Як працювали народні депутати Київщини у 2020 році

Київщину у парламенті представляють дев’ять мажоритарників. Майже всі вони пройшли як представники “Слуги народу”. Лише нардеп від Білої Церкви Микола Бабенко обраний від місцевого політпроєкту “Біла Церква разом”. Наразі Бабенко входить у депутатську групу “Довіра”.

Двоє народних депутатів були виключені із фракції “Слуга народу”. 

Ганна Скороход, яку обрали на Переяславщині, за словами голови фракції Давида Арахамії, пропонувала грошову допомогу депутатам. Тепер вона у групі “За майбутнє”. Вихід із фракції партії центральної влади суттєво ослабив її позиції, і під час районування Переяслав поступився іншим містам. На місцевих виборах Скороход балотувалася у мери Борисполя як самовисуванка. У підсумку посіла лише шосте місце.

Також із фракції на початку цього року виключили Олександра Дубінського за втручання у президентські вибори у Сполучених Штатах. Проте він досі залишається головою партосередку області. “Слуга народу” поки не знайшла заміни.

Дубінський на місцевих виборах приніс партії найкращий результат з-поміж облрад по всій Україні. Він навіть дотис обрання голови облради від “Слуги народу”. Такі показники пояснюються співпрацею з колишніми політиками Партії регіонів та місцевими забудовниками.

Рух ЧЕСНО дослідив, як працювали народні депутати столичного регіону у 2020 році, і брав до уваги ключові кадрові голосування та маркерні законопроєкти, які є важливими зокрема і для запровадження реформ.

За кадрові питання нардепи Київщини голосують майже одноголосно за. Загалом найбільш опозиційним у прийнятті рішень, зокрема і маркерних законопроєктів, з-поміж народних депутатів Київщини виявився Дубінський. Але зазвичай його картка або взагалі відсутня у слоті для голосування, або він просто не голосує.

Олександр Горобець та Олег Дунда протягом усього року не мали жодного виступу в парламенті та не подали жодного депутатського запиту, які нардепи зазвичай направляють нардепи для вирішення суспільно важливих питань громади, яка їх обрала.

Яку кадрову політику підтримують нардепи 

У 2020 році відбулася низка кадрових голосувань. У повноваження Верховної Ради входить формування Кабінету міністрів, призначення голови НБУ та надання згоди на призначення президентом генпрокурора.

Відставку уряду Олексія Гончарука і перезапуск Кабміну нардепи підтримали майже одноголосно. Відсутній був Микола Галушко. Примітно, що уряд Гончарука проіснував лише шість місяців, але нардепи були незадоволені його ефективністю.

https://lh3.googleusercontent.com/HA_ChBJYU1epYEr68ML9EY2ltcdgkmFFn7IqXBsAi2DbKO3OTaps7QmHLAtaHKna6r-BomcrYZmSFSB6SUmeDLuL4hDSnbr3DbB8_fuEEAvTileJiT1BmswSGWxaSiKUES4Tb9H6

Голосування за Сергія Шкарлета як міністра освіти стало скандальним з кількох причин. Політика, який став міністром освіти, звинувачують у плагіаті, і під час голосування, яке набрало мінімально необхідну кількість голосів — 226, нардепи вдалися до кнопкодавства

Тобто Шкарлета могли б взагалі не призначити міністром. Наразі факт кнопкодавства потрібно доводити. І УДО, яке відповідає зокрема і за відеоспостереження в сесійній залі, мало б надати відео. Уже є прецеденти, коли Конституційний суд визнавав недійсним рішення парламенту, які були ухваленні за допомогою неперсонального голосування в сесійній залі.

Усі народні депутати Київщини підтримали кандидатуру Шкарлета. Якби хоч хтось із них утримався або був відсутній, Шкарлет не став би міністром. 

На графіці також відображено перше провальне голосування за призначення міністром охорони здоров’я Максима Степанова і друге, яке стало результативним. У ЗМІ повідомляли, що кандидатуру Степанова лобіював Аваков і підтримував олігарх Ігор Коломойський. Лише Сергій Бунін вперше утримався, а вдруге за призначення Степанова не голосував, хоча його картка була у слоті. Микола Бабенко (“Довіра”) спочатку також утримався, а потім все ж змінив своє рішення і віддав свій голос за призначення.

Що стосується фігуранта п’яти журналістських антикорупційних розслідувань, міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, відставки якого вимагає громадський сектор, то він потрапив до складу Кабміну під час пакетного голосування за уряд Шмигаля, який підтримали всі народні депутати від столичного регіону, окрім Галушка та Скороход, які тоді були відсутні.

Вже у червні 2020 року 55 народних депутатів поставили свої підписи під постановою про звільнення Авакова з посту міністра внутрішніх справ. Маркерним є те, що жоден із мажоритарників Київщини не підтримав цю ініціативу. Постанову так і не винесли у сесійну залу на голосування, бо комітет із правоохоронної діяльності відмовився розглянути її по суті. 

За час перебування Авакова на посаді міністра внутрішніх справ України не розкриті близько 55 нападів, замахів на вбивство та вбивств громадських активістів протягом 2016–2018 років. Підлеглі Авакова фігурували у злочинах. Журналісти оприлюднили факти понад 60 гучних злочинів, здійснених представниками МВС упродовж п’яти місяців: з січня по травень 2020 року. Серед найрезонансніших справ, відповідальність за розслідування яких лежить на відомстві Авакова,вбивство Катерини Гандзюк, напад на Сергія Стерненка та вбивство Павла Шеремета. 

Читати також: За 6 років Аваков лише 3 рази з 32 прийшов на профільний комітет

Недовіру ексгенпрокурору Русланові Рябошапці підтримали усі обранці Київщини, хто був присутнім тоді на голосуванні. До складу ініціаторів постанови про висловлення недовіри генпрокурору долучилися п’ятеро депутатів — Василевська-Смаглюк, Дубінський, Дунда, Галушко, Скороход.

Голосування за призначення Ірини Венедіктової не стало несподіванкою, її кандидатуру народні депутати області, як і народні депутати столиці, підтримали всі одноголосно. Лише Бабенка на момент голосування у залі не було. Примітно те, що свого часу Венедіктова брала участь у конкурсі до Верховного суду, за результатами іспиту набрала низькі бали та вибула з конкурсу.

Читати також: Венедіктова відмовила у відкритті справи проти кнопкодава — друга Авакова

Звільнення голови НБУ Якова Смолія підтримали всі нардепи. Заяву на звільнення Смолій особисто подав президенту, аргументуючи рішення систематичним політичним тиском. Незадовго до відставки Смолій та його заступник Сологуб неодноразово заявляли про заклики профінансувати бюджет емісією гривні. Ідею емісії Смолій розкритикував (емісія заборонена законом “Про Національний банк України”). Згодом в інтерв’ю РБК голова парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха підтвердив, що фракція “Слуги народу” виступає за друк грошей, а Смолій був не готовий до експериментів і “діяв аж занадто консервативно”. Разом з тим Наталуха зазначив, що фракція готова брати на себе відповідальність за наслідки емісії.

За призначення нового голови НБУ Кирила Шевченка проголосували не всі мажоритарники Київської області. Єдиним категоричним “проти” під час кадрових питань для Дубінського стало призначення саме Шевченка, а от Скороход утрималася. 

Жодного голосу за це кадрове питання тоді не дали фракції “Голосу” і “Європейської солідарності”. Шевченко з 2015 року був головою правління державного банку “Укргазбанк”, у 2009 році працював радником прем’єр-міністра Юлії Тимошенко. У своїй програмі Шевченко зазначив, що НБУ продовжить співпрацю з міжнародними організаціями, продовжуватиме політику зниження облікової ставки. 

Натомість Ольга Василевська-Смаглюк та Валерій Колюх підтримали усі без винятку згадані проєкти.

Як голосували за маркерні законопроєкти

Протягом минулого року парламент ухвалив низку законів, які мають серйозний вплив на економіку та роботу політичної системи країни.

За бюджет на 2021 рік з усіх представників Київської області не голосував Дубінський, хоча його картка була у слоті для голосування. Дунда був відсутній на той момент. Як правило, за бюджет голосують ті нардепи, які входять до коаліції. Опозиційні фракції у парламенті — “Голосу”, ЄС та ОПЗЖ — за такий розподіл бюджету голосів не давали.

https://lh5.googleusercontent.com/HL-7jNYvOLDirobcG-nbCvx99HO39Wo9pIiiCQP5zE7HhqANtvNwcpIwjkS0TjMyPEKE379oHTFUq58bo7MOQfapHe40jVfQThJnuNzVPu547L4qY5MlbOJ8yYzYA-KWc3JKRMTz

“У бюджеті “чорна діра” — 240 млрд гривень дефіциту. Це гроші, які віддаватимемо за рахунок податків, невиплачених пенсій та невиконаних інфраструктурних проєктів. Цей бюджет не можна назвати бюджетом медицини чи бюджетом соцпідтримки, тому що забирається з Пенсійного фонду 8,5 млрд. Єдина назва, яка підходить цьому бюджету, — це бюджет можливостей для Офісу президента. Тому що, на відміну від освіти, медицини, інших речей, ОП не списав із себе жодної гривні, хоча й обіцяв”, — йдеться в заяві голови фракції “Голосу” Ярослава Железняка.

Але якщо по бюджету опозиція не дала голосів, то за закон, який дав відкрити ринок землі, опозиція голоси дала. Його не підтримали всі присутні нардепи, яких обрали від Київщини. Проти був Бабенко, а Дубінський та Колюх не голосували.

Цей закон намагалися блокувати поправковим спамом — надали тисячі правок, щоб він так і не був ухвалений. Головно поправковий спам ішов від нардепів ОПЗЖ, але були численні правки і від “Слуги народу”. З-поміж дев’яти народних депутатів проти поправкового спаму проголосував Дубінський, Василевська-Смаглюк утрималася, Дунда не голосував, а Скороход була відсутня.

Тут варто зауважити, що з-поміж депутатів Київщини саме Дубінського, Василевську-Смаглюк та Дунду ЗМІ називають депутатами з так званої групи Коломойського.

“Я вісім років пропрацювала на телеканалі “1+1” і була “журналістом Коломойського”. Із “журналіста Коломойського” стати “депутатом Коломойського” в “групі Коломойського” в принципі... Мабуть, суспільство так оцінює, групує людей. Деяких не помічають, що вони є членами групи якоїсь певної особи. У нас ця група помітна. Можу сказати так: я член так званої групи Коломойського. Не буду це спростовувати, бо це не має жодного сенсу, якщо суспільство так вважає”, — дещо іронічно коментувала Руху ЧЕСНО Василевська-Смаглюк.

А от депутатів Буніна й Горобця “Українська правда” зараховує до “групи Павлюка”. Як стверджує видання, бізнесмен Ілля Павлюк контролює у фракції “Слуги народу” близько 30 нардепів.

Процес формування районування Київщини, як і інших областей, був доволі суперечливим і скандальним, а Виборчий кодекс потребує суттєвих доопрацювань. 

Проти законопроєкту за укрупнення районів проголосувала Скороход. До округу, від якого її обрано до парламенту, входить місто Переяслав, спочатку запропоноване Мінрегіоном як один із районних центрів області. Але натомість з’явився Броварський район. Переяславський, у свою чергу, зник усупереч методології та позиції. Голосування для Переяслава виявилося доволі драматичним. На комітеті забракло одного голосу, аби затвердили інше районування. 

При остаточному голосуванні у сесійній залі утримався нардеп Колюх, а Бунін, Галушко та Горобець під час голосування були відсутні.

Зміни до виборчого законодавства підтримали практично всі нардепи. Єдиний, кого не було, — Микола Галушко.

Читати також: Виборча реформа. Що і чому пішло не так?

Минулого року держава пережила суттєву законотворчу і конституційну кризу. Конституційний суд скасував здобуток Революції Гідності — електронне декларування, та статтю Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за недостовірне декларування чи незаконне збагачення. Таким чином антикорупційна реформа була паралізована.

Нардепам довелося у терміновому порядку готувати нову законодавчу норму, але ув’язнення, яке раніше було одним із можливих видів покарань за недостовірну норму, прибрали. Всі депутати, які представляють Київську область, підтримали цю норму, окрім Олександра Дубінського, який був відсутній.

Окремо зауважимо, що, крім маркерних голосувань, важливою є позиція нардепів щодо створення консультативної ради у Тристоронній контактній групі за участі представників ОРДЛО. У березні 2020 року Василевська-Смаглюк єдина з нардепів від Київщини виступила проти цього питання попри позицію фракції “Слуги народу”. Але згодом вона видалила відповідну публікацію зі своєї сторінки у Facebook.

Хто з нардепів найбільш опозиційний

На графіці нижче зазначено, як голосували мажоритарники столиці за законопроєкти у другому читанні. Загалом за рік таких голосувань було 236.

Найопозиційнішою депутаткою у 2020 році серед мажоритарників столичного регіону виявилася Анна Скороход. Це може бути пов’язано з її виключенням із фракції.

Найбільше законів підтримав Валерій Колюх, він лиш двічі утримався, чотири рази не голосував за наявності картки у слоті та одного разу був відсутній.

Серед аномально низьких — показники голосування мажоритарника Олександра Дубінського: близько 20% за закони у другому читанні. 

https://lh5.googleusercontent.com/A3_JJndMIwonavaml5XsONSjiNvWu6fhZCaimafz1Ez0PvA8HYsiJSyOwxqShLGQRbJKtoxS8YGJggUTjTGQlth2sgeD1ubv7MvB8pJxMNH4sQtBWeqCaq_jWHCK2ocddRdo8maL

Дослідження голосувань Руху ЧЕСНО показують, що Дубінський найгірше голосує за закони у другому читанні. Станом на грудень 2020 року він давав голос за лише у 22% випадків, в той час як середній результат по фракції — близько 88%.

Депутатів, які голосують на рівні до 88%, близько 96 осіб. Втім, таких вибіжників, як Дубінський, у фракції не так вже й багато — не більше десяти нардепів, які голосують менш ніж у 70% випадків.

Що пропонують нардепи від Київщини як законотворці

Окрім того, що народні депутати розглядають запропоновані кадрові законопроєкти, вони самі можуть вносити проєкти до Верховної Ради. Найчастіше вони працюють у співавторстві з колегами, оскільки для того, щоб законопроєкт став законом, потрібна підтримка парламентської більшості. Також бувають випадки, коли депутати просто можуть підписати чийсь законопроєкт без належного ознайомлення.

У 2020 році було прийнято 11 законів, ініціатором кожного з яких був лише один нардеп. У переліку — жодного за авторством мажоритарників від Київської області.

Парламентарі Київщини не надто вирізняються законотворчою активністю. Найбільше співавторства в Олександра Дубінського, але з 44 поданих ним проєктів лише один став законом. Йдеться про закон про водний транспорт №1182-1-д, де він був одним із 45 ініціаторів. 

У кількісних показниках серед тих, чиї закони були підтримані парламентом, лідирує Василевська-Смаглюк. 5 із 40 її напрацювань стали законами.

Найменше приймав участь у законотворчій діяльності Сергій Бунін 12 проєктів і лише один прийнятий закон.

Щодо зв’язків на основі поправок, які виносяться в залу засідання, то станом на початок лютого 2021 року у залі голосували за поправки п’ятьох депутатів: п’ять поправок Олега Дунди, чотири поправки Ольги Василевської-Смаглюк, дві поправки Анни Скороход і по одній поправці Олександра Горобця й Олександра Дубінського. Василевська-Смаглюк на основі авторства пов’язана з 23 депутатами.

На графіку нижче помітно, що Василевська-Смаглюк співпрацює з нардепами свого комітету, але також є друге коло — співавторство з членами так званої групи Коломойського. Її співпраця з цією групою полягає в тому, що вони разом подали поправку № 48 до закону про ринок землі. Що ж до комітетських правок, то йдеться про № 3, № 19 і № 24 до закону № 3851 (підтримка креативних індустрій). 

https://lh3.googleusercontent.com/Hy7rwyca5AmGzOv4KgryBi_s6HwipM5GPtgvefBX9yjTnfMbYxxheLP20uPcOY8yAwEldfaYQXUD27uOL-jCU70Xz9iTMz36wn20w_oFTZEGa26EZbCV4OiEwKpdBBLe8-XRfl0G

Натомість Олег Дунда, якого також зараховують до групи впливу Коломойського, подав чотири поправки до закону № 1009 (щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства) разом із представниками фракції ЄС і “Голосу”, а також два з Григорієм Мамкою з ОПЗЖ. Одну поправку № 168 до закону про розвиток водного транспорту № 1182-1-д, яку винесли в залу засідань, Дунда подав одноосібно.

https://lh5.googleusercontent.com/CcD5Ra6_Te6TTwTVkvIo8kxGBnh7SPk3RRMeLpmMn8GzN5HM-DQ-XjqlfyDej1YDGQiwFD4K28jm9mukVxxvlvXWxhgrc_dzQLSDyUy-ROk_4ASeGZTeMwKcTXV_zNQCIFA-t9A8

 

Корупція і міжнародні санкції

Якщо з-поміж нардепів столиці з фракції “Слуги народу” вигнали лише одного депутата, то на Київщині таких двоє. Із фракції виключили Дубінського та Скороход. 

Дубінського фракція позбулася одразу після місцевих виборів — на початку 2021 року. Міністерство фінансів США з контролю за іноземними активами ввело санкції проти нардепа через втручання у президентські вибори в США, зазначивши, що він є “частиною пов’язаної з Росією мережі іноземного впливу”. Відеомережа YouTube заблокувала канал Дубінського. 

Журналісти Bihus.info наприкінці 2020 року виявили, що політик під час Революції Гідності займався створенням антимайданівських фейків на замовлення найближчого оточення Віктора Януковича. Журналісти отримали доступ до переписок Дубінського (грудень 2013 року — лютий 2014 року) щодо планування заходів з дискредитації Революції Гідності. Зокрема він створив фейк і просував інформаційну кампанію “повій на Майдані” з метою зобразити протест як центр розпусти.

Тоді Дубінський очолив обласний список “Слуги народу” і передвиборчий штаб. Особисто він відбирав на свій розсуд кандидатів від партії до місцевих рад. До списків потрапляли фігуранти антикорупційних розслідувань і колишні “регіонали”.

https://lh5.googleusercontent.com/_3rwPfj2VJzd1dLqFJL_XZwyIznZ9WSpSg7a9MFkeM17dug1GNbUBB_etvi8r5lrq_NiFO-xJzvTwv97yMKBYc3MX1UTZ96URcu23aiHB3eIzvBNaJaVuK8UjdIbq96zEDqynHJ4

Примітно і те, що кампанію він вів під власним брендом “ЗеКоманда Олександра Дубінського”, але “слуги народу” тоді особливої уваги на це не звернули.

Народні депутати від Київщини намагалися зменшити вплив Дубінського і ще влітку до виборів 2020 року відвідували ОП, але розмови із президентом не дали результатів. Дубінський встояв.

 

Але навіть уся ця інформація жодним чином не вплинула ні на рішення партії, ні на рішення фракції.

 

Що стосується Скороход, то її виключили із фракції ще у листопаді 2019 року. Тоді під час засідання парламенту Скороход звинуватила власну фракцію у тому, що через її голосування щодо анбандлінгу “Нафтогазу” та земельної реформи затримали її чоловіка Олексія Алякіна, хоча він був затриманий ще 2018 року і перебував під домашнім арештом.

 

“Сьогодні за мої політичні уподобання, мої політичні бачення і за те, що я не голосувала так, як мені вказувала фракція, за дорученням одного з замів Адміністрації президента, одного з замів генерального прокурора Каська… мого чоловіка було затримано незаконно”, — заявила Скороход з трибуни Верховної Ради.

 

Чоловік депутатки Олексій Алякін — колишній російський банкір, а нині власник будівельного бізнесу. 

 

Під час виступу Скороход також зізналася, що підтримувала чинного президента і йшла з ним у команді, але навіть не думала, що її будуть “ламати через коліно”, якщо її думка буде обґрунтованою та відмінною від думки більшості фракції.

 

У свою чергу голова фракції Давид Арахамія тоді повідомив, що Скороход неодноразово зверталася до нардепів і пропонувала їм грошову допомогу. Також він стверджував, що Скороход лобіює у Раді інтереси “конкретних олігархічних груп”.

 

Четверо нардепів за рік не виступили жодного разу, троє не подали жодного запиту

Лідером за кількістю виступів є Анна Скороход. На її рахунку 30 виступів. 

Зате є четверо народних депутатів, яким за рік не було що сказати колегам по парламенту у сесійній залі. Це Микола Галушко, Олександр Горобець, Олег Дунда та Валерій Колюх. Решта з дев’яти депутатів мали від 1 до 13 виступів.

Щодо депутатських запитів, то лідером за поданням стала Ольга Василевська-Смаглюк, яка подала вісім депутатських запитів за попередній рік. Більшість із них ідентичні, але дублюються на різні установи. Примітно і те, що за тематикою вони частіше стосуються проблем столиці, аніж округу або області, від якої депутатку обрано.

Жодного запиту протягом 2020 року не подавали аж троє парламентарів від Київщини — Микола Бабенко, Олег Дунда та Олександр Горобець. Горобець не вирізнявся активністю і у 2019 році. До того, як стати депутатом, він деякий час працював топ-менеджером ДП “Укрспирт”. Так от у 2019 році один із трьох запитів (вони дублювалися на кілька установ) стосувався саме ДП “Укрспирт”: депутат наголошував на знищенні підприємства чинним керівництвом, завищенні закупівель та доведенні підприємства до критичного стану.

Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал “ЧЕСНО”.

Приєднуйтесь до нашої сторінки у Facebook!

 

 

Читайте також:

Who the f*ck is Dubinsky? Чи до кінця використали “слуги народу” свій брудний інструмент?

Виборча реформа в Україні: що і чому пішло не так

З якими мерами Київщини домовлялися партії в умовах нових правил гри