"Європейська Солідарність" втратила майже всіх донорів на Харківщині

Кількість донорів Харківської БПП/ЄС зменшилася у сотні разів у порівнянні з попередніми роками. Перший спад відбувся у 2018 році, невдовзі після публікації розслідування ЧЕСНО про використання партійцями персональних даних сторонніх осіб з метою приховати справжніх донорів. Другий – після програшу Петра Порошенка на президентських виборах, відходу від партії Ігоря Райніна й втрати фракції у Харківській міськраді. Втрата організаційної підтримки осередку може негативно вплинути на результати кандидатів від партії ЄС на місцевих виборах.

Харківський осередок БПП ще з 2016 року став аномальним у розрізі кількості донорів-фізосіб як в самій БПП, так і серед всіх інших партій. Загалом у 2016-2019 роках всю БПП/ЄС профінансувало 7751 фізосіб, з яких 3783 осіб (48,6%) фінансувало саме Харківський осередок. Якби Харківський БПП/ЄС був окремою партією, то така кількість донорів забезпечила б їй місце у ТОП-3 партій з найбільшою кількістю донорів.

Такі цифри виглядають ще дивніше, якщо зважати на рейтинг партії на Харківщині. У Харківської БПП/ЄС у десятки-сотні разів більше донорів, ніж в регіонах із значно вищим рейтингом партії. Донори-фізособи маленькими сумами, переважно по 20 гривень, за 4 роки перерахували осередку понад 3,1 мільйона гривень. Більше грошей з фізосіб зібрав лише центральний офіс партії (але центральний офіс фінансувало всього 313 осіб).

Закономірно, виникає два запитання:

  • як можна пояснити аномалію з рекордною кількістю донорів?

  • чому ця аномалія зникла?

“Вчителько моя, спонсор БПП”: що було у 2016-2017 рр.

На гіперактивність двох регіональних осередків ЧЕСНО звернув увагу ще кілька років тому. Одразу в двох областях – Рівненській та Харківській – у місцевих осередків БПП/ЄС було значно більше донорів, ніж у всіх інших осередків по країні.

В обох аномальних областях велику кількість донорів становили вчителі. Під час спілкування з ЧЕСНО півтора десятки рівненських вчителів заперечили, що перераховували кошти БПП, а двоє вчителів навіть погодилися на публічний коментар. Підтвердженням схеми були і виписки з банку, які свідчать про те, що внески надходили синхронно в одну і ту ж секунду, що було б неможливо, якби люди самостійно відвідували банківські відділення для перерахунку коштів.

Після публікації нашого розслідування на цю тему кількість донорів рівненської БПП скоротилася з діапазону в 60-177 осіб на місяць (пік був у лютому-квітні 2016 році – до 1045 осіб/місяць) до максимум одного донора на місяць. Іншими словами, ситуація полягала в тому, що хтось без відома людей використовував їхні персональні дані (ідентифікаційний код та повну адресу проживання) та від їхнього імені перераховував кошти місцевому осередку партії.

Дещо заплутаніша ситуація саме із донорами Харківського осередку БПП. Як і на Рівненщині, мешканці одного району перераховували кошти в один і той самий день. Наприклад, 25 січня 2016 року гроші перераховували мешканці Харкова та Харківського району. 28 січня того ж року внески масово надходили від мешканців Куп’янського району. 2 лютого внески надходили вже з Зачепилівського району. Інколи в один і той же день внески надходили від мешканців кількох районів.

Це означає, що або мешканці сіл та міст одного й того ж району області домовлялися і в один і той же день йшли до банку, або ці кошти хтось перераховував за них (але їхні гроші) чи від їхнього імені (гроші невідомого походження). У будь-якому випадку, це є порушенням процедури внеску.

Частка вчителів у звітах Харківської БПП, як і на Рівненщині, була досить високою – до 4-6 вчителів в окремих сільських школах. ЧЕСНО поспілкувався із вчителями шкіл Зміївського району: частина з них стверджували, що кошти партії справді перераховували. При цьому вони коректно називали і суму внеску, і навіть банк, через який ці кошти перераховували, однак вказали, що перераховували кошти саме через Зміївське відділення “Мегабанку”. Банківська виписка ж свідчила, що внески мешканців Зміївщини робили через Харківське відділення банку. 

Таким чином, жителі різних населених пунктів Зміївщини нібито їхали до облцентру, аби перерахувати кожен по 5-20 гривень. Вартість проїзду у транспорті в обидві сторони тоді становила близько 40 гривень. І робили вони це разом у один і той же день.

Спільним у схемах фінансування Харківської і Рівненської БПП було ще й те, що з департаментів і управлінь освіти в регіоні були люди, які на місцевих виборах 2015 року балотувалися саме від БПП. Саме вони і займалися залученням освітян до роботи виборчих комісій. А вчителі з метою підробітків самостійно надавали свої персональні дані представникам партії.

Цікаво, що на Харківщині у всіх випадках гроші перераховували через відділення АТ “Мегабанк”. Власник “Мегабанку”, Віктор Суботін, у 2010 році був обраний до Харківської облради за списком “Партії регіонів”. А вже у 2015 році безрезультатно балотувався до Харківської облради як представник БПП. Під час президентських виборів 2019 року Суботін був довіреною особою Порошенка по одному з округів Харкова.

Згідно з відповіддю в.о. керівника Харківського осередку Віталія Маляренка на запит представника ЧЕСНО, всі транзакції робилися саме через АТ “Мегабанк”, оскільки територіальна організація партії уклала з ним спеціальний договір.

“Комісія банку за внесення коштів сплачується не внескодавцем, а територіальною організацією Партії. При сплаті членських внесків або внесків на підтримку Партії у інших банківських установах, внескодавець має самостійно сплачувати комісію. Наприклад, при внесенні членського внеску у 20 гривень потрібно сплатити 3 або й більше гривень комісії”, – ідеться у відповіді на наш запит.

Де поділися харківські донори?

Якщо після оприлюднення розслідування ЧЕСНО (квітень, 2018) кількість донорів Рівненської БПП знизилася до нуля, то із харківськими внесками ситуація змінилася не одразу. Більше того, на наступний місяць після публікації ЧЕСНО місячна кількість донорів місцевої БПП сягає піку – 2420 осіб перераховували осередку кошти у травні 2018 року. Усе ж з червня 2018 року кількість донорів обвалился до 895, але по березень 2019 донорів було від 500 і більше.

Уперше з січня 2016 року місячна кількість донорів харківського осередку БПП стала меншою за 400 осіб у квітні 2019 року, коли відбувся другий тур президентських виборів. Тоді лише 11,17% виборців Харківщини підтримали Порошенка, який програв Володимиру Зеленському. Це – п’яте з кінця місце серед областей України по підтримці чинного на той момент Президента. Цікаво, що перед тими виборами за Порошенка публічно агітував навіть мер Харкова Геннадій Кернес, однак це не допомогло п’ятому Президенту України отримати по місту хороший результат.

У травні партія БПП змінює назву на “Європейську Солідарність”, після чого у липні на чолі з Порошенком іде на дострокові парламентські вибори, де набирає лише 8,1% голосів. За списками вона не заводить до ВРУ жодного харків’янина (фактично, у списки не включили жодної особи, яка мешкала б у області), а загальна частка відданих за партію голосів на Харківщині – 4,95%, що по області є четвертим результатом, але порівняно з відсотками по інших областях – одним з найгірших по країні.

Невтішні для ЄС результати й по мажоритарних округах області – там перемогли 12 представників партії “Слуга Народу” та 2 нардепів екс-регіоналів.

У липні ж 2019 року кількість донорів харківського осередку ЄС сягає нового мінімуму – 29 осіб.

У відповіді на наш запит в.о. керівника осередку Віталій Маляренко так пояснив зменшення кількості донорів на Харківщині:

“Раніше відповідно до Статуту партії сплата членських внесків була обов’язком членів Партії. Згодом були прийняті зміни до Статуту, відповідно до яких сплата членських внесків стала правом членів Партії. Відповідно, з моменту появи таких змін у Статуті кількість внескодавців почала поступово зменшуватись”.

Останні зміни до статуту БПП/ЄС були прийняті ще у жовтні 2016 року. З того часу впродовж майже 1,5 року кількість донорів і внесків Харківської БПП/ЄС лише зростала, що суперечить поясненням Маляренка.

За останній квартал 2019 року кошти партії пожертвували лише 4 особи, а загальна сума переказів за цей період – трішки більше 9 тисяч гривень.

“У зв'язку з відсутністю у 4 кварталі 2019 року державного фінансування партій було зменшено кількість приймалень та співробітників Харківської територіальної організації партії. Відповідно, була зменшена активність Партії у цей період”, – йшлося у відповіді Маляренка на наш запит.

То що, “Євросолідарність” на Харківщині – “все”?

2019 рік для БПП/“Європейської солідарності” на Харківщині став не тільки роком невтішних результатів на загальнонаціональних виборах, але й значних змін в органах місцевого самоврядування та в партійній приналежності облич партії в регіоні.

Лідером харківського осередку БПП з лютого 2015 року був Ігор Райнін, якого на останніх місцевих виборах обрали депутатом Харківської облради як першого номера у списку цієї ж партії. З лютого ж він став головою Харківської ОДА, а у травні 2016 року його призначили очільником Адміністрації Президента Порошенка. Навіть перебуваючи на посаді у АП (та прогулюючи 100% засідань облради), Райнін не складав депутатського мандату, не виходив з фракції БПП у облраді та продовжував очолювати осередок партії. Однак у травні 2019 року, після перемоги на президентських виборах Зеленського, лідер Харківської БПП втрачає крісло голови АП. У червні Райнін перестає бути керівником осередку, а 27 листопада 2019 року його обрали очільником Харківського обласного осередку вже іншої партії – ОПЗЖ. Тоді Юрій Бойко назвав екс-голову АП Порошенка своїм “другом”. Фактично, обвал кількості донорів місцевого осередку у часі збігається з відходом від БПП/ЄС Ігоря Райніна.

“Керівництво осередку змінилося, і інший підхід до фінансування. Якщо вони раніше мали організаційні можливості ці членські внески збирати, то зараз таких організаційних можливостей немає”, – каже керівник секретаріату центрального офісу партії і нардеп від “ЄС” Максим Саврасов.

На запитання представника ЧЕСНО щодо того, чи це може якось бути пов'язано ще й з “Мегабанком”, Саврасов відповів лаконічно – “можливо”.

Партію покинула й ще одна особа, яка на Харківщині асоціювалася з Петром Порошенком та “Євросолідарністю”. Це – Юлія Світлична, яка була заступницею голови Харківської ОДА, коли її очолював Райнін. У 2015 році вона стала депутаткою облради як представниця БПП, а з жовтня 2016 року по листопад 2019 року була керівницею Харківської ОДА.

У грудні 2019 року фракція БПП “Солідарність” у Харківській облраді припиняє свою діяльність. Натомість створюється депутатська група “За Харківщину”, куди увійшли 17 з 19 колишніх членів цієї фракції. Єдиними, хто до неї не приєднався, були Райнін зі Світличною.

А на березневі проміжні вибори народного депутата по 179-му мажоритарному округу (центр – у м. Красноград Харківщини) Світлична балотувалася вже не від партії ЄС, а як самовисуванка.

У червні 2019 року керівник фракції “Солідарність” у Харківській міськраді Олександр Давтян, за повідомленням місцевого ЗМІ, стверджував, що їх “відокремили від партії” та “кинули напризволяще”. У липні ця фракція у міськраді припинила існування, а всі її колишні члени, у тому числі й нинішній в.о. керівника Харківського осередку БПП/ЄС Віталій Маляренко, увійшли до новоствореної фракції під назвою “Центр”.

На проміжних виборах по 179-му округу від партії ЄС висунули кандидатку Вікторію Пташник. Однак вона не є мешканкою чи уродженкою Харківщини. А її політичний шлях доволі довгий: на парламентських виборах 2019 року вона безуспішно балотувалася по округу на Київщині від Голосу, у 2016-2017 роках була співголовою партії “Демократичний Альянс”, у 2014 році стала народною депутаткою за списком Самопомочі”, але вже у 2015 році була виключена з фракції через підтримку законопроекту про децентралізацію. Зараз її кампанію підтримує в.о. керівника Харківського осередку ЄС Маляренко. На сторінці у Facebook він робив публікації, у яких розповідав про роботу на окрузі Пташник.

Та все ж протягом 2019 року партія втратила частину ключових облич у регіоні разом з фракціями у Харківській міській та обласній радах. Паралельно з цим спостерігався відтік кількості донорів осередку та “звернення” масштабної схеми з фінансування, яка привертає до себе увагу навіть при статистичному аналізі. Слова керівника секретаріату центрального офісу ЄС Саврасова підтверджують її зв’язок з попереднім керівництвом Харківського осередку (в першу чергу – в обличчі Райніна), що зайвий раз свідчить про централізованість схеми і про те, що її організатори, ймовірно, вже перейшли до більш перспективних з їхньої точки зору проектів під місцеві вибори. Тож можемо очікувати рекордної кількості донорів вже у іншої партії.