Держекоінспекція готується до поновлення проведення планових заходів нагляду та контролю, завдяки змінам до урядової постанови № 303. Зміни вже погодили у Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів, наразі вони проходять етап погодження з центральними органами виконавчої влади, після чого їх розглянуть на засіданні уряду.
Про це заявив заступник міністра захисту довкілля Сергій Власенко на засіданні Комітету з питань екологічної політики ВРУ, яке Рух ЧЕСНО транслював засідання у форматі #ЧЕСНОкомітети.
Також під час засідання народний депутат Сергій Шахов вперше за останній кілька років перейменував себе з “сергей” на “Сергій Шахов”
“Щодо постанови №303, то розроблено Держекоінспекцією зміни, які вже погоджені міністром. Очікуємо ще погодження з ЦОВВ і виносимо на уряд”, – сказав Сергій Власенко.
Перший заступник голови Держекоінспекції Дмитро Заруба наголосив на потребі поновлення планових перевірок, адже постанова №303 з травня 2022 року дозволяє лише позапланові перевірки за зверненням громадян. Однак такі перевірки мають лише частковий характер та не дозволяють провести перевірку на достатньому рівні. Крім того, на потребі поновлення планових перевірок неодноразово наголошували як члени комітету, так і інші заінтересовані сторони.
Читайте також: Ліквідація Держекоінспекції: які перспективи наймасштабнішої реформи екоконтролю?
На засіданні найбільшу увагу приділили доповіді Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця про стан додержання прав громадян на чисту та доступну воду в умовах воєнного стану.
Він серед іншого навів приклад катастрофічного стану систем водопостачання та водовідведення, адже 30% мереж відпрацювали свій ресурс, а 40% потребують повної заміни. До прикладу, у Бердичеві у людей з крана може йти іржава та навіть блакитна вода, яку вони не завжди навіть можуть використовувати для побутових потреб. У Коростишеві взагалі немає діючих очисних споруд, а будівля підприємства була зруйнована ще до початку повномасштабної війни.
“Через воєнні дії відкладаються важливі проєкти, які б покращили якість води та стан довкілля”, — наголосив Лубінець.
На засіданні також обговорили “замкнене коло” проблем водоканалів, зокрема, брак коштів на модернізацію, проблему непідняття тарифів та те, що вони недостатньо економічно обґрунтовані. Таким чином підприємства більше “виживають”, ніж дбають про розвиток, а якість очищення вод щороку знижується. Хоча є і успішні приклади водоканалів, які змогли знайти необхідну допомогу.
Крім того, у 2025 році близько 400 громад встановило економічно обгрунтовані тарифи, що допоможе принаймні підтримувати роботу на належному рівні.
Заступник міністра розвитку громад Костянтин Ковальчук розповів, що допомогти вирішити проблему зможуть державні цільові програми модернізації підприємств водопостачання, водовідведення до 2030 та водовідведення і очищення стічних вод. Також розробляється програма щодо питної води.
Перший заступник голови Держводагентства Ігор Ковальов додав, що 96% коштів з планів управління річковими басейнами (близько 348 млрд грн) будуть витрачені на зменшення забруднення через будівництво, реконструкцію та модернізацію очисних споруд та мережі водовідведення.
У засіданні вкотре брав участь народний депутат від групи “Довіра” Сергій Шахов, якого з 2023 року розшукує НАБУ, а нещодавно журналісти-розслідувачі встановити, де ховається від правосуддя депутат-утікач.
Зазначимо, що Сергій Шахов зазвичай доєднується до онлайн-засідання Комітету з питань екополітики під ніком “сергей”, однак 22 травня він нарешті перейменував себе на “Сергій Шахов” під час відеоконференції.
“Забруднення водойм зашкалює. Головне — дивитися на проблему зсередини. 30 років така проблема. Я жив і на першому поверсі, і на дев'ятому поверсі в різних містах і тому розумію, що вода завжди була забруднена. Головне, хто відповідає за це? Міністерство ЖКГ, чиновники, які не керують цією ситуацією. Давайте разом напишемо на ці міста, чи проводилися там ремонтні роботи, чи що там робиться з очисними спорудами в цих містах, запитаємося до губернаторів різних областей”, — сказав Шахов.
Його підтримала народна обраниця від “Батьківщини” Анжеліка Лабунська, яка також прогулює сесійну залу Верховної Ради з 2022 року. Також на зауваження члена комітету Сергія Мандзія про зникнення води з криниць у сільській місцевості через безконтрольне спорудження водойм для аграрних та промислових потреб, вона запропонувала науково вивчити питання.
“Питання зникнення води в колодязях у сільській місцевості треба винести на державний рівень. На рівні науковців вивчити це питання чому зникає вода з колодязів. Бо думок багато”, — сказала Лабунська.
Зазначимо, Рух ЧЕСНО у рамках проєкту “Виявлення корупційних ризиків в екологічній сфері” за підтримки Європейського кліматичного фонду провів дослідження системних корупційних ризиків та інституційних викликів у трьох елементах системи охорони довкілля, зокрема у процедурі оцінки впливу на довкілля, системи дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, як складової дозвільної системи, а також у роботі Держекоінспекції.
Поділитись