“Опоблок” звітує про нульові надходження та борги перед “Інтером”

Фото: “Опоблок” звітує про нульові надходження та борги перед “Інтером”

Партія “Опозиційний блок” у фінансовому звіті за І квартал 2020 року зазначила, що за цей період не отримувала жодних коштів, натомість має борг перед ТОВ “Інтер реклама центр” на 9,1 мільйона гривень. Цю інформацію наведено у звіті партії, опублікованому на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК).

ТОВ “Інтер реклама центр” (телеканал “Інтер”) належить бізнесмену Дмитрові Фірташу та експосадовцю Валерію Хорошковському. Також невеликою її часткою володіє нардеп, член фракції “ОПЗЖ” Сергій Льовочкін

2018 року “Опоблок” замовив в “Інтера” послуги на 3,6 мільйона гривень, 2017-го заплатив за рекламу на телеканалі 11,9 мільйона.

Борг у розмірі 9,1 мільйона “Опоблок” має перед “Інтером” ще з І кварталу 2019 року. 


 

 

Читайте також: телеграм-канал про політичні фінанси


Рух ЧЕСНО вже писав, що 2017-го “Опоблок” віддав “Інтеру” 6,4 мільйона гривень з коштів держфінансування. Це була заборгованість партії за телерекламу перед початком місцевих виборів 2015 року.

Останній транш державних грошей “Опоблок” одержав у грудні 2019 року – 15,5 мільйона гривень. Із них 6,8 мільйона партія повернула й цього разу не виплачувала борги перед “Інтером” коштами держфінансування. 

Натомість державними грошима політсила оплачувала оренду офісу, зарплату працівників та надавала на діяльність регіональних осередків.

Від 2020-го “Опоблок” коштів з держбюджету не отримує, оскільки на парламентських виборах-2019 набрав лише 3% голосів. Наприкінці минулого року з ініціативи президента Володимира Зеленського позапарламентські партії були позбавлені державного фінансування.

2019 року “Опоблок” найбільше заплатив за рекламу на ТРК “Україна” (ТОВ "Медіа партнерство баінг"), що належить Рінату Ахметову, – 22,8 мільйона гривень. 

Центральний офіс партії торік зібрав 110 мільйонів приватних внесків: 19 мільйонів – від юридичних осіб та 91 мільйон – від фізосіб. Політсила також одержала 41 мільйон держфінансування.

Фактично всі гроші від донорів надійшли в червні та липні, а після виборів прихильники партії зникли – від серпня 2019-го до березня 2020-го гроші на партійний рахунок не надходили.

До парламенту 9-го скликання “Опоблок” не пройшов, здобувши лише 3% голосів виборців. Шестеро кандидатів, які таки потрапили до ВРУ, – мажоритарники зі східних областей України.

Загалом упродовж 2016-2019 років партія назбирала 273,6 мільйона гривень.

На рахунках “Опоблоку” станом на І квартал 2020 року залишалося тільки 87 тисяч гривень.

Згідно зі звітами, політсила має 78 зареєстрованих регіональних організацій, але наразі декларує лише одного працівника складу апарату. Наприкінці 2019-го їх було 36.

У партії також немає автомобілів, нерухомості та жодного орендованого приміщення – ще торік “Опоблок” орендував офіс у Києві на вулиці Волоській, 6/14 і заплатив за нього 11 мільйонів гривень.

Згідно із соцопитуванням КМІС, проведеним у квітні 2020 року, якби вибори до Верховної Ради України відбулися наприкінці квітня, “Опозиційний блок” набрав би лише 1,7% голосів. Для порівняння: за ОПЗЖ готові віддати свої голоси 15,8% виборців. Наразі такі рейтинги не є великонадійними для “Опоблоку” на майбутніх місцевих виборах.

Нагадаємо, аналогічні огляди вже вийшли про інші політичні партії, як-от: “Слуга народу”, “Голос”, “Опозиційна платформа – За життя”, “Європейська солідарність”, “Батьківщина”, “Свобода”, “Народний контроль”, “Народний фронт”, “Наш край”, “Демократичний альянс”, Аграрна партія України, “Національний корпус”, “Громадянська позиція”, “Основа”, “Самопоміч”, Радикальна партія Олега Ляшка.

Головне фото - скриншот "Детектора медіа"


[[ action.title ]]

[[ action.description ]]

[[ action.button ]]