Фріс Ігор Павлович

Наприкінці 2022 року проголосував за містобудівну реформу (#5655), яка впроваджувалася в інтересах забудовників і нівелювала вплив громадян на відбудову України. Публічне обговорення проєкту не проводилося. ГО, ЗМІ та Асоціація міст України закликали нардепів доопрацювати проєкт. За кілька годин після скандального голосування петиція з вимогою до президента накласти вето набрала більше 25 000 голосів. НАЗК повідомила, що подані антикорупційні зауваження враховані не в повній мірі.

Цього ж року не підписав звернення до голови Верховної Ради Руслана Стефанчука із вимогою внести у порядок денний найближчої сесії законодавчі ініціативи, які стосуються позбавлення повноважень народних депутатів та депутатів місцевих рад, які були обрані від заборонених проросійських партій.

У 2020 році виступив проти створення консультативної ради в Тристоронній контактній групі за участі представників ОРДЛО незважаючи на позицію фракції “Слуга народу”.

Фріс, за інформацією ЗМІ, входив до “групи Коломойського”.

У 2019 році був обраний депутатом Верховної Ради 9 скликання від партії “Слуга Народу” за виборчим округом №84 (Івано-Франківська область) як безпартійний. Член однойменної фракції. Член Комітету з питань правової політики.

У 2015 році балотувався до Івано-Франківської міської ради по 26 округу від УКРОПу.

У 1999-2019 роках - приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу.

З 2006 до 2014 року був постійним представником України в Європейській комісії нотаріату Міжнародного союзу нотаріату. 

З 1996 до 1998 року працював директором ТзОВ “Лео-Ф”, з 1993 до 1996 року - комерційним директором ТзОВ “Тотус”.

З 1992 до 1993 року монтувальником на МП “Сапфір”. Також був монтувальником на заводі “Ремпобуттехніка” і працював в кооперативі "Сезон".

Закінчив Прикарпатський національний університет імені В. Стефаника за спеціальністю “Правознавство”. Кандидат юридичних наук.