За що ГПУ хоче позбавити недоторканності Вілкула та Колєснікова

Фото: За що ГПУ хоче позбавити недоторканності Вілкула та Колєснікова

Верховна Рада наступного пленарного тижня розгляне подання ГПУ про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності двох народних депутатів від "Опозиційного блоку" – Олександра Вілкула та Дмитра Колєснікова. Про це повідомив спікер парламенту Андрій Парубій. Обох депутатів слідство підозрює у правопорушеннях, учинених ними під час перебування на державних посадах за президентства Віктора Януковича. Регламентний комітет ВР уже затвердив висновки щодо цих подань.

У двох “опоблоківців”, які можуть утратити недоторканність, є багато спільного. Вілкул і Колєсніков – уродженці Кривого Рога (Дніпропетровщина), були нардепами від “Партії регіонів”, за президентства Януковича по черзі очолювали Дніпропетровську ОДА. Окрім того, Вілкул і Колєсніков є співзасновниками ГО “Фонд Олександра Вілкула “Українська перспектива”, зареєстрованої 2014 року.

За версією слідства, Колєсніков у 2012-му, обіймаючи посаду голови Держагентства з управління державними корпоративними правами та майном, підписав документи про незаконне вилучення двох корпусів з майнового комплексу ДП “Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади” (м. Дніпро), яке виконувало оборонні замовлення.

Згодом вилучені корпуси були передані до комунальної власності міста та продані приватній фірмі, що завдало державі збитків майже на 17 млн грн. Дії Колєснікова у прокуратурі кваліфікують за ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (зловживання службовим становищем).

За цією самою статтею слідчі кваліфікують дії Вілкула, який, як твердять у ГПУ, 2011 року, перебуваючи на посаді голови Дніпропетровської ОДА, сприяв незаконному переданню земель колгоспу в оренду “Орджонікідзевському гірничо-збагачувальному комбінату”. Збитки прокуратура оцінила в понад 5,5 млн грн.

І Вілкул, і Колєсніков усі обвинувачення на їхню адресу відкидають та вбачають у поданнях ГПУ політичний підтекст – за їхніми словами, це прояв переслідування владою опозиції.

8 жовтня Комітет з питань регламенту та організації роботи Верховної Ради розглянув обидва подання на членів “Опоблоку” та визнав їх законними, але із застереженнями. Висновки були затверджені практично одноголосно вісьмома з дев’яти присутніх членів комітету: “за” проголосували Павло Пинзеник (“Народний фронт”), Володимир Арешонков (“Блок Петра Порошенка”), Олег Купрієнко (“Радикальна партія Олега Ляшка”), Дмитро Лубінець (“Блок Петра Порошенка”), Світлана Войцеховська (“Народний фронт”), Павло Кишкар (позафракційний), Віктор Бондар (“Відродження”), Владислав Данілін (“Народний фронт”). Дев'ятий член комітету, представник “Опоблоку” Михайло Папієв участі в голосуваннях не брав через конфлікт інтересів, оскільки йшлося про його колег за фракцією.

Підтримати Вілкула та Колєснікова на засідання комітету прийшли інші “опоблоківці” – Нестор Шуфрич, Наталія Королевська, Дмитро Шпенов, Андрій Гальченко, Костянтин Павлов. Одним з адвокатів Вілкула був екс-заступник генпрокурора Олексій Баганець.

Висновки Регламентного комітету опублікують і передадуть до сесійної зали ВР для ухвалення рішення. У коментарі Громадському руху ЧЕСНО перший заступник голови комітету Павло Пинзеник конкретних термінів голосування за подання на Вілкула та Колєснікова не назвав. Але припустив, що це може бути наступний пленарний тиждень, тобто 16-19 жовтня:

Це не до мене питання. Технічно це може відбутися вже наступного тижня”.

Аналогічний прогноз щодо термінів розгляду подань раніше дав голова Верховної Ради Андрій Парубій:

Я їх (подання – прим. ЧЕСНО) планую винести буквально на початку тижня, оскільки, згідно із законом, від рішення Регламентного комітету має минути не більш ніж сім днів. Тобто, якщо у вівторок Регламентний комітет, то вівторок наступний, пленарний, ми розпочнемо, власне, з питань зняття недоторканності”.

Уперше подання на Вілкула та Колєснікова генпрокурор Юрій Луценко вніс до ВР у травні 2018 року, однак Регламентний комітет повернув їх, оскільки згадані нардепи не змогли ознайомитися з матеріалами. У вересні очільник ГПУ вніс ці подання повторно.

Тим часом 4 жовтня Верховна Рада відмовилася надати згоду на притягнення до кримінальної відповідальності ще одного депутата від “Опоблоку” – Сергія Дунаєва: “за” проголосували лише 125 парламентарів. Як зазначено в поданні Генпрокуратури, нардеп не задекларував активів майже на 160 млн грн і частку в одному з товариств, що належить його дружині (ст. 366-1 ККУ).

8 жовтня Луценко в коментарі ЗМІ дав зрозуміти, що подальше розслідування справи Дунаєва та оголошення йому підозри можливі тільки після припинення його депутатських повноважень:

Незняття депутатської недоторканності не означає закриття справи. Напевно, відповідь на цю новелу лише одна – чекати, коли пан Дунаєв перестане бути народним депутатом, і діяти щодо нього, як до звичайних громадян, які в таких випадках однозначно отримали би підозру й однозначно пішли би до суду”.

Також у парламенті чекає на розгляд подання ГПУ на нардепа з групи “Воля народу” Олександра Пономарьова. Його правоохоронці хочуть притягнути до кримінальної відповідальності за перешкоджання журналістській діяльності (ч. 1 ст. 171 ККУ): у лютому 2018 року Пономарьов у кулуарах Верховної Ради силоміць забрав мобільні телефони у двох журналістів, які фільмували його суперечку з депутатом від “Батьківщини” Сергієм Соболєвим. У червні Регламентний комітет визнав подання Генпрокуратури на Пономарьова необґрунтованим і невмотивованим.


[[ action.title ]]

[[ action.description ]]

[[ action.button ]]