У 2019 році балотувався до Верховної Ради 9 скликання по 135 округу (м.Одеса) як самовисуванець та член "Української морської партії Сергія Ківалова".
Народний депутат 8 скликання. Обраний у 2014 році за округом №135 (Приморський район м.Одеси) як самовисуванець. Член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя. З 2001 року (з перервою у 2007-2014 роках) є головою Української морської партії Сергія Ківалова.
З 2016 року - член фракції “Опозиційний блок”, до того був позафракційним. У 2015 році балотувався на посаду Одеського міського голови від Української морської партії Сергія Ківалова, балотувався першим кандидатом до міської ради від тої ж партії.
З 2012 до 2014 року - народний депутат ВР 7 скликання, обраний за тим же округом від Партії регіонів, вийшов з відповідної фракції 4 липня 2014 року. У 2006 та у 2007 роках був обраний народним депутатом 5 та 6 скликань від Партії регіонів. Був членом Партії Регіонів з 2007 до 2014 року.
З лютого до грудня 2004 року обіймав посаду голови ЦВК. У 2002 році обраний народним депутатом 4 скликання за 136 округом (м.Одеса), висувався від Української морської партії, був її членом. З 2001 до 2004 року очолював Вищу раду юстиції.
У 1998 році обраний народним депутатом 3 скликання як безпартійний самовисуванець за 135 округом (м.Одеса), тоді ж балотувався до Одеської міської ради також як самовисуванець. Був членом фракції СДПУ(о). У 1994-1998 роках був депутатом Одеської міської ради, у 1990-1994 роках - депутат Жовтневої районної у місті Одеса ради.
З 1998 року є президентом Національного університету “Одеська юридична академія”, у 1997 році був ректором Юридичного інституту ОНУ ім.І.І.Мечникова, який був перетворений на вищезгадану академію.
З 1989 до 1997 року працював на різних посадах у Юридичному інституті ОНУ ім.І.І.Мечникова: завідувач кафедри морського та митного права, проректор, професор, доцент, старший викладач.
З 1987 до 1989 року був старшим викладачем, начальником циклу адміністративного права й адміністративної діяльності в Одеській школі міліції. До цього працював на керівних посадах в органах внутрішніх справ, був викладачем та головою профкому Свердловського юридичного інституту.
Закінчив судово-прокурорський факультет Свердловського юридичного інституту (м.Єкатеринбург, РФ). Доктор юридичних наук, професор. Академік Національної академії правових наук та Національної академії педагогічних наук. Заслужений юрист України.
Прогульник засідань комітету у Верховній Раді 8 скликання. Фігурант 5 антикорупційних розслідувань щодо тендерних махінацій. Голосував за “диктаторські закони” 16 січня 2014 року. Співавтор закону “Про засади державної мовної політики”, що був прийнятий у 2012 році.
ЗМІ підозрювали Ківалова у фальсифікації виборів Президента України у 2004 році. Після визнання Верховним Судом України результатів другого туру виборів недійсними, Верховна Рада звільнила Ківалова з посади голови ЦВК.