Громадський рух "Народний контроль": мімікрія під журналістський бренд

Громадський Рух ЧЕСНО продовжує політичний огляд політсил, щоб виборці змогли зробити осмислений вибір 25 жовтня. Як виявилось, до маніпуляцій з розкрученими брендами під час виборчих перегонів нині вдається не лише дніпропетровська команда.

Політика vs журналістика

Влітку на бігбордах столиці з'явилася реклама нової політичної сили – "Народного контролю". Окрім Києвщини, кандидати цієї партії балотуються у місцеві ради по всій Україні – на Франківщині, ТернопільщиніЛьвівщиніВолиніВінничиніКіровоградщині та в інших, переважно західних, регіонах України.

Очільником партії "Народний контроль" є журналіст та нардеп останнього скликання ВРДмитро Добродомов, який наразі балотується у мери Львова.

До того, як податися у депутати, Дмитро Добродомов був гендиректором телеканалу ZIK та ведучим однойменної із назвою партії програми журналістських розслідувань. До появи політичної реклами із відповідним логотипом "Народний контроль" був відомий насамперед завдяки телеканалу.

Після того, як Добродомов пішов з каналу, прес-служба ZIKу виступила з різкою заявою, звинувативши колишнього керівника у незаконному використанні власного бренду у політичних цілях: "ZIK же залишається рівновіддаленим від усіх партій та рухів, відтак вважає неприпустимим маніпулювання думкою громади з використанням створеного телеканалом бренду "Народний контроль".

Усе ж, судова суперечка між телеканалом і політичною силою була вирішена на користь"Народного контролю". Хоча патент на логотип громадська організація "Громадський рух "Народний контроль" отримала лише 12 травня 2015 року – тоді як телепрограма "Народний контроль" із подібним логотипом почала виходити ще з 2012 року.

Але громадський рух брати участь у виборах не може. Тому навесні 2015 року була створена політична партія, яку очолив колишній гендиректор ZIK – Добродомов.

Перший раз Дмитро Добродомов балотувався до парламенту ще 2002 року – однак, як виявилося, робив він це в рамках експерименту, будучи журналістом видання "Експрес". Тоді, попри абсурдність передвиборчої "програми" – наприклад, "навчити комуністів любити українців і українську мову" чи "створити футбольну команду "Залізничник" та вивести її в Лігу чемпіонів" – він зайняв 7-ме місце з 13-ти.

Наступного разу Дмитро Добродомов балотувався до ВР у 2012 році від "УДАРу". Але потрапити у Раду зміг лише у 2014 році, як самовисуванець від Львівщини по 115-му округу.

Напередодні парламентських виборів 2014 року гендиректор ZIK використав канал для власного піару, виступаючи в антикорупційній програмі як журналіст, хоча водночас був кандидатом у нардепи.

Тоді, звісно, про "маніпулювання думкою громади" ніхто на ZIKу публічно не говорив.

За тиждень до виборів телеканал Миколи Княжицького Espresso.tv оприлюднив журналістське розслідування, з якого випливало, що станом на 2014 рік телеканал ZIK фінансувався людьми, причетними до "Сім'ї" Януковича.

Незважаючи на те, що офіційно Добродомов був самовисуванцем, у своїй агітації він послуговувався брендом БПП.

Після перемоги у парламенті Добродомов обійняв посаду секретаря комітету по боротьбі з корупцією, а згодом приєднався до фракції Блоку Петра Порошенка. Добродомов офіційно вийшов з фракції у червні, але зробив заяву, що залишається й надалі в коаліції більшості.

Певний час програма "Народний контроль" виходила на підконтрольному Петру Порошенку "5-му каналі".

Під час свого депутатства Добродомов підтримав заяву голови Держфінінспекції Миколи Гордієнка про корупційні схеми уряду Яценюка, за що його голова фракції "Народний фронт" назвав "розхитувачем коаліції. Депутату приписували фінансування його партії екс-свободівцем Ігорем Кривецьким і кураторство заступником голови АП Віталія Ковальчука – але в інтерв'ю "Главкому" Добродомов відкинув ці звинувачення.

Знаково, що партію "Народний контроль" на з'їзді підтримав екс-голова СБУ Валентин Наливайченко, про що повідомляє навіть колишній прес-секретар силовика Маркіян Лубківський.

Співголова партії "Громадський рух "Народний контроль" – Андрій Мисик. Разом із Добродомовим він був співзасновником Комітету Майдану Львівщини, а згодом Люстраційного комітету Майдану Львівщини. Брат суперника Добродомова по округу Івана Васюника – Ігор –закидав Добродомову роботу на розкол майданівського руху та використання медіа-ресурсу "ZIK" в особистих інтересах.

Мисик був депутатом Львівської міськради від ГП "Пора". В 2012 році — довіреною особою кандидата в депутати Добродомова. На виборах 2014 року керував Львівським регіональним штабом Радикальної партії Олега Ляшка, пішов до парламенту під номером 27 – але, щоб потрапити до ВРУ, йому не вистачило всього два місця.

Третій співголова та член політради партії  Ярослав Задорожний. Про нього відомо лише те, що він є молодим активістом київського осередку "Народного контролю".

У своїй кампанії у Києві Громадський рух "Народний контроль" використовує впізнаване з часів Майдану обличчя Олега Мусіядепутата від Львівщини (124-й округ).

Після перемоги Євромайдану, Мусій отримав посаду міністра охорони здоров'я в уряді Яценюка як координатор Медичної служби Євромайдану. Знаково, що повноваження нардепа після свого призначення Мусій не склав, як того вимагає закон.

"Центр протидії корупції" та "Пацієнти України" нарікають на те, що за часів Мусія у МОЗ ситуація із закупівлею ліків була надзвичайно критична.

"Замість реформ, на які так очікувала громадськість, ми отримали повністю провальне керівництво, провал тендерів та свавілля компаній-прокладок, які роками наживалися на хворих українцях, у рази завищуючи ціни на ліки.

Хоча нинішній нардеп і любить використовувати своє звільнення у форматі "мене звільнили за боротьбу з фармацевтичною мафією" – це брехня, оскільки вже восени, розуміючи, що змін не буде, самі пацієнтські та антикорупційні організації вимагали звільнення міністра Майдану, який став розчаруванням для всіх нас", – наголошує Олександра Устинова, представниця Центру протидії корупції.

"Щодо боротьби з фармацевтичною мафією – можу сказати лише одне. Проаналізувавши минулорічні закупівлі – всі ті ж фірми прокладки та фармацевтичні мафіозі залишилися на своїх місцях. Навіть гірше –через затягнуті Мусієм тендери, вони диктували які хотіли умови державі, ціни залишилися високими, а частина тендерів, як наприклад для діток, хворих на муковісцидоз, так і не відбулася. Діти залишилися без лікування, а гроші повернули в бюджет", – резюмує Устинова.

На жаль, руху ЧЕСНО не вдалося взяти коментар у екс-міністра щодо цих закидів. Він не відповідає на дзвінки.

Мусій брав  активну участь, зокрема, і в піар-подіях "Народного контролю".

Чому партія називається рухом?

На офіційному сайті Громадського руху "Народний контроль" у своїй концепції організація визначає себе як громадський рух, в той час, як в документах фігурує як політична партія.

На сторінці у Facebook одного з регіональних представництв "Народний контроль" взагалі називає себе громадсько-журналістським рухом. Такий термін з'явився на телеканалі ZIK під час парламентських виборів, коли балотувався Добродомов.

Депутат пояснює, що "Народний контроль" існує вже понад 3 роки. Але новий закон про місцеві вибори змусив їх перетворитися на партію: "Іншого варіанту громадським активістам, чи волонтерам, чи соціально-відповідальним бізнесменам і учасниками АТО, як іти від політичної партії в органи місцевого самоврядування – немає. Тому ми були змушені створити політичну платформу", – пояснив Дмитро Добродомов.

"Ми розуміємо, що це маніпуляція, коли в назві партії є слово "рух". Політики використовують назви "громадська організація" чи "рух", щоб викликати у громадян довіру – але насправді це партія чи черговий проект", – наголошує Олег Рибачук, співзасновник громадського руху ЧЕСНО.

Однак, однією політичною партією Добродомов і команда не обмежилися.

Три місяці потому в Єдиному реєстрі громадських формувань була зареєстрована ще одна організація зі схожою назвою.

Дмитро Добродомов наполягає на тому, що не має жодного стосунку до цього проекту: "Ця партія не існує, наскільки я знаю. Вона була судами знята з реєстрації через бездіяльність. Я не знаю, з якою метою вона була створена – це треба питати в Андрія Білоуса. У нас є громадський рух, і потім була створена партія, яка називається "Громадський рух "Народний контроль".Серед її засновників значиться Білоус Андрій –помічник Добродомова у ВР, та депутат Львівської міськради від ГО "Пора". До речі, реєстраційна адреса збігається з адресою Львівської обласної організації "Всеукраїнський патріотичний союз", котру свого часу очолював Андрій Мисик.

Партія "Громадський рух "Народний контроль" не єдина партія, яка послуговується словом "рух". "Рух за реформи" – теж запозичив собі у назву це слово і таким чином маніпулює сприйняттям виборців.

"Народний контроль" у Львові

Ця партія буде боротися за електорат "Самопомочі". А зменшення рейтингу партії Андрія Садового вигідне Банковій.

Якщо по всій Україні про "Народний контроль" дізналися нещодавно, то у Львові над розвитком партструктури працюють вже з початку року.

Ще до офіційної реєстрації партії "Громадський рух "Народний контроль" у січні 2015 року, у Львівській міській раді була створена депутатська група з 5-ти депутатів. Очолив групу відомий у місті депутат двох скликань і активіст Валерій Веремчук, який до того очолював обласну молодіжку Народного Руху України і згодом фракцію цієї партії у ЛМР.

У 2013 році Веремчук став керівником обласної Самооборони Майдану і брав активну участь у революційних подіях Євромайдану. У 2014-му Веремчук балотувався до ВРУ від Радикальної партії Олега Ляшка у Залізничному районі Львова (округ 116), однак програв Ірині Подоляк.

Варто зауважити, що офіс новоствореної партії "Народний контроль" зараз розташований за тією ж адресою, що і офіс Радикальної партії в час парламентських виборів (вул. С.Крушельницької 3).

До складу депутатської групи входять також:

Орест Печенко – з 2010 по 2014 роки член НРУ, до 2006 року займав посаду спеціаліста з фінансових питань українсько-чеського СП "Ройал ЛТД", що свого часу займала найбільшу частку ринку бізнесу гральних автоматів у Львові. Самі ж гральні автомати 2006 року за ініціативи мера Андрія Садового були заборонені. З 2010 року Орест Печенко є заступником директора ТзОВ "Професійна ліга" яка у свою чергу є засновником одного з найстарших місцевих медіа – "Львівська пошта".

Андрій Білоус – депутат ЛМР двох скликань. Обидва рази обирався від партії "ПОРА". До серпня 14 року входив до фракції "УДАРу" в міськраді. Депутатство в ЛМР Андрій Білоуспоєднує з посадою помічника народного депутата Дмитра Добродомова.

Андрій Стецьків – найдосвідченіший депутат у складі групи. Депутат трьох скликань ЛМР. Брат Тараса Стецьківа. До 2005 року був членом партії "Реформи і Порядок". З 2006 року входив до фракції "Наша Україна", а 2011 року, через рік після виборів, від цієї ж партії замінив іншого депутата, що вибув.

Сергій Бащук – також тричі обирався депутатом ЛМР, усі рази від "Нашої України". Займається підприємницькою діяльністю у сфері юриспруденції. Цей депутат – єдиний з групи "Народного контролю", хто, згідно з даними руху ЧЕСНО, став прогульником сесійних засідань, пропустивши 28,78% сесій за всі роки каденції ради станом на 1 березня цього року. Він також став кандидатом на відкликання у 2013 та 2014 роках, пропустивши понад 50% комісії землекористування.

Крім того, Андрій Білоус за всі роки каденції пропустив 30,61%, а Орест Печенко – 28,57% засідань комісії архітектури, містобудування та охорони історичного середовища.

Депутати Львівської міськради найактивніше в Україні використовували інструмент депутатських запитів. Втім, незважаючи на це, троє обранців з групи "Народного контролю" –Білоус, Бащук та Стецьків – не подали жодного запиту. На рахунку Ореста Печенко 3 запити, а Валерій Веремчук подавав запити 25 разів. До порівняння, найбільше запитів у ЛМР (173) подав свободівець Тарас Семущак.

Цікаво, що в час, коли Дмитро Добродомов був ведучим програми "Хто тут живе?" на телеканалі ZIK, в рамках якої він збирав депутатські декларації – жоден з членів новоствореної групи "Народний контроль" такої декларації на прохання журналіста не подав. Серед депутатів ЛМР декларації журналістам подали 64 депутати з 90.

Свою виборчу кампанію до місцевих виборів партія "Громадський рух "Народний контроль" почала задовго до офіційної реєстрації у ТВК. Бігборди "руху" з'явилися на вулицях Львова ще з червня.

Цікаво, що попри суперечку за бренд із телеканалом ZIK, у рекламі використали зображення машини "Газель", яка відома глядачам каналу саме як машина телевізійної програми "Народний контроль".

Виборча кампанія загалом зосереджена на кількох повідомленнях виборцям: 
"Разом зробимо більше" 
"Змусимо владу працювати чесно"
"За Львів без корупції"

І якщо на базі перших двох слоганів будується кампанія цілої партії, яка позиціонує себе як партія журналістів, активістів, військових – то лозунг "За Львів без корупції" зустрічаємо вже на агітаційних матеріалах до мерської кампанії Добродомова.

21 вересня на партійних конференціях затвердили списки кандидатів до міськради та облради. Список із 53 кандидатів до обласної ради очолить Андрій Білоус.

Список до ЛМР очолить Валерій Веремчук. Серед відомих львів'янам імен зі списків слід виділити Віталія Загайного, Лева Скопа, Андрія Скопа, Олену Дмитрієнко, Андрія Ткачука.

Характерно, що обидва списки у значній мірі дублюються. Тобто, частина активу партії балотується одразу і до облради, і до міської, що ймовірно може свідчити про кадровий "голод" в партії, особливо якщо звернути увагу на те, що не всі округи "закриті" її членами.

ЧЕСНО вже проаналізував для виборців низку партій, що масово рекламуються перед виборами на бордах столиці й України – "Нові обличчя", "Ми – кияни""Сила громад""Рух за реформи" та "Єдність".

Громадський рух ЧЕСНО запрошує долучатися до моніторингу перед місцевими виборами активістів Києва та області ([email protected]).

Антон Кривко, аналітик Громадського Руху ЧЕСНО, Ігор Фещенко – регіональний аналітик Громадського Руху ЧЕСНО у Львові, спеціально для УП