Депутати з підозрами від НАБУ не головна причина кризи у Раді — ЧЕСНО

Фото: Депутати з підозрами від НАБУ не головна причина кризи у Раді — ЧЕСНО

Наявність підозри від НАБУ не впливає прямо на голосування депутатів у Верховній Раді. Про що раніше заявляли в керівництві “Слуги народу”. Як показав аналіз голосувань Ради, проведений Рухом ЧЕСНО, чимало депутатів, які мають підозри від НАБУ і САП, зокрема й серед “слуг” при цьому демонструють понад 50% підтримки рішень Верховної Ради.

Перший заступник голови фракції “Слуга народу” Андрій Мотовиловець в інтервʼю стверджував, що причиною кризи у Верховній Раді є те, що депутати не голосують нібито через справи НАБУ.

Станом на зараз 50 чинних нардепів мають підозри в кримінальних злочинах, з них орієнтовно 30 — підозри, видані НАБУ та САП. Зазначимо, що справи щодо 12 депутатів наразі вже закриті, тож на їхні голосування впливає тиск можливого вироку. А ще девʼять депутатів з підозрами перебувають в СІЗО чи переховуються за кордоном, тож не голосують у ВРУ. 

 

Щодо решти депутатів слідство чи судовий розгляд ще тривають. Утім, як показує статистика голосувань, далеко не всі депутати з чинними підозрами бунтують у Раді. Так 13 таких нардепів упродовж останніх місяців голосували кнопкою “за” в більш ніж половині випадків. 

Наприклад, понад 75% натискань “за” за 2026 рік мають Євген Пивоваров і Михайло Лаба — двоє з пʼяти “слуг”, які отримали наприкінці грудня підозру від НАБУ за можливу покупку голосів у Верховній Раді. 

Водночас троє інших “слуг”, що проходять по цій справі таки демонструють нижчу підтримку рішень у Раді: Юрій Кісєль — 22% “за”, Ігор Негулевський — 37%, Ольга Савченко — 11%. За словами Мотовиловця, у межах цієї справи на допит викликали загалом 17 депутатів від монобільшості. 

Показово, що переважно голосує “за” і колишня “слуга” Анна Скороход (61%), яка, за версією НАБУ, вимагала 250 тисяч доларів за організацію санкцій РНБО. А ще представниця монобільшості Людмила Марченко (61,5%), яку ВАКС нещодавно засудив до 2 років ув’язнення у справі про хабарництво. Нижчу підтримку демонструє “слуга” Юлія Діденко (29,7% “за”), яку в жовтні запідозрили в недостовірному декларуванні. 

Звісно, є і ті депутати з підозрами, хто справді рідко натискає зелену кнопку. Серед них представники опозиції та інших фракцій, а не “слуги”: від “Батьківщини” Юлія Тимошенко (підозра за можливий підкуп нардепів), Андрій Ніколаєнко (справа про смертельну ДТП, має багато прогулів у 2026-му) та Костянтин Бондарєв (підозра в організації незаконного виїзду за кордон); Сергій Алєксєєв з “ЄС” (справа про шахрайство); Микола Тищенко, який віднедавна у “Відновленні України” (у Тищенка справа за незаконне затримання людини через бійку з військовим у Дніпрі), позафракційний Віктор Бондар (НАБУ підозрює його в корупції на закупівлях Укрзалізниці). 

Ще пʼятеро підозрюваних депутатів серед системних прогульників, зокрема лідер “Євросолідарності” Петро Порошенко

Водночас серед 41 депутата Ради, хто демонструє найнижчу підтримку рішень у 2026 році (менше ніж 30% “за”), восьмеро мають підозри від НАБУ чи інших правоохоронних органів. Решта показують низьку підтримку голосувань, хоч не мають підозр (зі списку виключені депутати-прогульники). 

Натомість у списку значиться голова фракції “слуг” Давид Арахамія, а ще, наприклад,  одіозний “слуга” Максим Бужанський. Загалом серед тих, хто демонструє найнижчу підтримку, є й чимало представників опозиції. 

 

Звісно, нечасте натискання кнопки “за” може бути не бунтом, а лише проявом політичної позиції депутата, і це теж нормально.

[[ action.title ]]

[[ action.description ]]

[[ action.button ]]