Підозра Тимошенко, призначення Федорова і Шмигаля та продовження воєнного стану

За версією слідства, йшлося не про разові домовленості, а про спробу запровадити системний і тривалий механізм впливу на рішення парламенту через регулярні виплати та вказівки щодо голосування або утримання від нього.

Під час виступу у Раді лідерка “Батьківщини” всі підозри заперечувала.

"На п'яти автобусах приїхали. Що вони приїхали брати на п'яти автобусах більше 30 людей, можна запитати? До людини, яка без охорони знаходиться в своєму офісі. Але цим не завершилося, вони реально ввалилися. І саме цікаве, що коли я задала питання: "А чого ви приїхали?", вони сказали з обшуком", — заявила Тимошенко.

Читайте також: За 2025 рік нові підозри отримали 12 чинних нардепів: названо прізвища.

Першим питанням порядку денного стало призначення Михайла Федорова на посаду міністра оборони України. Напередодні його звільнили з посади першого віцепрем’єр-міністра — міністра цифрової трансформації. Нагадаємо, що  Федоров очолював Мінцифру з 2019 року і був одним із тих міністрів, які зберегли посаду ще першого уряду нової влади. 

Під час виступу в парламенті Михайло Федоров окреслив свої пріоритети на посаді міністра оборони, зробивши акцент на антикорупційній політиці у військовій сфері.

“Антикорупція — фундамент нового Міністерства оборони. Сьогодні той, хто краде на війні, — наш ворог,” — заявив Федоров.

Підтримали призначення Михайла Федорова 277 нардепів, таким чином, він став четвертим міністром оборони за час повномасштабного вторгнення. 

Цікаво, що жоден народний депутат не натиснув кнопку “проти” цього призначення.

Утримались двоє “слуг” — Валерій Колюх та Георгій Мазурашу, троє представників “Батьківщини” — Олексій Кучеренко, Валентин Наливайченко, Михайло Цимбалюк і троє від “Голосу” — Андрій Осадчук, Інна Совсун, Андрій Шараськін та позафракційний Гео Лерос.

Решта депутатів начебто була відсутня, а 32 обранців “не голосували” (тобто їхня картка була в слоті, але вони не натисли жодної з кнопок для голосування).

Наступним кадровим призначенням стала чергова спроба призначити Дениса Шмигаля першим віцепрем’єр-міністром — міністром енергетики. Напередодні його звільнили з посади міністра оборони, а також заслухали звіт у сесійній залі. Втім вчора не знайшлося достатньої кількості голосів для обрання нового міністра енергетики.

Кандидатуру міністра представила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко. Сам Денис Шмигаль під час виступу в сесійній залі, окреслив ключові пріоритети державної політики у сфері відновлення та енергетичної безпеки. 

“Відновлення — зараз головне. Рішення мають ухвалюватись у пришвидшеному темпі. Треба посилити координацію всіх відповідальних, зібрати єдиний план для всіх, пришвидшувати розподіл дефіцитних ресурсів, покращувати його координацію. Пріоритетом залишається підтримка енергетиків, додаткові виплати, додатковий захист на прифронтових територіях. Стійкість — це другий пріоритет, він не менш практичний. Буде посилено увагу до необхідних інженерних рішень захисту, буде особлива увага до децентралізації енергосистеми”, — зазначив Шмигаль.

Цього разу Рада 248 голосами “за” призначила першого віцепрем’єр-міністра — міністра енергетики.

Очікувано, більшість (167) “за” отримано від “Слуги народу”, водночас “слугам” допомогла з голосами фракції “Голос” (8) та “Батьківщина” (4), а також групи “Платформа за життя та мир” (16), “Відновлення України” (14), “Партія “За майбутнє”(11), “Довіра” (16) та 12 ”за” від позафракційних.  

Фракція “Європейська солідарність” майже у повному складі утрималася. Двоє народних депутатів від цієї фракції (Олексій Гончаренко та Володимир Арʼєв) проголосували “проти”. 

Крім того, в парламенті відбулося ще одне кадрове призначення — Дмитро Наталуха став новим головою Фонду Держмайна України (260 “за”), в звʼязку з чим склав мандат депутата. 

Нагадаємо, що вакантними залишалися посади очільників Міністерства цифрової трансформації, Міністерства юстиції та Служби безпеки України. 

Також сьогодні Верховна Рада вже 18 раз від початку повномасштабної війни підтримала продовження воєнного стану та загальної мобілізації в Україні. Рішення знову ухвалили конституційною більшістю — 330 та 312 голосів “за” відповідно.

Дія воєнного стану та мобілізації буде продовжена ще на 90 днів до 4 травня 2026 року включно. Закон ще має підписати президент, однак це радше формальність, адже саме він ініціював відповідні законопроєкти.

За продовження воєнного стану (законопроєкт №14366) проголосували 330 народний депутат. Проти був один голос від нардепа Олексія Гончаренка. Також утрималась колишня “слуга”, а наразі представниця групи “За майбутнє” Анна Скороход, яка нещодавно отримала підозру від НАБУ та САП в отриманні великого хабара. За даними слідства, учасники групи запропонували представнику бізнесу за $250 тис. організувати накладення санкцій РНБО на компанію конкурента.

Зазначимо, що під час цього голосування 14 народних депутатів були у залі або їхні картки у слотах на робочому місці, але вони не голосували.

За продовження мобілізації (№14367) парламент дав на цей раз 312 голосів “за”. Вже традиційно “проти” проголосував лише нардеп від “Європейської солідарності” Олексій Гончаренко. Утримались двоє нардепів — вже згадані раніше Анна Скороход та Георгій Мазурашу.

Раніше Рух ЧЕСНО писав про кадрову турбулентність у Верховній Раді, емоційні обговорення в сесійній залі та звітування міністрів із трибуни парламенту.