Соціалістична партія RIP: суд заборонив ще одну політичну силу

Майно Соціалістичної партії та всіх її осередків, згідно з рішенням суду, буде передане державі. Але саме рішення може бути оскаржене у Верховному Суді.

Як розповідає провідний аналітик Руху ЧЕСНО Ігор Фещенко, доводи СБУ та Мін’юсту проти СПУ полягали в антиукраїнській і проросійській діяльності та висловлюваннях останніх трьох керівників партії, передовсім — Іллі Киви. Зокрема згадувалося про привітання Кивою володимира путіна з днем народження, ідеалізування його діяльність, а також про справу щодо державної зради Киви. 

На думку СБУ, хоч Кива з 2019 року не є офіційним керівником партії, він і надалі здійснює вплив на неї. Зокрема, у матеріалах справи цитувалися публікації з посиланням на партійний сайт, в яких входження Киви до ОПЗЖ подавалося як делегування від СПУ. Крім цього, згідно із матеріалами справи, станом на зараз Соціалістичну партію України очолює Віктор Заїка — директор іменного благодійного фонду Іллі Киви “Визволення”.

Ще одним доказом впливу Киви на Соцпартію вважають те, що очолювана ним організація “Всеукраїнський рух по боротьбі з фашизмом “Патріоти за життя”, як і його благодійний фонд, зареєстровані за тією ж адресою, що й Соціалістична партія України. 

Крім цього, як аргументи за заборону наводилася антиукраїнська діяльність окремих керівників осередків СПУ, зокрема Олександра Онищенка. Він очолює Київський міський осередок партії, а також висувався від неї на виборах народних депутатів у 2019 році (ЦВК відмовила в реєстрації Онищенка). 

“Загалом засідання щодо заборони Соцпартії стало одним з небагатьох на яке допустили журналістів. Також, воно стало найдовшим і тривало майже три години. Найкоротше засідання щодо заборони Блоку Володимира Сальдо тривало близько 30 хвилин”, — зазначає Ігор Фещенко, який відвідує всі судові засідання.

Соціалістична партія — вже сьома заборонена політсила, яку Міністерство юстиції вважає проросійською. До цього за неповний тиждень суд уже заборонив партії “Опозиційний блок”, “Соціалісти”, “Справедливості та розвитку”, “Наші”, “Держава” та “Блок Володимира Сальдо”. Розгляд справ щодо “Прогресивної соціалістичної партії” перенесений через зустрічний позов з боку партії, а також перенесене засідання щодо заборони “Робітничої партії України (марксистсько-ленінська)” перенесений. 

Довідково: Соціалістична партія – одна із найстаріших політичних сил незалежної України.  Від заснування у 1991 році і до 2010-го її очолював Олександр Мороз. 

З 1995 року СПУ була в опозиції до влади тодішнього президента Леоніда Кучми, у 2000-2003 роках саме соціалісти на чолі з Морозом були організаторами акцій протесту проти президента Леоніда Кучми “Україна без Кучми” та “Повстань, Україно!”. А восени 2000 року саме Мороз оприлюднив “плівки Мельниченка”, що вказували на причетність Кучми та його оточення до вбивства журналіста Георгія Гонгадзе — таким чином СПУ стала ініціаторкою “Касетного скандалу”.

Під час Помаранчевої революції соціалісти підтримували Ющенка, а після його інавгурації вперше за історії партії офіційно отримали посади у виконавчій владі — портфелі трьох міністрів, голови Фонду держмайна і двох керівників обласних держадміністрацій.

Після виходу соціалістів у 2006 році із помаранчевої більшості, вони сформували “Антикризову коаліцію” з Партією регіонів та КПУ. Коаліція підтримала Мороза на посаду спікера парламенту, за підтримки тієї ж коаліції прем'єром став Віктор Янукович. 

Проти такого політичного переформатування виступили деякі члени партії – зокрема Юрій Луценко та Йосип Вінський. Рейтинг Соцпартії серйозно похитнувся. Його намагалися врятувати об’єднаннями з іншими політсилами, але це не допомогло партійцям пройди до Верховної Ради на виборах 2012 року. Тоді соціалісти отримали найгірший результат за всю історію партії — лише 0,45% голосів виборців, та посіли 10 місце.

Олександр Мороз залишив головування в партії, а згодом заснував свій політпроєкт “Соціалістична партія Олександра Мороза”. Після того, як Мороз залишив партію, за її контроль точилася справжня боротьба. Під час Революції Гідності головою партії був обраний тогочасний народний депутат від “Партії регіонів” Микола Рудьковський.

А з 2017 року партію очолював екснардеп і держZрадник Ілля Кива — тоді він був радником голови МВС. Його призначення оскаржував в судовому порядку Сергій Каплін, який вважав себе легітимним головою партії.

У 2019 році після ребрендингу проєкту соціалісти відправили Киву у президенти. Але вже влітку того ж року Кива перейшов у ОПЗЖ.

На місцевих виборах 2020, як і 2015 року, Соціалістична партія себе не проявила.  На момент заборони партії у червні 2022 року у відкритих реєстрах уповноваженою особою є Віктор Заїка. Ця заміна відбулася за пів року до чергових місцевих виборів.

Нагадаємо, Мін’юст подав позови про заборону ще низки партій. Це сталося після того, як їхню діяльність “призупинило” РНБО. Серед них “Опозиційна платформа — За життя”, "Партія Шарія", "Ліва опозиція", "Союз лівих сил", "Прогресивна соціалістична партія України", "Соціалістична партія України", "Блок Володимира Сальдо". 

Рух ЧЕСНО продовжить висвітлювати ці судові процеси. Усі новини можна дізнаватися зі сторінок наших соцмереж: Facebook, Twitter, Telegram.