Одарченко Андрій Миколайович

Народний депутат Верховної Ради 9 скликання від “Слуги народу”. Фігурант антикорупційних розслідувань.

У жовтні 2025 році Одарченко вибув із Верховної Ради і втратив мандат нардепа через раніше отриманий вирок у кримінальній справі.

У 2025 році Вищий антикорсуд залишив без змін попередній вирок Одарченку про 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна за спробу підкупу.

У листопаді 2024 року Вищий антикорсуд визнав Одарченка винним у спробі підкупу ексголови Держвідновлення Мустафи Найєма. Окрім цього нардепа засудили до 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна та позбавленням права обіймати посади в органах державної влади на 3 роки.

У жовтні 2024 року Верховна Рада виключила Одарченка зі складу антикорупційного комітету.

У 2024 році САП повідомила, що Одарченко, ймовірно, нелегально перетнув кордон та виїхав з України через Закарпатську область.Вищий антикорупційний суд оголосив Одарченка у державний та міжнародний розшук.

Згодом ЗМІ з'ясували, що Одарченко втік до Румунії, де попросив притулок.

У 2023 році НАБУ та САП повідомили підозру Одарченку, який намагався дати хабаря голові Держагентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафі Найєму.

За даними слідства, таким чином нардеп хотів отримати кошти з фонду ліквідації наслідків збройної агресії  на ремонт будівель університету, в якому Одарченко обіймав посаду ректора (дію контракту якого призупинено). Пропонована сума хабаря мала скласти 8% від обсягу фінансування ремонтних робіт.

У ході розгляду справи також з'ясувалось, що Одарченко у переписці з Наємом сумнівався у здатності ЗСУ втримати Харків під час часткової облоги міста військами РФ. При цьому сам Одарченко на той момент був нардепом від округу №179 – Московського району Харкова.

Згідно з аналітикою Руху ЧЕСНО, Андрій Одарченко увійшов до списку прогульників серед народних депутатів Верховної Ради 9 скликання. За даними дослідження Андрій Одарченко пропустив 36% голосувань в проміжку від початку 2022 року і до травня 2023 року.

Наприкінці 2022 року проголосував за містобудівну реформу (#5655), яка впроваджувалася в інтересах забудовників і нівелювала вплив громадян на відбудову України. Через спротив громадськості станом на початок 2024 року президент не підписав законопроєкт, а отже він лишається нечинним.

Під час карантину у 2020 році гречкосіяв, роздавав маски у 170 окрузі (Харків).

У тому ж році Одарченко виправив свою декларацію після звернення НАЗК, куди до цього “забув” внести земельну ділянку площею 198 кв.м. та вартістю понад півмільйона гривень, яка знаходиться у нього в оренді. Також він згадав про квартиру площею 91,8 кв.м., якою користуються  його діти.

За 2019 рік Одарченко став співавтором 14 законопроєктів, жоден з яких не підтримав парламент. 

У 2019 році був обраний народним депутатом 9 скликання по 170 округу (м.Харків) від партії “Слуга народу” як безпартійний. Член однойменної фракції. Член Комітету з питань антикорупційної політики.

У 2017 році був затриманий за підозрою у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, проте суд закрив провадження за відсутністю доказів. Сам Одарченко заперечив цю інформацію.

У 2015 році став професором кафедри товарознавства, управління якістю та екологічної безпеки.

З 2011 року - декан факультету управління торговельно-підприємницькою та митною діяльністю Харківського державного університету харчування та торгівлі. Є членом спеціалізованої вченої ради Харківського державного університету харчування та торгівлі.

У Верховній Раді 4 скликання у 2002-2006 роках був помічником народного депутата Олега Панасовського, якого обрали від Комуністичної партії України.

У 2002 році закінчив Харківську державну академію технології та організації харчування за спеціальністю “товарознавство та комерційна діяльність”. У 2013 році закінчив Харківський державний університет харчування та торгівлі за спеціальністю “економіка підприємства”. Доктор технічних наук, доцент.

Народився 2 листопада 1978 року у Харкові.