Прогули, судові справи та плани на вибори: чим живуть і як працювали депутати Сум

Кожен четвертий депутат Сумської міської ради – кандидат на відкликання. Зразковою відвідуваністю можуть похвалитися лише шестеро обранців. Кожного третього було спіймано на гречкосійстві. Протягом чотирьох років мандати склали 4 депутати. 

Секретар міськради Андрій Баранов каже, що треба молитися, аби наступної каденції від партій пройшли адекватні люди. Але сумнівається, що “Батьківщина” співпрацюватиме з “Європейською солідарністю”. Голова фракції “За Україну” Володимир Чепік переконаний, що висувати кандидатів у депутати без кандидата в мери нелогічно.  

Рух ЧЕСНО дізнався в сумських політиків, які плани вони мають на майбутні вибори. А також проаналізував, як виконували представницьку функцію чинні депутати міськради протягом поточної каденції.

З-поміж чинних депутатів Сумської міськради є 10, яких виборці могли б відкликати за прогули. Кожен з них пропустив понад 50% засідань комісій або сесій. Відвідування сесій, згідно зі ст. 37 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад”, належить до обов’язків кожного обранця громади. Оскільки депутат має представницький мандат, він повинен бути присутнім на сесійних засіданнях і голосувати за всі рішення, адже виборці довірили йому представляти їхні інтереси в раді. 

Найбільша й найменш стабільна 

“Батьківщина” на виборах 2015 року отримала найбільше мандатів – 18. Однак за чотири роки фракція трохи зменшилася.

Андрія Баранова обрали секретарем ради, й одразу після цього він вийшов зі складу фракції. 

Менш ніж за місяць після виборів, у грудні 2015 року, ще один “батьківщинівець” Володимир Войтенко склав депутатські повноваження. Його призначили на посаду першого заступника міського голови. Тоді йому на зміну до ради прийшов Віталій Бурбика.

Ольгу Фірсову й Валерія Заїку 2018 року виключили з партії та фракції “за систематичне порушення партійної дисципліни, за невиконання доручень партії та дії, спрямовані на підрив авторитету партійної організації”. 

Відтак наразі фракція “Батьківщина” налічує 15 депутатів. Але, попри це, залишається найбільшою фракцією в раді. 

Щоб уникнути таких випадків у майбутньому, у партії намагатимуться зрозуміти мотивацію кожної людини, з якою вона йде до ради.

“Деякі люди йдуть у депутати, до кінця не розуміючи роботи. Й очікування в них трошки інші від реальності, у яку вони потрапляють. Деякі партії цим користуються та починають умовно грати на цьому. Частина депутатів може переходити в інші фракції або ставати позафракційними. Намагаємося спілкуватися з тими людьми, які виходять, щоб зрозуміти їхню логіку. Іноді буває так, що це просто банально за гроші перекуплені депутати”, – каже Андрій Баранов, який також очолює міську організацію партії “Батьківщина”.

Серед нинішніх депутатів-“батьківщинівців” є троє кандидатів на відкликання. Усі вони прогулювали засідання комісій. Віталій Шилов 2019 року не відвідав жодного засідання земельної комісії, а Анатолій Сагач 2017-го пропустив 2/3 її засідань. Олександр Вегера щороку пропускав від 50% до майже 100% засідань комісії з питань ЖКГ.

Належність фракції до більшості дає партії можливість брати участь у розподілі бюджетних коштів і, відповідно, вживати на своєму сайті формулювання “за підтримки “Батьківщини”, “за сприяння “Батьківщини” щодо рішень міської ради. Так партія фактично може вести свою виборчу кампанію за гроші платників податків. Це явище Рух ЧЕСНО маркує як піар бюджетним коштом.

Такий підхід не є унікальним. Аналогічна ситуація з “Батьківщиною” й у Полтаві. 

Читайте також: “Масові відкликання, “Совість” на межі виживання: чим живуть і як працювали депутати Полтави

Троє депутатів-“батьківщинівців” – фігуранти антикорупційних журналістських розслідувань. Олександр Вегера, який є директором КП “Шляхрембуд”, регулярно преміював власних зятя та дочку, котрі працювали на тому ж підприємстві. Від імені КП він також уклав договір оренди автомобіля своєї дружини. Але Зарічний районний суд м. Суми у зв’язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності закрив провадження. 

Євгеній Скоробагатський є співзасновником ТОВ “СКС Консалд”, яке фігурує у двох розслідуваннях щодо привласнення бюджетних коштів. Перше стосується схем ремонту ліфтів у Сумах. Друге пов’язане з тендерами в Полтаві, на яких фірма мала незаконну перевагу. 

За інформацією НАЗК, Ігор Кушнір ініціював розгляд проєктів рішень без дотримання термінів їх оприлюднення, маючи особистий інтерес. Цими проєктами рішень передбачалося передати депутату як суб’єкту підприємницької діяльності в користування 6 земельних ділянок під розміщення кіосків. Розгляд справ тривав довго, тож строки збігли й суд закрив провадження. 

Читайте також: “Суди торік закрили 80% справ щодо порушення фінансування партій та виборчих фондів

Фігурантом антикорупційних розслідувань є й Андрій Баранов. Його судили за те, що під час сесійного засідання він проголосував за підвищення собі премії. 

Сам Баранов у суді пояснював, що рішення міської ради від 27.01.2016 р. визначало ліміт преміальних у відсотковому значенні, а не у твердій грошовій сумі, тому не було гарантією щомісячного преміювання, а лише стимулом для підвищення результативності праці. Коли 7 липня 2016 року до цього рішення внесли зміни, збільшивши граничний розмір премії до 150%, зокрема і йому, Баранов повідомив про конфлікт інтересів, написав заяву й утримався від голосування. На початку 2017-го до рішення міської ради від 27.01.2016 р. знову внесли зміни, підвищивши граничний розмір премій зі 150% до 300 %. Це було зумовлене зростанням мінімальної зарплати, а отже, заробітну плату працівників та посадовців Сумської міської ради потрібно було привести у відповідність. Тоді Баранов вирішив, що це рішення має організаційний характер і його недостатньо для отримання ним премії в розмірі 100%, 200% чи 300%, а тому не містить жодного конфлікту інтересів. 

Зарічний районний суд міста Суми визнав Баранова винним у порушенні вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів. Депутат оскаржив це судове рішення, і в червні 2018 року апеляційний суд скасував ухвалу суду першої інстанції та закрив адміністративне провадження в цій справі. 

Однак Рух ЧЕСНО все ж вважає це голосування таким, що відбулося за наявності конфлікту інтересів. 

Також на Баранова через несвоєчасне подання декларації та зроблені в ній помилки склали протокол про правопорушення, пов’язане з корупцією.

Читайте також: “Судові справи депутатів Сумщини: хабарництво, конфлікти інтересів та боротьба з ексрегіоналами

Згідно з методологією Руху ЧЕСНО, до переліку “гречкосіїв” потрапили 4 депутати від “Батьківщини”. 

Борис Богодушко влаштовував “Зимове свято всіх малят” у мікрорайоні Баранівка. Володимир Шилов роздавав дітям подарунки під час передноворічних святкувань у сквері на вулиці Катерини Зеленко. А Олег Левченко дарував фрукти й солодощі вихованцям НВК №34.

Рух ЧЕСНО вже писав про те, як політики використовують дітей для піару.

Третина “Солідарності” – кандидати на відкликання

Другою за кількістю отриманих мандатів була фракція БПП “Солідарність”. 2019 року її перейменували на Європейську солідарність”. 

За чотири роки, окрім назви, у фракції змінився й депутатський склад. 2017-го мандат склала Ольга Волошина. Вона стала заступницею міського голови. Замість неї до ради прийшла Оксана Малюк, донька очільника обласної ради Володимира Токаря.

Восени 2018-го депутатські повноваження склав Олексій Рябенков через переїзд до Києва. У фракції його замінив Ігор Змисля.

Третина депутатів від “ЄС” – кандидати на відкликання. Ігор Змисля пропустив 2/3 засідань бюджетної комісії 2019 року, а Дмитро Хандурін – понад половину засідань земельної комісії у 2018 і 2019 роках. Дмитро Наталуха торік відвідав лише 1 з 13 засідань комісії з питань ЖКГ. Саме в комісіях депутати готують проєкти рішень для подальшого розгляду на сесії. Якщо депутат не відвідує засідань комісії, то він неналежно виконує представницьку функцію.

Один депутат із фракції є фігурантом антикорупційного журналістського розслідування. У березні 2018 року В’ячеслава Степченка затримали під час одержання хабаря в розмірі 4,5 тис. дол. Він нібито вимагав гроші у приватного підприємця за підготовку проєкту рішення щодо подовження строку оренди земельних ділянок та винесення його на розгляд сесії міської ради. 

Навесні того самого року Степченко заявив про тимчасове припинення головування в земельній комісії, а влітку, за рішенням ради, його вивели зі складу комісії.

Восьмеро з десяти депутатів із фракції є гречкосіями. Расул Галаєв, Оксана Малюк і Віталій Мельник роздавали вихованцям обласного дитячого будинку солодощі, фрукти та іграшки. Вікторія Гробова обдаровувала малюків до Дня захисту дітей та напередодні Нового року.

Дмитро Лантушенко вітав вихованців соціального гуртожитку для дітей-сиріт з Великоднем і роздавав їм солодкі подарунки. Дмитро Наталуха та Дмитро Хандурін дарували квіти жінкам на вулицях Сум з нагоди 8 Березня. 

Про роботу депутатів, зокрема й ту, що підпадає під визначення “гречкосійство”, пишуть на сторінках місцевих організацій партії з хештегом #реальнісправи

Які плани має партія на місцеві вибори, не відомо, адже зв’язатися з головою її осередку Вадимом Акпєровим ані телефоном, ані онлайн так і не вдалося. За контактами територіальної організації, зазначеними на сайті партії, також ніхто не відповідає.

Представники ОПЗЖ проти декомунізації 

“Європейська солідарність” – не єдина фракція, яка перейменувалася слідом за зміною назви партії. 2020 року фракція “Опозиційний блок” припинила своє існування, натомість у раді утворилася депутатська групаОпозиційна платформа – За життя”.

Депутати від ОПЗЖ виступали проти декомунізації в місті. 

Під час оголошення депутатського запиту стосовно перейменування вулиць у Сумах депутат міськради від “Опозиційного блоку” Юрій Перепека передав меру металеву відзнаку з написом "Вредитель года", повідомляє ”Depo.Суми”. А потім звернувся до суду з позовом про визнання протиправним і нечинним розпорядження Сумського міського голови “Про перейменування топонімів м.Суми”. 

Суд призупинив дію розпорядження, але після розгляду справи відмовив у задоволенні позовних вимог через необґрунтованість.

Міськрада своєю чергою звернулася до СБУ з проханням перевірити діяльність депутатів від “Опозиційного блоку” Юрія та  Ігоря Перепек на предмет сепаратизму. Такий запит члена фракції “За Україну!” Володимира Чепіка підтримали 32 з 33 присутніх депутатів. Свою доповідь на сесії Чепік супроводжував презентацією зі скриншотами публікацій братів Перепек у соціальних мережах. Окрему увагу він приділив акції зі збирання підписів проти перейменування вулиць, яку ініціював “Опозиційний блок”. Брати Перепеки всі звинувачення на свою адресу спростовують. 

Юрій Перепека є фігурантом антикорупційного журналістського розслідування. Він не повідомив НАЗК про купівлю автомобіля SKODA OCTAVIA А7 вартістю 590 тис. грн у 10-денний строк, як того вимагає Закон України “Про запобігання корупції”.

Його колегу з фракції Віталія Жиленка було помічено за гречкосійством. Він ініціював та особисто брав участь у висаджуванні троянд на території обласного клінічного перинатального центру. За які кошти придбали квіти, у сюжеті не йдеться.

Голова Сумської обласної організації ОПЗЖ Олександр Стрельченко каже, що команда до наступних виборів уже формується. Про остаточний список можна буде вести мову в липні-серпні. Також партія планує висувати свого кандидата на посаду мера.

Нечисленна “Свобода”

Фракція “Свобода” в Сумській міськраді налічує лише трьох депутатів. У 2016-2017 роках вона взагалі складалася фактично з двох осіб. 

Дмитро Амосов у 2016-2017 роках пропустив майже всі засідання комісії із соцзахисту та сесії. Депутат пояснював, що протягом кількох років був сержантом Збройних сил України у складі батальйону “Айдар” та служив у зоні АТО. 2018 року він повернувся з армії, і ситуація з відвідуваністю налагодилася. 

Якби Амосов склав мандат, то під час його відсутності в раді міг би працювати наступний у партійному виборчому списку “свободівець” чи “свободівка”. Тоді б належно виконувалася представницька функція.

Амосов зазначає, що міркував над тим, аби скласти мандат, щоб до ради зайшов інший кандидат від “Свободи”. Однак міська організація партії вирішила зачекати, доки Амосов повернеться із зони АТО. За його словами, осередок не є надто великим, тож з кадрами складно: або недосвідчена молодь, або люди дуже похилого віку.

2017 року депутатські повноваження склав Максим Галицький у зв’язку з призначенням на посаду заступника міського голови. Того самого року депутатом став Сергій Татаренко.

Як твердить депутатка міської ради й очільниця міського осередку Юлія Левченко, 2020 року “Свобода” теж висуватиме своїх кандидатів до ради.

Щодо того, з ким потенційно ладні формувати більшість у наступному скликанні, Левченко наразі не готова вести мову. Однак знає, з ким “свободівці” не зможуть співпрацювати:

“Очевидно, що ні за яких умов не будемо працювати з усіма колишніми регіоналами, у яких вони там зараз нових партіях є. З ким готові співпрацювати – важко сказати. Будемо працювати з тими, хто пройде. Як показує практика, ми змогли співпрацювати з “Батьківщиною”. Як на майбутнє – хтозна. Важко загадувати, але цілком імовірно”.

Очевидного кандидата на посаду міського голови “Свобода” поки що не має. За словами депутатки, найпевніше, партія нікого не висуватиме. Але, як і у випадку з кандидатами в депутати, рішення ухвалюватимуть на партійних зборах.

“За Україну!” може зникнути

Фракції Сумської міської ради “За Україну!” та “Солідарність”, зокрема їхні представники Андрій Крамченков та Дмитро Лантушенко, 2016 року ініціювали кампанію проти “свавілля міського голови” Олександра Лисенка. Серед претензій, які озвучили депутати: узурпація влади, саботаж роботи із системою закупівель ProZorro та блокування реформи об’єднання громад. 

Мер Сум натомість назвав ініціаторів кампанії горе-політиками. Навіть її назва, казав, невдала. Що ж до претензій, то всі спростовував. За словами Олександра Лисенка, із системою ProZorro у Сумах усе відповідно до закону, громади не об’єднуються, бо не хочуть, до громадської думки дослухається, а звіт заступників обов’язково відбудеться на жовтневій сесії міськради. А стосовно узурпації влади, на його думку, це цілковита нісенітниця.

Сам Крамченков теж несумлінно виконував представницьку функцію. 2019 року він пропустив 80% засідань своєї комісії.

Голова фракції “За Україну!” Володимир Чепік 2018 року вручив Лисенку великий паперовий свисток із зображенням серця, назвавши очільника міста “знатним свистуном”, передають “Дебати Суми”. Відбулося це на засіданні виконкому, на якому чиновники вирішили підвищити тариф на проїзд у маршрутках до 5 грн.

Цьогоріч Чепік подав позов до суду проти міського голови через протиправну бездіяльність. На сторінці партії у Facebook зазначено, що причиною стала відсутність ремонтів у дворах будинків у провулку Інститутському та на вулиці Троїцькій. 

На виборах-2020 партія планує висувати власного кандидата в мери.

“Я думаю, що буде кандидат на міського голову. Ближче туди ми визначимося з кандидатурою. Логіка йти в Сумську міську раду без кандидата в мери для нас неприпустима. Буде кандидат від політичної сили”, – запевнив Чепік.

Мін’юст вирішив через суд ліквідувати 48 партій, які не ведуть політичної діяльності. Міністр юстиції України Денис Малюська у своєму відео назвав 48 партій-зомбі, котрі не функціонують, не висували кандидатів до Верховної Ради та на посаду Президента України протягом 10 років. Серед них є й партія “За Україну”. 

Володимир Чепік каже, що наразі в партії не розглядають варіантів балотування від інших політичних сил: 

“Ми живемо реаліями. На сьогодні наша політична сила є діючою. Коли буде відповідне рішення, тоді будемо вирішувати. Я сподіваюся, його не буде. Тому що відповідні відзови на цей позов надано. Ми брали участь у виборах. Кандидат від нашої політичної сили брав участь на виборах у Верховну Раду”. 

Виявляється, на довиборах у 179-му окрузі на Харківщині, що відбулися в березні 2020 року, партія висувала Олену Палієву. Вона є безпартійною, обіймає посаду директорки ТОВ “Юрблаго”, народилась у Криму, проживає в Києві. 

Рух ЧЕСНО писав про те, що за мандат нардепа в окрузі змагалися 37 кандидатів, але тільки шестеро вели виборчу кампанію. Й Олена Палієва не була серед них. З-поміж 31 неактивного кандидата 25 були висуванцями маловідомих партій. Частина цих політсил є в переліку з 48 “партій-примар”, щодо яких Мін’юст подав заяви про анулювання реєстраційних свідоцтв у зв’язку з недотриманням вимог законодавства, а саме невисуванням своїх кандидатів на виборах Президента України та народних депутатів України протягом 10 років.

Тож довибори на Харківщині стали просто рятівним колом для цих політсил і для “За Україну” зокрема. Мін’юст оголосив список партій, які можуть ліквідувати, у лютому, а довибори призначили в березні. Відтак партії одержали місяць часу й можливість висунути свого кандидата, щоб у такий спосіб формально дотриматися законодавства та врятувати себе від припинення діяльності.

Риторика партії “За Україну” щодо формування більшості в раді наступного скликання схожа з позицією “Свободи”.

“З ким будемо формувати більшість – подивимося. Ні за яких умов не будемо об'єднуватися з проросійськими силами, ексрегіоналами. Це “Опозиційна платформа – За життя”, “шарії”, якщо, не дай Бог, вони туди попадуть. Іменно з проросійськими силами, яким чужде все українське, у жодному разі ми об'єднуватися не будемо”, – каже Володимир Чепік.

“Самопоміч” чекає на остаточну версію Виборчого кодексу

Сумська “Самопоміч” на своїй сторінці у Facebook часто розповідає про всілякі ремонтні роботи в місті, які виконують переважно комунальні служби. Найчастіше в цих публікаціях фігурує Олександр Зименко, голова фракції “Самопоміч” у міській раді. Трапляється й прізвище його колеги – Дениса Бутенка. У дописах ідеться про те, що роботи відбуваються з ініціативи чи під контролем цих депутатів. 

Ще одна представниця “Самопомочі” Ірина Рибальченко була на офіційному відкритті дитячого майданчика. ЗМІ повідомляли, що він з’явився завдяки “Самопомочі” та з ініціативи депутатки. 

Відповідно до методології Руху ЧЕСНО, такі повідомлення належать до піару бюджетним коштом.

Що стосується прийдешніх місцевих виборів, то “Самопоміч” чекає на остаточну редакцію Виборчого кодексу. Про це каже Денис Бутенко, який є головою міського осередку партії:

“Когда дадут окончательное решение, когда с Верховной Рады дадут, как будут проходить выборы местные, тогда уже будем более подробно формировать списки, кто куда”.

Основу виборчого списку становитимуть члени команди, яка сформувалася на попередніх виборах. Бутенко зазначає, що, якщо чинні депутати захочуть балотуватися повторно, їм такий шанс дадуть. 

“У нас команда уже работает с 2015 года. Те, кто с нами работает, те и буду подаваться в списках на выборы. Плюс у нас есть молодежное крыло, которое тоже будем выдвигать в депутаты. Надо же и молодежи давать шанс проявить себя”, – додає Бутенко. 

А от над кандидатурою в мери, за його словами, поки що не міркували: 

“На городского голову серьезно нужно подбирать кандидата – управленца, который этим занимался и знает. А то у кандидатов амбиций много. Но надо соизмерять амбиции с возможностями”. 

Ексдепутати

Протягом 4 років каденції мандати склали 4 депутати, а саме: двоє, які на той момент були у фракції БПП “Солідарність”, один представникСвободи та ще один – від Батьківщини. “Батьківщинівець” Володимир Войтенко склав депутатські повноваження одразу після виборів, у грудні 2015 року. Решта пробули в раді від 1,5 до майже 3 років.

Олексія Рябенкова під час його каденції ловили на гречкосійстві. Наприклад, він дарував подарунки на святі до Дня захисту дітей. 

Нагадаємо, Рух ЧЕСНО проаналізував роботу мажоритарників із Сумщини у Верховній Раді. 

 

Фото з каверу - Facebook-сторінка Сумської міської ради.