Чорновол Тетяна Миколаївна

Народна депутатка Верховної Ради 8 скликання, журналістка і військова.

У 2025 році ЦВК визнала Чорновол обраною народною депутаткою на позачергових парламентських виборах 2019 року.

Сама Чорновол заявила, що ЦВК на рік продовжила для неї термін подання документів для реєстрації народною депутаткою, оскільки вона є військовою.

У 2022 році після початку повномасштабної війни Чорновол воювала у складі 72 ОМБр ім. Чорних Запорожців. Згодом командувала розрахунком протитанкового ракетного комплексу "Стугна-П" у складі 1 окремої бригади спеціального призначення ім. Івана Богуна. Має звання молодшого лейтенанта.

У квітні 2020 року ДБР повідомило про підозру Чорновол у вбивстві працівника офісу Партії регіонів у лютому 2014 року.

За даними слідства, Чорновол безпосередньо брала участь у підпалі будинку в центрі Києва на вулиці Липській, у результаті чого загинув охоронець 1948 року народження.

Сама Чорновол називала підозру сфабрикованою і запевняла, що не причетна до вбивства.

У 2020 році Чорновол проникла на територію Державного бюро розслідувань через паркан з колючим дротом і спробувала кинути мобільний телефон в заступника директора відомства. Після цього, за словами Чорновол, її із застосуванням сили вивели за територію будівлі ДБР.

У тому ж році ДБР повідомила про підозру Чорновол через "перешкоджання журналістській діяльності". За даними ЗМІ, під час судового засідання над Сергієм Пашинським, Чорновол відібрала у журналіста телефон і припинила здійснення відеозапису.

У 2019 році невдало балотувалась до Верховної Ради 9 скликання від партії "Європейська солідарність" (№27 у списку).

У 2017 році Чорновол стала ініціаторкою законодавчих змін, за якими представники антикорупційних громадських організацій та ЗМІ мали подавати декларації про доходи на рівні з чиновниками та політиками. Цю норму розкритикували у ЄС та згодом скасував Конституційний суд.

У 2014 році була обрана до Верховної Ради 8 скликання від “Народного Фронту” (№2 у списку) як членкиня партії. Членкиня Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони. Членкиня Політичної Ради “Народного Фронту” та МФО “Рівні можливості” у Верховній Раді.

Була неодноразово помічена за кнопкодавством.

У 2014 році була урядовою уповноваженою з питань антикорупційної політики. Цього ж року була призначена штатною радницею міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.

За деякими даними, брала участь в АТО у складі тоді ще батальйону “Азов”.

Брала участь у Євромайдані, наприкінці 2013 року була жорстоко побита через журналістську діяльність.

Протягом 2012-2013 років неодноразово брала участь в акціях проти президента Віктора Януковича.

У 2012 році невдало балотувалась до Верховної Ради від ВО “Батьківщина” за 120 округом (Львівська область) як безпартійна. Була членкинею громадського руху “Стоп Цензурі!”.

У 2010-2014 роках працювала випусковою редакторкою порталу “Lb.ua”.

З 2005 до 2009 року - журналістка медіа-холдингу “Оглядач”.

У 2001-2004 роках - журналістка журналу “Політика і культура”.

У 1999-2000 роках працювала у журналі “Компаньйон”.

У 2002 році балотувалась до Верховної Ради 4 скликання за списком блоку “Проти всіх”.

З 1998 року працювала в журналістиці, авторка резонансних журналістських розслідувань, зокрема про резиденцію "Межигір'я". Друкувалася у виданнях “Обозреватель” та “Українська правда”.

У студентські роки брала участь у діяльності “УНА-УНСО”, працювала у чеченському центрі “УНА-УНСО”, публікувала матеріали з Чечні. Брала участь в акції “Україна без Кучми!”.

Закінчила Київський міжнародний університет за спеціальністю “журналістика”.

Народилась 4 червня 1979 року у Києві.