Робота з виборцями та голосування за маркерні законопроєкти: як працюють нардепи Львівщини

У Верховній Раді Львівщину представляють 12 депутатів-мажоритарників. Вони ввійшли до складу трьох фракцій та двох депутатських груп. Зокрема, Наталія ПіпаЯрослав Рущишин і Галина Васильченко долучилися до фракції “Голос”; Микола Княжицький, Михайло БондарАндрій Лопушанський – до “ЄС”, Юрій Камельчук та Орест Саламаха – до “Слуги народу”, Тарас Батенко та Ярослав Дубневич – до групи “За майбутнє”, Павло Бакунець та Андрій Кіт увійшли до депутатської групи “Довіра”.

Робота народного депутата потребує звітування та відкритості. У зворотному зв’язку з виборцями активними є більшість представників Львівщини в парламенті. Рух ЧЕСНО проаналізував їхню роботу протягом 2019 року. 

Лідирують за кількістю поданих законопроєктів Бондар, Батенко та Камельчук. Найменше законодавчих ініціатив подано Рущишиним і Саламахою.

Батенко, Васильченко та Княжицький є рекордсменами за кількістю запропонованих поправок. Жодної поправки не подав нардеп Камельчук. 

Найактивнішими за депутатськими виступами були торік Батенко, Княжицький і Бондар. Жодного разу не виступали в сесійній залі Лопушанський та Саламаха. 

За критерієм депутатських запитів найактивнішими стали Бондар, Батенко й Лопушанський. Жодного депутатського запиту не надіслали 4 мажоритарників зі Львівщини, зокрема Рущишин, Васильченко, Саламаха та Дубневич. 

Найбільш опозиційну позицію під час голосувань у Верховній Раді мали нардепи Кіт, Лопушанський і Дубневич. Найчастіше підтримували законопроєкти та інші рішення парламенту мажоритарники Батенко, Рущишин та Бондар. 


Голосування мажоритарників Львівщини загалом

При цьому найбільше від лінії своєї фракції чи групи в бік “за” відхилилися Батенко (+27%), Рущишин (+22%) і Бондар (+17%). У протилежному напрямку відхилилися нардепи Кіт (-21%), Лопушанський (-12%) та Саламаха (-2%). Найбільший відсоток голосувань “за” з-поміж фракцій – у “Слуги народу” (54%), “ЄС” (40,7%), “Голосу” (40,4%). У “Довіри” – 38,4%, у групи “За майбутнє” – 35,3%. 

Найменш рішучими львівські обранці у важливих голосуваннях були щодо ініціатив про касові апарати (законопроєкт №1053-1) та перезавантаження НАЗК (№1029), коли “за” проголосували лише по двоє львівських мажоритарників. Найбільш рішучими вони були під час голосування за Виборчий кодекс України (№0978), коли 10 з 12 мажоритарників проголосували “за” відповідне рішення. 

Як бачимо, у частині найважливіших законопроєктів лояльнішу позицію мають нардепи від “Слуги народу” Саламаха та Камельчук, котрі підтримали 100% та 92% рішень відповідно. Далі йдуть представники депутатських груп Батенко (67%), Бакунець (58%) і Кіт (50%). Більш опозиційну позицію мають нардепи з “Голосу” Васильченко (42%), Рущишин (33%) та Піпа (25%). Дубневич із групи “За майбутнє” також є більш опозиційним (33%). Найбільш опозиційними є депутати від “Європейської солідарності” Княжицький, Бондар (по 17%) і Лопушанський (8%). 

У середньому поправки, подані львівськими мажоритарниками, здобули підтримку 21%. Це 18-те місце в Україні з-поміж мажоритарників з усіх 24 областей.

Мажоритарники з групи “За майбутнє”

Найактивнішим народним депутатом від Львівщини є співголова депутатської групи “За майбутнє” Тарас Батенко

З-поміж мажоритарників регіону торік він мав найбільше виступів у парламенті – 123. Також він подав найбільше поправок до законопроєктів – 115. З них було враховано 25%. Другим Батенко став за депутатськими запитами, яких він надіслав 9. Нардеп є співавтором 21 законопроєкту, що є третім показником серед львівських обранців. 

Законодавчі ініціативи Батенка пов’язані з бюджетною сферою, податковим/митним законодавством і місцевим самоврядуванням. 

Запропоновані ним поправки стосуються здебільшого антикорупційних законопроєктів (щодо НАЗК, ДБР, державних закупівель), навколобюджетних та економічних законопроєктів (про держбюджет, Бюро фінансових розслідувань, інвестиційну діяльність, Трудовий кодекс, демонополізацію спиртової галузі). 

Більшість депутатських запитів нардеп надіслав до центральних органів влади, зокрема до Кабміну й міністерств, стосовно зриву опалювального сезону в Новому Роздолі, а також до Львівської обласної ради щодо перегляду рішення про ліквідацію Львівської обласної психіатричної лікарні “Заклад”.

У Facebook він регулярно публікує дописи про власні законодавчі ініціативи. Серед своїх досягнень народний депутат називає виділення субвенції на округ

Колегою Батенка за депутатською групою є нардеп Ярослав Дубневич, щодо якого Верховна Рада вже ухвалила рішення про надання згоди на притягнення депутата до кримінальної відповідальності, його затримання й арешт.

Дубневич у ВРУ 9-го скликання не є активним. У сесійній залі він виступав лише 7 разів. Депутат подав 43 поправки, з яких було враховано тільки 2%. Дубневич не надіслав жодного депутатського запиту, став співавтором лише 6 законопроєктів. 

Його законодавчі ініціативи стосуються, зокрема, перейменування областей, внесення змін до закону про столицю, окремих економічних питань.

Нардеп пропонував поправки тільки до трьох законопроєктів: про незаконне збагачення, дорожній фонд та до Бюджетного кодексу України. 

Дубневич далі завзято розповідає у Facebook про свою діяльність. Він улаштовував конференції з можливістю поставити йому запитання. У соцмережі він регулярно публікує дописи про активності на окрузі

Мажоритарники з фракції “Європейська солідарність”

Нардеп Михайло Бондар є одним з найактивніших. З-поміж мажоритарників Львівщини він третій за кількістю виступів у залі ВРУ, яких мав торік 39. Він подав 11 поправок до законопроєктів, з яких не враховано жодної. Водночас Бондар став першим з-поміж львівських мажоритарників за кількістю депутатських запитів, котрих у нього 23. Бондар є співавтором 30 законопроєктів, що також є першим показником в області.

Більшість законодавчих ініціатив депутата стосується профільної енергетичної діяльності, зокрема комунальних послуг, ядерної енергії, вугільної галузі, ринку електричної енергії, співпраці з ЄС у газовій сфері, біопалива. 

Також є низка законопроєктів у військовій, децентралізаційній, податковій, трудовій, євроінтеграційній, соціальній сферах. У цих самих сферах нардеп пропонував поправки. 

Депутатські запити Бондар спрямовував здебільшого до місцевих органів державної влади у Львівській області. Вони стосувалися транспортних, медичних та інших проблем на окрузі депутата й окремих особистих проблем мешканців. 

У Facebook Бондар висвітлює роботу з жителями та об’єктами на своєму окрузі

Нардеп Микола Княжицький також є одним з найактивніших. З-поміж мажоритарників регіону він другий за кількістю виступів у сесійній залі, яких мав 66. Він подав 66 поправок до законопроєктів, що є другим показником серед представників Львівщини в парламенті. З них було враховано 20%. Він надіслав 3 депутатські запити та є співавтором 19 законопроєктів.

Законодавчі ініціативи депутата пов’язані з питаннями культури (кінематографією, “Пластом”, культурною спадщиною), медіа, європейською та євроатлантичною інтеграцією, медициною, децентралізацією, політичними реформами (скасування закону про імпічмент).

Нардеп пропонував численні поправки здебільшого до антикорупційних законопроєктів (зміна кримінально-процесуального законодавства, публічні закупівлі, ДБР), законопроєктів у сферах культури, медіа, децентралізації. 

Депутатські запити Княжицький спрямовував до Кабміну, СБУ та ДБР, і стосувалися вони зловживань РФ в Інтерполі, а також “публічних закликів з боку народних депутатів фракції “Слуга народу” Максима Ткаченка та Євгена Шевченка”. 

У Facebook він регулярно розміщує дописи про депутатську діяльність

Велику увагу Княжицький приділяє Львівщині та своєму округу. У багатьох заходах він бере участь разом зі ще одним нардепом від “ЄС” – Олегом Синюткою.

Також Княжицький активно виступає в медіа й веде власний телеблог.

Андрій Лопушанський є менш активним. У ВРУ 9-го скликання він не мав жодного виступу в залі парламенту. Він подав 20 поправок до законопроєктів, з яких 20% було враховано. Лопушанський надіслав 6 депутатських запитів і став співавтором 18 законопроєктів.

Більшість законодавчих ініціатив нардепа стосується економічних питань (штрафів за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, декларування для фізичних осіб, Державного бюджету-2020, Бюджетного кодексу та ДФРР), а запропоновані ним поправки – профільного бюджетного напрямку. 

Його депутатські запити щодо телебачення, поновлення залізничного сполучення та розвитку гірських територій округу спрямовані до Кабміну, РНБО та Нацради з питань телебачення й радіомовлення. 

У Facebook нардеп публікує дописи про корисні, на його думку, рішення для округу.

Мажоритарники та мажоритарниці з фракції “Голос”

Галина Васильченко – активна мажоритарниця з “Голосу” в парламенті. У залі ВРУ торік вона виступила 14 разів. Депутатка подала аж 89 поправок до законопроєктів, посівши друге місце серед мажоритарників Львівщини. З них 30% було враховано, що також є другим показником серед львівських обранців. Васильченко не надіслала жодного депутатського запиту. Вона стала співавторкою 14 законопроєктів.

Більшість законодавчих ініціатив нардепки стосувалися політичних та економічних питань, зокрема оборони держави, реформи спецслужб, ДБР, детінізації, касових апаратів, функціонування електронного кабінету та спрощення діяльності ФОПів, перевезення живих тварин, а також окремих питань карантину.

Численні поправки народна обраниця пропонувала здебільшого до антикорупційних (перезавантаження НАЗК, запобігання та протидія легалізації доходів) та економічних законопроєктів (касові апарати, Бюро фінансових розслідувань). 

У Facebook Васильченко регулярно звітує про свою депутатську роботу

Хоча депутатка в парламенті належить до фракції “Голос”, вона досі позиціонує себе як представниця Української галицької партії (на фото видно, що під час приймання громадян присутня символіка цієї політсили). 

C:\Users\HP8540w\Desktop\Фб\Васильченко\Васильченко угп 2.png
Caption

Наталія Піпа в залі парламенту виступила торік 9 разів. Вона подала 32 поправки до законопроєктів, з яких 6% було враховано. Також надіслала 4 депутатські запити та стала співавторкою 11 законопроєктів.

Законодавчі ініціативи нардепки були з різних тем: від створення умов для професійного парламентаризму чи державної підтримки “Пласту” до надання щорічної освітньої премії Верховної Ради України. Більшість поправок Піпа запропонувала до закону щодо вдосконалення освітньої діяльності.

Депутатські запити вона спрямовувала переважно на ім’я мера Львова. Вони стосувалися урбаністичних питань: перегляду детального плану території, будівництва спортивного комплексу, землеустрою, визначення меж парку. 

У Facebook Наталія Піпа регулярно розміщує дописи про свою депутатську роботу, зокрема й на виборчому окрузі.

Ярослав Рущишин є менш активним за своїх колег-нардепок-мажоритарниць Львівщини. У парламенті він виступив лише 5 разів, подав тільки 1 поправку до законопроєкту, яку не врахували. Рущишин не надіслав жодного депутатського запиту. Він став співавтором лише 2 законопроєктів.

Законодавчі ініціативи нардепа стосувалися захисту інтелектуальної власності, детінізації ринку металургійної сировини та операцій з металобрухтом. А єдину поправку він запропонував до законопроєкту про реформу освітньої діяльності. 

У Facebook депутат регулярно публікує дописи, з яких очевидно, що він значно більше уваги приділяє округу та Львову загалом. Його обрали очільником Львівського обласного осередку партії “Голос”.

Це може бути пов’язане з тим, що в одному з інтерв’ю він підтвердив, що має інтерес та амбіції стати потенційним кандидатом на посаду Львівського міського голови. 

Мажоритарники з фракції “Слуга народу”

Мажоритарники монобільшості – дещо пасивніші з-поміж фракційних депутатів-мажоритарників від Львівщини. 

Юрій Камельчук торік виступив у залі ВРУ тільки 7 разів. Він не подав жодної поправки до законопроєктів, надіслав лише один депутатський запит. Водночас він став співавтором аж 20 законопроєктів, що є третім показником у регіоні. 

Законодавчі ініціативи нардепа стосувалися профільної для нього енергетичної сфери (ринку електричної енергії, анбандлінгу “Нафтогазу”, відмови від комерційного обліку природного газу, ядерної енергії, тарифів, підтримки державних вугледобувних підприємств) та скасування депутатської недоторканності. 

Єдиний депутатський запит він спрямував до генпрокурора Руслана Рябошапки щодо неможливості перебування Костянтина Кулика на посаді в ГПУ.

У Facebook Камельчук регулярно публікує дописи про особисту депутатську позицію, зокрема й з питань, важливих для його округу

Нардеп відвідує ефіри телеканалів, які пов’язують з Віктором Медведчуком.

C:\Users\HP8540w\Desktop\Камельчук риги 3.png

Орест Саламаха є найпасивнішим депутатом-мажоритарником від області. Він жодного разу не виступав у залі парламенту. Подав лише 4 поправки до законопроєктів, проте 3 них, тобто 75%, врахували, що є рекордним показником серед львівських мажоритарників. Саламаха не надіслав жодного депутатського запиту. Він став співавтором тільки 3 законопроєктів.

Абсолютна більшість поданих ним законопроєктів стосується державного бюджету та бюджетного процесу. Усі його поправки також пов’язані з питаннями бюджету. 

У Facebook він регулярно публікує дописи про депутатську діяльність. Майже всю свою увагу народний депутат спрямовує на роботу на окрузі.

Мажоритарники з депутатської групи “Довіра”

Експозафракційні депутати, а тепер члени нової депутатської групи є найпасивнішими мажоритарниками з депутатських груп. 

Андрій Кіт мав лише 1 виступ у сесійній залі. Він подав 14 поправок до законопроєктів, з яких 29% було враховано. Також надіслав 5 депутатських запитів і став співавтором 11 законопроєктів.

Серед його законодавчих ініціатив – законопроєкти про перейменування областей, сільськогосподарську кооперацію, одноразове декларування для фізичних осіб, самоврядування в Києві, касові апарати, анбандлінг “Нафтогазу”. Поправки депутат пропонував здебільшого щодо бюджетних питань і гарантій для АТОвців. 

Його депутатські запити були спрямовані до Кабміну та керівників НАБУ, ДБР, ГПУ та МВС. Усі вони стосувалися відкриття кримінального провадження проти Сергія Блескуна у зв'язку з його призначенням в.о. директора ДП “Укрспирт”.

Про свою діяльність нардеп написав лише один допис

Павло Бакунець 8 разів виступав торік у парламенті. Також він подав 15 поправок до законопроєктів, з яких 20% були враховані. Він надіслав 3 депутатські запити та став співавтором 6 законопроєктів.

Законодавчі ініціативи Бакунця стосувалися самоврядування в Києві, зарахування акцизного податку до місцевих бюджетів, урегулювання правового статусу працівників патронатної служби, касових апаратів і захисту освітян. Свої поправки нардеп пропонував до бюджетних та інвестиційних законопроєктів. 

Усі три його депутатські запити були щодо заборгованості з виплати зарплат управителями активами теплоелектроцентралі в місті Новояворівськ.

У Facebook Бакунець регулярно публікує дописи про свою депутатську діяльність.

Він теж є частим гостем на телеканалах, які пов’язують з Медведчуком

C:\Users\HP8540w\Desktop\Фб\Бакунець\Бакунець канал рига.png

C:\Users\HP8540w\Desktop\Фб\Бакунець\Бакунець канал рига 2.png

Нагадаємо, Рух ЧЕСНО дослідив, у кого львівські нардепи-мажоритарники позичили своїх помічників, і розповів про те, що львівським депутатам з “ЄС” допомагають експомічники регіоналів і комуністів та до яких комітетів потрапили нардепи від Львівщини.