Кріппа Максим Володимирович

Кандидат на виборах до Київскої міської ради 8 скликання, бізнесмен.

У 2025 році Кріппа отримав контроль над 75% ТОВ "Міжнародний виставковий центр", однієї з найбільших виставкових споруд Києва та України.

У листопаді 2024 року “Економічна правда” опублікувала розслідування, в якому намагалась з’ясувати походження статків Кріппи. За даними журналістів, найімовірнішим джерелом походження активів бізнесмена є діяльності онлайн-казино, або ж він виступає номінальним покупцем активів для впливових людей.

Журналісти пов’язували Кріппу із російською мережею онлайн-казино "Вулкан", яка продовжувала працювати в Україні і Росії навіть після повномасштабної війни.

У 2024 році Кріппа став власником готелю “Україна” у центрі Києва за 2,5 мільярди гривень, вигравши аукціон та заплативши майже в 2,5 рази більше номінальної ціни.

У 2023 році Кріппа придбав київський бізнес-центр "Парус" у нардепа-забудовника та фігуранта Реєстру зрадників Вадима Столара. За оцінками ЗМІ таке придбання могло обійтись Кріппі до 100 млн доларів.

У тому ж році він став власником ігрової компанії “GSC Game World”, яка є розробником серії ігор “S.T.A.L.K.E.R”.

Окрім цього, за даними ЗМІ, Кріппа став власником медіахолдингу "Економіка+", до складу якого входять видання “Главком”, “Delo.ua”, “ТОП-100”, “Wo.mo” і “Marketing Media Review”. 

Номінальною власницею стала Тетяна Снопко, якій, за даними “Forbes”, за рік до купівлі холдингу колеги-журналісти шукали роботу в Чехії. Однак у коментарі “Детектор медіа”, сама Снопко заперечувала приналежність Кріппи до холдингу і заявляла, що керує медіабізнесом самостійно.

У 2022 році Кріппа став власником найбільшої кіберспортивної команди України - Natus Vincere (NaVI).

У тому ж році став співзасновником благодійної організації “МК Фаундейшн”.

У 2015 році невдало балотувався до Київської міської ради 8 скликання від “Самопомочі”, як безпартійний.

З 2010 до 2012 року працював директором фірми ТОВ “Глобал онлайн”, діяльність у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем.

У 2007-2012 роках був помічником на громадських засадах одразу двох нардепів Верховної Ради 6 скликання: Руслана Лук’янчука та Валерія Бабенка, які були обрані від “Блоку Юлії Тимошенко”. За даними “Української правди”, ці нардепи входили до групи впливу Олександра Турчинова.

У 2006-2007 роках був помічником на громадських засадах нардепа від “Соціалістичної партії України” у Верховній Раді 5 скликання Івана Бокия.

У 2006 році у Броварах заснував три компанії, які займалися ресторанним бізнесом.

У 2003 році став співзасновником фірми ТОВ”УМТС” – мережі магазинів мобільного зв’язку, яка також займалась оптово-роздрібною торгівлею мобільними телефонами та засобами зв’язку.

З 2001 року працював як ФОП, надавав послуги з консультування з питань інформатизації, діяльність у сфері права, операції з нерухомим майном. Окрім цього є власником, співзасновником або бенефіціаром понад 20 компаній.

З 1996 по 1999 рік працював у центрі сприяння іноземним інвестиціям в економіку України, займався фінансовою аналітикою і бізнес-плануванням.

У 1998 році закінчив Міжнародний християнський університет за спеціальністю ”ділове адміністрування, менеджмент”. У 2006-2007 роках навчався у Європейському Університеті отримав ступінь магістра за спеціальністю “менеджмент організацій”. У 2011 році закінчив КНУ імені Тараса Шевченка за спеціальністю “правознавство”.

Народився 11 серпня 1977 року у Києві.