Карандєєв Ростислав Володимирович

В.о. міністра культури та інформаційної політики (з 2023 до 2024 року). У 2015-2023 заступник міністра культури, у 2008-2010 заступник міністра у справах сім’ї, молоді та спорту. Депутат Київради 2-го, 3-го та 4-го скликань.

У вересні 2024 року Верховна Рада призначила міністром культури Миколу Точицького, у результаті чого Карандєєв склав повноваження в.о. міністра.

У липні 2023 року призначений тимчасовим виконувачем обов’язків міністра культури та інформаційної політики замість відправленого у відставку Олександра Ткаченка.

У 2020-2023 – перший заступник міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка. Журналістка Дарія Бадьор для Liga.net писала, що Карандєєв у Мінкульті "є доволі впливовим і репрезентує у цьому візії Офісу президента".

Наприкінці 2020-го на тлі скандалу з фінансуванням і намірами реорганізувати Довженко-Центр ЗМІ писали, що туди приїздив і Карандєєв як перший заступник міністра культури. Він оглянув приміщення і фонди Центру і висловив думку, що "це — забагато" і що варто приміщення Центру використовувати інакше.

У 2020-му протягом кількох місяців був радником глави Офісу Президента України Андрія Єрмака. Перед цим звільнений з посади державного секретаря Мінкульту.

У 2016-2020 – державний секретар Міністерства культури. Карандєєва на цій посаді звинувачували у надмірній зарплатні. У грудні 2020-го він отримав майже пів мільйона грн зарплати, а у вересні 2018-го його платня становила 175 тис. грн. Крім того, у декларації за 2020-й рік Карандєєв не вказав будинок під Києвом вартістю 450 тис. грн, в якому мешкав його син.

У 2018-му Карандєєва звинувачували у непослідовність рішення щодо звільнення Максима Тимошенка з посади в.о. ректора Національної музичної академії (НМАУ) через півтора місяця після призначення і за півтора місяця до очікуваного конкурсу на цю посаду.

У 2016-му кілька місяців обіймав посаду заступника міністра культури - керівника апарату за міністра Євгена Нищука.  

У 2015-2016 – заступник міністра культури В’ячеслава Кириленка.  

У 2014-2015 радник міністра культури за двох різних міністрів - В’ячеслава Кириленка і Євгена Нищука. Також у 2014-му протягом двох місяців обіймав посаду першого заступника директора Департаменту культури КМДА.

У 2010-2014 – голова Ради Фонду гуманітарних програм міста Києва.

У 2009-му, за даними "Наші гроші", Карандєєв разом з власником торгової мережі "Фуршет" Ігорем Баленко став співзасновником партії "Нова Україна", яка у 2010-му була перейменована в "УДАР" Віталія Кличка».

У 2006-2010 – працював у Міністерстві у справах сім’ї, молоді та спорту як заступник міністра (2008-2010), радник міністра (2007-2008) та директор департаменту фізичної культури (2006-2007).

У 2005-2006 – начальник Головного управління по фізичній культурі та спорту КМДА.

У 2005-му протягом двох місяців був консультантом аналітичного управління забезпечення діяльності Київського міського голови.

У 2004-2005 голова Ради Фонду гуманітарних програм міста Києва.

У 2002-2004 – начальник Головного управління з питань взаємодії зі ЗМІ та зв’язків з громадськістю Київської міськради.

У 2002-2006 – депутат Київради 4-го скликання.

У 2002 році невдало балотувався до Верховної Ради 4-го скликання від блоку політичних партій "Єдність" (№36 у списку, член партії "Молода Україна"). До блоку належали "Молода Україна", партія "Єдність Олександра Омельченка", Соціал-демократичний союз, "Українська партія Справедливості — Союз ветеранів, інвалідів, чорнобильців, афганців").

На момент виборів Карандєєв був директором Київського міського центру соціальних служб для молоді КМДА, обіймав цю посаду протягом двох місяців.

З 2001 року – голова партії "Молода Україна". Голова Комітету молодіжних і дитячих громадських організацій міста Києва.

У 2001-2002 – заступник голови Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації.

У 1998-2001 – заступник голови Харківської райдержадміністрації м. Києва.

У 1998-2002 – депутат Київради 3-го скликання.

У 1998-му під час виборів був делегований політичним об'єднанням "Молода Україна" на посаду міністра молоді і спорту опозиційного Кабміну Юлії Тимошенко. Також пів року очолював Асоціацію громадянського співробітництва "Київ".

У 1995-1997 - головний спеціаліст проблемно-аналітичного відділу, керівник пресслужби КМДА.

У 1994-1998 – депутат Київради 2-го скликання.

У 1993-1995 – інженер І категорії Міжнародного центру електронно-променевих технологій Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України.

Має вищу освіту. У 1993 році закінчив Київський університет імені Тараса Шевченка за спеціальністю "Фізика твердого тіла". У 2002 році закінчив цей же виш за спеціальністю "Правознавство". У 2007-му здобув науковий ступінь доктора філософії в галузі економіки. У 2019 році закінчив Національну академію керівних кадрів культури і мистецтв за спеціальністю "Менеджмент соціокультурної діяльності".

Народився 22 червня 1972 року у Києві.