Бужанський єдиний голосував проти призначення 8 травня Днем пам'яті та перемоги над нацизмом

Фото: Бужанський єдиний голосував проти призначення 8 травня Днем пам'яті та перемоги над нацизмом

Мажоритарник із Дніпра від "Слуги народу" Максим Бужанський — єдиний серед нардепів Верховної Ради, хто голосував проти встановлення 8 травня Днем пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років. Що стосується фігуранта Реєстру зрадників Олександра Дубінського — він це голосування проігнорував. 

Втім, рішення про визнання парламентом 8 травня Днем пам’яті та перемоги над нацизмом ухвалили конституційною більшістю у 317 голосів.

Рух ЧЕСНО проаналізував, як фракції та депутатські групи голосували та хто із нардепів “випарувався” чи просто сидів із карткою у слоті.

Коли розглядали питання деколонізації, прихильник радянського минулого Бужанський казав, що “нельзя… зривати радянську символіку із братських могил”. А зараз, очікувано для нього, написав російською мовою, що “голосовал красной”.

Скриншот допису Бужанського в його Telegram-каналі після голосування 29 травня

“Це не перше голосування за останній час, коли одіозний нардеп Бужанський зриває ухвалення законопроєкту. Раніше він на різних етапах намагався заблокувати розгляд надзвичайно важливого закону про деколонізацію географічних назв в Україні та очищення країни від наслідків російської імперської політики. Чому він досі залишається у фракції “Слуги народу” — це слушне питання, яке варто задати голові фракції Давиду Арахамії”, — наголошує лідерка Руху ЧЕСНО Віта Думанська. 

На момент публікації цього матеріалу голова провладної фракції на це питання так і не відповів. Коли він надасть відповідь — Рух ЧЕСНО її оприлюднить.

Руху ЧЕСНО проаналізував голосування парламенту з початку 2022 року до травня цього року і виявив, що проросійськи налаштовані нардепи системно не голосують у ключових питаннях, де є хоч якийсь інтерес країни-агресорки. 

Примітно, що фігурант Реєстру зрадників Нестор Шуфрич, який досі очолює Комітет з питань свободи слова, та шестеро нардепів ПЗЖМ за це питання також "не голосували". Та вже під час наступного голосування, щодо запровадження секторальних санкцій проти Ірану, ці нардепи голосували за (Сергій Льовочкін, Олександр Колтунович, Віталій Борт, Сергій Ларін та Сергій Дунаєв). 

У свою чергу один із лідерів забороненої проросійської партії ОПЗЖ Юрій Бойко, який навіть після повномасштабного вторгнення росії в Україну включався в ефір до головного пропагандиста кремля владіміра соловйова, але досі має звання Героя України, в опублікованому російськомовному відео каже, що їхня позиція: “свято має бути, день перемоги над нацизмом святкуватимемо, але вже окремо від РФ”.

Скриншот із відео Юрія Бойка на сторінці у Facebook

Так само була у слоті картка Олександра Дубінського, але він голосування проігнорував, а у наступному вже брав участь і голосував за.  

“Ми неодноразово писали про нардепів, які імітують свою присутність або ж “випаровуються” під час голосувань. Картка у слоті, але парламентарі не голосують. Все заради того, аби не брати на себе відповідальність за ухвалене рішення. Саме через таких політиків ледь не зірвався розгляд питання про деколонізацію топонімічних назв. Десятки депутатів імітують свою присутність у залі, і це при тому, що за місяць під куполом Верховної Ради лише кілька робочих днів”, — резюмує Думанська.

Читайте також: Прогульники та пасивні нардепи: хто в парламенті працює найменше?

Нагадаємо, що в обов'язки депутата входить голосувати за, проти або “утримуватися”. Такої форми участі в голосуванні, як “не голосував”, регламентом ВРУ не передбачено. Що стосується колишніх членів ОПЗЖ, які, зі слів голови партії “Слуга народу” Олени Шуляк, працюють “конструктивно” та іноді краще, ніж її партійні соратники, то вони дають вирішальні голоси лише у 9% голосувань. І це при тому, що ці голосування, як правило, дають можливість прийняти такі сумнівні законопроєкти, як містобудівна “реформа” (5655).


[[ action.title ]]

[[ action.description ]]

[[ action.button ]]