Києво-Святошинська райрада: “Батьківщина”, “Свобода” і “радикали” голосують разом з БПП

Раніше райрада налічувала 112 депутатів. Тепер же кількість округів скоротилася більше, ніж удвічі. Найбільше представників могли б мати в раді мешканці Вишневого та Боярки. Ці два населені пункти разом отримали 13 із 42-х округів. Але попри таку кількість округів, Вишневе та Боярка делегували до райради лише по 2 депутати. Більше шансів у чинних депутатів облради виграти свою кампанію було саме в менших територіальних громадах - селищах.

Києво-Святошинський район оточує столицю з усіх боків, тому ціна землі тут доволі висока, а відтак і ціна питання для політиків у боротьбі за мандат. 

“Свобода”, “Батьківщина” та “радикали”, як і БПП, мали представників у кожному окрузі. Але їм удалося завести значно менше депутатів, ніж представникам “Солідарності”. Ці політсили в раді вже утворили разом з БПП неформальну коаліцію.

“Батьківщина”  отримала заступника райради й головує в освітній комісії

Список цієї партії очолила безробітна мешканка елітного селища Стоянки - Тамара Бігун.

Бігун працювала завідуючою дитячого садочку в селі Гореничі і в Києво-Святошинській раді закріплена за цією громадою. Бігун очолила постійну комісію з питань освіти, науки, культури, духовності, історії, спорту та туризму.

Депутатка керує Києво-Святошинською районною організацію “Батьківщини” й керувала відповідним штабом на парламентських виборах 2012 року. Свого часу Бігун з іншими активістами брала участь в акції протесту проти “тушок” у Верховній Раді біля будинку екс-нардепа В’ячеслава Кутового, який виграв вибори по 95-му округу від партії “Батьківщина” і невдовзі вийшов з її лав та почав голосувати з прорегіональною більшістю.

Була серед активістів, які в 2010-му році організували голодування біля ЦВК на знак протесту проти фальсифікації місцевих виборів у зв’язку з реєстрацією тервиборчкомами списків кандидатів в депутати від псевдоосередку, організованого виключеним з лав “Батьківщини” Володимиром Майбоженком.

Якщо БПП в райраді має тепер свого голову Олексія Нестеренка, то “Батьківщина”, яка входить із “Солідарністю” у неформальну коаліцію, отримала посаду заступника. На це місце обраний Владислав Данченко. Він має найвищий внутрішньопартійний рейтинг в “Батькіщвині”.

Мешканець Боярки балотувався в Бобрицькому окрузі й закріплений за територіальною громадою. До цього він працював директором редакції газети “Знак часу”. Газета “Знак часу”, за даними держреєстру, заснована Дмитром Капустним, який був помічником нардепів Владислава Каськіва та Миколи Жулинського. Роботодавець Данченка очолював обласну організацію партї “Пора”.

Раніше політик працював  кореспондентом комунального підприємства "Софія Інформ".

На минулих позачергових виборах Данченко балотувався до Верховної Ради. Парламентарієм хотів стати від партії Правий сектор, членом якої на той час був. У раду хотів потрапити від 91-го виборчого округу (Фастів, Макаров). Посів 6 місце, набравши понад 4,5%.

Щойно Данченко отримав нову посаду, як в редакції “Знак часу” з’явилася нова керівниця - тезка відомої телеведучої Катерина Осадча. Вона теж новообрана депутатка райради, перемогла в с. Забір’я. До того працювала менеджером з реклами в КП “Петрівське”. Якщо вірити профілю в соцмережі Осадча закінчила заочно Інститут журналістики.

На сайті “Знак часу” майбутня кандидатка від “Батьківщини” Катерина Осадча дописувала про місцеві вибори. Якщо вірити он-лайн даним, редакція “Знак Часу” складається з 1 людини.

Закріплена за Крюківщинською територіальною громадою. Увійшла до постійної комісії з питань планування бюджету, фінансів, податкової політики, соціально-економічного розвитку та інвестицій.

Колишній очільник видання “Знак часу” Данченко - не єдиний депутатвід “Батьківщини” у райраді, який хотів стати нардепом. Безробітну киянку Олену Бебешко обрали мешканці Вишневого, але закріплена вона за Хотівською громадою.

У 2014 році Бебешко балотувалася до Верховної Ради по 95 округу. Посіла 5 місце, набравши 6%. Свою програму Бебешко робила, ймовірно, на комп’ютері сина. Як правило, таку роботу перекидають на працівників штабів.

Вона йшла по тому ж округу, де на попередніх виборах преміг її однопартієць - В’ячеслав Кутовий, який згодом став тушкою. Бебешко разом зі своїми однопартійцями й чинною очільницею “Батьківщини” пікетувала його оселю

Під час президентської кампанії Олена Бебешко була довіреною особою Юлії Тимошенко в сусідньому 96-му окрузі.  На сайті ЦВК вона вкотре фігурує як тимчасово безробітна.

Раніше Бебешко вже була депутатом Києво-Святошинської райради від “Батьківщини”. Її обрали 2006 року. Тепер вона знову депутат і увійшла до постійної комісії з питань управління комунальним майном, діяльності комунальних підприємств, житлово-комунального господарства, паливно-енергетичного комплексу та енергозберігаючих технологій.

До райради потрапив ще один кадровий “батьківщинівець” - Василь Ревук. Він колись був помічником нардепа В’ячеслава Кутового, але після того, як той став “тушкою” публічно склав повноваження та посвідчення помічника-консультанта.

Після Революції Гідності обраний Гореницьким сільським головою на позачергових виборах, до того був приватним підприємцем. Вибори голови стали можливими після того, як попередній голова Андрій Гуленко, за часів управління якого в селі виросли маєтки представників влади різних рівнів, в тому числі й екс-прокурора Віктора Пшонки, під тиском громадськості пішов у відставку.

На цих виборах політик вирішив податися до райради.  Проживає в Гореничах і балотувався в окрузі, до якого, окрім його рідного селища, входять Лука, Стоянка та Гнатівка, але закріплений за Гореницькою територіальною громадою.

Депутат увійшов до постійної комісії з питань підприємницької діяльності, промислової політики, торгівлі, реклами, архітектури, благоустрою, транспорту та зв'язку.

Військовослужбовець ЗСУ Анатолій Скрицький обраний мешканцями Петропавлівської-Борщагівки. Проживає в селі Петрівське.

Скрицький удостоєний ордену “За мужність”. Нагороду старшині вручили за те, що він разом із іншими танкістами забезпечував вихід підрозділів з Донецького аеропорту й пробивав кільце оточення ворога.

Закріплений за Петрівською територіальною громадою.

Скрицький увійшов до постійної комісії з питань земельних відносин, містобудування, капітального будівництва, агропромислового комплексу, охорони довкілля та екології.

Селище Мироцьке обрало свою мешканку - вчительку російської мови та зарубіжної літератури місцевої школи Олену Гриценко.

Закріплена за Мироцькою територіальною громадою.

Гриценко увійшла до  постійної комісії з питань регламенту, депутатської етики, організації діяльності ради та взаємодії з органами місцевого самоврядування.

Пенсіонер Петро Онищук переміг на окрузі, до якого увійшли Михайлівська Рубежівка, де безпосередньо мешкає депутат, та с. Забуччя.

Закріплений за Михайлівсько-Рубежівською територіальною громадою. Онищук увійшов до постійної комісії з питань охорони здоров’я, материнства, дитинства, праці та соціального захисту населення.

“Свобода” взяла під контроль бюджетну комісію

Ця партія знайшла кандидатів на всі округи. Але стали депутатми лише 6. Таким чином “Свобода” посіда третє місце після БПП та “Батьківщини” за кількістю мандатів.

Киянин Олександр Однороманенко паралельно балотувався до облради, але він так і не пройшов від Петро-Павлівської Борщагівки, Софіївської Борщагівки та с. Чайки й Петрівське. Мандат у Києво-Святошинській раді отримав не як кандидат-мажоритарник, а як перший номер у списку “Свободи”. Закріплений за Білогородською територіальною громадою.

Працює кординатором з продажу ПАТ “Сан Імбев Україна”. Очолював осередок “Свободи” у Переяслав-Хмельницьку.

На виборах до ВР у 2014 році Однороманенко був довіреною особою кандидата від “Свободи” Олексія Скринника, який балотувався по 95 округу.

Депутат обраний головою фракції ВО “Свобода” у райраді. Він також очолив постійну комісію з питань планування бюджету, фінансів, податкової політики, соціально-економічного розвитку та інвестицій. Проти Нового року рада підтримала популістичний проект рішення, який ініціював Однороманенко до ВРУ щодо відставки Яценюка. Схожі звернення одночасно подавали свободівці й в інших радах.

Пенсіонер Анатолій Ковінченко, мешканець Петропавлівської Борщагівки, переміг у селі Софіївська Борщагівка. Ковінченко - депутат райради попереднього скликання, був раніше головою фракції “Свободи” й тепер поступився місцем молодшому однопартійцю.

На фото Ковінченко праворуч

На позачергових виборах сільського голови та депутатів Софіївської Борщагівки, що відбулися у 2012-му році, Ковінченко мав намір балотуватися на голову але йому відмовили в реєстрації.

Ковінченко був головою Софіївської Борщагівки з 1992 по 2006 рік. На сайті історії села про нього не надто приємні спогади.

У 2012 році Ковінченка, який був головою Києво-Святошинського районного осередку ВО “Свобода”, звинувачували у співпраці з рейдерською владою села Софіївська Борщагівка.

Потрапив “свободівець” до популярної комісії з питань земельних відносин, містобудування, капітального будівництва, агропромислового комплексу, охорони довкілля та екології. Став секретарем комісії.

С. Горенка та Мощун вивели в депутати доцента Академії внутрішніх справ Юрія Мазниченка. Мешкає чинний депутат у с. Горенка. Відповідно закріплений за Горенською територіальною громадою.

Паралельно Мазниченко балотувався на селищного голову Горенки та фіксував порушення на дільницях, але програв вибори. Депутат увійшов до профільної постійної комісії з питань законності, правопорядку, боротьби з корупцією та свободи слова.

Мешканці с. Забір’я підтримали свого односельця - “свободівця” безробітного Анатолія Кострубу. Депутат закріплений за Забірською територіальною громадою.

Коструба ставить питання об’єднання територіальних громад - рівних з рівними, бо об’єднання сіл з містами, призведе, на його думку, до знищення села. Політик став секретарем земельної комісії та містобудування.

Так само мешканці села Ходосівка підтримали місцеву “свободівку” - Олену Власенко - вчительку математики та інформатики місцевої школи. Її закріпили за Ходосівською територіальною громадою.

Власенко стала заступницею голови постійної комісії з питань освіти, науки, культури, духовності, історії, спорту та туризму.

Підприємець Олександр Кириченко, який проживає теж у Петропавлівській Борщагівці став депутатом завдяки частині мешканців свого рідного селища. Власник ПП “Діло”, яке знаходиться у Петропавлівській Борщагівці й займається обробкою деревини.

Кириченко увійшов до постійнї комісії з питань підприємницької діяльності, промислової політики, торгівлі, реклами, архітектури, благоустрою, транспорту та зв'язку.

Закріплений депутат-підприємець за Петропавлівсько-Борщагівською територіальною громадою.

“Радикали” протягнули екс-регіонала депутата-прогульника

Попри конфлікти “радикалів” та більшості у парламенті, на місцевому рівні вони сформували коаліцію з “Солідарністю” та “Батьківщиною”. Це при тому, що за кількістю голосів БПП, “Батьківщина” та “Свобода” не потребують додаткового підсилення й мають разом більшість - 25 з 42 мандатів.

“Поки в раді чіткої коаліції нема. Всі депутати, незалежно від партії голосують майже спільно за бюджетні питання чи вирішення проблем в районах. Я думаю, що місяці через півтора, коли будуть розглядати економічні питання, питання комунальної власності і так далі, буде зрозуміліше, яка в раді коаліція. Але поки “радикали” голосують разом з нами, не в опозиції”, - розповідає голова найбільшої фракції в раді Олександр Тигов.

“Радикали” взяли на 1 мандат менше, ніж свободівці. Їх у раді 5. Їм віддали постійну комісію з питань підприємницької діяльності, промислової політики, торгівлі, реклами, архітектури, благоустрою, транспорту та зв'язку.

Список “радикалів” до Києво-Святошинської ради очолив юристконсульт селищної ради Лісників - Микола Михайленко. Його закріпили за Лісниківською територіальною громадою.

Як розповідають в райраді, Михайленко не самостійна фігура а креатура заступника голови обласного осередку Радикальної партії депутата райради попереднього скликання Олександра Юракова, який проживає в Лісниках.

Михайленко засновник ТОВ "ТЕХБУДСИСТЕМ". Серед видів діяльності значиться здавання в оренду власного нерухомого майна. Депутат увійшов до постійної комісії з питань регламенту, депутатської етики, організації діяльності ради та взаємодії з органами місцевого самоврядування.

Киянин Максим Михайлов представляє одразу 4 населені пункти - Шпитьки, Лісне, Мрія, Горбовичі. Він працює фінансовим директором ТОВ “Науково-виробнича фірма “Композит”. 

Депутата закріпили за Музичанською територіальною громадою.

Михайлов був депутатом Бучанської міської ради попереднього скликання. Знаково, що Буча, де депутат мав би представляти інтереси територіальної громади, не входить до Києво-Святошинського району. У 2010 році Михайлов балотувався від партії “Удар”, хоча згодом з “УДАРу” його вигнали і він з двома іншими “ударівцями” увійшов до фракції Партії регіонів.

Як і його однопартійці, Михайлов вийшов з фракції Партії регіонів лише після втечі Януковича з країни.

За результатами моніторингу ЧЕСНО, Михайлов став кандидатом на відкликання в Бучанській раді, осікільки пропустив понад 50% засідань комісій. Депутат - трикратний кандидат на відкликання.

Політичний турист в Києво-Святошинській райраді увійшов до популярної постійної комісії з питань земельних відносин, містобудування, капітального будівництва, агропромислового комплексу, охорони навколишнього середовища та екології.

Михайлов - не єдиний екс-регіонал в команді “радикалів”. Окрім нього є ще й  Андрій Юнчиц. На момент виборів значиться як працює начальником дільниці у комунальному підприємстві “УМГ м. Вишневого”. Проживає у Вишневому. Закріплений рішенням ради за Вишневою територіальною громадою.

Юнчиц був депутатом Вишневської міської ради попереднього скликання. Обирався за списком Партії регіонів. На цих виборах паралельно балотувався до Вишневської ради й переміг, але вирішив, що представництво у раді вищого рівня йому більш цікаве.

Своїм мандатом Юнчиц завдячує пенсіонеру Олександру Чабанюку, який в райраді мав би представляти три селища - Хотів, Кременище, Круглик. (Проживає в с. Хотів). але паралельно Чабанюк балотувався в Хотівську сільську раду, виграв як самовисуванець і відмовився від мандату в райраді на користь екс-регіонала.

Юнчиц увійшов до постійної комісії з питань управління комунальним майном, діяльності комунальних підприємств, житлово-комунального господарства, паливно енергетичного комплексу та енергозберігаючих технологій. Ймовірно, членство в комісії допоможе йому лобіювати власні інтереси в сфері ЖКГ.

Від с. Віти Поштової та с. Юрівка потрапив “радикальний” пенсіонер Євген Спіров. Закріплений відповідно за Віто-Поштовою територіальною громадою. Був депутатом Києво-Святошинскьої райради з 2006 по 2010 рік. Очолював фракцію “Наша Україна” і був головою місцевого осередку.

Спіров став головою постійної комісії з питань підприємницької діяльності, промислової політики, торгівлі, реклами, архітектури, благоустрою, транспорту та зв'язку.

Депутат входив до складу виконкому Віто-Поштової сільської ради та був секретарем виконавчого комітету.

Ще один мешканець столиці - підприємець Руслан Лисенко -  виграв вибори у с. Гореничі, Лука, Стоянка, Гнатівка.

Лисенко перед виборами роздавав подарунки, про що пише на своїй сторінці в соцмережі.

У бібліотеки та школи Киво-Святошинського району Лисенко привозив твори Франка. “Украдене щастя” загорнув у прапор Радикальної партії.

 

Лисенко страхувався і балотувався ще й до Вишневої міської ради але туди не пройшов.

Підприємець увійшов до постійної комісії з питань планування бюджету, фінансів, податкової політики, соціально-економічного розвитку та інвестицій.
Депутата закріпили за Вишневою територіальною громадою.

Нагадаємо, що ЧЕСНО надрукував огляд депутатів, що належать до плітичних сил, що не увійшли до коаліції в райраді - “УКРОП”, “Наш край”, “Нові обличчя” та “Свободу”. Також вийшов огляд депутатів від “Солідарності” Києво-Святошинської райради.

У Києво-Святошинському районі 16 округів не делегували до Київради жодного представника. Це майже 30%  від усіх округів. Така ситуація зумовлена тим, що восени 2015 року виборці обирали депутатів за внутрішньопартійною рейтинговою системою. Саме тому депутатів райради розподілили за територіальними громадами.

Автори:

Ірина Федорів, регіональний координатор Громадського руху ЧЕСНО,

Олена Жежера, журналіст Громадського руху ЧЕСНО