Чубаров Рефат Абдурахманович

У 2019 році на позачергових парламентських виборах балотувався у народні депутати до ВРУ 9 скликання від партії “Сила і честь”, номер 3 у списку. Не був обраний до парламенту.

Народний депутат 8 скликання, обраний від “Блоку Петра Порошенка” (№71 у списку) як безпартійний. Набув депутатських повноважень у 2015 році. Член Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

У 2012 році балотувався до Верховної Ради від ВО “Батьківщина” номером 111 у списку як безпартійний. У 2010 році був обраний до Верховної Ради Автономної Республіки Крим від “Народного Руху України” (Курултай-Рух), був головою однойменної фракції.

У 2007 році балотувався до Верховної Ради від блоку “Наша Україна - Народна Самооборона” номером 102 у списку як безпартійний.

У 2006 та 2002 роках був обраний народним депутатом від блоку “Наша Україна” номером 72 та 102 відповідно у списку як безпартійний. У 1998 році був обраний народним депутатом 3 скликання від “Народного Руху України” за 8 округом (АР Крим).

У 1994-1998 роках був депутатом Верховної Ради АР Крим, з 1995 до 1998 року обіймав посаду заступника її голови. 1989-1991 роки - депутат Ризької міської ради народних депутатів, представляв Народний Фронт Латвії.

У 2014-2015 роках обіймав посаду голови конкурсної комісії з обрання директора Національного антикорупційного бюро. З 2013 року - Голова Меджлісу кримськотатарського народу (у 1991-2013 роках був заступником голови).

З 2015 року - голова Ради представників кримськотатарського народу (у 1999-2015 роках був заступником голови). Президент Світового конгресу кримських татар (з 2009 року).

З 2006 року - член Ради з питань етнонаціональної політики, з 2005 - Комісії при Президентові України з питань громадянства. Член Наглядової Ради фонду “Відродження”. У 1997-2001 роках був членом Ради з питань мовної політики при Президентові України.

У 1991-1993 роках обіймав посаду голови Організації кримськотатарського національного руху. 1990—1991 — член Державної комісії з проблем кримськотатарського народу при Раді Міністрів СРСР.

У 1983-1990 рока працював архівістом, старшим архівістом, директором, старшим науковим працівником Центру державного архіву Жовтневої революції і соціалістичного будівництва Латвійської РСР у м.Рига. До того працював муляром.

Закінчив Російський державний гуманітарний університет за фахом “історик-архівіст” та Сімферопольське ПТУ №1. Почесний професор Києво-Могилянської академії.