Програма “кривих дзеркал”: читаємо візію Зеленського рік по тому

Газлайтинг – це психологічний прийом, що має на меті змусити людину сумніватися в адекватності свого сприйняття навколишньої дійсності. Уперше цей термін з'явився в п'єсі “Газове світло” 1938 року Патріка Гамільтона. 

 20 травня 2019 року відбулася інавгурація Володимира Зеленського за присутності депутатів  Верховної Ради 8-го скликання. Під час своєї першої промови в парламенті шостий президент цей же парламент і розпустив. Як кандидат у президенти Зеленський подавав програму й візію майбутнього України. Ми виокремили законодавчі обіцянки з програми Володимира Зеленського та перевірили, як і наскільки їх дотримано. 

Багато, що з них виконано, але є нюанси. 

З повним текстом програми ви можете ознайомитися за посиланням

1. Перший законопроєкт – “Про народовладдя” (народовладдя через референдум)

Цитата з програми: 

“Рух України до НАТО та інших безпекових об’єднань – запорука нашої безпеки, у яку я вірю та яка повинна отримати підтвердження через всеукраїнський референдум”.

Справді, одним із перших законопроєктів Зеленського в Раді-9 стали зміни до Конституції України щодо наділення народу правом законодавчої ініціативи у ВРУ. Конституційний Суд України восени дав позитивний висновок про цей проєкт закону, але парламент його ще не розглядав.

Тим часом у Верховній Раді напрацювали “чернетку” законопроєкту “Про всеукраїнський референдум” – першого з пакету майбутніх законодавчих ініціатив щодо народовладдя. Робочу групу з підготовки цього документа очолює перший заступник голови ВРУ, представник президента в парламенті Руслан Стефанчук.

22 квітня 2020 року відбулося громадське онлайн-обговорення законопроєкту про всеукраїнський референдум. Згідно з документом, на референдум можна буде виносити питання про затвердження змін до Конституції, вирішення питань загальнодержавного значення, затвердження зміни території України за міжнародним договором, утрату чинності закону або окремих його положень. Не можна буде виносити на всеукраїнський референдум питання, що суперечать Конституції України та міжнародним нормативно-правовим актам, спрямованим на ліквідацію незалежності України й порушення її суверенітету та територіальної цілісності, питання стосовно податків, бюджету й амністії, питання, які належать до компетенції органів правопорядку, прокуратури чи суду.

Днями спікер Верховної Ради Дмитро Разумков повідомив, що Україна вже передала законопроєкт про всеукраїнський референдум до Венеціанської комісії. Голова ВРУ висловив сподівання, що парламент розгляне цей документ “через декілька тижнів”. Також Разумков анонсував розроблення наступних ініціатив з пакету щодо народовладдя, зокрема про місцеві референдуми.

Останнім реченням у цьому пункті програми Зеленського є слова, що “в сучасній Україні це повинно відбуватись із максимальним використанням новітніх технологій”. 

Далі Зеленський у своїй програмі пише:

“Громадяни України отримають можливість долучатись до прийняття важливих рішень влади через мережу Інтернет, зокрема і до голосування на виборах і референдумах”.

Зараз Міністерство цифрової трансформації України активно обговорює електронне голосування, але насторожують слова міністра Михайла Федорова, який вважає, що роль кібербезпеки в сучасному світі перебільшена

Нагадаємо також, до чого призвело (неготовності уряду, відставки, перевиборів тощо) вирішення зовнішньополітичних питань на референдумі у Великій Британії (“брекзит”). 

2. ”Про зняття недоторканності з Президента України, народних депутатів і суддів”

Що стосується недоторканності народних депутатів, то тут у пригоді Зеленському став законопроєкт №7203 його попередника Петра Порошенка, котрий той зареєстрував іще у ВРУ 8-го скликання восени 2017 року. Документ вносив зміни до статті 80 Конституції, скасовуючи з 1 січня 2020-го норму про обов’язкове надання парламентом згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт нардепа.

Коли до роботи взялася Верховна Рада 9-го скликання, законопроєкт уже мав позитивний висновок КСУ, тож шостому президенту залишалося тільки внести готовий документ до новообраного парламенту. Перше засідання Ради-9 розпочалося 29 серпня 2019-го й затягнулося до ночі. Саме вночі проти 30 серпня ВРУ попередньо схвалила законопроєкт №7203, а вже 3 вересня ухвалила його в цілому 373 голосами. Тоді деякі експерти заявили, що парламент порушив процедуру під час ухвалення цього закону.

Проте для обмеження депутатської недоторканності (саме обмеження, а не скасування, оскільки в народних обранців залишився парламентський індемнітет, тобто вони не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у ВРУ та її органах, окрім відповідальності за образу чи наклеп) самих лише змін до Конституції було недостатньо, потрібно було також змінити Кримінальний процесуальний кодекс і закон “Про статус народного депутата України”.

Задля врегулювання цього питання депутати-”слуги” на чолі з Галиною Янченко внесли проєкт закону №2237, котрий Рада ухвалила 18 грудня. Згідно з цими змінами, тільки генпрокурор має право відкривати кримінальне провадження за фактом імовірного правопорушення з боку нардепа. Суд розглядає клопотання слідчих у провадженні щодо депутата з обов’язковою участю останнього, а затримати народного обранця без дозволу судді можна лише в тому разі, якщо його заскочили під час або безпосередньо після скоєння тяжкого чи особливо тяжкого злочину, пов’язаного з насильством, або такого, що спричинив загибель людини.

“Центр протидії корупції” розкритикував ухвалений закон, назвавши його “фейковим зняттям недоторканності”. Зокрема, на думку ЦПК, монополія генпрокурора на відкриття проваджень та вимога щодо обов’язкової присутності нардепа під час розгляду клопотань слідчих у суді не обмежують, а, навпаки, посилюють депутатську недоторканність.

Однак, схоже, на нас чекає продовження епопеї з обмеженням недоторканності народних обранців, адже в січні 50 нардепів попросили КСУ перевірити конституційність цих змін.

Щодо суддів: 

Питання недоторканності суддів не поставало, але Рада-9 голосувала за судову реформу. 

Цитата з програми: “Ми повернемо довіру і повагу до суду. Для простих спорів – мирові судді, які обираються народом. Для кримінальних злочинів – ефективний суд присяжних, який складається з народу”.

Володимир Зеленський у серпні подав до Верховної Ради законопроєкт №1008 щодо діяльності органів суддівського врядування. 12 вересня за нього проголосували в 1-му читанні, а 16 жовтня – у 2-му читанні. 

Як писали колеги з “Центру протидії корупції”, закон передбачав перезавантаження Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС) і створення етичної комісії, яка зможе ініціювати питання про звільнення недоброчесних членів Вищої ради правосуддя, ВККС та суддів Верховного Суду.

Поки що ідея про чесних суддів перебуває на етапі необхідності перезавантаження Вищої ради правосуддя, через яку блокується судова реформа. 

Також не йшлося про зняття недоторканності з президента, але є закон про позбавлення його влади. 

3.”Про імпічмент Президента України”

29 серпня Зеленський вніс до новообраного парламенту 9-го скликання законопроєкт №1012 про особливу процедуру усунення Президента України з посади (імпічмент). Попри великий обсяг документа, наявність до нього зауважень Головного науково-експертного управління ВРУ й, відповідно, необхідність розгляду проєкту у двох читаннях, Верховна Рада впоралася з ним… протягом пів години на засіданні 10 вересня. Такий поспіх викликав різку критику з боку опозиційних фракцій, котрі звинуватили “слуг” у порушенні Регламенту.

Закон про імпічмент передбачає, що нардепи можуть усунути президента з посади “виключно в разі вчинення ним державної зради або іншого злочину”. Підставою для ініціювання імпічменту є письмове подання, підписане більшістю народних депутатів. У законі є цікава деталь: якщо Верховна Рада провалює ухвалення постанови про імпічмент президента, спікер парламенту від імені ВРУ в письмовій формі перепрошує главу держави.

4. “Про відкликання народного депутата України” (зокрема, позбавлення депутатського мандата через кнопкодавство та прогули)

Одразу скажемо, що народного депутата відкликати не можна, а лише місцевого, якщо він не виконує своєї роботи (наприклад, прогулює засідання ради). Та й у разі відкликання процедура затягується чи блокується. 

У серпні Володимир Зеленський подав законопроєкт №1027 “Про додаткові підстави для дострокового припинення повноважень народного депутата”, але у грудні 2019 року Конституційний Суд України визнав його неконституційним

КСУ визнав, що ініціатива Зеленського позбавляти депутатів мандата за пропущення засідань і порушення Регламенту Верховної Ради частково не відповідає вимогам ст. 157 Конституції України – запропоновані зміни передбачають обмеження або позбавлення прав і свобод людини.

Зазначимо, що законопроєкт №1027, зокрема, передбачав, що повноваження народного депутата можуть бути припинені, якщо:

  • суд визначив факт неперсонального голосування депутата (тобто кнопкодавства);

  • нардеп без поважних причин відсутній на третині пленарних засідань ВРУ або комітету протягом однієї сесії (за рішенням Верховного Суду). 

Згодом Верховна Рада 9-го скликання криміналізувала кнопкодавство. 16 січня 2020 року набрав чинності закон №404-IX (законопроєкт №2148) щодо забезпечення особистого голосування народними депутатами на пленарних засіданнях парламенту. Цей законодавчий акт уперше в історії незалежної України криміналізує кнопкодавство нардепів.

За кнопкодавство депутату ВРУ загрожує штраф у розмірі 51-85 тисяч гривень, однак для цього його провину необхідно спочатку довести в суді. Органом досудового розслідування в таких провадженнях є Держбюро розслідувань, але внести відомості до ЄРДР, тобто дати старт слідству, може лише генпрокурор.

Окрім того, у разі визнання чинного нардепа винним у кнопкодавстві він утратить свій мандат у день, коли вирок суду набере законну чинність (частини 2-а, 5-а статті 81-ї Конституції України).

Першими кнопкодавами протягом першого ж робочого тижня в Раді-9 стали “слуги”  Сергій Литвиненко (округ №156, Рівненщина) та Олена Копанчук (округ №189, Хмельниччина), а також позафракційний мажоритарник Олександр Ковальов (округ №51, Донецька область). Хоча всі висуванці партії “Слуга народу” під час виборчої кампанії підписували меморандум кандидата, де зобов’язувалися голосували персонально. Нардепи-порушники перепросили та передали свою місячну зарплату на благодійність – тоді ще не було “покарання” за кнопкодавство. 

“Перший кримінал кнопкодавства” в парламенті трапився 21 лютого 2020 року. Тоді на пленарному засіданні ВРУ позафракційний мажоритарник із Закарпаття Владіслав Поляк неодноразово кнопкодавив під час голосування за поправки до проєкту закону щодо обігу земель сільськогосподарського призначення. Це перший зафіксований Рухом ЧЕСНО випадок кнопкодавства у Верховній Раді, який стався після набрання чинності законом про криміналізацію неособистого голосування. 27 лютого журналіст Руху ЧЕСНО Дмитрій Єршов передав на запит Офісу генпрокурора відео неперсонального голосування Поляка.

У Верховній Раді 9-го скликання Рух ЧЕСНО зафіксував уже 18 нардепів, які порушили Конституцію України та процедуру особистого голосування в парламенті.

Громадський рух ЧЕСНО наголошує, що має сумніви щодо того, чи дасть бажаний ефект криміналізація кнопкодавства. Адже, по-перше, слідству потрібно буде довести, що нардеп справді кнопкодавив та робив це свідомо й навмисно. По-друге, якщо справа таки дійде до суду, її розгляд може тривати роками (оскільки ще є апеляційна й касаційна інстанції).

Саме тому Рух ЧЕСНО закликає насамперед запобігати кнопкодавству, а не карати за це, та пропонує парламенту розглянути можливість запровадження сенсорної кнопки для голосування. Тим часом, як у Верховній Раді ніяк не можуть запровадити сенсорну клавішу, ця система вже майже 5 років успішно працює в Київській міській раді, а віднедавна й у Вінницькій облраді.

4. Щодо прогульництва народних депутатів 

1 листопада 2019 року набрав чинності закон №1035-2 щодо припинення відшкодування народному депутату України витрат, пов'язаних з виконанням депутатських повноважень, у разі неучасті без поважних причин у голосуваннях на пленарних засіданнях Верховної Ради або пропуску засідань парламентських комітетів. 

Уже в перший місяць дії закону народним депутатам не виплатили майже три мільйони гривень через прогули засідань комітетів та неучасть у голосуваннях на засіданнях парламенту. Відповідно до розпорядження Голови Верховної Ради, за листопад 2019 року 78 нардепам припинили відшкодування витрат, пов’язаних з виконанням ними депутатських повноважень. 

Прогульники, які не одержали коштів, були в усіх фракціях і депутатських групах, а також серед позафракційних. Однак найбільший відсоток депутатів-прогульників виявився у фракції ОПЗЖ: там 50% нардепів не отримали “депутатських”.

Очевидний недолік – скасування письмової реєстрації (підпис на папері в кулуарах) і, відтак, відсутність інформації про особливі причини невідвідування засідань нардепами, які зазвичай зазначалися саме під час письмової реєстрації. 

5. Відкриті списки

Під час інавгурації 20 травня 2019 року Володимир Зеленський закликав Верховну Раду 8-го скликання проголосувати за відкриті списки та водночас оголосив про її розпуск і призначення позачергових виборів Ради-9. 

Два дні по тому Зеленський подав законопроєкт про зміну виборчої системи із закритими списками (пропорційної системи) та зниження прохідного бар'єра до 3%. Рада-8 його не ухвалила. 

Читайте також: “Новий Президент – старі закриті списки?

Виборчий кодекс передбачає відмову від чинної на сьогодні змішаної системи виборів до парламенту та перехід на пропорційну систему з відкритими регіональними списками.

11 липня 2019 року Виборчий кодекс ухвалила Верховна Рада 8-го скликання під головуванням тодішнього спікера, а нині нардепа від “Європейської солідарності” Андрія Парубія. 

13 вересня Зеленський заветував Виборчий кодекс і подав низку пропозицій через те, що деякі його положення суперечили Конституції України (про те, які саме, – читайте тут).

Зрештою, 19 грудня Виборчий кодекс ухвалили повторно з урахуванням пропозицій президента. Як невдовзі виявилося, згідно з цим кодексом, застава на місцевих виборах зросла майже в 40 разів, тож нардепам довелося реєструвати новий законопроєкт для внесення змін. Наприклад, кандидат у мери Києва мав би заплатити заставу в розмірі 4 млн грн. Відтак 17 січня в парламенті зареєстрували проєкт закону, яким застави для кандидатів на місцевих виборах хочуть зменшити у 9 разів. Новий законопроєкт має такий самий недолік, що й чинний Виборчий кодекс, – він прив’язує розміри застави на місцевих виборах до кількості виборців. 30 квітня цей законопроєкт ухвалили в 1-му читанні. 

Читайте також: Нові правила гри на місцевих виборах. Як це буде?

6. Ринок землі 

Верховна Рада в 1-му читанні проголосувала за проєкт закону №2078-10 про ринок землі, авторами якого стала низка нардепів від “Слуги народу” з аграрного комітету. А от кабмінівський законопроєкт щодо ринку землі не розглядали. 

Друге читання розпочали ще в лютому 2020 року, але група народних депутатів, зокрема з фракції “Опозиційна платформа – За життя”, “закидала” законопроєкт поправками


Голосування в 1-му читанні 13 листопада 2019 року 

Трохи відійшовши від основної теми, скажемо, що поправками зловживали й народні депутати з монокоаліції, яких Володимир Зеленський під своїм брендом привів до влади. Така історія, наприклад, трапилась із проєктом закону про банки (відомим як “антиколомойський законопроєкт”), до якого низка депутатів з так званої “орбіти Коломойського” подала тисячі поправок. 

Читайте також: Привид "групи Коломойського": хто намагається хитати човен монокоаліції

Для того, щоб їх оминути, Раді довелося ухвалити законопроєкт, спрямований на протидію “поправковому спаму”. До речі, його одразу спробували заблокувати постановами про скасування нардепи Антон Поляков (автор 6 тисяч поправок до так званого “антиколомойського законопроєкту”), Олександр Дубінський (автор близько тисячі поправок до цього ж проєкту закону), Тарас Батенко з Іриною Констанкевич, а також Ольга Василевська-Смаглюк.

Читайте також: Як нардепи Ради-9 подавали поправки 

Уже під час карантину на позачерговому засіданні 31 березня 2020 року Рада-9 після опівночі у присутності Володимира Зеленського проголосувала за ринок землі. Голоси “за” віддали 259 депутатів. Ринок землі має запрацювати з 1 липня 2021 року замість 1 жовтня 2020-го.

Голова партії “Слуга народу” Олександр Корнієнко 31 березня після ухвалення цього закону сказав, що чекає на проведення референдуму щодо продажу сільськогосподарської землі іноземцям до кінця року. Для цього необхідно ухвалити закон “Про референдум”.

У програмі Зеленського є низка інших обіцянок, зокрема згадки про те, що, наприклад, СБУ має припинити займатися економічними злочинами

Цитата: 

“Органи правопорядку повинні припинити займатись економічним тиском на бізнес і повернутись до виконання своїх прямих обов’язків із забезпечення безпеки громадян. Час повернути довіру до правоохоронних органів, яку ми плекали на початку реформи. СБУ не буде займатись економічними злочинами”.

Голову СБУ в Україні призначає президент. Володимир Зеленський призначив на цю посаду Івана Баканова, свого товариша та юриста студії “Квартал 95”. За словами ЦПК, Баканов заблокував підозру Ігорю Коломойському у справі щодо “Приватбанку”. 

Читайте також довідку від Vox Ukraine: Який орган буде розслідувати економічні злочини замість департаментів СБУ та МВС?

Або про те, що Київ має перестати бути містом, де сконцентровано центральні органи влади.

Цитата: 

“Для рівного розвитку регіонів ми перестанемо концентрувати центральні органи влади у Києві. Влада повинна бачити проблеми на місцях, а не з вікон своїх київських кабінетів. Це підніме благоустрій у регіонах і дасть шанс працевлаштування на місцях”.

Володимир Зеленський мав бажання відмовитися від розміщення свого офісу на Банковій, але це виявилося не так просто. Натомість зробили декоративний ремонт – Адміністрацію Президента перейменували на Офіс Президента, але на цьому реалізація ідеї поки що зупинилася. А от офісом партії “Слуга народу” став так званий “Парковий”, відомий як “вертолітний майданчик Януковича”.

Тут також можна згадати про наближення місцевих виборів, які мають відбутися за 5 місяців, але пошук кандидатів-“слуг” розпочато поки що тільки в кількох областях. У Київській та Херсонській областях тривають праймеріз, при цьому пошуком кандидатів опікується мажоритарник з Київщини Олександр Дубінський.

Читайте також: “Слуга народу”: від 4 квадратних метрів до 44% підтримки

Це аж ніяк не вичерпний перелік обіцянок президента, з повною програмою Володимира Зеленського ви можете ознайомитися за посиланням

Також читайте: "Мрія Зеленського": що здійснилося за рік