Суд заборонив ОПЗЖ

Фото: Суд заборонив ОПЗЖ

Восьмий апеляційний адміністративний суд 20 червня задовольнив позов Міністерства юстиції й заборонив політичну партію “Опозиційна платформа — за життя”.

Про це повідомляє аналітик Руху ЧЕСНО Олексій Роговик, який перебуває у приміщенні суду.

Розгляд справи по ОПЗЖ сукупно тривав 5-6 годин — найдовше з-поміж усіх інших справ по забороні партій. Перша частина засідання почалася ще у минулий четвер, але тоді розглянути справу та прийняти рішення не встигли та оголосили перерву до понеділка. Також, це перша партія, яка захищається й бере участь у розгляді справи. За інформацією представниці Мін'юсту, представник від ОПЗЖ брав участь у засіданні через відеоконференцію.

Через те, що суд не допустив журналістів на до зали засідань, аргументи сторін процесу не відомі й стануть доступними лише після оприлюднення повного рішення суду. Формально всі засідання по забороні партій є відкритим, втім на більшість з них журналістів не допускають без пояснення причин або ж посилаються на карантинні обмеження.

За рішенням суду щодо партії ОПЗЖ, майно цієї політсили передано на користь держави. Це рішення можна оскаржити протягом 20 днів у Верховному Суді.

Таким чином, ОПЗЖ — це вже 11 партія, діяльність якої заборонено в судовому порядку. Разом з тим, це єдина парламентська партія із справді значним представництвом у місцевих радах.

Довідково. Зараз уповноваженими особами партії “Опозиційна платформа — За життя” вказані нардепи Вадим Рабінович та Віктор Медведчук, які фігурують у Реєстрі держZрадників Руху ЧЕСНО, та Юрій Бойко.

Історія ОПЗЖ починається з 1999 року під назвою “Всеукраїнське об'єднання “Центр”. 

Партія двічі змінювала назву та 4 рази брала участь у парламентських виборах (у складі блоків та самостійно). Перший голова політсили Віктор Головко зараз є членом політради ОПЗЖ, а на виборах-2019 балотувався в нардепи за її списком, проте мандат так і не отримав. 

Етап під назвою “ОПЗЖ” розпочався 2018-го. Влітку того року до лав очолюваної Рабіновичем партії “За життя” вступив лідер руху “Український вибір”, кум президента рф володимира путіна Віктор Медведчук. Згодом з партії пішов голова її політради Євгеній Мураєв, а Медведчук посів його місце.

Читайте також: За життя, за Рабіновича, за Медведчука

У вересні 2018 року “За життя” розпочала перемовини про об'єднання напередодні президентських виборів з ідеологічно близьким “Опозиційним блоком”. У підсумку це призвело до розколу в “Опоблоці”: група Ріната Ахметова, що не забажала об'єднуватися з Медведчуком і Рабіновичем, вигнала з фракції Юрія Бойка та Сергія Льовочкіна, які в листопаді уклали із “За життя” сепаратну угоду про створення ОПЗЖ.

За задумом ініціаторів “Опозиційна платформа – За життя” мала стати майданчиком для об'єднання опозиційних сил на засадах “встановлення безумовного миру в країні”, нейтрального статусу України на міжнародній арені та “припинення економічного геноциду українців”. Згодом до ОПЗЖ долучилася Партія розвитку України, яку пов'язують з Льовочкіним. На президентських виборах 2019 року “Опозиційна платформа” підтримала Юрія Бойка, щоправда, він балотувався як самовисуванець.

Читати також: Колиска соціалізму заборонена. Хто заїхав в політику на партії Мороза?

Нагадаємо, 20 березня 2022 року Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони (РНБО) про припинення діяльності низки політичних партій. 

Окрім "Опозиційної платформи — За життя" суд уже заборонив діяльність партій “Опозиційний блок”, “НАШІ”, “Блок Володимира Сальдо”, “Соціалістичної партії України”, партії “Держава”, “Соціалісти”, “Справедливість та розвиток”, “Лівої опозиції” та “Партії Шарія”.

Читати також: Заборона партії Шарія. Як боролися із проросійським проєктом? 

Своєю чергою. “Прогресивна соцпартія України” подала зустрічний позов, тому розгляд цієї справи також перенесено — на 23 червня. Також перенесено розгляд справи щодо “Робітничої партії України (марксистсько-ленінська) — цю заборону мають розглянути 5 липня. 

 

 


[[ action.title ]]

[[ action.description ]]

[[ action.button ]]