#ЧЕСНОdigest: нардепи-прогульники лютого (інфографіка)

8 нардепів пропустили всі засідання Верховної Ради в лютому. Найгірше ходили на роботу депутати “Відродження”. Найкраща відвідуваність за лютий — у “Батьківщини”. Громадський рух ЧЕСНО проаналізував відвідуваність народних депутатів за лютий 2017 року.

У лютому Верховна Рада працювала у сесійній залі 8 днів і провела 12 пленарних засідань. За цей час жодного разу не реєструвалися і не голосували на пленарних засіданнях Верховної Ради:

 

  1. Євген Бакулін (“Опозиційний блок”) — фігурант антикорупційних розслідувань;

  2. Дмитро Добкін (“Опозиційний блок”) — найбільший прогульник в Аграрному комітеті;

  3. Олег Купрієнко (РПЛ), заступник голови Регламентного комітету ВРУ. Нардеп мав би слідкувати за депутатською дисципліною, але раніше був спійманий на кнопкодавстві;

  4. Олександр Онищенко (“Воля народу”) — нардеп-утікач, який переховується в Лондоні від кримінального переслідування щодо розкрадання майна “Укргазвидобування”;

  5. Іван Балога (позафракційний) — один із закарпатського “клану Балог”;

  6. Костянтин Жеваго (позафракційний), — який був на 13-му місці у списку Forbes;

  7. Андрій Білецький (позафракційний), — який прийшов на сесійне засідання один раз за все 8 скликання ВРУ;

  8. Сергій Клюєв (позафракційний), — якого Інтерпол оголосив у міжнародний розшук.

 

 

Натисніть для збільшення

У середньому за фракцією найкраще відвідували депутати “Батьківщини”, найгірше — депутати групи “Відродження”.

Зауважимо, що навіть 100%-го прогульника відкликати неможливо. Єдине, чим можна покарати “недоторканних”, — позбавити частини зарплатні. За дорученням спікера, з вересня 2016 року прогульників також час від часу публікують у газеті “Голос України”.

Нагадаємо, у січні 33 нардепи прогуляли всі засідання ВРУ. Раніше ЧЕСНО назвав найбільших прогульників 2016 року.

Громадський рух ЧЕСНО ініціював кампанію зі щомісячного оприлюднення списку нардепів-прогульників. Мета кампанії привернути увагу до однієї з найбільших проблем роботи Верховної Ради — низької відвідуваності засідань народними депутатами.