У 2019 році був обраний народним депутатом 9 скликання від партії “Опозиційна платформа - За життя” номером 25 у списку як член партії. Член однойменної фракції. Член Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики. Член Політичної Ради партії “Опозиційна платформа - За життя”.
Депутат Верховної Ради 8 скликання, обраний від партії “Опозиційний Блок” (№24 у списку) як безпартійний. Член Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики. У 2015 році балотувався до Житомирської обласної ради від “Опозиційного блоку” першим кандидатом.
У 2011-2014 роках був Уповноваженим Президента України з прав дитини. У 2010 році балотувався до Житомирської обласної ради від партії “Наша Україна”. У 2010-2011 роках був головою ради експертів з місцевого самоврядування у ГО “Інститут соціально-економічного розвитку”. Два рази обіймав посаду Міністра України у справах сім'ї, молоді та спорту (2005-2006, 2007-2010).
У 2006 та 2007 роках був обраний народним депутатом 5 та 6 скликань від блоків “Наша Україна (22 номер у списку) та “Наша Україна - Народна Самооборона” (7 номер у списку) відповідно, був членом партії “Народний Союз “Наша Україна”. У грудні 2006 року був радником президента України Віктора Ющенка. У 2006-2007 роках працював головою Житомирської ОДА. У 2005 році був членом президії Ради “Народного Союзу “Наша Україна”.
У 2002 році був обраний до парламенту 4 скликання за списком блоку “Наша Україна”. З 1999 до 2005 року очолював Молодіжну партію України. У 1998 році балотувався до Верховної Ради 3 скликання від Християнсько-демократичної партії України за списком (номер 25) та за 144 округом (Полтавська область). З 1994 до 1998 року був депутатом Харківської районної у місті Києві ради.
У 1998-2001 роках працював директором ТОВ “Євро віжн плюс” та спеціалістом зі зв’язків з громадськістю у ВАТ ПБК “Славутич”. З 1995 до 1997 року був журналістом, коментатором, ведучим на студії “TV-Табачук”. 1994-1996 роки - кореспондент інформаційного відділу Української республіканської партії. У 1991-1994 роках обіймав керівні посади у молодіжних громадських об’єднаннях.
Був віце-президентом Міжнародної асоціації зовнішньої політики, головою Спілки християнсько-демократичної молоді України, головою ВМГО “Молодіжний Союз “Наша Україна”, представником України у Виконавчій раді Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), головою спостережної ради Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву.
Закінчив КНУ ім.Т.Г.Шевченка за спеціальністю “історія”, НАДУ при Президентові України за фахом “державна служба”. Кандидат філософських наук. Заслужений працівник фізичної культури та спорту України.
Є фігурантом антикорупційного розслідування. Картка Павленка голосувала у Верховній Раді, коли він був у Житомирі.