У Раді зареєстрували два законопроєкти про лобізм від полярних фракцій

У лютому нардепи з фракцій “Батьківщина” та “Слуга народу” зареєстрували у Верховній Раді 9-го скликання два законопроєкти про лобіювання.

Основний законопроєкт “Про державну реєстрацію суб’єктів лобіювання та здійснення лобіювання в Україні” за №3059 подали 11 лютого народні депутати з фракції “БатьківщинаЮлія Тимошенко та Сергій Власенко

Альтернативний законопроєкт “За лобізм” №3059-1 зареєстрували 28 лютого. Його ініціаторами стали нардепи з фракції “Слуга народу”, мажоритарники від Київщини Олександр Дубінський та Ольга Василевська-Смаглюк

Головним для цих законопроєктів визначено правовий комітет, який очолює представник “Слуги народу” Андрій Костін

У пояснювальній записці до законопроєкту Тимошенко-Власенка за №3059 зазначено, що він має на меті легалізацію лобістської діяльності. Зокрема, передбачено запровадження відкритого електронного реєстру суб’єктів лобіювання, обсягу інформації. 

У альтернативного законопроєкті від “слуг” визначаються також основні терміни на кшталт лобіст, групи інтересів тощо. Метою вказано визначення загальних правових та організаційних засад лобістської діяльності. 

У парламенті 9-го скликання деякі комітети створили робочі групи з розроблення проєкту закону про лобізм. Зокрема, 6 листопада таку робочу групу утворили в антикорупційному комітеті. До неї ввійшли Анастасія Красносільська, Ярослав Юрчишин, Антоніна Славицька, Олексій Красов, Андрій Одарченко, Роман Іванісов, Валерій Стернійчук, Антон Поляков, Вікторія Сюмар і головний консультант від секретаріату комітету Михайло Мигай. Керівницею групи обрано нардепку Олену Мошенець

Тему лобізму обговорювали в жовтні 2019 року на круглому столі Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування спільно з Комітетом з питань правової політики й Асоціацією об’єднаних територіальних громад.

Законопроєкти про лобізм розробляли й у попередніх скликаннях ВРУ, але жоден з них не дійшов навіть до першого читання. 

Зокрема, у Верховній Раді 8-го скликання зареєстрували чотири законопроєкти про лобіювання й адвокацію: 

  • Альтернативний проєкт закону №5144-1Про лобіювання” від 10 травня 2016 року, який зняли з розгляду 9 жовтня 2017 року. Його авторами були 13 народних депутатів із фракцій “Блок Петра Порошенка”, “Батьківщина” та “Самопоміч”.

  • Проєкт закону №5144Про лобізм”, котрий зареєстрували 20 вересня 2016 року, зняли з розгляду 10 жовтня 2017 року. Його ініціаторами стали семеро позафракційних нардепів. Вони ж того самого дня зареєстрували проєкт закону №5145 “Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України “Про лобізм”.

  • Проєкт закону №5661Про публічну адвокацію” (2017 рік) було відкликано вже в переобраній Раді 9-го скликання. 

  • Крім того, проєкт закону №7129Про забезпечення прозорості та законності комунікації із суб’єктами владних повноваженьмістив такі визначення, як “лобіювання”, “суб’єкт” та “об’єкт”, “реєстр” лобістів тощо. 

Також під час роботи парламенту 8-го скликання, 14 грудня 2016 року, відбувся круглий стіл на тему “Становлення інституту професійного лобіювання в Україні: перспективи та ризики”. Зокрема, під час обговорення йшлося про те, що вперше закон про лобізм був зареєстрований 1992 року нардепом Суміним. Але така інформація онлайн на сайті ВРУ наразі не доступна. 

У Верховній Раді 6-го скликання зареєстрували один дотичний до теми законопроєкт: 

  • Законопроєкт №7269Про регулювання лобістської діяльності в Україні”: зареєстрований 20 жовтня 2010 року, відхилений і знятий з розгляду 6 вересня 2012 року. Автором був Валерій Коновалюк із фракції “Партія регіонів”. Комітет порадив відхилити законопроєкт, а ГНЕУ пропонувало повернути його автору для доопрацювання. 

Троє народних депутатів зареєстрували проєкт постанови №7269/ППро відхилення проєкту Закону України “Про регулювання лобістської діяльності в Україні”. 

Крім того, у квітні 2009 року було схвалено концепцію проєкту закону від Кабінету Міністрів “Про вплив громадськості на прийняття нормативно-правових актів” за прем’єрства Юлії Тимошенко. Згідно з розпорядженням, Мін’юсту разом з Мінекономіки та Мінфіном доручили розробити й подати урядові до 1 листопада 2009 року проєкт закону “Про вплив громадськості на прийняття нормативно-правових актів”, але він так і не був зареєстрований у Верховній Раді. 

У Верховній Раді 4-го скликання було зареєстровано один законопроєкт про діяльність лобістів: 

  • Проєкт закону №8429Про діяльність лобістів у Верховній Раді України” був зареєстрований 9 листопада 2005 року Ігорем Гринівим. Головним було визначено Комітет з питань регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради. До розроблення законопроєкту також було залучено трьох експертів з “Лабораторії законодавчих ініціатив”. У висновку ГНЕУ зазначено, що за результатами розгляду в першому читанні законопроєкт доцільно відхилити. 

Згодом був зареєстрований проєкт постанови №8429/ППро відхилення проєкту Закону України "Про діяльність лобістів у Верховній Раді України". 

У Верховній Раді 3-го скликання було зареєстровано два проєкти законів щодо лобізму: 

  • Проєкт закону №3188-1Про правовий статус груп, об’єднаних спільними інтересами (лобістських груп), у Верховній Раді України” (1999) від нардепа Юрія Сахна. 

  • Проєкт закону №3188Про лобіювання в Україні” (1999), який відкликали 2001 року. 

Нагадаємо, Рух ЧЕСНО писав про те, що лише 7-9% ухвалених парламентом і підписаних президентом законопроєктів мають позитивні юридичні висновки.