Полтавська облрада: більше третини депутатів - кандидати на відкликання

Депутати Полтавської обласної ради не надто сумлінно відвідували засідання ради та комісій.

У рік місцевих виборів Громадський рух ЧЕСНО проводить моніторинг роботи місцевих рад.

За законом, якщо депутат пропустив понад 50% засідань сесії чи постійної комісії протягом року, його можна позбавити мандату (ст. 37, ЗУ "Про статус депутатів місцевих рад").

Кожен депутат розуміє: прогули або неякісна робота можуть безпосередньо вплинути на дальшу політичну кар’єру і результати осінніх місцевих виборів, а також на ставлення громади до її представника.

Ось ті місцеві депутати, які пропустили понад 50% засідань Полтавської обласної ради (клікніть на графіку, щоб збільшити).

Лавровий вінок за 100% невідвідуваність засідань облради отримує позафракційний депутат-мажоритарник з Машівського району, обраний від Партії регіонів, Валерій Ченчевий. Цей депутат пропустив усі засідання облради з 2011 по 2014 рік.

Як виявилося, ще у 2010 році Валерія Ченчевого призначили на керівну посаду в Київводоканал:

Ченчевий 1.jpg

Весь період роботи депутата в столичному водоканалі припадає на його пропуски засідань в облраді Полтавщини. Аж до часу, коли його звільнили у березні 2014 року і він, за повідомленнями у ЗМІ, нібито вилетів до Москви, де, за повідомленнями ЗМІ, переховується дотепер.

Ченчевий 2.jpg

Додзвонитися до Валерія Ченчевого неможливо.

Віталій Кучерук  - ще один 100 % прогульник. Його обрали за списком від Компартії. Тепер він - позафракціний. Працював начальником митного посту в Кривому Розі.

КучерукВП.jpg

Чиновник систематично пропускав засідання сесій та комісій, ледь не щороку стаючи 100%-вим кандидатом на відкликання. За 4 роки він з’явився на комісії лише раз.

У 2015 році Віталій Кучерук намагався пройти люстраційну перевірку і перевестися до Херсонської митниці на посаду старшого державного інспектора.

КучерукВП2.jpg

Але працювати у лавах митниці екс-комуністу за нової влади не вийшло.

Свої пропуски депутат пояснює начебто неможливістю фізично бути присутнім на засіданнях, а чому - він поки сказати не може.

Залишається питання: чому ж депутат не склав мандат.

“Мені ніхто не підказав, що можна було так зробити. Так склалося життя, що я зовсім не можу приїхати на Полтавщину. Я поважаю дуже всіх полтавчан, але це моя проблема особиста. На вибори йти не планую, поки нічого взагалі не планую і в митниці вже не працюю”, - бідкається поки ще депутат Полтавської облради.

Виникає питання до обласної ради, чому за систематичні пропуски таких затятих прогульників досі не позбавили мандату, як того вимагає ст.37 ЗУ “Про статус депутатів місцевих рад”.

Голова обласної ради Петро Ворона, який очолив раду з 24 лютого 2014 року каже, що ніхто не ініціював процедури відкликання депутатів-прогульників:  

“Ченчевий і Кучерук? Я їх не бачив, мабуть, після першого засідання, а Кучерука я навіть не уявляю, який він на вигляд. Того, що цей Кучерук - він раніше працював на митниці, Ченчевий - він поїхав у Київ і працював на Київводоканалі. Він обраний від мажоритарки, але мажоритарники не ініціювали, він був представником Партії регіонів, а вони його просто не чіпали, щоб ганьби такої не було… Я сам особисто не ініційовував, люди, які обирали їх, не ініціювали. Політичні сили - тим більше.”

Сам Петро Ворона став кандидатом на відкликання у 2013 році, пропустивши 3 з 5-ти засідань комісії з питань освіти, науки, культури.

“У 2013-му році в мене був захист докторської дисертації. Я доктор наук з державного управління. Теоретико-методологічні засади організації місцевого самоврядування в Україні”, - пояснює Петро Ворона свій прогул засідання комісії 2 жовтня 2013 року.

Попередній очільник ради обраний він Партії регіонів Іван Момот (був головою облради до 24 лютого 2014 року, коли подав заяву про відставку за власним бажанням) каже, що виборці не зверталися з ініціативою відкликати їхніх мажоритарників, і так само не зверталися фракції партій щодо своїх списочників-прогульників. Голові ж облради для прийняття важливих рішень, за словами Івана Момота, вистачало голосів присутніх депутатів.

“Розумієте, що мажоритарники відповідають перед своїми виборцями. Як його відкликать - його ж люди обрали. Вже наступного разу виборці прийматимуть рішення - чи вибирати такого депутата, чи не вибирати… Та й відкликати - це знову треба виділяти гроші на вибори з обласного бюджету, а це не завжди має сенс. Щодо списочників, то партія відповідає за депутата, він її влаштовує - його не чіпають. Голові ж облради важливо, щоб вистачало більшості депутатів для прийняття рішень. І в нас такої проблеми не було. Зараз, мені здається, з цим складніше, але каденція закінчується, то робити якісь такі речі (відкликати депутатів - ред.) просто немає смислу. Але в режимі, коли приходить всього 70 депутатів, то є проблема: важче набагато прийняти рішення більшістю”, - переконує колишній голова облради.

Традиційно, депутати гірше відвідують засідання постійних комісій, ніж сесії, тому за результатами засідань комісій кандидатів на відкликання більше.

Громадський рух ЧЕСНО усім депутатам, які потрапили до списків кандидатів на відкликання, через апарат облради надіслав лист із проханням прокоментувати причини їхньої відсутності.

Зауважимо, що на лист відгукнувся і сам зателефонував журналістам ЧЕСНО лише депутат-списочник від Соціалістичної партії України Юрій Цомартов, який у 2011 році пропустив 6 з 11-ти засідань постійної депутатської комісії з питань бюджету та управління майном.

“В 2011 году у меня родился сын и в связи с семейными обстоятельствами я, возможно, пропустил несколько заседаний. А учитывая, что бюджетная комиссия у нас собирается очень часто, по три раза на месяц иногда, то получилось много пропусков”, - каже депутат Юрій Цомартов.

Він також поскаржився на організацію оповіщення депутатів про проведення засідань комісій й на те, що у інших комісіях депутати працюють значно менше:

“А почему у нас комиссии некоторые по три раза собирались в год? Что, нечего обсуждать? Ведь бюджетная комиссия собирается у нас очень часто и даже хаотично собирается, то есть по необходимости. Вот нужно распределить какие-то денежные вопросы решить или еще кадровые вопросы. И нам дают сигнал за три дня, а у нас же какие-то планы свои, это же у нас не место работы, нам за это деньги не платят. Тут я спланировал коммандировку, а мне за 3 дня говорят, что комиссия будет на этой неделе. Так как? Я ж уже спланировал… А вот другие коммиссии - они плановые. Но есть вопрос, почему, допустим, 4 заседания комиссии в год?”

Варто зауважити, що робота не є поважною причиною для відсутності на засіданнях Ради чи комісії.

Хоча за свою роботу у місцевому самоврядуванні депутати дійсно не отримують грошей від держави, згідно з законом, їхній роботодавець звільняє їх на час проведення сесій та засідань постійної комісії від виконання своїх обов’язків (ст. 32 - Звільнення депутатів місцевої ради від виконання службових обов’язків для виконання депутатських повноважень – ЗУ “Про статус депутатів місцевих рад”).

Інших депутатів ЧЕСНО довелося розшукувати.

Депутат-списочник, обраний від Партії регіонів, який нині входить до депутатської групи Промисловців Полтавщини, - Петро Маник  - щойно почув, що до нього телефонує журналіст, поклав слухавку, і більше на дзвінки не відповідав. До слова,  Петро Маник став 100 % прогульником комісії у 2013 та 2014 роках.

Депутатка-списочниця, обрана від ВО “Батьківщина”, а нині член депутатської групи “Партії “Відродження” Валентина Петрова у 2011 році пропустила 4 з 7-ми засідань комісії з питань регламенту, депутатської діяльності та інформаційної сфери, у 2012 році пропустила 4 з 6-ти засідань комісії.

“Там одиничні були пропуски… Якщо пропускала, то або це було пов”язано з особистими, або по хворобі. Оце так. Можете запитати в голови комісії, як я працюю і в керівництва”, - наполягає депутатка Петрова.

Вона переконує, що швидше за все буде балотуватися знову.

Депутат-списочник від “Совісті України” Дмитро Гапчич щонайменше послідовно чотири рази щороку за каденцію міг позбутися мандату, причому двічі (у 2012-му та 2014-му роках) - як 100%-вий прогульник комісії з питань бюджету та управління майном.

“Ну я знаю, що пропустив. Були певні виробничі, особисті причини, по яких я не зміг приїжджати. То єсть, не більше, не менше. Коли я це можу робити - я обов”язково це роблю, бо у кожного з нас є певні обставини, які впливають”, - пояснює депутат.

На нагадування про вимоги ст.37 ЗУ “По статус депутатів місцевих рад” щодо обов’язковості відвідуванняі сесій і засідань депутат відповідає:

“Це ваша особиста точка зору. Не думаю, що тут є якийсь повод для подальшої дискусії. Дякую, що ви звернули на це увагу, але у вас є своя точка зору, а в мене - своя. Дякую”, - тлумачить закон двічі 100%-вий депутат-прогульник із “Совісті України” Дмитро Гапчич.

Більше прогулюють в Полтавській облраді, як виявилося, саме мажоритарники, які повинні представляти інтереси мешканців конкретного округу.

Депутат-мажоритарник з Кременчуцького району, який балотувався від УНП, а нині Депутат-мажоритарник від “Совісті України” Ігор Проценко пропустив у 2014 році 100% засідань облради і 100% засідань комісії з питань екології та раціонального природокористування.

ЧЕСНО вдалося запитати про причини такого ставлення до виконання обов’язків депутата.

“Как причины пропусков? Было изменение места работы в связи с переездом в город Киев. Поэтому, когда я работал в Полтаве, то вопросы решались гораздо проще, и практически я не пропускал. Вот и вся причина. Так как я наемный работник, то на том этапе мне не удалось договориться с руководством по поводу посещения. Сейчас мы нашли в этом вопросе взаимопонимание. Уступить мандат - мысль правильная, хорошая, я думал. Но не сдал мандат, потому что нашел взаимопонимание с руководством и в этом году я уже пропускаю гораздо меньше”, - переконує депутат.

При цьому депутат Проценко каже, що підтримує вимоги ст.37 ЗУ “По статус депутатів місцевих рад” щодо відкликання прогульників, а балотуватися до облради наступного скликання вже не буде.

Депутат-мажоритарник з Кременчуцького району, вибраний від УНП, який опинився в УДАРі, Іван Панасенко сам охоче надав свій телефон через апарат обласної ради.
Chesno_copy (1).jpg

Проте, коли депутат почув запитання про пропуски засідань сесій  і комісій, то відразу сказав, що йому незручно говорити по телефону.

Проте журналістові ЧЕСНО вдалося записати коментар депутата щодо цього питання. Депутат переконує, що мав поважні причини, коли не приходив на сесії ради, але які саме - не пригадує:  

“Це могли бути тільки поважні причини - інших у мене не буває. Сьогодні ми маємо 2015 рік, а то був 2011-й і говорити з абсолютною точністю я не беруся. Але ще раз вам повторюю і за такі слова відповідаю: у мене для того, щоб бути відсутнім на сесії обласної ради, можуть бути тільки поважні причини. Все”.

Стосовно відвідуваності постійних комісій поважною причиною для Івана Панасенка є те, що йому просто нецікаво туди ходити:

“А тут я скажу конкретніше, що під час засідань комісій мені нецікаво з приводу того, як веде себе керівництво комісії. Як вони дають під козирьок або давали під козирьок тим “папірєднікам”. Я відверто просто не хочу йти на такі засідання комісій. Я про це діло сказав один раз голові комісії, що голова комісії веде комісію так, як в управлінні коглоспу: Ми посовєтовалісь і я решила.”

Інший депутат-мажоритарник з Жовтневого району Діонісій Каплін, який пропустив понад 50 % комісій у 2011 році, не вірить офіційній відповіді облради:

“Я не мог пропустить 4 из 6-ти по одной простой причине: я тогда работал заммэра и ходил на все комиссии. Я понимаю, что у меня “теплые” отношения с главой облсовета, но почему такая статистика - я не понимаю”.

Громадський рух ЧЕСНО запрошує долучатися до моніторингу перед місцевими виборами активістів Полтави та області ([email protected]).

Варто зауважити, що Полтавська міська рада вже півроку не дає Громадському руху ЧЕСНО жодної інформації про відвідування депутатами сесій та комісій. Це унікальний випадок, оскільки абсолютно всі ради в обласних центрах України надали інформацію для того, щоб виборці знали, як працювали депутати впродовж 5 років.

Довідково: Громадський рух ЧЕСНО – це ініціатива, започаткована представниками 12 громадських організацій у 2011 році, рівно за рік до чергових парламентських виборів в Україні. Символом Руху став часник - засіб дезінфекції та боротьби з “нечистою силою” у політиці. Рух не підтримує жодного політика чи політичну силу. Мета діяльності руху - забезпечення прозорої та доброчесної влади, запровадження нових європейських стандартів в українській політиці.

Автор:
Огородник Сергій, журналіст Громадського руху ЧЕСНО