Кам’янець-Подільська рада: ефективні гендерні квоти і низька внутрішньопартійна конкуренція

Перше засідання новообраної Кам’янець-Подільської міської ради відбулось 25 листопада. Проте станом на початок 2021 року рада не обрала виконком, а новообраний мер міста “свободівець” Михайло Посітко опинився у фактичній опозиції до більшості та вже ветував декілька рішень міської ради.

Читайте інтерв’ю Руху ЧЕСНО із мером міста.

9 грудня було створено депутатську групу “Ми — кам’янчани”. До неї увійшло 19 депутатів із чотирьох депутатських фракцій — “Європейська солідарність”, “За майбутнє”, “За конкретні справи” та “Рідне місто”. Ця група не підтримала кандидатуру секретаря міськради, запропоновану мером.

“Свобода” та “Слуга народу”, партії, що набрали найбільше голосів на виборах, могли б створити коаліцію. Проте троє “слуг” вийшли зі складу своєї фракції.

Рух ЧЕСНО проаналізував новий склад міської ради Кам’янця-Подільського.

Від депутатського мандата відмовились двоє депутатів “Свободи”. Зокрема це Михайло Посітко, якого обрали мером міста. Зазначимо, втім, що міський голова має право голосу під час голосувань у місцевій раді. А також Володимир Барановський, який був обраний у Кам’янець-Подільську райраду, в якій він і буде працювати.

Склад ради збільшився на два депутати (38 замість 36 у раді минулого скликання). Попри те, що п’ятивідсотковий прохідний бар’єр не змінився, у раду потрапило менше партій — шість замість дев’яти.

Особливістю нового складу міськради став високий рівень недопредставництва виборців. 29% виборців у Кам’янці-Подільському проголосували за партії, які не подолали прохідний бар’єр. 

Для порівняння, на виборах 2020 року в обласні ради найбільш недопредставленою стала Київська облрада із рівнем 35%. Найменш недопредставленою — Чернігівська облрада, де лише 3% виборців віддали голоси за єдину непрохідну політсилу.

Високе недопредставництво пов’язане як із великою кількістю політсил, що балотувались у міську раду (15 партій), так і з високою конкуренцією за голоси між ними — не було “технічних” партій і кожна мала певний рівень підтримки у регіоні.

Потрапити у склад ради не змогли дев’ять партій. Більше 4% голосів отримали відразу три партії — ОПЗЖ, “Батьківщина” та “Сила і честь”. А жодна із непрохідних партій не отримала менше 1% голосів.

Склад Кам’янець-Подільської міської ради оновився майже на 79%. Серед восьми депутатів попереднього складу, котрі змогли переобратись, троє представлятимуть у міській раді нові партії.

Разом з тим, більш ніж половина депутатів (20) мають досвід попередніх балотувань в одну із місцевих рад або на посаду сільського голови. Тому дійсно “новими обличчями” у політиці можна вважати лише 18 депутатів ради.

Серед вісьмох переобраних депутатів троє йшли у раду як перші номери загального списку своїх партій. Решта були обрані в округах. Четверо із п’яти змогли показати високий результат і взяти 25-відсоткову виборчу квоту.

Це говорить про нерівні умови у веденні кампанії для чинних депутатів, які мають можливість використовувати бюджет громади. Як у Кам’янці, так і в інших регіонах не всі політичні сили вели багато депутатів попереднього скликання у місцеві ради, але саме колишні депутати часто приносять партіям найбільше голосів.

Найбільше “старих облич” завела “Європейська солідарність”. “Свобода”, найбільша партія у раді, стала єдиною політсилою, що не провела у раду жодного депутата попереднього скликання (окрім мера Михайла Посітка, який склав мандат). 

Більше половини депутатів (21 із 38) були обрані в округах, а не за допомогою єдиного списку.

При цьому лише п’ятеро депутатів, які здобули мандат завдяки округу, змогли пройти у раду із “непрохідного” місця (третє або нижче місце у територіальному списку). Для цього потрібно було взяти 25-відсоткову квоту та набрати більше голосів, ніж однопартійні у твоєму окрузі. 

Детальніше про виборчу квоту та правила місцевих виборів-2020 читайте за посиланням.

Це свідчить про те, що квоти слабко стимулювали внутрішньопартійну конкуренцію. Високий рівень квоти та слабкий рівень партбудівництва в Україні призвели до того, що найбільш активну кампанію в усіх регіонах вели саме ті кандидати, які мали прохідні місця в округах.

Найбільше голосів у окрузі отримав Михайло Желізник, кандидат від партії “За майбутнє” і колибаївський сільський голова. Йому вдалося взяти голоси 739 виборців, що відповідає 139,69% квоти. Найменше (13) взяв Юрій Нестеровський — представник партії “За конкретні справи” та тренер у місцевій спортивній школі.

Читати також: Найменш впливові депутати. Ті, хто отримав до 10 голосів

Найстарший депутат новообраної ради — 75-річний Валерій Гордійчук, очільник списку партії “Рідне місто” та генеральний директор КП “Міськтепловоденергія”. Наймолодший — його однопартієць, 35-річний Степан Гурома. Середній вік депутатів — 44 роки.

60% переможців виборів (23 депутати) є безпартійними.

У складі фракцій “Європейської солідарності” та “Рідного міста” всі депутати є членами відповідних партій. 

У той же час “Слугу народу” та “За майбутнє” у раді представляють лише безпартійні депутати. У “Свободі” три депутати є членами партії, а у партії “Конкретні справи” не є безпартійним лише лідер списку політсили Андрій Конюшенко.

Лише двоє новообраних депутатів не мають вищої освіти — представник “Свободи” Дмитро Дідик (у біографії для реєстрації на виборах вказав, що є ФОПом) та кандидатка “Слуги народу” Оксана Сидоренко (тимчасово не працювала на момент реєстрації). Обидва мають середню спеціальну освіту.

Гендерна квота допомогла підняти жіноче представництво у міській раді. Якщо у попередньому складі ради було лише три жінки (8% складу), то у нову раду вже було обрано 12 жінок (32% складу чинної ради). Жіноче представництво у міській раді не суттєво поступається рівню гендерної квоти на місцевих виборах — 40%.

При тому не можна сказати, що партії продемонстрували високий рівень довіри до жіночого лідерства. Серед 24 лідерів окружних списків партій-переможців було лише чотири жінки, і лише одна із шести партій (“За майбутнє”) довірила жінці перше місце загального списку.

Ми вже писали про те, що на виборах у міську раду п’ятеро кандидатів здобули мандат в окрузі попри непрохідне місце у територіальному списку. Троє з них були жінками.

Отже, на прикладі виборів у міську раду Кам’янця-Подільського можна стверджувати, що українські партії часто недооцінюють потенціал жінок як кандидатів. І збільшення рівня жіночого представництва у міській раді було б неможливим без гендерних квот і відкритих списків.

“Свобода” стала єдиною партією, що провела до міської ради більше жінок, ніж чоловіків. Натомість “За конкретні справи” не провела до ради жодної жінки.

Читати також: Чи здатна гендерна квота посилити жіноче лідерство

Партія “Свобода” завела у раду двох медиків, двох викладачів і двох працівників підприємств. Решта депутатів партії лише вказали у біографії, що є ФОПами або тимчасово безробітними.

Більшість депутатів “Слуги народу” (четверо із семи) — підприємці та ФОПи.

“Європейська солідарність” у міській раді представлена переважно освітянами. Троє депутатів є завідувачами середніх і вищих освітніх закладів, один — аспірант в університеті.

“За майбутнє” представлена переважно медиками та чиновниками (четверо із п’яти депутатів).

Троє з чотирьох депутатів партії “Рідне місто” — комунальники, представники підприємств “Міськтепловоденергія” і “Господар”. 

Більшість депутатів партії “За конкретні справи” (троє з чотирьох) працюють у галузі фізичного виховання: двоє працівників дитячої спортивної школи та викладач фізичного виховання у місцевому коледжі.

Нагадаємо, Рух ЧЕСНО проаналізував результати місцевих виборів, аби з’ясувати, як реформа децентралізації та Виборчий кодекс вплинули на формування влади у громадах. Також на прикладі новообраної Київради ми перевірили, чи спрацювало на цих виборах гендерне квотування.

Окрім того, Рух ЧЕСНО з’ясував, чи варто запровадити можливість двотурових виборів мера у малих містах.