Радуцький Михайло Борисович

Наприкінці 2022 року проголосував за містобудівну реформу (#5655), яка впроваджувалася в інтересах забудовників і нівелювала вплив громадян на відбудову України. Публічне обговорення проєкту не проводилося. ГО, ЗМІ та Асоціація міст України закликали нардепів доопрацювати проєкт. За кілька годин після скандального голосування петиція з вимогою до президента накласти вето набрала більше 25 000 голосів. НАЗК повідомила, що подані антикорупційні зауваження враховані не в повній мірі.

Цього ж року не підписав звернення до голови Верховної Ради Руслана Стефанчука із вимогою внести у порядок денний найближчої сесії законодавчі ініціативи, які стосуються позбавлення повноважень народних депутатів та депутатів місцевих рад, які були обрані від заборонених проросійських партій.

У 2019 році був обраний народним депутатом 9 скликання від партії “Слуга народу” номером 18 у списку як безпартійний. Член однойменної фракції. Голова Комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

З 2015 року - радник голови КМДА Віталія Кличка, у 2014-2015 роках був заступником голови КМДА. 

За інформацією ЗМІ, Радуцький не задекларував свій бізнес за 2014 рік.

З 2004 року - президент приватної клініки “Борис”, до того (у 1994-2004 роках) працював там само заступником директором та комерційним директором, у 1993 році став співзасновником медичного бізнесу.

У 1987-1993 роках працював заступником директора “Київконцерту”.

З 1987 до 1989 року був фельдшером Київської міської станції швидкої допомоги.

Закінчив Національний університет фізичного виховання та спорту України за спеціальністю “олімпійський та професійний спорт” та Київський медичний коледж ім.П.Гаврося за фахом "фельдшер швидкої допомоги".