Лазаренко Павло Іванович

Колишній прем’єр-міністр України (1996-1997), колишній перший віцепрем’єр-міністр (1995-1996). Народний депутат Верховної Ради 1, 2 і 3 скликань. Колишній голова Дніпропетровської обласної державної адміністрації (1995). Фігурант антикорупційних розслідувань, один із найкорумпованіших політиків України та світу.

У 2024 році Мін'юст США через суд намагався конфіскувати 200 мільйонів доларів Лазаренка на користь України, за даними урядовців США, обсяг звинувачень у справі, за якою Лазаренка було визнано винним, був значно вужчим за обвинувачення.

У 2016 році за даними ЗМІ, Лазаренко проживав зі своєю другою дружиною та трьома дітьми в окрузі Марін неподалік Сан-Франциско (США).

У 2012 році вийшов на волю з тюрми, відбував покарання спочатку у федеральній в'язниці легкого режиму в місті Дублін штату Каліфорнія. Згодом його перевели до федеральної в'язниці на острові Термінал, поблизу Лос-Анджелеса.

У 2008 році Лазаренко увійшов до десятки найкорумпованіших державних діячів світу згідно з рейтингом найбільших корупціонерів світу Всесвітнім банком по спільній програмі з ООН “Повернення викрадених активів”.

У 2006 році Лазаренка було засуджено до 97 місяців тюремного ув'язнення у США та штрафу в 10 млн доларів за відмивання грошей та інші злочини. Понад п'ять років Лазаренко провів під домашнім арештом у своїй квартирі у Сан-Франциско.

У тому ж році, перебуваючи під арештом у США, Лазаренко намагався провести свою партію “Громаду” на чолі із собою до Верховної Ради, однак ЦВК відмовився реєструвати Лазаренка як кандидата.

У 1999 році Верховна Рада позбавила Лазаренка депутатської недоторканності, дозволивши Генпрокуратурі притягнути його до кримінальної відповідальності. 

Лазаренка звинувачували у розкрадання державного майна в особливо великих розмірах та відмиванні грошей на закордонні рахунки. За даними слідства під час свого перебування на посаді голови Дніпропетровської ОДА Павло Лазаренко займався відмиванням грошей через приватну газову компанію "Єдині енергетичні системи України", яка пов'язана із Юлією Тимошенко.

Окрім цього за даними ЗМІ, працюючи на чолі уряду монополізував газовий ринок України та вважався лідером так званого “дніпропетровського клану”.

Також Лазаренка звинувачували і в ініціюванні вбивств на замовлень на вбивства, зокрема, донецького бізнесмена та нардепа Євгена Щербаня та колишнього голови Нацбанку України Вадима Гетьмана.

У тому ж році Лазаренка затримали в аеропорту Нью-Йорка з паспортом громадянина Панами на руках - за спробу незаконного в'їзду на територію США. Затриманий попросив у американської влади політичного притулку.

У 1998 році був обраний народним депутатом Верховної Ради 3 скликання партії Всеукраїнське об'єднання "Громада". Член комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування.

У 1997 році очолив Всеукраїнське об'єднання Громада.

У 1996 році був призначений президентом Леонідом Кучмою і затверджений Верховною Радою прем’єр-міністром України.

У 1995 році Лазаренка призначили першим віцепрем'єр-міністром України.

У тому ж році був призначений головою Дніпропетровської обласної державної адміністрації. Згодом перейшов на роботу в Кабмін.

У 1994 році був обраний народним депутатом Верховної Ради 2 скликання. Входив до групи “Єдність”. Член комітету з питань бюджету.

У 1992 році склав мандат нардепа та був призначений представником президента України Леоніда Кравчука в Дніпропетровській області.

У 1990 році був обраний депутатом Верховної Ради 1 скликання. Член комісії з питань агропромислового комплексу.

У тому ж році обраний головою ради агропромислового комплексу Дніпропетровської області, окрім цього став першим заступник голови виконкому Дніпропетровської обласної Ради.

У 1987-1990 роках працював у Дніпропетровському обкомі КПУ, обіймав посади пов'язані з сільськогосподарським виробництвом і харчовою промисловістю.

З 1985 по 1987 рік працював у Царичанському райкомі КПУ в Дніпропетровській області.

У 1984 році був призначений  начальником управління сільського господарства Царичанського райвиконкому.

З 1979 по 1983 рік був головою правління колгоспу імені Калініна Дніпропетровської області.

З 1978 по 1983 рік працював у колгоспі імені Калініна Дніпропетровської області на посадах агронома-організатора та головного агронома.

У 1971-1973 роках служив в радянській армії на кордоні з Афганістаном.

У 1970 році працював водієм в колгоспі “Зоря комунізму” Широківського району Дніпропетровської області.

У 1978 році закінчив Дніпропетровський сільськогосподарський інститут за спеціальністю "агроном". Доктор економічних наук.

Народився 23 січня 1953 року у селі Карпівка Дніпропетровської області.