. До участі в тестуванні запрошені народні депутати України та журналісти.

Як продемонстрував чотирирічний досвід столичної міськради, сенсорна клавіша - дієвий засіб проти кнопкодавства. У Верховній Раді подібну кнопку змонтували ще 2008-го, але упродовж наступних років її так і не спромоглися під'єднати до системи голосування. Тож народні обранці ось уже впродовж декількох скликань ВРУ кнопкодавлять майже без обмежень.

Дамокловим мечем для порушників частини 3 статті 84 Конституції України мала б стати криміналізація неособистого голосування. Принаймні з моменту набрання чинності відповідним законом (16 січня 2020 року) жодного нардепа ще не впіймали на кнопкодавстві. З іншого боку, минуло зовсім небагато часу, аби стверджувати, що проблемі покладено край. А запобігання порушенню ефективніше за покарання порушника.

Рух ЧЕСНО підготував підбірку ТОП-10 випадків кнопкодавства у Верховній Раді 8-го й 9-го скликань.

10-е місце. Нардеп від “Опозиційної платформи - За життя” (ОПЗЖ) Володимир Кальцев зараз є рекордсменом Верховної Ради 9-го скликання за кількістю фактів кнопкодавства. Протягом одного пленарного дня, 3 грудня 2019 року, він 9 разів порушив процедуру особистого голосування, натискаючи на кнопку на пульті сусіда Олександра Пономарьова. Згодом Кальцев визнав своє кнопкодавство та заявив, що “шкодує” щодо нього.

9-е місце. 20 червня 2017 року у ВРУ 8-го скликання було зафіксовано один із рекордів кнопкодавства: у масовому порушенні Конституції взяли участь десятеро нардепів. Зокрема, процедуру особистого голосування порушили члени групи “ВідродженняАнтон Яценко, Євгеній Гєллєр, Віталій Хомутиннік, Дмитро Святаш, Віктор Бондар і Станіслав Березкін. Яценко кнопкодавив за трьох, а Гєллєр і Хомутиннік "ставали в позу" над чужими кнопками. Також за відсутніх колег проголосували Михайло Добкін (“Опозиційний блок”), Сергій Фаєрмарк, Олександр Кірш та Андрій Река (всі троє - “Народний фронт”).

8-е місце. У грудні 2019 року мажоритарник із Закарпатської області, член групи “ДовіраРоберт Горват кнопкодавив за відсутнього Валерія Лунченка, прикриваючи руку газетою.

7-е місце. Екс-нардеп Андрій Шинькович, котрий у ВРУ 8-го скликання представляв “Блок Петра Порошенка”, полюбляв кнопкодавити, прикриваючись папірцем. Депутат надавав перевагу аркушу білого кольору, проте іноді використовував і зелену папку.

 

6-е місце. У Верховній Раді 8-го скликання “нарфронтівець” Олександр Романовський голосував за відсутнього колегу, ховаючись за портфелем.

5-е місце. Іноді депутати дивним чином голосують за колег, “падаючи” на їхні робочі місця. Одного разу у ВРУ 8-го скликання така “прикрість” трапилася з членом групи “Відродження” Василем Гуляєвим.

4-е місце. Уже згаданий екс-нардеп Романовський примудрився кнопкодавити за допомогою смартфона. Депутат, сховавши ліву руку за портфелем, натиснув на кнопку телефоном, а потім правою рукою натиснув на кнопку на сусідньому пульті.

3-е місце. У ВРУ 8-го скликання “опоблоківець” Євген Балицький “випадково” натиснув на кнопки на двох пультах, коли перехилився через стійку, ніби шукаючи щось на підлозі.

Балицький “прославився” тим, що прямо в сесійній залі ВРУ показав середній палець представниці Руху ЧЕСНО, яка фільмувала його голосування.

2-е місце. 1 березня 2018 року рекордсмен Верховної Ради 8-го скликання за кількістю фактів кнопкодавства Антон Яценко встановив антирекорд: під час одного голосування він натиснув на кнопки на пультах 7 народних депутатів. Таких кнопкодавів іще називають “піаністами”.

А одного разу під час чергового порушення Яценком Конституції в залі парламенту скандували “Антон! Антон!”.

1-е місце. А нардепи від ОПЗЖ Сергій Ларін і Віктор Чорний “винайшли” цілий механізм, що дозволяє кнопкодавити, не натискаючи на чужу кнопку пальцем. Депутати застосували “кнопконатискач”, змайстрований із трьох товстих книг та чогось схожого чи то на стоси паперу, чи то на папки. Для того, щоб натискання на кнопку за допомогою цього “винаходу” було непомітним, парламентарі прилаштували над пультом для голосування листівки з написом російською мовою “Мы за мир”. Вводити “пристрій” в дію можна було не лише рукою, а й ногою.

 

Читайте також: Бойові стилі кнопкодавів: Як депутати за закони голосують

Бонус. У парламенті кнопкодавив навіть Кіт! А саме Андрій Кіт, котрий у ВРУ 8-го скликання був членом фракції БПП, а зараз входить до групи “Довіра”.