“Самопоміч” і вибори: чи вдасться партії повернутися на політичну орбіту?

Під час своїх перших парламентських перегонів 2014 року "Самопоміч" посіла третє місце. Кампанія “Візьми і зроби!” дала політсилі 34-х народних депутатів. Соціологи заявили, що це вдалося завдяки новим обличчям. У партійному списку тоді не було жодного колишнього нардепа, а лідер партії Андрій Садовий був під №50 і залишився мером Львова. 

Місцеві вибори 2015 року виявилися для партії теж результативними. “Самопоміч" завела до рад понад 850 депутатів, від неї обрали мерів Львова, Миколаєва, Білої Церкви, Борислава, Трускавця, Скадовська, Бара, Яворова та Перемишля. По суті на національному рівні за кількістю депутатів це був 10-й результат.

На парламентських виборах 2019 року “Самопоміч” також вибрала тактику “нових облич”: партія запровадила внутрішньопартійне рейтингування для своїх нардепів, у регіонах відбувалися праймеріз із добору представників обласних осередків, ще одну частину списку сформували з експертів та активістів. За результатами аналізу доброчесності складу ВРУ-8, який зробив Рух ЧЕСНО перед позачерговими виборами до парламенту, серед 25 найдоброчесніших народних обранців опинилися 12 членів фракції “Самопоміч”. 

Частина депутатів, обраних на виборах 2014 року від “Самопомочі”, на минулорічних виборах до Ради вже балотувалася, зокрема, від партій “Сила і честь” та “Голос”. У підсумку “Об'єднання “Самопоміч” на позачергових парламентських виборах отримало лише 14 місце, набравши 91 596 голосів виборців (0,62%). До ВРУ 9-го скликання від партії пройшов у мажоритарному окрузі на Львівщині лише один кандидат – мер Яворова Павло Бакунець. Він увійшов до одіозної депутатської групи "Довіра".

Як тепер партія готується до місцевих виборів 2020 року? Чому втрата держфінансування стала для неї катастрофічною? Чому в партії вважають “Слугу народу” копіюванням “Самопомочі”? У яких містах “Самопоміч” висуватиме своїх кандидатів у мери та чи балотуватиметься знову Андрій Садовий на посаду міського голови Львова? Про все це й не тільки читайте в матеріалі Руху ЧЕСНО.

Від громадської організації до партії

Партія “Об’єднання “Самопоміч” трансформувалася з ГО “Об’єднання “Самопоміч”, яку Андрій Садовий заснував ще 2005 року перед своїм першим успішним балотуванням на посаду міського голови Львова. Партію зареєстрували 2013-го перед стартом виборчої кампанії до парламенту. Своєю ідеологією політсила визначила "впровадження в українську політику принципів християнської моралі та здорового глузду".

Більше про становлення “Самопомочі” та її діяльність у Верховній Раді 8-го скликання читайте в матеріалі “Партія “здорового глузду” і несподіванок: злети й падіння в “Самопомочі” 

До отримання держфінансування 2016 року “Самопоміч” організувала свою діяльність через ГО, яка, крім назви, мала майже ідентичний брендбук. Тоді на сайті була інформація про команду, але офіційно не було жодного працівника. Після одержання держкоштів фактично всі ці люди почали офіційно отримувати зарплату від партії, котра навіть розширила штат до кількох сотень працівників у національному масштабі. Завдяки держфінансуванню партія “Самопоміч” протягом наступних кількох років організовувала свою діяльність з мінімальним залученням ГО.

Ситуація змінилась у другій половині 2018 року, з наближенням президентської кампанії. Тоді, крім держкоштів, партія почала отримувати й приватні внески. Серед її найбільших донорів фігурують та сама ГО “Об’єднання “Самопоміч” і пов’язана з нею ГО “Львів – безпечне місто” (її співзасновником є працівник партії). Разом вони профінансували партію на 2,5 млн грн. 

Також ГО опікувалася рекламною кампанією Андрія Садового під час президентських перегонів 2019 року. Про витрати на неї у фінзвіті партії не зазначено, адже формально це була персональна реклама Садового, хоча й виконана в такому самому стилі, яким послуговувалася партія (як і ГО). Тоді в “Самопомочі” навіть назвали імена донорів ГО “Самопоміч”. Найбільшими з них були двоє ФОПів-спрощенців, котрі перерахували ГО загалом понад 17 млн грн. Вони ж фінансували й партію – кожен дав по 1,4 млн грн. Завдяки посередництву ГО партія “Самопоміч” оминула обмеження на максимальну суму внеску, яка того року становила 1,6 млн грн, та уникла дії норм закону щодо лімітів і звітування про походження коштів та обсяги витрат.

Згідно з даними, наданими партією “Самопоміч” Руху ЧЕСНО, від жовтня 2018-го до 11 січня 2019 року ГО отримала майже 25 млн грн внесків. Витратили ці кошти на рекламну кампанію Андрія Садового ще до того, як він офіційно зареєструвався кандидатом у президенти. Зазначимо, що під час президентських перегонів Садовий вирішив відмовитися від участі у виборах на користь Анатолія Гриценка.

У рекламній кампанії на користь “Самопомочі” під час парламентських виборів була задіяна ще щонайменше одна ГО – “Твій вибір” (зареєстрована на партійців “Самопомочі”), яка оплатила рекламу зі сторінки “Прихильники “Самопомочі” на 16 тис. дол.

Читайте також: “Неприбуткові ГО профінансували партії на 25,6 мільйона гривень. Неофіційно – значно більше

Політичний шатл

У “Самопомочі” переконані, що 2014 року партія здобула підтримку на хвилі Революції Гідності, а на місцевих виборах-2015 українці підтримали її кандидатів, адже побачили діяльність її депутатів у парламенті. 

2016 року через урядову катавасію, “клептократичний уряд Яценюка й руйнування парламентської демократії” “Самопоміч” відкликає міністра Олексія Павленка та вимагає новий уряд і нову коаліційну угоду.

Фракція “Самопоміч” у повному складі голосує за постанову щодо резолюції недовіри Кабміну Арсенія Яценюка, однак вона провалюється через недостатню кількість голосів. 

Унаслідок парламентської нестабільності та “олігархічного перевороту” “Самопоміч” узагалі виходить з парламентської коаліції. На думку партії, “в Україні відбувся цинічний урядовий переворот за участю президента, прем’єра, клептократичної частини коаліції та олігархічного блоку”.

“Далі Петро Порошенко побачив в Андрії Садовому конкурента на президентських виборах і рік тримав у сміттєвій облозі місто Львів. Це дуже сильно похитнуло рейтинг “Самопомочі”, адже люди орієнтуються на лідера, а він фактично на той час був “гнаний”. З усіх телеканалів лився бруд, і подолати це було дуже складно. Але парадокс вийшов у тому, що Петро Олексійович чистив електоральний простір для себе, а виявилося, що для Володимира Зеленського, – заявляє лідерка “Об’єднання “Самопоміч”, очільниця київської міської партійної організації Оксана Сироїд.

Наразі в “Самопомочі” переконані, що Володимир Зеленський з партією “Слуга народу” є реплікою “Самопомочі”, адже вони так само прийшли в політику як нові обличчя. 

“Різниця лише в тому, що ми прийшли “новими” й “новими” залишилися, а от з партією “Слуга народу” ситуація протилежна – усе залишилося декларацією”, – каже Сироїд.

А Роман Кізима не розглядає серйозно партію влади “Слуга народу”, адже вважає, що це провладний конгломерат під вибори: “Як, наприклад, уже такі були раніше: “За єдину Україну!”, “Партія регіонів” чи БПП – ці партії розсипаються, як тільки щось змінюється нагорі”.

У “Самопомочі” кажуть, що коли їхні депутати потрапили до парламенту й певний час там пропрацювали, то зрозуміли, що протягом незалежності України ніхто не намагався будувати план успішної України, натомість “будували олігархічну систему, за підтримки Кучми і Росії”. Сироїд наголошує, що в Україні декілька людей отримали та контролюють доступ до природних ресурсів, великих підприємств і критичної інфраструктури: 

“Усе це сформувало олігархічні монополії, які не сплачують державі податок на прибуток, а лише ПДФО. Усе це через кіпрські, швейцарські або голландські прокладки виводиться з України. Тому, маючи величезні ресурси, Україна залишається економічно бідною. Подивіться, бюджет України як держави такий, як у міста Берлін – 45 мільярдів євро. Саме тому в Україні також немає політичних партій, а є проєкти на один сезон”.

Протягом успішної парламентської кампанії 2014 року, а згодом роботи у ВРУ “Самопоміч” намагалася впроваджувати нові підходи в політиці й ухваленні рішень. Водночас партія показала, що не вміє втримувати нових людей. За кількарічний період активної політичної діяльності “Самопоміч” виключила зі своїх лав у парламенті сімох нардепів, здебільшого через голосування всупереч позиції фракції. Зокрема, за підтримку проєкту закону щодо децентралізації з фракції вигнали навіть №1 виборчого списку 2014 року Ганну Гопко.

Рік тому Рух ЧЕСНО писав про те, як партія “Самопоміч” готується до парламентських виборів. На той час віцеспікерка Оксана Сироїд у коментарі ЧЕСНО заявила, що політсила стала своєрідним “шатлом, який вивів людей з різних середовищ на політичну орбіту”. 

У “Самопомочі” переконані, що за час парламентської каденції партія не була системно помічена в корупції та не приховувала внутрішньопартійних проблем. 

“Ми були нові, боролися з корупцією, не приховували проблем і виносили на загал “сміття з хати”. Історія це оцінить, але на це потрібен час. На короткій дистанції це зіграло, звісно, злий жарт. Але людям цього замало. Їм хотілося, щоб у нас народився свій Вацлав Гавел. Зараз я не бачу іншої партії, яка б наблизилася до “Самопомочі” за рівнем правил, прозорості, нелояльності до корупції – таких нема й найближчим часом не буде”, – запевняє Кізима.

Після парламенту

Після невдалої парламентської кампанії 2019 року на з’їзді в жовтні замість Андрія Садового новою лідеркою “Самопомочі” обрали колишню віцеспікерку Верховної Ради Оксану Сироїд


Оксана Сироїд та Андрій Садовий на з’їзді партії. Фото: Facebook-сторінка “Самопоміч”

У фінансовому звіті партії за IV квартал 2019 року зазначено, що “Самопоміч” має 76 парторганізацій в Україні зі статусом юридичної особи, а також 24 обласні та осередок у Києві. 

Однак, за словами депутата Львівської облради від “Самопомочі” Романа Кізими, який раніше опікувався регіональним розвитком політсили, інформація в партійному звіті є формальною, а фактичних осередків “Самопомочі” в Україні значно менше. На його думку, ефективно працюють лише парторганізації в Івано-Франківській, Тернопільській, Львівській, Херсонській, Харківській та Київській областях.

У “Самопомочі” зазначають, що партія розпочала внутрішню інвентаризацію, але у зв’язку з карантином призупинила цей процес. Якщо торік перед парламентськими виборами “Самопоміч” налічувала близько 2000 партійців в Україні, то на сьогодні їх удвічі менше.

“Через олігархічну систему в Україні проблема перестрибування з одного політичного ліжка в інше ніколи не була чимось осудним. Люди не вбачають нічого поганого у зміні політичної орієнтації: піти в одну партію, потім – в іншу, а згодом повернутися... Однак це проблема не “Самопомочі”, це питання політичної культури. Я думаю, що потрібно шукати людей, які йдуть “перший раз заміж”. Це складно, бо в партії сьогодні не найлегший період. Але, з іншого боку, в Україні більше немає іншої неолігархічної політичної сили з реальною структурою й людьми”, – упевнена Сироїд.

На початку грудня 2019 року голова Верховної Ради Дмитро Разумков оголосив про створення в парламенті депутатської групи “Довіра”, до складу якої увійшли 17 мажоритарників. Очільником групи було обрано Олега Кулініча, а його заступником – Валерія Лунченка. Депутатська група складається переважно з колишніх нардепів від БПП і “Народного фронту”, представників партії “Наш край”, ексрегіоналів та депутата від “Самопомочі” Павла Бакунця

“Якби було більше депутатів із “Самопомочі” в Раді, була б фракція, то таких питань не виникало б. Депутату-мажоритарнику, напевно, непросто виживати в парламенті, коли ти не маєш можливості навіть узяти слово. Якщо ти не в групі чи фракції, то взагалі безправний: у комітеті фактично не маєш слова, у сесійній залі не маєш слова, не знаєш, що відбувається в парламенті. У якийсь момент він, напевно, прийняв раціональне для себе рішення увійти до цієї групи – це вибір вільної людини. Але я не схвалюю ані цей вибір Павла, ані тих рішень, які ця група підтримує у Верховній Раді”, – каже лідерка “Самопомочі” Оксана Сироїд.

Кадрові втрати

Значних утрат партія зазнала в регіонах: в окремих міських радах фракції “Самопомочі” саморозпустились, у деяких – депутати “перефарбувались” і перейшли до інших фракцій.

Роман Кізима розповідає, що історія політичного “перефарбування” у Хмельницькому пов’язана із забудовами та нерухомістю: 

“Ми проводили внутрішнє партійне розслідування, унаслідок якого ці люди пішли. Це стосується всіх політичних сил, коли довіряєш і береш нових людей, але частина з них тією чи іншою мірою просто “скурвилася”. Це нормальне явище, це проблема зростання. У нас такі випадки були в Чернівцях, Хмельницькому, Херсоні, Вінниці. Депутати так робили, бо в людей бракує моральних якостей і патріотизму”.

Слід зазначити, що фракції розпадалися навіть у Київській міськраді та облраді.

Наприкінці парламентської каденції фракція “Самопоміч” зазнала ще однієї хвилі дезінтеграційних процесів. За кілька місяців до виборів частина нардепів із фракції “Самопоміч” заявила про вихід з партії. У квітні першими партію залишили Єгор Соболєв і Семен Семенченко, у травні – Вікторія Войціцька, Олександр Данченко, Іван Мірошніченко, Олена Сотник та Олександр Опанасенко. Однак під час зустрічі з Андрієм Садовим вони домовилися, що до кінця каденції таки залишаться у фракції “Самопоміч” у Верховній Раді.

Депутатка Вікторія Войціцька тоді так пояснила причини виходу з партії

“Більшість членів фракції “Самопоміч” протягом року багато разів зустрічалася з керівництвом партії щодо проблемних питань, але безрезультатно. Зокрема, стосовно відсутності прозорих процесів та ухвалення рішень у партії, утрати ідеологічного базису, звалювання в популізм заради утримання політичного рейтингу та відсутності чіткої стратегії для України й бажання стати дійсно загальноукраїнською партією. На жаль, жодна з пропозицій щодо врегулювання викликів і впровадження стратегії розвитку політичної сили не була реалізована, жодні домовленості не виконано”.

Після програшу на виборах партія втратила держфінансування, що очевидно позначилося на утриманні партійної мережі в регіонах. Якщо на початку 2019 року політсила мала понад 330 працівників, то вже наприкінці року їх залишилося тільки 10.

“Зараз нам не вистачає нових лідерів, ресурсів… Ми так і не стали політичним проєктом якогось із олігархів. Утрата державного фінансування виявилася більш ніж критичною. У нас просто немає грошей, от і все”, – каже Роман Кізима.

Підготовка до місцевих виборів

Після того, як Оксану Сироїд обрали новою керівницею партії, вона заявила, що саме наступні місцеві вибори мають стати фундаментом, який допоможе “Самопомочі” повернутися до великої політики.

Читайте також: “Якщо люди оберуть якісну владу, ОТГ очікує економічний прорив

“Наша філософія для країни – перерозподіл ресурсів, щоб у громадах залишалося по максимуму. До бюджетної децентралізації в містах і селах залишалося до 7% грошей, після реформи відсоток зріз до 20%. Однак це також дуже мало. Наша ідея – у громадах має залишатися від 40% до 60% коштів. За таких умов міста й села в Україні зможуть повноцінно розвиватися: з’явиться підприємництво, нормальні дороги, садочки та школи. Громади мають вирішувати, як ефективно використовувати той ресурс, який є на їхній території”, – пояснює Оксана Сироїд

У “Самопомочі” впевнені, що держава повинна оподатковувати всю діяльність, пов’язану з користуванням надрами саме в Україні, а не давати можливості виводити ці доходи до Швейцарії, Нідерландів чи на Кіпр. 

У свою чергу Роман Кізима песимістично оцінює потенціал “Самопомочі” на прийдешніх виборах на всеукраїнському рівні, однак на місцевому рівні, на його думку, є ресурс, адже 2015 року партія залучила професійних і мотивованих людей, які зайшли до 80% місцевих рад.

Згідно з даними нещодавнього дослідження КМІС, “Самопоміч” має 1,3% підтримки тих, хто вже визначився зі своїм вибором. Найбільше партію підтримують на заході та в центрі України.

Щодо низьких соціологічних рейтингів “Самопомочі” в партії дивляться ширше й кажуть, що ситуація є катастрофічною загалом, адже “просіли” всі, бо громадяни вкотре розчаровуються та втрачають інтерес до політики. Крім того, в умовах карантину в українців змінилися пріоритети: політика, права і свободи відходять на другий план, першочергово люди думають про забезпечення базових потреб. І цим, на думку лідерки “Самопомочі”, можуть скористатися Росія та українська влада, щоб посилити свої позиції:

“Збільшення підтримки ОПЗЖ і “Партії Шарія” – це дуже тривожний дзвіночок, адже це російська агентура, яка сидить на зарплаті. Водночас ми бачимо, що майже немає українських сил. Це означає, що Росія працює проти української політичної системи. У медіасередовищі культивуються ненависть, нетерпимість, знецінюються здобутки Майдану, війна та ветерани. Іде знецінення нас самих і нашої ідентичності, нав’язуються сором, слабкість та неспроможність. Це катастрофа”. 

Крім того, у партії наголошують, що сьогодні найбільший виклик – це те, що 80% людей роблять свій вибір на підставі інформації з телевізора, а політичний вибір в Україні формує телебачення. Водночас телеканали належать олігархам-монополістам, а ті своєю чергою створюють штучну інформаційну ізоляцію для окремих партій та політиків. 

Щодо кандидатів на посади міських голів, то, за інформацією партії, окрім Садового, політсила має також низку кандидатів у мери інших міст Львівщини. У Львові ж, на переконання партії, уже “стоїть черга з політиків, охочих отримати цей ласий шматок і почати з нього пити кров”.

В інтерв’ю Руху ЧЕСНО міський голова Львова Андрій Садовий заявив, що остаточну відповідь щодо свого балотування дасть, коли оголосять вибори: 

“Ситуація, яка виникла з коронавірусом, – це просто шок для всіх. Чимало людей, котрі хотіли б кандидуватися, сказали: “Стоп-стоп-стоп, ми нікуди не йдемо, ми не хочемо”. Розумієте… Психологічна втома, що є в людей, які у процесі, – це на межі виживання. Тому говорити сьогодні про плани на завтрашній день у часи коронавірусу… Я не кажу ані “так”, ані “ні”. Я відповідальний чоловік і тверезомисляча людина. Тому будемо бачити, як розвиватиметься ситуація. Я б дуже хотів, щоб мерами Львова були найкращі люди цього міста. Але вони повинні мати бажання балотуватися, а не просто стояти осторонь і спостерігати. А з іншого боку, люди, які не мають солідної репутації, рвуться повним ходом”.

Крім того, партія готова кандидувати своїх представників і в інших регіонах України, однак це залежатиме, зокрема, від змін до Виборчого кодексу, які можуть ухвалити найближчим часом. Також “Самопоміч” готова підтримувати на посади мерів кандидатів від інших демократичних партій. Наприклад, у цьому питанні політсила готова співпрацювати з “Голосом”, “ДемАльянсом”, “Силою людей” та іншими регіональними партіями.

Рух ЧЕСНО публікує огляди політичних сил – шпаргалки для виборців з нагадуванням історії та сьогодення їхніх політичних фаворитів. Матеріал підготовлено для онлайн-платформи Polithub.org – онлайн-хабу для українських виборців з інформацією про партії та політиків, які хоч раз балотувалися до Верховної Ради та місцевих рад України.

Нагадаємо, такі огляди вже вийшли про інші політичні партії, як-от: “Слуга народу”, “Голос”, “Опозиційна платформа – За життя”, “Європейська солідарність”, “Батьківщина”, “Свобода”, “Народний контроль”, Радикальна партія Олега Ляшка, “Народний фронт”, “Наш край”, “Демократичний альянс”, Аграрна партія України, “Національний корпус”, “Опозиційний блок”, “Громадянська позиція”, “Основа”.

 

Цей матеріал підготовлено за підтримки Фонду з прав людини Посольства Королівства Нідерландів в Україні.