Майбоженко Володимир Володимирович

Ексголова Броварської РДА (2022-2024). Перший заступник голови Київської обласної ради 7-го скликання (2015-2020), голова Київської обласної ради 5-го скликання (2006-2010).

У 2025 році суд визнав Майбоженка винним у скоєнні п'яної ДТП, в результаті якої постраждали 4 людини. Його оштрафували на 34 тисячі гривень. Прокуратура з таким рішенням не погодилась і назвала його занадто м'яким.

27 квітня 2024 року президент Володимир Зеленський звільнив Майбоженка з посади голови Броварської районної державної адміністрації після ДТП за його участі.

26 квітня 2024 року Майбоженко збив на пішохідному переході чотирьох людей. Чиновник був за кермом п’яним: на місці ДТП він пройшов перевірку на вміст алкоголю в крові, яка показала 2,31 проміле (при допустимій нормі 0,2 проміле). За фактом аварії відкрито кримінальну справу за ч. 2 ст. 286 ККУ, що передбачає від трьох до восьми років позбавлення волі.

28 листопада 2022 року президент Володимир Зеленський призначив Майбоженка головою Броварської районної державної адміністрації Київської області. 

У 2015-2020 роках - перший заступник голови Київської обласної ради 7-го скликання. Був обраний до Київоблради від партії “УКРОП” як член партії. Член однойменної фракції. Голова Київської обласної регіональної організації партії “УКРОП”. 

У 2011-2014 роках був директором організаційно-розпорядчого департаменту НАК “Нафтогаз України”. 

У 2010 році був виключений з партії “Батьківщина” за діяльність на користь “Партії регіонів” (через схеми з виборчими списками). До цього очолював Київську обласну організацію “Батьківщини” і був заступником керівника Київського обласного штабу “Блоку Юлії Тимошенко”. 

У 2007 році невдало балотувався до Верховної Ради 6-го скликання від “Блоку Юлії Тимошенко” як член партії. 

У 2006-2010 роках - голова Київської обласної ради 5-го скликання. Був обраний до Київоблради від “Блоку Юлії Тимошенко”.

У 2002-2006 роках був помічником (на громадських засадах) народних депутатів 4-го скликання Богдана Губського (самовисуванець) та Бориса Олійника (Комуністична партія України).  

У 1999-2003 роках – керівник апарату Трудової партії України. 

У березні-грудні 1999 року – виконавчий директор Федерації хокею на траві. 

У 1998 році невдало балотувався до Верховної Ради 3-го скликання від Народно-демократичної партії (№142 у списку, член партії). НДП тоді не пройшла у Верховну Раду. На момент виборів - керуючий справами акціонерного банку "Перший інвестиційний банк". 

У 1997-1999 роках – очолював господарський відділ акціонерного банку “Перший інвестиційний банк”. 

У 1995-1997 роках – директор промислово-торгової фірми “ДВК”. 

Протягом 1985-1995 років встиг змінити кілька професій: працював заступником директора дитячого спортивного клубу “Спарта”, матросом Дніпровського басейнового управління водних шляхів, слюсарем Вишгородського спеціально-конструкторського технічного бюро, налагоджувальником технологічного устаткування Вишгородського дослідного заводу “Карат”, машиністом Київського метрополітена, бухгалтером, 

До цього проходив строкову військову службу в лавах Радянської Армії.

У 1998 році закінчив відділення політології філософського факультету Київського національного університету ім. Т.Г.Шевченка, у 2009-му - Національну академію державного управління при Президентові України. 

Народився 23 квітня 1965 року у Києві.