Парламентські ілюзіоністи: хто і для чого імітує роботу нардепів у Верховній Раді?

Фото: Парламентські ілюзіоністи: хто і для чого імітує роботу нардепів у Верховній Раді?

Від початку 2022 року і до середини вересня 2023-го у Верховній Раді Рух ЧЕСНО зафіксував 665 фактів, коли персональну картку нардепа хтось вставив у слот на робочому місці, але протягом усього засідання жодних дій не відбувалося і система відображала статус “не голосував”.

Лідирує за кількістю таких випадків пасивного голосування (картка є — голосу немає) “Слуга народу” (237 фактів), далі йдуть група “За майбутнє” (115) і “Батьківщина” (85). Найменше карток нардепів, які “не голосують”, у ЄС (12 фактів) і групі “Довіра” (27).

Водночас за відсотком від загальної чисельності фракції чи групи найбільше карток нардепів, які хоч раз “не голосували” від початку 2022 року протягом одного засідання, у групі “За майбутнє” (94%), фракції “Батьківщини” (83%) та групі “Відновлення України” (76%). Найменше — серед позафракційних (46%), у групах “Довіра” (56%) і ПЗЖМ (56%).

Рух ЧЕСНО вирішив проаналізувати голосування парламенту від початку 2022 року, щоб з'ясувати масштаби маніпуляції нардепів з присутністю в сесійній залі під час голосувань.

Імітація

Рух ЧЕСНО протягом низки скликань парламенту системно аналізував недоброчесну поведінку нардепів під час голосувань у сесійній залі. До 2020 року ми фіксували факти кнопкодавства серед нардепів ВРУ, яке вдалося викорінити завдяки запуску сенсорної кнопки. Але у Раді досі залишається одна “шпарина” для маніпуляцій — імітація відвідуваності робочих місць нардепів. Коли розставляють персональні картки відсутніх нардепів, або ж, навпаки, присутні депутати свідомо виймають їх у момент голосування, аби не брати відповідальності за ухвалене рішення.

Про такі факти імітації та нардепів-“ілюзіоністів” Рух ЧЕСНО вже неодноразово писав, зокрема під час аналізу останніх маркерних голосувань — щодо деколонізації топонімів, легалізації медичного канабісу, відновлення декларування тощо.

Значна частина нардепів під час важливих голосувань “випаровується”. Вони не натискають ані “за”, ані “проти”, щоб не брати на себе персональну відповідальність. Для цього картка просто виймається зі слоту. Тобто, коли суспільство цікавитиметься, як голосував парламентар, він може просто сказати: “Я був відсутній”. І дійсно, офіційний сайт Верховної Ради покаже навпроти депутата слово “відсутній”.

Зауважимо, що в обов’язки депутата входить голосувати за, проти або “утримався”. Такої форми участі у голосуванні, як “не голосував”, регламентом ВРУ не передбачено.

Щоправда, трапляються ситуації, коли депутат дійсно відсутній. Але хтось вирішив “допомогти” і вставив його картку у слот. 

Бувають й інші ситуації. Картка залишається у слоті, але депутат ігнорує голосування. У цих випадках система голосування “Рада” відображає на табло статус “не голосував”. 

Так, наприклад, від початку 2022 року і до середини вересня 2023-го у Верховній Раді Рух ЧЕСНО зафіксував 665 фактів, коли картки нардепів були у слотах протягом усього засідання, але система відображала статус нардепа як “не голосував”. На графіці також бачимо, що це тенденція переважно перших місяців після повномасштабного вторгнення росії в Україну. Далі вона пішла на спад, але повернулася влітку цього року. 

Зауважимо, що на графіці помітний різкий сплеск “неголосування” 26 липня цього року. В той день Рада трохи більше години розглядала кабмінівський законопроєкт № 7588 про управління землями держпідприємств. У день розгляду “поправкового спаму” (переважно “батьківщинівців”) нардепів від монобільшості не було в залі, але їхні картки, очевидно, у слоти розставили. В сесійній залі того дня була запекла дискусія про наявність кворуму, на цьому, зокрема, наголошували у виступах представники опозиції — як самої “Батьківщини”, так і “Європейської солідарності”. 

“Я хочу просто зараз не тільки для суду, но і для історії наканунє голосування, по суті, за закон, про який я скажу через декілька хвилин, показати просто зал. Подивіться, пустий зал, де ледве-ледве набирається сто людей, де немає уряду, немає нікого. Я хочу сказати, що в цій ситуації в пустому залі прямо заборонено Конституцією України, рішеннями Конституційного суду приймати будь-які рішення, голосувати по будь-яким питанням, якщо не проведено зараз сигнальне голосування і не підтверджена наявність 226 голосів. Немає в залі 226”, — заявила під час виступу з трибуни лідерка “Батьківщини” Юлія Тимошенко

Загалом лідерами за кількістю таких випадків пасивного голосування (картка є — голосу немає) є “Слуга народу” (237 фактів), далі йдуть група “За майбутнє” (115 фактів) та “Батьківщина” (85 фактів). Найменша кількість карток нардепів, які “не голосують”, у ЄС (12 фактів) та групі “Довіра” (27 фактів).

Водночас за відсотком від загальної чисельності фракції чи групи найбільше карток нардепів, які хоч раз “не голосували” від початку 2022 року протягом одного засідання, у групі “За майбутнє” (94%), фракції “Батьківщини” (83%) та групі “Відновлення України” (76%). Найменше — серед позафракційних (46%), у групах “Довіра” (56%) та ПЗЖМ (56%).

У кожній фракції та групі у парламенті є певний перелік нардепів, чиї картки найчастіше стоять у слотах протягом усього засідання, але вони “не голосують”. Лідером за такою кількістю в індивідуальному розподілі є нардеп від групи “За майбутнє” Сергій Рудик (18 засідань), який з 13 березня 2022 року перебуває на військовій службі. 

Зауважимо, що серед позафракційних нардепів, чия картка була у слоті протягом усього засідання і “не голосувала”, є також заступниця голови Верховної Ради від “Батьківщини” Олена Кондратюк. У минулому році її картка на чотирьох засіданнях (у квітні, травні та червні) була у слоті, але зі статусом “не голосувала”, на відео засідань парламенту її також немає на робочому місці у президії. 

Примітно, що один із лідерів забороненої ОПЗЖ, а наразі — групи ПЗЖМ, Сергій Льовочкін, за даними системи голосування “Рада”, був відсутній у сесійній залі від початку повномасштабного вторгнення. Вперше він з’явився на засіданні 8 липня і голосував за дострокове припинення повноважень за власною ініціативою позафракційного мажоритарника від округу з Маріуполя Вадима Новинського. У більшості голосувань на тому засіданні Льовочкін також голосував за.

Але вже на засіданнях у серпні минулого року у більшості його голосувань система демонструвала “не голосував”. На відео із засідань телеканалу “Рада” нардепа Льовочкіна не видно в секторі ОПЗЖ/ПЗЖМ, тож можемо припустити, що за його відсутності хтось із колег по групі або з Апарату ВРУ вставляє картку у слот на робочому місці і система “Рада” її ідентифікує. 

Голосування нардепа Сергія Льовочкіна на засіданні у серпні 2022 року. Всі вони були з результатом “не голосував”. Скриншот із сайту ВРУ

Ідентифікація і картки без нардепів

Під час аналізу одного з останніх маркерних голосувань — відновлення декларування — ми вкотре помітили, що картки кількох нардепів були вставлені у слоти лише під час першого сигнального голосування в Раді, а далі вони були “відсутні”. Наприклад, так спрацювала картка нардепа-мажоритарника із Сумщини від “Слуги народу” Максима Гузенка

Голосування нардепа Гузенка на засіданні 5 вересня. Скриншот із сайту ВРУ

Після публікації аналізу голосування до Руху ЧЕСНО звернувся помічник нардепа Гузенка і запитав, чому ми включили його до своєї графіки голосування за поправку № 371 про відкриття реєстру декларацій, адже нардепа фізично не було ні в сесійній залі, ні в Києві, і яким чином його картка була в системі під час сигнального голосування, він не уявляє. Рух ЧЕСНО наголошує, що ми лише відображаємо результати голосування з офіційного сайту ВРУ, а ідентифікацію нардепів, як і з’ясування того, хто розставляє картки відсутніх, має забезпечувати Апарат та керівництво ВРУ.

Можемо припустити, що картку депутата міг вставити хтось із його колег, або ж, як іноді кажуть самі нардепи, це могли бути навіть працівники Апарату ВРУ перед початком засідання. Але є ще одне але — її також хтось витягнув після сигнального голосування, адже далі система “Рада” вже видавала лише статус “відсутній” до кінця засідання. Тобто хтось сторонній не лише вставив картку перед засіданням, але й дістав її після конкретного голосування. Ми ж розуміємо, що це не випадковість, і це непоодиноке явище. 

За даними аналізу голосувань від початку 2022 року і до середини вересня 2023 року виявлено 59 фактів, коли картка нардепа була у слоті під час сигнального голосування і мала статус “не голосував”, а потім її дістали і до кінця засідання статус був “відсутній”. Лідерами в такій імітації є фракція влади — “Слуги народу” (22 факти), а також опозиційні фракції “Батьківщини” та “Європейської солідарності” (по 9 фактів).

Один із таких випадків стався і під час уже згаданого голосування про відновлення декларування із представницею ЄС Іриною Никорак. Вона також начебто була відсутня протягом засідання, але під час першого сигнального голосування її картка була у слоті і “не голосувала”.

Голосування депутатки Никорак на засіданні 5 вересня. Скриншот із сайту ВРУ

Після публікації аналізу депутатка Никорак у коментарях під дописом на своїй сторінці також написала, що була відсутня у парламенті. А на уточнююче запитання, яким чином тоді її персональна картка відображалася в системі і хто міг її вставити, вона додала, що потрібно робити офіційний запит. 

Рух ЧЕСНО наголошує, що це ніяк не узгоджено жодним нормативно-правовим актом, адже картка для голосування депутата є персональною (!) і не передається стороннім особам для будь-яких дій. Народному обранцю виборці шляхом голосування делегують повноваження на визначений термін представляти їхні інтереси в парламенті, і він не може далі делегувати їх третім особам.

Зазначимо, що Рух ЧЕСНО ще 15 серпня звернувся із запитом до Апарату парламенту з цього приводу за поясненням, але наразі відповіді так і не отримав. Таким чином, запит громадської організації ігнорують понад місяць.

Враховуючи досить часті випадки наявності персональних карток депутатів саме під час сигнального голосування, можемо також припустити, що одна із причин — намагання забезпечити кворум для відкриття засідання Ради. Однак і в цьому випадку незрозуміло, чому це роблять вибірково і не розставляють картки, скажімо, за нардепів-утікачів або депутатів із підозрами. 

Що каже закон?

У зміненій у 2019 році статті 26 Регламенту ВРУ зазначено, що “депутат реєструється за допомогою електронної системи шляхом натискання кнопки “за”. Але для цього, відповідно, персональна картка має бути вставлена в робочий слот, і якщо нардеп фізично відсутній у сесійній залі, то і відображатися в електронній системі “Рада” вона не може. Це очевидно! 

У попередній редакції були прописані більш чіткий механізм та заборона маніпуляцій під час реєстрації: “У залі засідань Верховної Ради народний депутат реєструється за допомогою електронної системи в такий спосіб, що унеможливлює здійснення реєстрації замість народного депутата іншою особою”. 

Крім того, пункт 2 статті 27 Регламенту ВРУ серед іншого зобов’язує головуючого на засіданні повідомляти про результати реєстрації нардепів та про кількість народних депутатів, відсутніх на пленарному засіданні з поважних причин.

Отже, ми бачимо, що нардепи вдають, ніби не знають, яким чином їхні картки хтось розставляє у слоти на робочому місці за їхньої відсутності, хоча це очевидна маніпуляція. Або ж нормалізують подібні маніпуляції, і для них те, що не заборонено, дозволено. Колеги по фракції/групі або ж працівники Апарату ВРУ, ставлячи картку у слот за відсутнього нардепа, насправді підставляють його. 

У регламенті ВРУ також вказано, що у разі виявлення вимог щодо порушення особистого голосування, це є підставою для головуючого на засіданні встановити присутність відповідного народного депутата у залі засідань Ради. І в разі його відсутності, повідомити ВРУ про виявлений факт порушення вимог щодо особистого голосування і доручити лічильній комісії вилучити його картку та передати її головуючому на пленарному засіданні і провести повторне голосування.

Як було раніше?

Рух ЧЕСНО вже писав, що практика неучасті в голосуваннях поширена не лише в парламенті, а й серед нардепів та депутатів міських рад — якщо, наприклад, фракція чи група вирішила не голосувати за ті чи інші питання порядку денного або утриматись. Досить часто така позиція може узгоджуватись на засіданнях фракції напередодні голосування або ж виникати реакційно під час розгляду.

У минулому скликанні парламенту Рух ЧЕСНО фіксував значно масштабніші випадки маніпуляцій. Ми неодноразово фіксували “кардхолдерів” — нардепів, у яких зберігалися фракційні/групові картки, і вони, як правило, вранці перед початком засідання розставляли їх по слотах у своєму секторі. Наприклад, за розстановкою карток по слотах у Раді VIII скликання відповідали теперішні нардепи, які на той час були в “Опоблоці”: Михайло Папієв, Юрій Павленко та ін. 

“Кардхолдери” “Опоблоку” у Верховній Раді VIII скликання. Фото: Рух ЧЕСНО

Читайте також: “Закон — усе, Конституція — ніщо. Як нардепи кнопкодавлять закони”

Тоді голова підкомітету ВРУ з депутатської етики Михайло Папієв сказав ЧЕСНО, що розставляє лише картки колег, які напередодні прислали “смс про підтвердження присутності”. Але, очевидно, це було не так, і картки стояли у слотах на робочих місцях депутатів, які фізично були відсутні в парламенті.

У 2018 році ЧЕСНО навіть запустив флешмоб #НаРоботуЯкНаСвято для того, аби привернути увагу до імітації присутності та низької відвідуваності нардепами засідань. ЧЕСНО протягом півроку фіксував, як пленарні дні, особливо п’ятниці, проходили у напівпорожній сесійній залі. Наприклад, 16 березня 2018 року вранці на засідання реєструвалися 343 нардепи, а вже о 12:38 у залі їх було лише декілька десятків.

Напівпорожня сесійна зала ВРУ 16 березня 2018 року. Фото: Рух ЧЕСНО 

Зараз зафіксувати роботу “кардхолдерів” нереально, оскільки журналісти вже кілька років не можуть потрапити до сесійної зали. Часи, коли депутати мали повний пленарний тиждень і не з’являлись у залі по п’ятницях, можна тепер згадувати як доволі непоганий результат. Наразі, коли парламент працює кілька днів на тиждень, дехто не встигає прийти, щоб попрацювати у залі кілька годин.

Раніше Рух ЧЕСНО писав, що 37 нардепів “Слуги народу” (16%) на чолі з головою фракції Давидом Арахамією витягли картки і начебто були відсутні під час голосування за ключову правку № 371 про публічне відкриття реєстру до законопроєкту про відновлення декларування, а ще 55 “слуг” (23%) мали картку у слоті, але просто “не голосували”, при цьому голосували під час розгляду інших питань порядку денного.

Олександр Саліженко для "Лівого Берега"


[[ action.title ]]

[[ action.description ]]

[[ action.button ]]