Фото: Поживанов Михайло

Поживанов Михайло Олександрович


Опис політика

У 2019 році балотується у народні депутати України 9 скликання від партії “Сила і честь” на позачергових парламентських виборах 2019 року, номер 11 у списку, член партії.

У 2017 році став членом “Аграрної партії України”, був членом Президії її Політради, з 2018 до 2019 року очолював Закарпатську обласну партійну організацію. Співзасновник ТОВ “Київтурекспрес”.

У 2014 році брав участь у конкурсах на посаду заступника міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ, а також заступника міністра екології та природних ресурсів. Того ж року балотувався до Верховної Ради 8 скликання за 137 округом (Одеська область) як самовисуванець та член ВО “Батьківщина”.

У 2010–2014 роках працював у девелоперській компанії “EYEMAXX Real Estate AG” (Австрія) від посади менеджера проекту до керівника офісу. Керував чеським, словацьким та угорським філіалами компанії. З 2008 до 2010 року був заступником міністра економіки в уряді Юлії Тимошенко. У 2007-2008 роках - голова Держрезерву.

У 2007 році був обраний народним депутатом 6 скликання 117 номером у списку “Блоку Юлії Тимошенко” як безпартійний. Працював у Комітеті з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, низці груп з міжпарламентських зв'язків. Склав мандат через призначення головою Держрезерву.

У 2006 році обраний народним депутатом 5 скликання від блоку “Наша Україна” 74 номером у списку як член “Народного Руху України”, у 2007 році вийшов з цієї партії. У парламенті працював секретарем Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

У 2002 році балотувався до Верховної Ради 87 номером у списку блоку “Наша Україна” як член партії “Реформи і порядок”. Став народним депутатом у квітні 2005 року. Працював заступником голови Комітету Верховної Ради України з питань Європейської інтеграції.

У 1999 році працював у виборчому штабі Олександра Омельченка на виборах Київського міського голови. З того ж року і до 2005-го працював у КМДА. Обіймав посади в.о. заступника голови, заступника керівника секретаріату, керівника Головного управління зовнішньоекономічних зв'язків та інвестицій, заступника міського голови, керівником управління житлово-комунального господарства. Очолював комісію із ЖКГ в “Асоціації міст України”.

У 1998 році балотувався до Верховної Ради 4 номером у списку партії “Реформи і порядок” (був одним з її засновників у 1997 році та головою Донецької обласної організації), за мажоритарним округом №56 (м.Маріуполь, як самовисуванець) та на посаду Маріупольського міського голови.

У тому ж році балотувався на довиборах до Верховної Ради за 58 округом (Донецька область) від партії “Реформи і порядок”. З 1995 до 1998 був членом Координаційної ради з питань місцевого самоврядування при Президентові України.

У 1994 році був обраний до Верховної Ради 2 скликання від Маріупольсько-Жовтневого округу №135. На момент обрання він був безпартійним. Згодом долучився до Ліберальної партії, став членом Політради та виконкому. У парламенті входив до фракції “Соціально-ринковий вибір”. Працював у Комітеті з питань економічної політики та управління народним господарством.

З 1994 до 1998 року - Маріупольський міський голова. Протягом 1991–1994 років— директор малого приватного підприємства “Азовтехна”. До того працював на металургійному комбінаті “Азовсталь” розливальником сталі, майстром, начальником цеху.

У 2017 році працював в експертній групі громадського руху “Рідна країна”, очолюваного Миколою Томенком. Входить до Складу Вищої Академічної Ради загальнонаціональної програми “Людина року”.

У 2001 році був серед засновників ФК “Арсенал” Київ, у 2002-2003 роках - президент клубу. З 1994 року був президентом спочатку ФК “Азовець”, далі - ФК “Металург” (Маріуполь).

З 1998 року - голова ГО “Фонд муніципальних реформ “Магдебурзьке право”. Працював провідним науковим співробітником Фізико-технологічного інституту металів і сплавів при НАНУ з 2000 до 2010 року.

Закінчив Московський інститут сталі за фахом “інженер-металург” та Національну академію внутрішніх справ України за спеціальністю “правознавство”.

Доктор технічних наук, професор. Заслужений працівник промисловості України. Член Наглядової ради Львівської національної академії мистецтв, займається колекціонуванням творів мистецтва.

Був головним донором президентської кампанії Ігоря Смешка у 2019 році - пожертвував 1 млн грн.


Балотування Балотування


Посади у партіях Посади у партіях

  • Член Президії Політичної ради партії АПУ
  • Член Політичної Ради Партії АПУ