Рік роботи Полтавської облради: 9 депутатів можуть втратити мандат

Фото: Рік роботи Полтавської облради: 9 депутатів можуть втратити мандат

Депутат від “Солідарності” Трухін — 100% прогульник. Не був на жодному засіданні комісії. Голова фракції БПП Пісоцький однопартійця захищає і відкликати не збирається.

Майже 50% депутатів ради — прогульники. З них 23% — це кандидати на відкликання. Голови фракцій скаржаться на неорганізовану роботу ради. Поіменні голосування свідчать про відсутність сильної опозиції. Найопозиційніший депутат “радикал” Калюжний твердить, що розчарувався в облраді.

За законом, якщо депутат пропустив понад 50% засідань протягом року, його можна позбавити мандату (ст. 37, ЗУ “Про статус депутатів місцевих рад”).

 

Депутати на відкликання хто може втратити мандат

Ось ті, хто пропустив понад 50% засідань комісій. Відповідно це — кандидати на відкликання.

 

Натисніть для збільшення

Найзатятіший прогульник Олександр Трухін тікає від коментарів. Коментар від депутата так і не вдалося отримати. Трухін спочатку підняв слухавку, але коли почув суть питання та хто йому телефонує, — одразу закінчив розмову. Подальші спроби додзвонитися до депутата виявилися марними. Так і не зрозуміло, навіщо він зголосився йти до земельної комісії, якщо взагалі не відвідує її засідання.

Голова фракції БПП Андрій Пісоцький каже, що відкликати Трухіна не будуть і запевняє, що провів із депутатом серйозну розмову, і той почне виправлятися.

 

Я негативно ставлюся до прогульників. Стосовно Трухіна, то у мене з ним була серйозна розмова, і він пояснив, що через об'єктивні причини не зміг відвідати значну кількість засідань комісії. Тому, вже з наступного засідання він почне виправляти свою відвідуваність, буде присутнім на засіданнях, і ми будемо ефективно працювати, адже нам потрібні голоси, нам потрібен хороший результат в роботі, - зазначив Пісоцький.

 

Трухін не єдиний кандидат на відкликання в лавах БПП. Роман Товстий пропустив 63% засідань комісії з питань молоді та спорту.

“Солідарність” на виборах завела найбільшу кількість депутатів — 15. Але це не становить навіть 20% депутатів всієї ради.

“Радикалів” у списку кандидатів на відкликання теж двоє. Це Микола Шимка та Олександр Сиченко. Депутат Шимка пояснює журналістам ЧЕСНО, що засідання комісії з питань охорони здоров’я прогулював через хворобу:

 

Я хворію. Я прикутий до ліжка. І нікому я такого не бажаю, - сказав Шимка і поклав слухавку.

 

Зауважимо, що сесійні засідання “радикал” пропускає рідше, аніж засідання комісії. Якщо стан здоров’я або інші причини унеможливлюють голосування на засіданнях сесій або комісій у понад 50% випадків, то політик може скласти мандат і колеги з його ж партії одразу замінять його в раді.

Голова фракції “Радикальної партії” Руслан Рогов, на відміну від свого колеги з БПП, сказав, що підтримує ідею відкликання депутатів за прогули:

 

Стосовно депутатів, які пропускали значну кількість засідань комісій, то таких даних я поки що не маю. Але я планую взятися за це, і готовий до того, що депутати, які є так би мовити “прогульниками”, втратили свої мандати. Я хочу, аби комісії та рада загалом працювали ефективно. Не маєш часу відвідувати засідання – складай мандат і працюй собі на своїй роботі. Така моя позиція.

 

Рогов зазначає:

 

Питання роботи депутатських комісій – нагальне. Я підтримую ідею зміни складу комісій та їх перерозподілу. Маю думку, що кожна із фракцій повинна взяти під на себе відповідальність за якусь конкретну комісію. А то більшість комісій у Полтавській облраді – під контролем фракції Блоку Петра Порошенка та “Батьківщини”. Розумію, що важко розподілити комісії поміж десяти фракцій, однак рада має працювати ефективно.

 

Зауважимо, що до Полтавської облради пройшло 10 партій. Жодна з них не набрала достатньої кількості голосів аби сформувати коаліцію. Оскільки голова ради від БПП, а його заступники від “Батьківщини” й “Свободи”, то коаліцію, очевидно, могли створити ці партії.

 

Полтавська обласна рада представляє собою таку собі “клаптикову ковдру” з різних політсил. Жодна партія не має не те що більшості, а навіть якихось її ознак. Обрали голову облради з четвертого разу. З самого початку Рада запрограмована стати радою компромісів. Для прийняття рішень просто необхідно домовлятися. Загалом коаліція обласної ради є цікавим явищем, притаманним для усього українського політикуму. На місцевому рівні об’єднуються ті сили, які на всеукраїнському протистоять один одному. Місцеві інтереси передують всеукраїнським. Хто очолює обласну раду? Це голова – представник БПП та два його заступники – від ВО “Батьківщина” та ВО “Свобода”. Інтереси цих партій на всеукраїнському рівні різні. Але не все так просто і всередині самих фракцій, де існують різні центри впливу. Виходить ще додаткова фрагментація обласної ради, - коментує ситуацію в раді Костянтин Донченко, експерт аналітичного центру "Бюро економічних та соціальних досліджень.

 

Донченко також додає:

 

Повної довіри між фракціями немає. Згадаймо осінь 2016 року. Тоді відбулася спроба помірятися силами. Одразу на сесію було винесено питання про висловлення недовіри голові облдержадміністрації Валерію Головку, яке провалилося. Це стало зрозуміло ще перед сесією. А потім нанесено зворотній удар – внесено питання про зняття з посади першого заступника голови облради представника “Батьківщини” — Євгенія Холода. І ось тут рада перебувала на краю, коли думали про формування нової коаліції. Але за проголосувало 38 депутатів з 43 необхідних. І ось це свідчить про те, що справді об’єднуючого центру немає. Ціниться кожен голос, а, отже, постійно необхідно іти на компроміси. І остаточно рвати стосунки з окремими партіями в обласній раді ніхто не буде.

 

У кандидата на відкликання через прогули засідань бюджетної комісії Олександра Коваленка з “Аграрної партії” – інші причини прогулів. Він очолює агрофірму, і, за його словами, ця робота зобов'язує його їздити у відрядження, проводити ділові зустрічі. Коваленко пропустив більше половини засідань і ризикує втратити депутатський мандат.

 

Розумію, що участь у комісій є важливою для кожного депутата. Але засідання моєї – часто переносяться, якраз на той час, коли я маю виконувати свої робочі обов'язки. У мене є ділові зустрічі по роботі, я часто маю відрядження, тому не завжди можу бути присутнім на засіданнях комісій.  А щодо втрати депутатського мандату через прогул засідань – вперше про це чую, - пояснює, чому пропускав засідання Коваленко.

 

Голова фракції “Аграрної партії України” Віктор Скочко критикує не прогульників, а раду, яка, на його думку, не вміє організувати роботу комісій. Також Скочко повідомив, що не збирається відкликати депутатів-прогульників.

 

Я не думаю, що тут стоїть питання втрати мандату. Просто рада не може регламентувати роботу самих комісій. Важко забезпечити участь у роботі комісій, коли тобі повідомляють про це за день-два до засідання. Депутати працюють, мають свої посадові обов'язки. Тому рада має чітко регламентувати роботу депутатів та постійних комісій, - коментує ситуацію з прогульниками Скочко.

 

Зауважимо, що закон не передбачає поважних причин для пропусків засідань сесій або комісій, а роботодавці за законом мають відпускати депутатів на час засідань сесій або комісій.

 

У причинах прогулів засідань депутати звинувачують керівництво облради

31 депутат пропустив від 25 до 50% сесійних засідань або засідань комісій. Таким чином вони стали прогульниками. Це 37% від складу ради.

 

Натисніть для збільшення

Шестеро депутатів пропустили по 50% засідань комісій та сесій. Це Ігор Сірик (“Батьківщина”) — пропустив рівно половину засідань сесій. Геннадій Нежурбіда (“Опозиційний блок”), Алладін Мухтаров (“Солідарність”), Віктор Скочко (“Аграрна партія України”), Володимир Говоренко (“Опозиційний блок”) та Владислав Мостовенко (“Радикальна партія Ляшка”) пропустили половину засідань профільних комісій. Якби вони пропустили ще по одному засіданню, їх можна було б відкликати.

Депутат від “Опозиційного блоку” Геннадій Нежурбіда, який пропустив 50% засідань комісій і міг втратити мандат, якби пропустив ще бодай одне засідання, говорить, що не має часу ходити на засідання, оскільки повинен заробляти гроші:

 

Можливість втратити мандат – вона дисциплінує. Я впевнений, що на засідання ходити треба, бо від цього залежить ефективність роботи ради. Але є моменти, коли треба заробляти собі на хліб. Тому й пропускаю засідання – бо ходжу на роботу.

 

Очільник фракції “Укроп” Сергій Соловей, який потрапив до лав прогульників і сесій і комісій, у прогулах своїх партійців звинувачує керівництво облради у невмінні організувати роботу комісій та депутатського корпусу:

 

До прогулів я ставлюся негативно, хоч і сам пропустив значну частину комісій. Стосовно втрати мандату через прогули, то думаю, що це питання регулює не регламент, а відповідний закон України, а там такого положення немає. На жаль, планування роботи Полтавської облради настільки погане, що дуже багато депутатів не завжди можуть спланувати свою роботу, коли їм говорять, що комісія завтра, або сьогодні після обіду. От мені сказали, що завтра засідання президії, але офіційно мене ніхто не повідомив, і плюс до того я маю квиток на Київ на завтра. Як же я можу спланувати свою участь у президії, коли я дізнаюся про це за день, - переконаний Соловей.

 

“Укропівець” додає:

 

Така організація роботи облради - на двійку з мінусом. Тому, мої пропозиції наступні: якщо мене виберуть головою облради, то я зможу навести лад у її роботі. Пропоную скликати сесію кожної останньої п'ятниці місяця. А засідання комісій проводити за тиждень до сесії. Звісно, що це звучить амбітно, але коли говорити про тактичні пропозиції, то ми пропонували ці ідеї ще минулого року.

 

Нагадаємо, що на виборах 2015 року в облраді УКРОП отримав 8 мандатів. Соловей, який хоче бути головою ради, не ознайомлений як слід із законодавством, бо не знає норми закону, згідно з якою депутата, який пропустив понад 50% засідань, можна позбавити мандату.

Аналіз відвідуваності рухом ЧЕСНО показав, що найбільше прогульників у партій “Опозиційний блок”.

 

Чому в облраді слабка опозиція?

За рік рада голосувала приблизно 1130 разів. Відбулося 16 сесій. Якщо припустити, що сесія тривала в середньому 6 годин, то виходить, що на обговорення і голосування по 1 рішенню депутати витрачають в середньому 5 хвилин. У Харківській облраді витрачають на хвилину більше.

Найбільш опозиційним є депутат з “Радикальної партії” Валерій Калюжний. Він голосував проти або утримувався під час 7% голосувань і каже, що розчарувався у облраді:  

 

Розумієте, те що відбувається зараз в раді. Воно не на користь громаді, суспільству. Щоб мене почули, я намагався донести інформацію до громади. В нашій країні великий розрив між громадою та депутатами всіх рівнів. Тому що так сталося, що депутати, ставши депутатами, починають лобіювати свої бізнес-інтереси, а так не повинно бути. Візьміть будь-яке рішення ради й подивіться чи воно на користь громади? Наприклад, візьмемо медицину, я побачив що всіх головних лікарів області призначають в ОДА. Нема ніякого конкурсу. Депутати голосують за ці кандидатури, навіть не знаючи, не бачачи цих людей.

 

Калюжний обіцяє:

 

Коли ми йшли в депутати, ми обіцяли, що рада буде працювати прозоро, що будуть відкриті конкурси. Наприклад, я запропонував всіх голів комунальних підприємств обирати на конкурсній основі. Але мою пропозицію не підтримали. Дуже опускаються руки. Чесно кажучи, я дуже розчарований тим, що зараз відбувається в раді. Колись прийде хтось з людей і спитає як ви голосували за це рішення? Що я скажу цим людям? Якщо нічого не зміниться в раді, я більше не буду балотуватися.

 

“Радикальна партія” найбільш опозиційна в облраді. “Радикали” голосували проти або утрималися під час 5% голосувань.

 

Як такої коаліції в раді нема. Коаліція не зовсім вигідна. Якщо є більшість, то більшість має взяти на себе відповідальність за прийняті рішення. Депутати голосують ситуативно, - додає “радикал”.

 

У 3,4% голосувань не погоджуються з рішеннями ради депутати від “Укропу”. Депутати від партій “Свобода” проявляють опозиційність у 2,6% випадках.

Депутати від БПП, “Батьківщини”, “Відродження”, “Опозиційного блоку” та “Аграрної партії” мають приблизно однаковий відсоток опозиційності - близько 1,2%.

Депутати від “Соціал-демократичної партії” - не підтримують або утримуються у 0,6 % голосувань. Партія “Рідне місто” - 0,5%.

 

Політичний баласт: хто може замінити неефективних депутатів?

Згідно з інформацією на сайті ЦВК, якщо БПП надумає відкликати прогульників Олександра Трухіна та Романа Товстого на їхні місця можуть зайти безробітний Валерій Петренко з Полтави та директор ТОВ “Світоч” Василь Кириченко з міста Карлівка.

Замість радикалів Миколи Шимки та Олександра Сиченка в раду можуть потрапити пенсіонерка Світлана Гайдабура з міста Гадяч та підприємець Євген Зот з Лубнів.

“Батьківщинівців” Юрія Лебедина та Анатолія Яненка можуть замінити голова фермерського господарства “Ярошенко” Володимир Ярошенко з хутору Василяки та Гендиректор ТОВ "УКРЛАТАГРО"  Віталій Крижанівський з Миргорода.

Депутатів від “Аграрної партій України” Анатолія Кибку та Олександра Коваленка можуть поміняти на гендиректора ТОВ ІПК "Полтавазернопродукт" Юрія Мацака з міста Глобине та директора ДП "Новосанжарське лісове господарство" Василя Красюка з селища Нові Санжари.

На місце Миколи Горба з партії Рідне місто може зайти голова фермерського господарства “Сушки” Сергій Сушко з Козельщинського району.

Голова регламентної комісії з УКРОПу Інна Авраменко повідомила журналістам ЧЕСНО, що порушувала питання про прогульників у раді неодноразово:

 

Що ми зробили. Одне з перших — це склали списки по фракціях відсутніх депутатів у кількісному та процентному співвідношенні по засіданнях комісій та сесій. Надали інформацію головам фракцій.  Ми ж не можемо їх викликати на килим. Перш за все має бути інформування громадськості про прогульників. Ми просили розмістити ці дані на сайті облради, щоб вони були в доступі для всіх бажаючих ознайомитися з відвідуванням. Буде засідання голів фракцій та комісій перед сесією і я буду піднімати це питання.

 

Нагадаємо, Громадський рух ЧЕСНО детально проаналізував у 2016 році кандидатів в народні депутати від Полтавщини, зокрема про партійних висуванців, виявив низку технічних заробітчан та оприлюднив інформацію про витрати політиків на передвиборчу кампанію.

Рік роботи облради - спецпроект Громадського руху ЧЕСНО з моніторингу роботи місцевих рад. Спецпроект - частина "Політичної пам'яті" ЧЕСНО - онлайн-хабу для українських виборців з інформацією про партії та політиків, які йшли на вибори до Верховної та місцевих рад України.


[[ action.title ]]

[[ action.description ]]

[[ action.button ]]