Гандзюк Катерина Вікторівна

Громадська й політична діячка, депутатка Херсонської облради 5-го скликання та Херсонської міськради 6-го скликання від БЮТ. Засновниця херсонського видання "Мост". Координаторка Херсонської платформи руху ЧЕСНО.

У 2023 році суд виніс вирок у справі про вбивство Гандзюк. Розгляд цієї справи тривав майже три роки. Ексочільника Херсонської облради Владислава Мангера визнали винним у замовлення нападу на Гандзюк, а його колишнього радника Олексія Левіна – в організації. Їм присудили по 10 років позбавлення волі.

Батько активістки Віктор Гандзюк вважає, що не всі причетні були покарані. Мангер водночас заявив про намір подати апеляцію.

У 2022 році російські війська під час окупації Херсона обікрали та пошкодили квартиру убитої активістки Катерини Гандзюк.

У 2022-му Київська міськрада у рамках дерусифікації перейменувала вулицю Біломорську у Києві на вулицю Катерини Гандзюк.

У 2019 році вулиця Гадзюк з’явилася у Херсоні замість вулиці Лютеранської, проте у 2020-му Верховний Суд скасував рішення міськради про перейменування.

31 липня 2018 року на Гандзюк під власним будинком здійснили напад і вилили на неї літр концентрованої сірчаної кислоти. Активістка отримала опіки близько 40% тіла. За три місяці вона перенесла 14 операцій, однак 4 листопада померла у віці 33 років від наслідків отриманих опіків в лікарні у Києві. Похована на Херсонському міському кладовищі. 

Поліція кілька разів змінювала кваліфікацію справи щодо нападу на Гандзюк. До того ж перший із підозрюваних, на якого намагалися "повісити" злочин, мав залізне алібі, і незабаром його відпустили.

Колеги та знайомі Гандзюк переконані, що напад був пов'язаний з її публічною діяльністю, боротьбою проти проросійських сил і корупціонерів в регіоні. Вони вимагали покарати усіх причетних, включно із замовниками, і започаткували всеукраїнський рух "Хто замовив Катю Гандзюк?".

Восени 2018 року правоохоронці затримали п’ятьох нових підозрюваних безпосередньо до організації та вчинення нападу. Через рік суд призначив для них вироки: зокрема 6,5 років в'язниці організатору нападу і 6 років виконавцю, який вилив кислоту на активістку. Але прізвища замовників тривалий час не фігурували у справі.

У 2019-му правоохоронці заарештували ексочільника Херсонської облради Владислава Мангера через підозру в замовленні нападу на активістку через неприязне ставлення до неї. Згодом заарештували радника Мангера Олексія Левіна, який встиг втекти з України до Болгарії і навіть змінив там зовнішність та ім’я. За версією слідства, він виконував роль посередника між замовником та виконавцями замаху.   

Гандзюк до нападу гостро і активно критикувала херсонських правоохоронців і деяких представників місцевої влади.

Зокрема критикувала тодішнього голову Херсонської облради Владислава Мангера, пов’язуючи його з незаконною вирубкою лісів в регіоні. Активістка звинувачувала Мангера в організації "тітушок" проти акції противників вирубування лісів.

Незадовго до нападу на себе активістка критикувала правоохоронців за неефективне розслідування нападу на херсонського журналіста Сергія Нікітенка та інших активістів.

Мала публічний конфлікт з начальником управління захисту економіки в Херсонській області Артемом Антощуком. У 2017 році звинуватила його у корупції та вимаганні хабарів. Поліціянт подав до суду проти Гандзюк про захист честі і гідності, який частково задовольнили. Внаслідок гучного медіаскандалу Антощук втратив посаду.  

Окремо Гандзюк критикувала всю правоохоронну систему через бездіяльність у боротьбі із сепаратизмом. У липні 2018-го вона опублікувала інформацію, що в Херсоні створювали проросійські органи самоврядування, однак правоохоронці ігнорували цей факт. Також мала конфлікт з проросійським активістом і колаборантом Кирилом Стрємоусовим.

Критикувала владу за слабку протидію інформаційній агресії РФ. Входила до групи Itchy Trigger Finger Ukrainians, яка займалась розробкою та розміщенням зовнішньої реклами поблизу адмінмежі з окупованим Росією Кримом.

Стала першою координаторкою руху ЧЕСНО у Херсоні.

Сприяла відродженню футбольного клубу «Кристал» у Херсоні після того, як він припинив своє професійне існування у 2017 році.  

У 2016 році призначена радницею Херсонського міського голови Володимира Миколаєнка та в.о. керівниці справами Виконавчого комітету Херсонської міської ради.

У 2015 році невдало балотувалася до Херсонської міськради від партії "УКРОП".

Перед цим вийшла з партії "Батьківщина" на знак солідарності з мером Херсона Володимиром Миколаєнком, якого зняли з посади керівника місцевого осередку партії. У заяві про вихід з партії протестувала проти прийняття до лав "Батьківщини" херсонського бізнесмена Владислава Мангера, який був експомічником нардепів-регіоналів Володимира Сальдо та Олексія Журавка.

У 2014-му обрана депутаткою Херсонської міськради від "Батьківщини". Також працювала в передвиборчому штабі кандидата в мери Херсона від «Батьківщини» Володимира Миколаєнка.

Гандзюк була активною учасницею Євромайдану в Херсоні. Протистояла спробам розпочати у Херсоні «російську весну».

Після окупації Криму та початку Росією війни на Донбасі опікувалася вимушеними переселенцями. Стала старшою помічницею із питань правового захисту Управління Верховного комісара ООН у справах біженців у Херсонській області, започаткувала волонтерський рух зі збору коштів для придбання взуття дітям переселенців. З 2015-го – консультантка проєкту Міжнародної організації з міграції в Херсоні.

У 2012 році стала співзасновницею Агенції громадянської журналістики "МОСТ" та регіонального сайту most.ks.ua, що публікував зокрема антикорупційні розслідування щодо влади Херсонщини.

Того року також долучилася до роботи у структурах ООН в Україні. Спеціалістка із розвитку волонтерства серед молоді Фонду Народонаселення ООН в Україні. Долучилось до проєкту "Молоді футбольні волонтери: Спорт і волонтерство для Цілей розвитку тисячоліття" ПРООН, в рамках якого займалася розвитком спорту у сільських районах Херсонщини, працюючи зі школярами та шкільними вчителями фізкультури.

У 2012-2016 — членкиня програмної ради "Демократична практика" Міжнародного фонду "Відродження".  

У 2011-2012 — менеджерка проєктів Фундації підтримки громадянської активності.  

У 2010 році обрана депутаткою Херсонської міськради 6-го скликання від БЮТ.

У 2008-2012 — спеціалістка Молодіжного центру праці при управлінні молоді та спорту Херсонської ОДА.

З 2006 року — менеджерка проєктів, голова Херсонського регіонального відділення ГО "Ейдос" (Центр політичних студій та аналітики).

У 2006 році обрана депутаткою Херсонської облради 5-го скликання від БЮТ.

Має вищу освіту. У 2006 році закінчила Херсонський державний університет, у 2008-му – Київський національний економічний університет, у 2016-му — Національну академію державного управління при Президентові України.

У 2004-му брала участь у Помаранчевій революції.

Активною громадською діяльністю почала займатися з 18 років. З 2003 року активістка партії "Батьківщина". Очолювала обласну громадську організацію "Батьківщина молода".

Народилася 17 червня 1985 року у Херсоні.