Лише у половині випадків посадовці й міністри приходять на виклики Верховної Ради — ЧЕСНО

Відповідно до Регламенту ВР нардепи можуть вимагати присутності будь-кого з посадовців на засіданнях Ради — для цього треба 150 голосів за, після чого спікер ВР направляє офіційне запрошення.

За підрахунками ЧЕСНО, за останні два роки лише 10 з 21 запрошених посадовців прийшли на засідання Верховної Ради на виклик народних депутатів. 

Найчастіше до парламенту запрошували зокрема ексміністра енергетики, а нині очільника Мінʼюсту Германа Галущенка. У серпні минулого року депутати викликали його щодо корупції в Міненерго — тоді НАБУ затримало заступника Галущенка за підозрою в хабарі розміром пів мільйона доларів. Міністр тривалий час не коментував цю тему, хоча зʼявлявся на годину запитань до уряду щопʼятниці, й врешті вперше відповів на питання нардепів про корупцію аж за пів року — в січні 2025-го на черговій годині запитань. 

Вдруге нардепи викликали Галущенка в червні цього року щодо підготовки до опалювального сезону й закупівель газу. Тоді він зʼявився до Ради із затримкою усього в один день (виклик був на 19-те, а прийшов 20-го червня, в день години запитань до уряду). 

Також нардепи двічі викликали вже колишнього міністра оборони Рустема Умєрова. У грудні минулого року Рада викликала Умєрова через скандал про закупівлю бракованих мін. Утім, міністр тоді прийшов лише на Погоджувальну раду на зустріч з керівництвом парламенту та головами фракцій, але не зʼявляються на основне засідання Ради до всіх народних депутатів. 

Вдруге нардепи викликали Умєрова цього червня через проблеми з фортифікаціями. Однак міністр не прийшов, за словами спікера ВР, через те, що “у запрошенні не була конкретна дата і час” виклику. 

Так само закінчилась і історія з викликом голови СБУ Василя Малюка та в.о. генпрокурора Олексія Хоменка, яких нардепи хотіли бачити через діяльність проросійських партій і, зокрема, скандальне відео лідера ОПЗЖ Юрія Бойка. Малюк і Хоменко були присутні лише на зустрічі з учасниками Погоджувальної ради. Іншого разу Малюк не прийшов на виклик Ради щодо прослуховування журналістів Bihus.Info.  

Рада також двічі кликала вже колишнього премʼєр-міністра Дениса Шмигаля — у січні цього року через закон про демобілізацію й у травні щодо деталей угоди про копалини з США. Обидва рази він відповідав на питання щодо викликів не окремо, а в межах години запитань до уряду по пʼятницях. 

Ексміністр інфраструктури Олександр Кубраков та голова Агентства відновлення Мустафа Найєм не зʼявились на виклик Ради у квітні 2024-го щодо захисту критичної інфраструктури від російських атак через відрядження. А ексгенпрокурор Андрій Костін, якого нардепи викликали через скандал про елітне майно його заступника Дмитра Вербицького, не прийшов, надіславши Раді лист з поясненням, що йому “видається доцільним відкласти обговорення”, поки триває службове розслідування. 

Також в Раді так і не побачили в.о. керівника Бюро економічної безпеки (БЕБ) Сергія Перхуна, якого нардепи викликали навесні 2024 року через звинувачення в тиску на бізнес.  

З посадовців, які зразково з’являлися на виклики парламенту, зокрема міністр освіти Оксен Лісовий, якого двічі за останній рік запрошували в Раду, а також міністр фінансів Сергій Марченко (приходив з доповіддю про фінансування армії), ексміністерка соцполітики Оксана Жолнович та голова Мінстратегпрому Герман Сметанін. 

Також на виклик Ради на початку цього вересня прийшли колишній та чинний керівники Полтавської ОВА Філіп Пронін та Володимир Когут щодо розслідування корупції на фортифікаціях. Вони виступили в Раді, але у нардепів не було можливості поставити їм запитання. 

Водночас за останні роки були випадки, коли нардепам не вистачило голосів для виклику посадовців. Приміром, у червні цього року лише 102 депутати підтримали пропозицію запросити на засідання міністра єдності Олексія Чернишова якраз тоді, коли НАБУ готувалось вручити йому підозру в корупції, поки він перебував у закордонному відрядженні. Так само цього вересня в залі вже двічі не підтримали ідею нардепа Олексія Гончаренка (“ЄС”) викликати керівників НАБУ та САП.  

На початку вересня Верховна Рада ухвалила закон, що встановлює адмінвідповідальність для всіх осіб і особливо міністрів за неявку на виклик парламенту без поважних причин. Тепер за це їм загрожує штраф від 13 до 17 тисяч гривень.  

За інформацією ЗМІ, ухвалення цього закону стало наслідком скандалу з НАБУ / САП, коли Верховна Рада стала обʼєктом критики й цапом-відбувайлом за ухвалення закону, що ліквідовував незалежність антикорупційних органів. 

Зазначимо, для того, щоб ці штрафи запрацювали, закон ще має підписати голова ВРУ та президент. 

Як йдеться у матеріалі ЧЕСНО, неявка міністрів — лише частини проблеми з викликами міністрів. Через недостатньо чіткі положення Регламенту дехто з посадовців затягує із візитом, а хтось обмежується лише приходом лише на Погоджувальну раду, де не можуть бути присутні всі нардепи. Крім того, Регламентом не передбачено можливості для народних депутатів ставити свої запитання запрошеним особам.