Як працювали мажоритарники Дніпропетровщини у 2020 році

Фото: Як працювали мажоритарники Дніпропетровщини у 2020 році

Дніпропетровщину у Верховній Раді представляють одинадцять депутатів-мажоритарників. Це не враховуючи представників Дніпра, роботу яких вже аналізував Рух ЧЕСНО

Майже всі нардепи області є висуванцями партії “Слуга народу” і лишаються членами зазначеної фракції, крім позафракційного самовисуванця Дмитра Шпенова

Рух ЧЕСНО дослідив, як працювали народні депутати Дніпропетровської області у 2020 році: брав до уваги ключові кадрові голосування та маркерні законопроєкти, які є важливими зокрема і для запровадження реформ.

Нардепи від Дніпропетровщини одноголосно підтримали чотири з дев’яти основних кадрових питань 2020 року. Кадрову політику на 100% підтримали Юрій Корявченков, Олена Криворучкіна, Володимир Захарченко, Ганна Лічман та Олександр Трухін. Перелічені представники області, крім Олександра Трухіна, підтримали і всі маркерні законопроєкти минулого року. 

Найменше голосів дали за звільнення очільника НБУ Якова Смолія, за поправковий спам і “антиколомойський” законопроєкт. Але все одно у регіоні, який вважається політично дружнім для Коломойського, так званий антиколомойський законопроєкт підтримали семеро з одинадцяти мажоритарників. 

Найопозиційнішим депутатом виявився позафракційний Дмитро Шпенов.

Яку кадрову політику підтримують нардепи

Минулого року відбулася низка кадрових голосувань. У повноваження Верховної Ради входить формування Кабінету міністрів, призначення генпрокурора та голови НБУ.

Відставку уряду Олексія Гончарука та перезапуск Кабміну всі мажоритарники Дніпропетровщини підтримали одноголосно. Примітно, що уряд Гончарука проіснував лише шість місяців, але нардепи були незадоволені його ефективністю.

https://lh6.googleusercontent.com/WnH8j95a2-AT9oswq8Q3rjWF2ynlSXSWx7x4T2epDeG8-0_xQOxjmPu-OMhWvkaPH1SXR-PPAdD1O0VsVT1evzk14Vnfjqjp9HXmlx8yQ_2_SF3EHalv2jLDVMCfdnSGO0t6cnUC

Голосування за Сергія Шкарлета як міністра освіти стало скандальним з кількох причин. Політика, який став міністром освіти, звинувачують у плагіаті, і під час голосування, яке набрало мінімально необхідну кількість голосів — 226, нардепи вдалися до кнопкодавства. Три нардепи Дніпропетровської області пропустили голосування щодо призначення Шкарлета, а інші — підтримали. 

На графіці також відображено перше провальне голосування за призначення міністром охорони здоров’я Максима Степанова і друге, яке стало результативним. Голосування, яким призначили нового міністра охорони здоров’я, пропустили три парламентарі області: Дмитро Шпенов, Владислав Бородін та Сергій Северин. У ЗМІ повідомляли, що кандидатуру Степанова лобіював Аваков.

Що стосується фігуранта п’яти журналістських антикорупційних розслідувань, міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, відставки якого вимагає громадський сектор, то він потрапив до складу Кабміну під час пакетного голосування за уряд Шмигаля, який підтримали всі народні депутати Дніпропетровщини. У червні 2020 року постанову про звільнення Авакова зареєстрували у Раді, проте її так і не винесли у сесійну залу на голосування, бо комітет із правоохоронної діяльності відмовився розглянути її по суті. 

Заяві передувало те, що за час перебування Авакова на посаді міністра внутрішніх справ України не розкриті близько 55 нападів, замахів на вбивство та вбивств громадських активістів протягом 2016–2018 років. Підлеглі Авакова фігурували у злочинах. Журналісти оприлюднили факти понад 60 гучних злочинів, здійснених представниками МВС упродовж п’яти місяців: з січня по травень 2020 року. Серед найрезонансніших справ, відповідальність за розслідування яких лежить на відомстві Авакова, — вбивство Катерини Гандзюк, напад на Сергія Стерненка та вбивство Павла Шеремета

Читати також: За 6 років Аваков лише 3 рази з 32 прийшов на профільний комітет

Майже одноголосно нардепи від Дніпропетровської області підтримали недовіру ексгенпрокурору Русланові Рябошапці. Відсутнім був тільки Денис Герман, хоча він також був співініціатором постанови про недовіру. До речі, співініціаторами документу були майже всі мажоритарники області, крім Ганни Лічман. 

Звільнення голови НБУ Якова Смолія, у порівнянні з іншими основними кадровими питаннями 2020 року, підтримала найменша кількість мажоритарників Дніпропетровщини. Голосування пропустили Владислав Бородін, Денис Герман, Сергій Северин та Роман Каптєлов. А Дмитро Шпенов не голосував.

Заяву на звільнення Смолій особисто подав президенту, аргументуючи рішення систематичним політичним тиском. Незадовго до відставки Смолій та його заступник Сологуб неодноразово заявляли про заклики профінансувати бюджет емісією гривні. Ідею емісії Смолій розкритикував (емісія заборонена законом “Про Національний банк України”). 

П’ятий президент Петро Порошенко, депутат Верховної Ради від партії “Європейська солідарність” вважає, що до тиску на голову НБУ Якова Смолія причетний Ігор Коломойський і нардепи, пов’язані з ним.

Призначення нового голови НБУ Кирила Шевченка підтримали всі мажоритарники Дніпропетровської області. Шевченко з 2015 року був головою правління державного банку “Укргазбанк”, у 2009 році працював радником прем’єр-міністра Юлії Тимошенко. У своїй програмі Шевченко зазначив, що НБУ продовжить співпрацю з міжнародними організаціями та політику зниження облікової ставки. 

Як голосували за маркерні законопроєкти

Протягом минулого року парламент ухвалив низку законів, які мають серйозний вплив на економіку та роботу політичної системи країни. Ці закони не отримали такої підтримки нардепів, як кадрові питання.

Бюджет на 2021 рік підтримали майже всі депутати, крім відсутнього Дмитра Чорного. 

“Документ збалансований та реальний до виконання. У ньому передбачено достатньо коштів для фінансування всіх пріоритетних потреб держави. Це бюджет можливостей для подальшого розвитку, боротьби з коронакризою, відновлення економіки та підвищення добробуту громадян”, — прокоментував бюджет країни на 2021 рік Олександр Трухін, заступник голови комітету Верховної Ради з питань бюджету. 

Як правило, за бюджет голосують ті нардепи, які входять до коаліції. Опозиційні фракції у парламенті, такі як “Голос”, ЄС та ОПЗЖ, за такий розподіл бюджету голосів не давали.

Голосування по ринку землі, яке проходило о 00:42, пропустили три нардепи Дніпропетровської області: Дмитро Шпенов, Владислав Бородін та Сергій Северин.

Позафракційний ексрегіонал Шпенов, вочевидь, свідомо пропустив голосування, бо його поправку щодо відкриття ринку землі після проведення референдуму Верховна Рада не підтримала. 

“Я представляю інтереси людей Широківського, Апостолівського, Криворізького районів та Інгульця. Це переважно сільськогосподарський регіон. Люди за відкриття ринку землі виключно після проведення референдуму”,  — виступив у парламенті Шпенов.

До речі, він єдиний з мажоритарників Дніпропетровщини, хто був відсутній на голосуванні щодо укрупнення районів — нардеп не підтримує проєкт постанови.

“Проблема в том, что решение об укрупнении районов было принято без консультаций с общественностью и жителями громад. Как следствие, жители многих громад не согласны с перекройкой районов. Прежде всего проблема в особенностях инфраструктуры, поскольку изменения могут сказаться на обеспечении территорий больницами, образовательными и правоохранительными учреждениями”, — написав у Facebook Дмитро Шпенов.

Інші представники області підтримали постанову щодо укрупнення. 

https://lh5.googleusercontent.com/jI_5aFFhqs9-5kWRIETvmW23RYovyGsC64NRWCXJ8I4HK5WnWNDUPN0hUcnc7LTN2ZZQy6sqpVvNHNMW981axRtXdBNhzx75KELCZHGP42il7nQbk49gOVc8GVfdyCDd1QqpVFhp

Не голосував Шпенов і за зміни до виборчого законодавства. Свою позицію він пояснив тим, що проти партизації, коли кандидатами в депутати у населених пунктах, де є більше десяти тисяч виборців, можна йти тільки від партій. Крім того, він не згодний з тим, що зміни до законодавства ввели напередодні місцевих виборів. 

Під час весняного локдауну 2020 року Шпенов не гаяв можливості погречкосіяти в окрузі. 

“Отгрузили на больницы антисептик и бахилы. Очередная капля в море, конечно.

Не ради хвастовства, а ради живого примера все это публикую”, — написав нардеп у Facebook.

 

https://lh3.googleusercontent.com/Ev0j2FqBvVfVeZENhBG-ELjJ_gdlWvD8HNs8uEVZVZLld7PLpkqqPELfpClzo-zyqVHgdknRybSsllLOv1GKRVqUx3c2TBffGVgGSIyT6XfMrAQLD3p8WUddJyV_pE66lg-C0W8J

Також він, за підтримки Вадима Новинського, передавав у лікарні захисні костюми та захисні маски, апарати ШВЛ

Разом із Дмитром Шпеновим не голосував за зміни до виборчого законодавства і “слуга” Роман Каптєлов. Це єдине голосування з переліку визначених Рухом ЧЕСНО маркерних питань, яке він не підтримав.

До речі, у цього нардепа досить активна сторінка у Facebook, на якій він періодично публікує матеріали з критикою представників місцевої влади на території його округу (Тернівки та Павлограду) та представників державних підприємств.  

Одностайно дніпровські парламентарі підтримали перший антиковідний закон.

Минулого року держава пережила суттєву законотворчу і конституційну кризу. Конституційний суд скасував здобуток Революції Гідності — електронне декларування, та статтю Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за недостовірне декларування чи незаконне збагачення. Таким чином антикорупційна реформа була паралізована.

Нардепам довелося у терміновому порядку готувати нову законодавчу норму, але ув’язнення, яке раніше було одним із можливих видів покарань за недостовірну інформацію, прибрали. Владислав Бородін та Сергій Северин були відсутні під час голосування, а Дмитро Шпенов не голосував.

Співініціатором проєкту закону щодо повернення відповідальності за брехню в деклараціях є нардеп із Кривого Рогу Володимир Захарченко.

“Антиколомойський” законопроєкт та “поправковий спам”

Але є законопроєкти, які підтримала меншість мажоритарників від Дніпропетровської області: так званий антиколомойський законопроєкт про банки, який фактично робить неможливим повернення націоналізованих банків, та законопроєкт про поправковий спам. Нагадаємо, наприкінці 2016 року Україна націоналізувала “ПриватБанк”, співвласником якого був Ігор Коломойський. 

Так званий антиколомойський законопроєкт не підтримали четверо з одинадцяти мажоритарників від Дніпропетровщини: Владислав Бородін та Сергій Северин були відсутні на голосуванні, а Дмитро Чорний та Денис Герман були, але не голосували. 

Трьох із них так чи інакше пов’язували з ексголовою Дніпропетровської облради Святославом Олійником, якого називають людиною Ігоря Коломойського.

Зокрема, Владислав Бородін, за даними аналітичної платформи YouControl, з липня 2016 року по січень 2018 року володів чвертю компанії ТОВ “УПП ІІ “УПС” (далі — УПС), яке спеціалізується на ремонті доріг. 

У 2014 році на єдиного власника фірми УПС Тараса Палія було відкрито два кримінальні провадження щодо привласнення бюджетних коштів на ремонті доріг. У 2015 році обидві справи було закрито, а половину фірми “УПС” переоформлено на словацьку компанію “Ароґраф”. Її власницею була Ірина Гуназа, яка представляла партію “Україна майбутнього” Святослава Олійника, ексзаступника голови Дніпропетровської облдержадміністрації Ігоря Коломойського. 

Через деякий час Тарас Палій зберіг свою частку, але інша половина статутного капіталу була записана на Владислава Бородіна і компанію Fuel Systems, SIA (Рига, Латвія). 

Бородіна ще називають кумом Святослава Олійника. 

Ще двох нардепів пов’язують з ексголовою Дніпропетровської облради: Сергій Северин був помічником Святослава Олійника у Верховній Раді, а Дмитро Чорний був членом партії “Україна майбутнього”, лідером якої був Олійник.

Четвертого нардепа, який не підтримав законопроєкт щодо регулювання банків, Дениса Германа, вважали людиною, яка може бути лояльною до Ігоря Коломойського.

Підтримали “антиколомойський” законопроєкт семеро нардепів від Дніпропетровщини: позафракційний Дмитро Шпенов, а також представники “Слуги народу” Роман Каптєлов, Олександр Трухін, Володимир Захарченко, Юрій Корявченков, Олена Криворучкіна та Ганна Лічман. 

Дмитра Шпенова вважають людиною Олександра Вілкула. Він був помічником Вілкула у Верховній Раді, а загалом знає його понад 16 років і брав його на поруки.  

Юрій Корявченков, Олена Криворучкіна та Володимир Захарченко представляють у Верховній Раді Кривий Ріг — рідне місто президента. Корявченков, відомий як Юзік, очолює криворізький осередок партії “Слуга народу”. Зазначена трійця, вочевидь, працює напряму на президента Володимира Зеленського і навряд чи пов’язана з олігархатом.  

ЗМІ пов’язували їх родинними зв’язками, але Юрій Корявченков все спростовував: “Официально всем говорю: Елена Криворучкина не является кумой нашей семьи, а Владимир Захарченко не является братом моей мамы...”

https://lh5.googleusercontent.com/_kz1yNvBRzKSkxoRehB2_tjRZd7lzMOA8Fw8MvcPRXsSJegMwjU18c4tyBDt6fhhlL4dYzLqSjpeAmHy-bR0AUN0X_Rz4hjbzmlGYF0VvvhJcz1g1qs29qag-w5Qfv116amW_6W1

Криворізькі нардепи часто разом відвідують різні об’єкти та навіть разом проводили звітну прес-конференцію

До речі, вони теж гречкосіяли під час весняного локдауну 2020 року: передали партію засобів захисту до лікарень Кривого Рогу, передавали засоби безпеки.

Олександра Трухіна називають колишнім зятем одного з лідерів групи “Приват” Олексія Мартинова. Нардеп “дрейфував під опіку” Банкової, тому не дивно, що він підтримав законопроєкт не на користь Ігоря Коломойського.   

Нардепів Романа Каптєлова та Ганну Лічман складно назвати лояльними до Ігоря Коломойського. 

Каптєлов був радником голови Миколаївської облдержадміністрації за часів президентства Порошенка та працював у дніпровській компанії, що займається соціологією та політологією. 

“Один из помощников губернатора — Роман Каптелов (медийщики его часто видят). Он член команды «ОперСо» — днепровской компании социологов-политтехнологов. Там есть все: стратегия, цели, позиционирование, месседжи”, — цитували “НикВести” піарницю Олену Бережну. 

Ганна Лічман працювала начальницею управління з корпоративних комунікацій у дніпровській торговельній корпорації “АТБ”. До наглядової ради корпорації входять дніпровці Геннадій Буткевич та Євген Єрмаков, а також Віктор Карачун. Серед іншого, Буткевич вкладає кошти у розробку родовищ берилію, графіту, цирконію, титану, урану.

Юрій Корявченков, Олена Криворучкіна, Володимир Захарченко та Ганна Лічман підтримали всі маркерні законопроєкти 2020 року. 

Нагадаємо, що противники “антиколомойського” законопроєкту внесли у нього рекордну кількість правок — понад 16 тисяч. У цьому контексті Верховна Рада прийняла закон щодо протидії зловживанням правами народних депутатів у ході законодавчої процедури — про “поправковий спам”. 

Цей законопроєкт не підтримали п’ять мажоритарників від Дніпропетровщини. До тих, хто не підтримав голосуванням “антиколомойський” законопроєкт, додався і Олександр Трухін, бо був відсутній, як і Чорний, Северин та Бородін.

Хто з нардепів найбільш опозиційний

На графіці нижче зазначено, як голосували мажоритарники Дніпра за законопроєкти у другому читанні. Загалом за рік таких голосувань було 236.

Найопозиційнійшим нардепом у 2020 році виявився позафракційний Дмитро Шпенов — він 111 разів не голосував, 16 разів утримався, двічі голосував проти, а 54 голосування пропустив. 

Найбільше голосувань у другому читанні пропустив Владислав Бородін.

Майже всі ініціативи підтримувала Ганна Лічман. На її рахунку 234 натискання “за”. Недалеко від Лічман відірвався Роман Каптєлов з 228 натисканнями кнопки “за”.

https://lh4.googleusercontent.com/dMKQB68r2kS-4-eL734gENFyFK1NdkZWkMWbtmg2EKLCuXfXUup75d5LXPH2LfY6xb2AETGorx-R30Fe63ToczBDqU1jjMEmf5s-fJt9K2qOjnFvfdWJRuGcATyzRTbA6iMgEpWD

 

Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал “ЧЕСНО”.

Приєднуйтесь до нашої сторінки у Facebook!

 

Фото на  кавері "Слово і діло"

 

Читайте також:

“Слуги народу”: як працювали мажоритарники Дніпра у 2020 році

“Слуги народу”: як працювали мажоритарники столиці у 2020 році

Як працювали нардепи-мажоритарники Львівщини у 2020 році