У 2019 році балотується до Верховної Ради за 64 округом (Житомирська область) як безпартійний самовисуванець.
Народний депутат 8 скликання, обраний від партії “Народний Фронт” (№12 у виборчому списку) як член партії. Заступник голови фракції, голова Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони. Член Військової Ради “Народного Фронту”. Очолює БО “Благодійний Фонд Сергія Пашинського”.
У 2014 році був т.в.о. Глави Адміністрації Президента України. У 2014-2016 роках працював головою Наглядової Ради ДК “Укроборонпром”.У 2012 році був обраний до Верховної Ради 7 скликання від ВО “Батьківщина” 27 номером у списку.
У 2013-2014 роках був заступником голови ВО “Батьківщина”. До того був в.о. голови Донецької обласної організації та головою Житомирської обласної організації (з 2007 року).
У 2006 та 2007 роках був обраний народним депутатом 5 та 6 скликань від “Блоку Юлії Тимошенко” (101 та 73 номер у списку відповідно) як член ВО “Батьківщина”.
У лютому—серпні 2005 був радником пані прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко (на громадських засадах). З 2005 до 2006 року — генеральний директор ДП “Укррезерв” та заступник голови Наглядової Ради Державної іпотечної установи. У 2002 році балотувався до Верховної Ради за списком блоку “Проти всіх” номером 12 у списку, але зняв свою кандидатуру.
З 1999 до 2000 року був заступником голови правління “Ощадбанку”. У 1998 році балотувався до Верховної Ради як самовисуванець за 66 мажоритарним округом (Житомирська область).
До 1999 року працював у різних комерційних структурах. На момент парламентських виборів у 1998 році був президентом ЗАТ “Торговий дім банку “Україна”.
Закінчив НПУ ім.М.П.Драгоманова за спеціальністю “історія та суспільствознавство”.
Кнопкодав. Фігурант антикорупційних розслідувань. Журналісти видання “Новое время” писали, що Пашинський ймовірно причетний до зловживань під час закупівель армійської техніки. Міністр оборони України Степан Полторак спростував ці звинувачення.