100 днів Київради: як працювали депутати Оболонського району

Представник БПП Людмила Костенко та депутат Владислав Михайленко дозволяють собі запізнюватися на засідання в середньому більш, ніж на 20 хвилин. Члени фракції “Батьківщина” Олександр Поживанов та Ольга Веремеєнко поповнили список пасивних депутатів.

Вони не голосують у понад 30% випадків.

Якщо в обласній раді кількість депутатів зменшили мало не на чверть, то інтереси киян мають захищати, як і раніше, 120 депутатів. Але те, що кількість залишилася незмінною, не означає, що рада працює ефективно. Через відсутність чи запізнення зокрема і депутатів Оболонського району в раді зривається кворум.

На відміну від парламенту, де колеги можуть порушувати Конституцію та кнопкодавити, у Київраді стоїть спеціальна запобіжна система. Щоби проголосувати тільки за себе, кожен депутат має тиснути одночасно дві кнопки на своєму місці й тримати їх доти, доки не закінчиться процес голосування з кожного питання. Таким чином докнопкодавити кворум у Київради, на щастя, не виходить.

“Через відсутність кворуму у нас початок засідання постійно затримується десь на півгодини. Півсотні депутатів може сидіти й чекати, доки ще 10 добіжить. Після того, як я оголошую перерву й засідання має продовжитися, скажімо, після 14:00, то я чудово знаю, що всім доведеться знову чекати, доки в залі буде більше 60 депутатів і можна буде працювати”, - каже секретар Київради Володимир Прокопів.

Загалом сумарний час запізнень депутатів перевищив 90 людино-годин (понад 2 робочих тижні). Більше того, якщо десятки депутатів чекають по півгодини, доки з’явиться кворум, то часу марнується неспівмірно більше.

Представники БПП Михайленко та Костенко, яких делегували до Київради мешканці Оболонського району, дозволяють собі запізнюватися на засідання в середньому більш, ніж на 20 хвилин. Вони увійшли до топ-10 депутатів, які майже постійно запізнюються.

Доки в залі триває робота, депутати від Оболоні роблять селфі в коридорі, спілкуються з помічниками, дають коментарі ЗМІ. Але коли приходить черга зачитувати власні запити і доповідати проекти рішень, депутати обурюються, що їх не слухають інші колеги.

Оболонські представники “Батьківщини” Олександр Поживанов та Ольга Веремеєнко поповнили лави найпасивніших депутатів.

Іноді депутати не голосують цілими фракціями, хоча можуть утриматися або голосувати проти питання, яке на їхню думку є неприйнятним. Ось, для прикладу, голосування за склад секретаріату Київради, де “Батьківщина”, ймовірно, за домовленістю не голосувала.

Загалом половина депутатів, які потрапили до топ-10 депутатів, які вставляють картку і не голосують, - це представники саме “Батьківщини”.

“Депутати мають розуміти, що вони повинні голосувати або “за”, або “проти”, або “утримуватися”. Коли депутат “не голосує” - це показник низького рівня політичної культури”, - зазначає учасниця Громадського руху ЧЕСНО Галина Чижик.

Загалом відсоток пасивних голосувань для депутатів Оболонського району, які не потрапили на графіку доволі високий. У представників “Батьківщини”: Володимир Старовойт 27,2%, Ганна Свириденко 25,4%, Марина Кочур 24,6%,  У представників БППІрина Никорак 18,3%, Владислав Турець 17,6%, Владислав Михайленко 16,6 %, Людмила Костенко 16,1 %, Наталія Приходько 9,6%. У Костянтина Богатова із “Самопомочі”  майже 12%.

У кулуарах Київради в коментарі ЧЕСНО Поживанов сказав, що завершить з практикою пасивних голосувань і тепер буде “утримуватися”:

“У партії “Батьківщина” по певних скандальних питаннях ми не голосуємо. Тобто ми не утримуємося, а ми не голосуємо взагалі за ці питання. По інших питаннях, які потребують додаткового вивчення, ми визначаємося вже в сесійній залі. Якщо ми бачимо, що це контроверсійне питання, яке йде не на користь громади, то ми за нього не голосуємо. У вас тут кожен другий від “Батьківщини”, то це тому, що якщо ми бачимо, що якесь питання не доопрацьоване, або в нас щодо нього є певна підозра, то ми просто за нього не голосуємо. Теоретично ми можемо утриматися, але мені важко сказати, чому саме не натискали “утриматися”. Яка різниця, чи ти утримався, чи не нажав? Але тепер я вже буду голосувати “утримався”.

Згодом у соцмережі Поживанов змінив свою позицію й порадив ЧЕСНО поміняти методологію.

До відома депутатів, які продовжують сповідувати пасивну позицію в голосуванні: чинний Регламент КМР у пп.3 п.1 ст. 6 ідеться про те, що депутат міськради зобов’язаний брати участь у голосуванні, а в ст. 29 розтлумачується порядок голосування.

Депутатські запити: не туди, не про те і не так

Після моніторингу ЧЕСНО новообрані депутати столиці почали виносити на розгляд ради сотні депутатських запитів.

“Запити ми зачитуємо на початку засідання. Доходить вже до абсурду. Сидить голова РДА поруч із керівником одного з комунальних підприємств і один іншому пише запит. А ми не маємо права не ставити цього на голосування. Або читаю запит про поштові скриньки, які депутат хоче встановити в під’їзді, дивлюся наступний його запит, а там під’їзд №2, далі інший запит про скриньки в під’їзді №3 і т. д. Ще одна тактика депутатів для того, щоб нагнати собі позитивну статистику запитів - це писати один і той самий текст запиту до різних установ. Це при тому, що можна давати це одним запитом і зазначати інших адресатів у копії”, - наголошує секретар міськради Володимир Прокопів

На підтвердження слів секретаря Київради ЧЕСНО наводить 4 абсолютно ідентичні запити депутата від БПП Владислава Михайленка.

Ще у двох своїх депутатських запитах представник БПП Михайленко, який за 100 днів подав на розгляд Київради 9 запитів, просить взяти на баланс лічильники. Один з таких запитів адресований на міського голову Кличка.

Так депутати Оболоні (Михайленко, Костенко, Никорак, Приходько) направили депутатській запит своєму колезі - голові бюджетної комісії щодо додаткового фінансування для облаштування парку Наталка. Це при тому, що депутати могли просто звернутися колективно до голови бюджетної комісії й взяти участь у її засіданні.

Окрім цього запиту Костенко написала ще 5, які переважно стосуться тих-таки комунальних питань (встановлення та прийняття на облік лічильників теплової енергії і т. д.) Тема лічильників фігурує і в запитах представниці “Батьківщини” Марини Кочур. На її рахунку 4 запити зокрема про ремонт в одному з під’їздів та прийняття лічильників на баланс.

Аналогічна ситуація із запитами у депутатки Ганни Свириденко. Вона просить Кличка встановити очисні споруди. Два інші подані нею запити стосуються господарських питань ремонту будинку та встановлення “лежачих поліцейських”.

Представник БПП Владислав Турець теж просить в Кличка взяти лічильники на облік та посилити патрулювання поліції на Мінському масиві, яка Кличку напряму не підпорядковується.

“Таким чином більшість депутатів просто працюють на кількість, а не на якість і адресують більшість питань, про що свідчить статистика, міському голові Кличку, коли можна звернутися з депутатськими зверненнями до відповідних комунальних установ і не забирати сесійний час”, - резюмує Прокопів.

Депутат від “Самопомочі” Костянтин Богатов депутатським запитом вирішив дізнатися інформацію про статус ядерних сховищ Чорнобильської АЕС, а також написав запит на міського голову щодо відшкодування частини відсотків чи тіла кредиту, отриманого населенням на застосування енергоефективних заходів.

“Є суттєва різниця між депутатським зверненням та депутатським запитом. Звернення депутат може подавати сам. Щодо запитів, то тут вимогу депутата має підтримати своїм голосуванням рада. Під час моніторингу результатів роботи Київради попереднього скликання ми наголошували на тому, що значна кількість питань, які порушуються депутатами, а також адресати - неприйнятні для депутатських запитів. У новому складі Київради проблема зберігається”, - наголошує координатор Громадського руху ЧЕСНО Андрій Круглашов.

“Коли до від мера міста-мільйонника депутати вимагають труїти щурів, ставити скриньки, лагодити під’їзд чи ліфт, це свідчить або про брак знань основ самоврядування або про бажання підмінити якість видимістю. Такі питання вирішують профільні комунальні господарства. І тільки у випадку, коли профільне комунальне господарство не реагує на звернення - не запит (!) -  депутата, обранцю громади доцільно винести питання на розгляд всієї ради шляхом запиту щодо бездіяльності у вирішенні його звернення. У інших випадках депутатський корпус, який голосує за запити, несе повну відповідальність за те, що заохочує використовувати інструмент запиту не за призначенням”, - додає Круглашов.

Регламентна комісія Київради вже вивчила це питання і пропонує вирішити цю проблему шляхом внесення змін до регламенту.

“Депутатські запити - окреме питання. Ми не можемо обмежити депутата - він може подавати ту кількість запитів, яку вважає за потрібне, але ми не можемо паралізувати роботу Київради”, - резюмує голова регламентної комісії Олег Макаров.

Підвищити ефективність роботи депутатів з інструментом депутатського запиту члени комісії планують, підвищуючи культуру написання запитів депутатами.

На думку членів комісії, кількість запитів зменшиться, щойно депутати будуть належним чином підходити до їхньої підготовки і готувати відповідні проекти рішень. Також, депутати будуть використовувати інструмент запиту лише після того, як не досягли результату, направивши звернення.

Так представник “Батьківщини” Олександр Поживанов написав запит на міського голову саме щодо роботи Департаменту з питань архбудконтролю.

Ольга Веремеєнко, Володимир Старовойт написали 0 запитів.

Нагадуємо, що рух ЧЕСНО також дослідив зв’язки депутатів Київради.

 

В Оболонському районі найсильнішим залишається вплив команди екс-регіонала Вадима Столара, який, за інформацією “Української правди” негласно очолював штаб Кличка.

Авторка: Ірина Федорів, координаторка регіональної мережі Громадського руху ЧЕСНО