Як працювали депутати Харківської міської ради цієї каденції?

Понад половина депутатів із фракції Кернеса “Довіряй ділам” у Харківській міськраді – прогульники. 10 членів цієї ж фракції є фігурантами антикорупційних розслідувань, яких загалом у раді 11. Ще один – це позафракційний Мусєєв, котрого підозрюють у державній зраді. Найбільша частка прогульників – у фракції “Наш край”. Представники всіх фракцій гречкосіяли.


Рух ЧЕСНО, відповідно до оприлюдненої методології, у рік місцевих виборів дослідив, як працювали депутати Харківської міськради сьомого скликання протягом 2016-2019 років: наскільки сумлінно вони відвідували засідання сесій та комісій, чи фігурували в антикорупційних розслідуваннях та чи вдавалися до гречкосійства.

Депутати зобов’язані відвідувати всі засідання сесій та своїх комісій, де напрацьовуються й ухвалюються рішення ради. Так вони виконують представницьку функцію. Згідно із законом, якщо депутат пропустив понад 50% засідань сесій чи комісії протягом року, він може втратити мандат.

У Харківській міськраді є 14 депутатів, яких виборці могли б відкликати через прогули.

Упевнена монобільшість Кернеса

На виборах 2015 року Геннадій Кернес став мером (І тур, 65,8% голосів) і сформував у раді монобільшість із “Відродження” (57 з 84 мандатів). Отже, Кернес мав усі можливості виконати обіцяне харків’янам. На президентських виборах він підтримував Петра Порошенка.

Після поразки Порошенка фракція “Відродження”, яка по суті була фракцією влади, перед парламентськими виборами трансформувалася в “Опозиційний блок – Довіряй ділам”. Її головою став Ігор Терехов, перший заступник Кернеса. Саме партію “Довіряй ділам” очолив у червні 2019 року мер Харкова. Проте в результаті на виборах Кернес балотувався за списком “Опозиційного блоку”

Найбільшим прогульником фракції “Довіряй ділам” став Ігор Романенко. 2015 року його обрали до міськради за списком партії БПП. Однак у грудні 2019-го він приєднався до іншої політсили. 

Помічниця Романенка Ольга, яка відповіла на наш телефонний дзвінок до приймальні депутата, сказала:

“Он уезжает в командировку, поэтому сейчас не может ответить на ваши вопросы”.

Лідер фракції Терехов свої пропуски засідань бюджетної комісії пояснює так:

“Насколько я помню, я практически на всех бываю комиссиях. А, общие заседания можете не считать. Это разные вещи. Да, они считаются заседаниями постоянных комиссий”, – відповів він у коментарі Руху ЧЕСНО.

Зауважимо, що з погляду законодавства спільні засідання постійних комісій прирівнюються до звичайних засідань цих комісій. Нумерація протоколів комісій Харківської міськради враховує й спільні засідання (так, протокол бюджетної комісії за номером 68 – це звичайне засідання комісії, 69 – спільне засідання, 70 – звичайне і т.д.).

На запитання про плани на місцеві вибори Терехов відповів:

“Это моё личное дело. Я пока не буду говорить”.

Терехов удавався до гречкосійства. 

Гречкосійство – це будь-які спроби політиків (на виборних чи призначених посадах) або потенційних кандидатів вплинути на волевиявлення виборців самостійно чи через допоміжних суб’єктів (третіх сторін) шляхом роздавання товарів, надання послуг або інших матеріальних чи нематеріальних активів.

Так, до Великодня цьогоріч від імені Терехова харків’янам роздавали брендовані паски.

А в грудні 2019 року Терехов разом з колегами з фракції відвідав святкування Дня Святого Миколая в дитбудинку “Сім’я”, де вони роздавали подарункові набори, і це все інформаційно супроводжували офіційний сайт міськради та ЗМІ.

Прогульник Андрій Бондаренко, член комісії з питань містобудування, гречкосіяв інакше: 2016 року на свято 1 Вересня він, усупереч базовому Закону України “Про освіту”, який забороняє політичним партіям утручатися в освітній процес, відвідав одну зі шкіл міста з подарунками.

Читайте також: Як політики Харківщини піарилися на дітях на свято першого дзвоника 2018 року.

А від імені голови транспортної комісії, прогульника Ігоря Аріха на окрузі роздавали насіння овочів.

 

Аріх є також фігурантом щонайменше двох антикорупційних розслідувань: він не задекларував свій бізнес у Криму, який працював за російським законодавством, та є однією з ключових осіб у “кооперативній схемі” Кернеса-Добкіна з привласнення 900 га землі вартістю 4,3 млрд грн.

На гречкосійстві Рух ЧЕСНО піймав 19 членів фракції Кернеса.

Загалом у фракції прогульниками є 31 з 57 депутатів (понад 54%), а шестеро стали кандидатами на відкликання. 26 представників монобільшості сумлінно відвідували сесії та засідання своїх постійних комісій.

Опозиційна “Самопоміч”

У монобільшості Кернеса немає численної опозиції серед депутатського корпусу. Представники інших фракцій здебільшого голосують синхронно з депутатами від “Довіряй ділам”. Аналітичне дослідження Руху ЧЕСНО результатів поіменного голосування за 2017 рік показало, що єдина опозиційна фракція в Харківській міськраді – це “Самопоміч”. Тоді вона не підтримувала кожне четверте рішення.

На місцевих виборах 2015 року “Самопомочі” вдалося отримати 13 мандатів і стати другою за розміром фракцією в Харківській міськраді. Перший номер у списку партії Тарас Сітенко, який нині очолює фракцію, паралельно балотувався й на посаду мера. Його результат був другим після Кернеса – 12,3%.

Улітку 2018 року фракція “Самопоміч” зменшилася на одного депутата. Її лави залишив Ігор Черняк. Він пояснював свій вихід з фракції тим, що вважав її позицію “занадто пасивною по цілому ряду питань”.

Олена Ворона, будучи секретаркою бюджетної комісії, пропускала засідання у 2018-2019 роках.

“Я в январе 2019 года родила ребёнка, и в ноябре-декабре я уже была на достаточно большом сроке, поэтому я не могла посещать заседания. Летом 2019 года у нас было несколько переносов комиссий в связи с тем, что они не собирались вовремя. А в ноябре-декабре я по состоянию здоровья не попадала на комиссии”, – пояснила вона в коментарі Руху ЧЕСНО.

Щодо планів на місцеві вибори Ворона зазначила:

“Решение не принято. Вы же понимаете, от какой партии мы шли. От которой второй раз пройти невозможно. Менять флажок, лишь бы сидеть в горсовете – это не мой подход, я человек идеи. И мне, если идти, то вместе с людьми, идеи которых я разделяю. Я пока такой команды не наблюдаю. Но если таких людей не найдётся, то баллотироваться я не буду”.

Наталія Коваленко є секретаркою комісії з питань забезпечення громадського порядку. Вона пропустила по 2 сесії у 2017 та 2019 роках.

“20 вересня 2017 року нашу фракцію не пустили до сесійної зали, тому що двері були зачинені. 7 жовтня я точно була. Можливо, у протоколі помилка. У 2019 році я пропустила перший раз через особисту трагедію, другий – через відсутність в Україні. Це була позачергова сесія, скликана терміново, а в мене вже були білети на руках”, – розповіла вона.

20 вересня 2017 року майже всі представники фракції “Самопоміч” справді не змогли потрапити на сесію, бо співробітники міськради зняли з вхідних дверей ручку. Цьому передував пікет з вимогою до міської влади пускати громадян на сесійні засідання.

Щодо планів на місцеві вибори Коваленко повідомила:

“Такі думки є. Мені хочеться продовжувати діяльність. Я багато часу й зусиль на це витратила, і, звичайно, не хотілося б, щоб це було марно. Можливо, це облрада вже буде. Але потрібно ще подумати, від якої саме партії йти, щоб це відповідало й особистим баченням, і не було соромно за це. Скоріше за все, це буде не “Самопоміч”, тому що ми бачили її результат на всеукраїнському рівні...”

Читайте також: “Самопоміч” і вибори: чи вдасться партії повернутися на політичну орбіту?

Коваленко разом із Сергієм Могилою (торік він пропустив 29% засідань бюджетної комісії) стали гречкосіями: у березні цього року вони від імені фракції передали обласній інфекційній лікарні 1800 респіраторів.

“Кожного місяця депутатам перераховують з міського бюджету кошти для депутатських витрат у розмірі однієї “мінімалки”. Ще на початку каденції ми фракцією вирішили, що ці кошти будуть спрямовані виключно на благодійні цілі. Ми їх акумулювали. І ми бачили, що в інфекційної лікарні була потреба в цих коштах, тому вирішили їх направити туди”, – пояснює ситуацію Коваленко.

Зазначимо, що допомагати медикам чи вести благодійну діяльність можна без афішування в соцмережах та на інших публічних майданчиках.

“Політики, які вдаються до гречкосійства в часи пандемії, діють з особливим цинізмом, бо журналістам і громадському сектору все складніше буде пояснювати громадянам, чому така “гречка” є неприйнятною”, – зазначає очільниця Руху ЧЕСНО Віта Думанська.

Читайте також: “Гречка” в законі: “Слуга народу” хоче узаконити допомогу медикам за кошти держфінансування партій

У фракції “Самопоміч” прогульниками стали 9 з 12 депутатів, тобто 75%.

“Наш край”: фракція прогульників

На виборах до Харківської міськради 2015 року 7 з 84 мандатів отримала партія “Наш край”. Її список очолював Олександр Олександрович Фельдман, син Олександра Борисовича Фельдмана. Останній є нардепом ВРУ вже шосте скликання поспіль і членом фракції ОПЗЖ. Він же співголова партії “Наш край” та очільник її харківського обласного осередку.

Олександр Фельдман-молодший пробув депутатом Харківської міськради лише до квітня 2018 року, коли склав мандат. Наразі фракцію очолює Андрій Колос.

Катерина Кордік одержала мандат замість Фельдмана-молодшого в червні 2018 року. Вона побула депутаткою тільки один повний календарний рік каденції – 2019, але встигла стати кандидаткою на відкликання, пропустивши того року 5 з 8 сесій та 65% засідань комісії з питань міжнародного співробітництва, секретаркою якої вона була.

Олександр Худенко востаннє був на сесії в червні 2017 року, а на засіданні своєї комісії з питань забезпечення громадського порядку – у вересні того самого року.

Голова фракції Андрій Колос – прогульник сесій та засідань комісії з питань промисловості. А на Великдень 2019 року, про що писав Рух ЧЕСНО, містянам роздавали від нього паски.

З кожним із трьох зазначених вище депутатів ми намагалися зв’язатись у телефонному режимі та через соціальні мережі, проте на момент опублікування цього матеріалу коментарів від них не отримали.

Із 7 членів фракції “Наш край” 6 є прогульниками, тобто майже 86%. 4 із 7 є кандидатами на відкликання, що сягає понад 57%. Отже, у фракції “Наш край” найбільша частка прогульників і кандидатів на відкликання з-поміж усіх фракцій Харківської міськради.

У лютому 2020 року, після чергового загострення конфлікту між Кернесом та головою обласного осередку партії Фельдманом-старшим, представник “Нашого краю” в міськраді Віктор Ларченко заявив про намір депутатів із фракції взагалі більше не відвідувати сесії Харківської міськради.

“Все решения здесь, к большому сожалению, принимаются не исходя из интересов харьковчан, не с целью развития нашего города и улучшения качества жизни людей, а по желанию и в пользу одного единственного человека, контролирующего большинство депутатов горсовета”, – сказано в заяві фракції. 

Читайте також: Офшори і гроші лідерів “Нашого краю” на Харківщині.

БПП, ЄС чи “Центр”?

2015 року БПП зміг завести до Харківської міськради 7 депутатів. Першим номером у списку партії на виборах був Олександр Давтян. Паралельно він кандитувався й на посаду мера Харкова. Давтян тоді посів 5-те місце з результатом 4,5% голосів.

Тривалий час депутати, обрані від партії БПП, були об'єднані у фракцію “Солідарність”. Однак у червні 2019 року двоє з них, Ірина Цветкова та Сергій Куценко, проголосували за внесення до порядку денного сесії питання про перейменування проспекту ім. Григоренка на проспект ім. Жукова. На це в центральному осередку вже перейменованої партії “Європейська солідарність” відреагували заявою про те, що ці двоє депутатів мають відкликати свої голоси, інакше може бути ініційований процес позбавлення їх мандатів. Примітно, що юридично процедура відкликання голосів законом не передбачена.

Цю заяву очільник фракції “Солідарність” у Харківській міськраді Давтян прокоментував місцевому ЗМІ такими словами:

“Дуже прикро, що «Європейська Солідарність» звертається до нашої фракції вперше за 5 років через Facebook. Це дуже неправильно. Я як керівник міської організації не входжу ні в який орган партії, навіть в обласну раду партії я як представник півторамільйонного міста не входжу до політбюро чи як воно називається. Нас відокремили. Ми самі по собі, кинуті напризволяще”.

А в липні фракція “Солідарність” припинила своє існування. Натомість було створено іншу – з нейтральною назвою “Центр”, що вже не була прив’язана до якихось політичних партій. Туди увійшли всі 7 депутатів від колишньої “Солідарності”, а очолив нове об’єднання Давтян.

Читайте також: “Європейська солідарність” втратила майже всіх донорів на Харківщині

У грудні 2019 року цю фракцію залишив обраний за списком БПП Ігор Романенко. Він приєднався до “Довіряй ділам”.

Багато прогулів у Станіслава Косінова. Він показав другий після Худенка з “Нашого краю” антирезультат з-поміж усіх депутатів міськради, які мали мандати з 2015 року. На початку 2019-го він так пояснював свої пропуски:

“Мої пропуски пов’язані з тим, що я працював у Києві заступником голови Державної аудиторської служби. Для мене це поважна причина, але я розумію, що для депутата – не дуже. Але тепер я вже працюю в Харкові, і моя відвідуваність покращиться”.

Однак протягом 2019 року ситуація не надто покращилася. Косінов пропустив 60% засідань комісії: усі спільні засідання та одне загальне.

“Ви ж рахували і спільні засідання комісій. Вони часто є виключно формальними й виступають як фільтри проєктів рішень перед сесіями. Я не кажу, що вони не потрібні, але особисто я працюю ще й на державній службі, тому надаю перевагу більш корисному витрачанню часу. А загальні засідання можуть тривати по три години: там іде жваве обговорення, на них можна поставити запитання присутньому голові департаменту й таке інше”.

Щодо планів на місцеві вибори Косінов відповів:

“Можливо, буду балотуватися. Поки що стосовно партії не думав”.

Цікаво, що прогульник сесій та засідань комісії з питань забезпечення громадського порядку Харківської міськради 7-го скликання Віталій Маляренко став кандидатом на відкликання з Харківської міськради попереднього, шостого, скликання за результатами аналітики Руху ЧЕСНО, опублікованої напередодні місцевих виборів 2015 року. У 2010 році його обрали до ради за списком партії “Батьківщина”. Маляренко – єдиний з названих Рухом ЧЕСНО 13-ти кандидатів на відкликання Харківської міськради 6-го скликання, кого обрали до цієї ж ради 7-го скликання.

Прогульник сесій та засідань транспортної комісії Володимир Полозков теж гречкосіяв: він відвідав школу-інтернат, де роздавав дітям подарунки.

5 з 6 депутатів фракції “Центр” – прогульники. Це понад 83%. Рівно половина з них є кандидатами на відкликання.

Позафракційні

Станом на травень 2020 року в Харківській міській раді двоє депутатів були позафракційними.

Максима Мусєєва обрали за списком партії “Відродження”. І тривалий час він був членом цієї фракції. Однак, коли її розпустили, щоб перейменувати на “Довіряй ділам”, Мусєєв уже був не в Україні. Проти нього відкрили кримінальне провадження через “державну зраду”: за інформацією СБУ, він нібито мав російський паспорт і передавав до Росії важливі дані щодо українських військових. На момент оголошення цієї інформації, у жовтні 2018 року, Мусєєв уже був на території РФ.

Мусєєв фігурує в антикорупційних розслідуваннях та вдавався до гречкосійства.

Офіційні протоколи із сайту Харківської міськради свідчать, що Мусєєв від вересня 2018 року був відсутній на всіх сесіях і засіданнях бюджетної комісії, головою якої він є. Секретарка цієї комісії Олена Ворона із “Самопомочі” розповіла про роботу комісії без її очільника таке:

“Летом было несколько переносов заседаний в связи с тем, что настраивалась работа комиссии. Но в целом она достаточно ровно проходит. Сейчас заседания ведёт Цветкова (з фракції “Центр”, – прим. ЧЕСНО). Она хорошо их ведёт: всегда готовится и даёт возможность высказаться всем. У Мусеева была такая “фишка”: мог прервать, мол, “Что вы тут задаете вопросы?” Лично мне с Цветковой даже комфортнее”.

Потім вона додала:

“Сейчас другая проблема есть в бюджетной комиссии – на профильную комиссию выносятся только технические вопросы. Все серьезные вопросы в последние два года выносятся сразу на общие заседания комиссий, которые проходят за три дня до сессий. В этом весь парадокс – на бюджетную комиссию никогда не выносятся вопросы, касающиеся бюджета. У нас на заседаниях выступают представители всех департаментов, кроме бюджетного. Но и в первые два года работы у нашей фракции никогда не получалось влиять на повестку дня на заседаниях”.

Ігор Черняк, який улітку 2018 року залишив фракцію “Самопоміч”, протягом 2016-2019 років сумлінно відвідував сесії та засідання комісії з питань містобудування. Але на особистій сторінці у Facebook він неодноразово розповідав про своє гречкосійство.

Хто залишив лави депутатів?

Протягом поточної каденції в Харківській міській раді відбулася низка ротацій у депутатських лавах. Тих, хто втратив мандати, замінили кандидати, які за результатами виборів 2015 року опинились у списках на перших непрохідних позиціях.

Від мандатів ще 2016 року відмовилися двоє депутатів, обраних від партії “Відродження”, – Микола Дегтярьов та Андрій Чепель. Дегтярьов, до речі, безуспішно балотувався до міськради 4 рази поспіль, з 1998 року. Однак, усе ж отримавши мандат, склав його менш ніж за рік після виборів. Для Чепеля це була перша спроба балотування.

Мандат Андрія Лесика було відкликано рішенням міськради у травні 2016 року. Він твердив, що його хотіли позбавити депутатських повноважень через те, що 9 травня він ішов у колоні ветеранів з георгіївською стрічкою. Кернес же заявив, що Лесик – популіст, який багаторазово виступав та діяв усупереч рішенням і позиції партії та фракції. У березні 2017 року суд частково задовольнив скаргу Лесика щодо незаконного, на його думку, позбавлення мандата. А наприкінці того самого року йому оголосили підозру в зазіханні на територіальну цілісність України. Наразі Лесик очолює Харківський міський осередок партії ОПЗЖ.

Олександр Фельдман-молодший, обраний від “Нашого краю”, став кандидатом на відкликання, бо 2017 року пропустив понад половину засідань комісії з питань міжнародного співробітництва, членом якої він був. Але мандат він склав самостійно.

Кандидаткою на відкликання через чималу кількість пропущених засідань тієї ж комісії 2016 року стала й обрана від “Самопомочі” Марія Мезенцева. Проте в серпні 2019 року вона теж самостійно склала мандат, бо її як висуванку “Слуги народу” обрали до ВРУ 9-го скликання у 168-му мажоритарному окрузі (Шевченківський район Харкова).