Звідки гроші в осередків партій на Франківщині

Найбагатша – “Солідарність”

(Франківська міськрада – 9 депутатів, Франківська облрада – 23 депутатів)

Лідером рейтингу фінансування партій на Франківщині була БПП/ЄС, яка протягом 4 років отримала 8,3 млн грн. Майже вся ця сума надійшла з центру: 7,5 млн грн – як державне фінансування, 774 тис. грн – як донорські внески, перераховані осередкам з центрального офісу.

Внески місцевих донорів на розвиток партії були мізерними – лише близько 33 тис. грн, хоча охочих допомогти виявилася 161 особа. Більшість внескодавців давала партії по кілька десятків чи сотень гривень.

Найщедрішим донором БПП/ЄС став донедавна керівник обласного осередку партії, депутат Івано-Франківської облради Остап Дзеса (4300 грн). 6 червня, як повідомляв “Курс”, його на посаді очільника обласної організації ЄС на Франківщині замінив депутат Верховної Ради, голова Інституту національної пам’яті (2014-2019 рр.) Володимир В’ятрович. Понад тисячу гривень на розвиток партії внесли депутат Івано-Франківської міської ради від “Солідарності” Володимир Кушнір та працівники партії Оксана Гумен і Юрій Глинський, які отримували від неї зарплату. Решта внесків була до 1000 грн. 

На запитання, чи зобов’язані були працівники партії або особи, які мають до неї стосунок, переказувати певні кошти на функціонування її осередків, Остап Дзеса відповідає: 

“Це було бажання людей, ніяких вказівок. У цьому є щось незаконне? Я теж підтримав партію з власної волі”. 

Щедрішою за грошову була спонсорська допомога політсилі – на оренду та рекламу. Завдяки спонсорам – підприємцю з Рожнятівщини Володимиру Шкірі, котрий веде діяльність у сфері лісозаготівлі, та ПАТ “Укртелеком”, кінцевим бенефіціаром якого є олігарх Рінат Ахметов, – ЄС заощадила на оренді майже 100 тис. грн. 

Спонсорську підтримку партії під виглядом експонування інформаційних плакатів надали бізнес-партнер депутата Володимира Кушніра Олександр Щаблевський (вони є співзасновниками рекламної агенції “Дикий Захід”, у власності якої перебуває чимало рекламних конструкцій на території міста) і ТОВ “Отто Ганс”. Цікаво, що засновник цієї фірми Сергій Качмар на місцевих виборах 2015 року балотувався до міськради Франківська від УГП. 

Фінансова подушка для УГП

(Франківська міськрада – 0 депутатів, Франківська облрада – 0 депутатів)

Попри те, що 2015 року Українська галицька партія не набрала голосів виборців для представництва в міській чи обласній раді Франківщини, вона не припинила своєї діяльності. Франківський осередок одержував фінансування. Керівник міської парторганізації Олег Саїк у Facebook заявив, що на цьогорічних місцевих виборах УГП знову висуватиме своїх кандидатів. За обсягом перерахованих місцевим осередкам коштів УГП посідає друге місце з-поміж проаналізованих нами політичних партій. Протягом минулих 4 років вона отримала 1,9 млн грн. 

28 травня 2020 р., реклама УГП на Калуському шосе

Від приватних донорів УГП отримала 1,8 млн грн, ще 50 тис. грн надійшли від ПП “Західний Буг”. Рух ЧЕСНО раніше писав, що це підприємство було одним з основних донорів партії у 2016-2017 рр. Ситуація не змінилася й опісля, хоча тодішній голова політради УГП і нинішній нардеп від “Голосу” Роман Лозинський коментував, що партія усвідомлює всі ризики залежності від обмеженої кількості донорів і планує її збільшити. Якщо лише кілька львівських донорів відмовляться фінансувати партію, є реальна загроза, що вона залишиться без засобів для існування.

Внески фізичних осіб на рахунок місцевого осередку становлять лише 4,2% від загального фінансування, тобто приблизно 80 тис. грн. Значна частина – це грошова допомога партійців, які отримують від партії зарплату. 

Загалом УГП мала 155 донорів. Серед основних – колишній очільник обласного осередку партії, заступник голови політради Любомир Романчук (6068 грн). Він двічі був помічником народних депутатів: Миколи Круця (блок Віктора Ющенка “Наша Україна”)  у 4-му скликанні ВРУ, Романа Ткача (блок “Наша Україна – Народна самооборона”) у 6-му скликанні.

Долучилися до надання коштів на розвиток партії місцева активістка, колишня очільниця міської парторганізації Наталія Сербин (близько 4 тис. грн) та чинний керівник міського осередку Олег Саїк (3,5 тис. грн). По 2-3 тис. грн переказали й інші пов’язані з партією люди.

Понад 100 внесків – від 25 до 500 грн. 

“Культура сплати членських внесків для нас є важливою, тому платять усі, навіть ті, хто працевлаштований у партії. Вважаю це справедливим ставленням до спільної справи. Розмір внеску кожен визначає самостійно, але рекомендується перераховувати не менш ніж 1% доходу. Я сплачую трохи більше. Роблю це раз на квартал”, – коментує керівник міської організації УГП Олег Саїк. 

Зазначимо, що, на відміну від інших політсил, представлених у радах Франківщини, УГП звітує про чимало внесків і витрат, що принаймні має правдоподібний вигляд на противагу іншим активним партіям, котрі декларують незначні суми. 

УКРОП: віддати партії більше, ніж заробили

(Франківська міськрада – 6 депутатів, Франківська облрада – 12 депутатів)

Від 2016 року донорське фінансування УКРОПу на Франківщині було більш-менш рівномірним (50-90 тис. грн за квартал, у IV кварталі 2018 р. – 130 тис., у ІІ кварталі 2019 р. – 180 тис. грн), а в IV кварталі 2019-го кошти припинили надходити, ймовірно, через зниження рейтингу партії. На виборах до Верховної Ради 2019 року УКРОП не висував кандидатів. 

Якщо БПП/ЄС та УГП фінансово підтримували їхні центральні офіси, то УКРОП лідирує за обсягом внесків від приватних донорів. У ТОП-10 – працівники партії та депутати від неї. Причому люди, які отримували від УКРОПу зарплату, донатили партії більше, ніж у ній заробляли. Загалом середні внески становили по кілька тисяч гривень. 

На 1,2 млн грн УКРОП профінансували 130 осіб. 

Донором партії №1 був депутат Івано-Франківської обласної ради від УКРОПу Дмитро Сіреджук, котрий перерахував майже 130 тис. грн. Торік він балотувався до Верховної Ради, проте не від політсили, якій допомагав фінансово, а як самовисуванець. 

Другим найщедрішим донором партії був її член, місцевий громадський активіст Денис Бондарчук-Грита. Майже 86 тис. грн він вніс на партійний рахунок лише двома платежами. На своїй сторінці у Facebook він зазначає, що працює в “Буковелі” та захоплюється постаттю одного із засновників курорту – екснардепа, члена президії партії УКРОП Олександра Шевченка. Також повідомляє про їхню співпрацю протягом останніх кількох років. 

“Якщо ви проаналізуєте мою діяльність, то побачите, що я часто виявляю свою симпатію до партії”, – стисло відповів на запитання про мотивацію до донорської підтримки УКРОПу Денис Бондарчук-Грита. 

Ще одна працівниця “Буковелю” Ольга Юришко щедро задонатила партію 2016 року. Причому, як і Грита, зробила це двома переказами на загальну суму 32,5 тис. грн. На Facebook-сторінці дівчини так само є дописи на підтримку Олександра Шевченка під час його балотування на минулорічних президентських виборах. 

До речі, сам Олександр Шевченко, з котрим асоціюють УКРОП на Франківщині, вніс на розвиток партії лише 3 тис. грн, а його брат Віктор Шевченко, також екснардеп від УКРОПу, – 2,7 тис. грн. 

На понад 65 тис. грн проспонсорувала політсилу Марія Небор. У мережі не вдалося відшукати інформацію про цю жінку. 

Серед ТОП-спонсорів партії – її працівники. Так, Олександра Хоминець протягом 4 років переказала понад 56 тис. грн. Цікаво, що у 2016-2017 роках вона пожертвувала партії майже втричі більше, ніж заробила в ній за цей період (40,3 тис. грн – донорська допомога, 15,9 тис. грн – заробіток). 

В однопрізвищника жінки Миколи Хоминця, який також працював у партії, аналогічна історія: 2019 року він двома платежами перерахував партії 34,5 тис. грн. Сума внеску на кілька тисяч перевищила його річну зарплату в УКРОПі. На понад 25 тис. грн профінансували партію Михайло та Богдан Хоминці. 

Така сама ситуація і в інших працівників партії – Юлії Шевченко (майже 30 тис. грн), Надії Федоровської (20,8 тис. грн) та Олександра Шевчука (14,6 тис. грн). Їхня разова донорська допомога перевищила суму, яку вони заробили в партії за рік. 

Жертовним донором для партії став депутат-“укропівець” Івано-Франківської міської ради Мстислав Тарас. У червні 2019 року на потреби УКРОПу він перерахував одним платежем 32 тис. грн. У декларації за 2019 рік як свій дохід депутат зазначив тільки соціальну допомогу в розмірі 580 грн, стипендію на 4 тис. грн і повернення боргу в сумі 50 тис. грн. 2018 року він переказав партії 5 тис. грн, задекларувавши лише 6 тис. грн річного доходу (соціальна виплата учаснику АТО).

Ми поцікавились у депутата мотивами перерахування партії майже всього річного доходу, проте відповіді не отримали. 

Регулярно допомагав партії фінансово й керівник Івано-Франківської обласної організації УКРОПу, депутат облради Микола Палійчук (34,2 тис. грн). 

“У нас в основному були членські внески, мінімально – 100 грн на місяць на людину. Якщо хтось не міг платити, відстрочував або за нього сплачувала інша особа. Так кооперувалися”, – коментує надходження на рахунок партії Палійчук. 

Щодо значних сум він пояснює, що через складність процедури внесення коштів просили накопичувати внески, а потім сплачувати їх раз на рік чи на два роки. 

У ТОП-15 спонсорів – член політради партії, ексдепутат Івано-Франківської обласної ради Тарас Парфан (23,6 тис. грн), голова Тлумацької ОТГ Роман Круховський (майже 16 тис. грн) та кандидат на виборах до Верховної Ради 2019 року від “Слуги народу”, на користь якого зняв свою кандидатуру Олександр Шевченко, Андрій Сторожук (15,5 тис. грн). 

Очільник фракції УКРОП в Івано-Франківській міській раді, депутат Володимир Олійник у коментарі Руху ЧЕСНО заявив про намір розпустити фракцію або змінити її формат і назву. А нещодавно депутат-“укропівець” Мстислав Тарас опублікував у Facebook світлину з колегами з фракції, яку підписав: “За майбутнє Івано-Франківська”.

У коментарі під фото лідер “укропівців” укотре підтвердив, що партійці не йтимуть на місцеві вибори під прапорами УКРОПу.

Як повідомляли ЗМІ, член президії УКРОПу, нардеп Ігор Палиця очолив нову політичну силу “За майбутнє”. До її лав увійшли народні депутати з парламентської групи “За майбутнє”. 

“Батьківщина”: відданий донор партії

(Франківська міськрада – 4 депутати, Франківська облрада – 18 депутатів)

ВО “Батьківщина” перебуває на 2-му місці за обсягом внесків, одержаних від приватних донорів. Хоча, як і БПП/ЄС, партія має державне фінансування, проте, схоже, її політика – не переказувати кошти з центральних рахунків своїм осередкам і не фінансувати їхні потреби. 

Протягом 4 минулих років партія на Франківщині отримала 762 тис. грн. Найактивніший період спонсорування припав на І квартал 2019 року. 

Фото: газета “2000”

Із фінансових звітів видно, що життєдіяльність “Батьківщини” на Франківщині залежала від одного донора – незмінного керівника її обласного осередку, екснардепа ВРУ 4-х скликань Дмитра Шлемка. Він перерахував партії 87% від її загальних надходжень (661,4 тис. грн). Ще на 138,4 тис. грн проспонсорував оренду приміщень, оплату комунальних послуг, друк газети. 

Шлемко очолює Івано-Франківську обласну парторганізацію “Батьківщини” понад 20 років. Тривалий період свого життя він працював у стінах Верховної Ради як нардеп, вів викладацьку діяльність, був заступником голови Івано-Франківської ОДА. Останні 5 років головний “батьківщинівець” області нібито займався бізнесом, пов’язаним із сільським господарством. Він зазначений як бенефіціар двох компаній – ТОВ “Євроорганік-Івано-Франківськ” і ТОВ “ІФ-Агропромсервіс”. Однак у коментарі для видання “Галицький кореспондент” Шлемко пояснював, що фінансових операцій вони не здійснюють. До речі, ці фірми зареєстровані за тією самою адресою, що й обласний партійний осередок. 

Ми поцікавились у пана Шлемка, звідки в нього кошти на регулярне фінансове забезпечення партії. Відповідь він передав через прессекретаря обласної парторганізації:

“Я маю фінансові доходи, які сумарно перевищують партійні витрати, а також заощадження від попередньої багаторічної підприємницької діяльності та як народного депутата чотирьох скликань”.

Шлемко також додав, що в обласній партійній організації понад 20 тисяч членів. Серед них є підприємці, фермери та інші партійці, які сплачують внески. Крім того, час від часу осередку допомагають спонсори. 

До речі, фінансувала партію й партнерка Шлемка за сільськогосподарським бізнесом Оксана Кедик, яка працювала на “Батьківщину”. У березні 2019 року вона пожертвувала політсилі свої дві річні партійні зарплати (внесла 14,4 тис. грн, а заробила в “Батьківщині” за 2018-2019 рр. – 13,8 тис. грн). 

Задонатив партію на 8 тис. грн і колишній помічник Шлемка у Верховній Раді 6-го скликання Остап Даниш. 

Допомагають політсилі грошима та сплатою за оренду приміщень депутат-“батьківщинівець” Івано-Франківської облради Андрій Іваськів та його дружина (близько 90 тис. грн – грошові внески+оренда), а також тезко депутата Андрій Іванович Іваськів (оплата оренди приміщень на 83,5 тис. грн).

Третім найбільшим грошовим донором “Батьківщини” на Франківщині було ТОВ “Газсервістрейд”, що зареєстроване в Рогатині (27 тис. грн – грошові внески+оренда). Видання “Наші гроші” писало, що керівником цієї компанії від 2015 року є “бютівець” Володимир Паньківський. 

Перерахувала партії 11 тис. грн засновниця Івано-Франківського обласного осередку ВГО “Жінки Батьківщини” Валентина Шукайло. 

На понад чверть мільйона гривень оплатив оренду, комунальні платежі та роботу партійного сайту депутат Івано-Франківської міської ради, очільник міської парторганізації “Батьківщини” Руслан Терешко, причому левову частку цієї суми (207,3 тис. грн) – у 2019 році. Він працює генеральним директором Івано-Франківського локомотиворемонтного заводу, який 2017 року викупила міська рада, веде підприємницьку діяльність. За 2019 рік депутат задекларував загальний річний дохід у розмірі понад мільйон гривень. 

Фото з Facebook-сторінки Руслана Терешка

Терешко прокоментував, що торік пожертвував партії більше, ніж зазвичай, адже на період двох виборчих кампаній міська парторганізація “Батьківщини” переїхала в більш презентабельний офіс, місячна оренда якого коштувала 30 тис. грн. Наразі осередок орендує те саме приміщення, але вже меншої площі. 

“Допомагати партії фінансово – моє особисте переконання як керівника. Через те, що ми завжди були в опозиції до центральної влади, у партії залишилися одиниці тих, хто займається бізнесом. Лікар, учитель, дрібний підприємець – спадщина не дуже фінансово спроможна”, – пояснює Терешко своє бажання вкладати власні кошти в розвиток партії. 

Читайте також: Хрещена мачуха українських політиків: феномен партії “Батьківщина”

Спонсорську допомогу у вигляді безоплатного користування приміщенням (на понад 62 тис. грн) Яремчанській міській організації надала Надія Мироняк, дружина депутата-”батьківщинівця” Івано-Франківської обласної ради Андрія Мироняка. 

Профінансували оренду приміщень також депутати інших міських рад від “Батьківщини”, а саме Бурштинської міської ради – Тетяна Сенчина (30 тис. грн), Коломийської міської ради – Сергій Федчук (32,8 тис. грн), а також уповноважена особа “Блоку Юлії Тимошенко” на виборах до Верховної Ради 2006 року Дмитро Писклинець (29,2 тис. грн). 

“Свобода”: піар завдяки бюджету та рідним ГО

(Франківська міськрада – 14 депутатів, Франківська облрада – 16 депутатів)

Попри активність політсили в Івано-Франківську, яка не припиняється від часу місцевих виборів 2015 року, у своїх фінансових звітах “Свобода” показує незначну суму донорських надходжень. Протягом 4 минулих років фізичні особи перерахували партії лише трохи більш ніж 175 тис. грн. Спонсорських внесків не було. 

Переважна більшість донатів – кількаразові оплати по кілька тисяч гривень від партійців чи депутатів-”свободівців”. 

Найбільше партії пожертвував голова її обласного осередку, депутат Івано-Франківської облради Михайло Королик (19,9 тис. грн). Двома трансакціями по 9 тис. грн продонатив партію й керівник Бурштинської міської парторганізації, депутат-“свободівець” Бурштинської міської ради Ігор Карвацький. 

По 17 тис. грн переказали на партійні рахунки заступник голови Тисменицької райради Ігор Федоришин та колишній радник міського голови Івано-Франківська й за сумісництвом фотограф міськради Богдан Досюк.

До речі, Королик, Федоришин і Досюк не просто віддали партії свої кошти, а ще й активно вели агітаційну роботу під час минулорічних президентських виборів за кандидата від націоналістів Руслана Кошулинського. 

На фото: Богдан Досюк, Михайло Королик та Ігор Федоришин (зліва направо). 

“Це був мій добровільний внесок, адже я є одним із тих, хто з партією з перших днів її існування. Ближнім часом перераховувати кошти не буду, адже наразі для мене непрості фінансові часи”, – коментує свою підтримку партії грошима Михайло Королик. 

І пояснює, що будь-які грошові внески є добровільними – вносить їх той, хто має таку можливість. 

Серед ТОП-спонсорів політсили – член партії, кандидат від “Свободи” в депутати Галицької районної ради 2015 року Денис Супонін (16 тис. грн), депутат-“свободівець” Івано-Франківської обласної ради Михайло Іваночко (12,4 тис. грн), керівник Долинської районної парторганізації, депутат Долинської міської ради Тарас Оглаб’як (10,3 тис. грн), депутат-“свободівець” Галицької міської ради Андрій Сегін (10 тис. грн). 

Проте не всі франківські “свободівці” воліють вкладати кошти в розвиток місцевих осередків, дехто “має можливість” щедріше допомогти центральному офісу партії. Крім того, така грошова підтримка корелюється фіксованою сумою. Так, 2019 року на центральний рахунок партії по 95 тис. грн (за один раз) переказали депутати-“свободівці” Івано-Франківської міської ради Петро Гавриш, Роман Онуфріїв, Андрій Строїч, Олег Капустяк та його дружина Оксана. 

На фото: Олексій Кайда з дружиною. Фото: “Високий замок”

Такою самою сумою допоміг “Свободі” заступник міського голови Івано-Франківська Олексій Кайда. Чиновник перебуває в декретній відпустці. У декларації за 2019 рік він не зазначив власного доходу. Схоже, сім’я депутата жила лише на зарплату дружини, майже 50% якої Кайда одним платежем переказав “Свободі”. Грошових заощаджень родина Кайдів теж не декларує. 

Дивують також незначні витрати партії, які протягом 4 років становили лише 216 тис. грн, хоча “Свобода” веде в місті системну агітаційну роботу.

Березень 2019 р. Фото: Василь Крайник

Наприклад, партія звітує, що на друк газет та іншої рекламної продукції впродовж 4 років витратила 8245 грн. За 2019 рік узагалі не показує друк агітпродукції як витрату. Тим часом “свободівську” газету регулярно роздають з брендованих наметів у центрі та в мікрорайонах міста. 

На запитання про це керівник обласного осередку “Свободи” Михайло Королик відповідає, що друк партійних газет оплачується з Києва, а ті, хто їх роздає з наметів, працюють на волонтерських засадах. 

У центральному звіті партії за минулий рік справді є видатки на друк газет у франківській друкарні “Місто НВ” (близько 200 тис. грн). Власниками цієї друкарні є депутат Івано-Франківської міської ради Петро Гавриш та дружина депутата-“свободівця” Романа Онуфріїва Ольга. Однак підрахувати реальні витрати на друк газет доволі складно, адже не відомо, скільки саме їх розповсюджується в області. 

Рух ЧЕСНО писав про те, як у період різдвяних свят поквартирно розносили агітаційну продукцію партії. 

Незначну суму партія показує й як видатки на рекламні послуги – 7352 грн. Оплачували їх лише обласному телеканалу “Галичина”, генеральним директором якого є депутат-“свободівець” Івано-Франківської обласної ради Ігор Дебенко. Витрат на піар в інших ЗМІ “Свобода” не мала. 

Фото: Павло Теличко

Найбільше “Свобода” витратила на оренду приміщень та оплату комунальних послуг – 126,3 тис. грн протягом 4 років. Сума теж незначна з огляду на те, що в області зареєстровано 26 міських і районних осередків партії. 

Фото: Павло Теличко

Зовсім не зазначено видатків на розміщення зовнішньої реклами з логотипом політсили, яка час від часу оновлюється в місті, та на зарплату працівникам осередків. 

“Якщо ми здійснюємо якісь витрати від обласної організації, то робимо це через офіційні проплати. Моя чітка позиція – усе має бути ідеально прозоро”, – запевняє Михайло Королик. 

На запитання про зовнішню рекламу з лого партії він відповідає, що обласна парторганізація білбордів не замовляла. 

“Мені це не по кишені”, – каже Королик. 

Хто ж тоді оплачує таку зовнішню рекламу, не відомо. 

Оскільки “Свобода” сформувала найбільшу фракцію в Івано-Франківській міській раді, а також отримала “свого” очільника міста, у неї з’явився доступ до адмінресурсу. Як проаналізувало місцеве видання “Курс”, мер Івано-Франківська, “свободівець” Руслан Марцінків регулярно витрачає кошти з міського бюджету на особистий піар та рекламу партії. Видання дослідило, що 2016 року на висвітлення діяльності міської влади, підтримку ЗМІ та патріотичні заходи в Івано-Франківську з бюджету витратили понад 5 млн грн. 

Рух ЧЕСНО також писав про те, як команда міського голови Івано-Франківська й партія “Свобода” піаряться на дитячих майданчиках за бюджетні кошти. 

Реальні витрати партії можна приховати, залучивши громадські організації, які не повинні звітувати про своїх спонсорів. 

Представники “Свободи” піаряться також на розважальних заходах, які системно відбуваються в різних мікрорайонах міста. Від літа минулого року логотип партії часто з’являється на афішах подій разом з лого ГО “Команда Марцінківа”. Тоді ж почали розкручувати бренд громадської організації з прізвищем очільника Івано-Франківська. Його застосовувала на виборах до Верховної Ради колишня секретарка Івано-Франківської міськради, а нині нардепка Оксана Савчук. Керівником ГО став депутат Івано-Франківської міської ради, двоюрідний брат Руслана Марцінківа – Роман Марцінків. 

Улітку й восени минулого року поширювали анонси тематичних фестів і родинних свят у різних мікрорайонах міста, на яких було розміщено лого ВО “Свобода” та ГО “Команда Марцінківа”. 

На запит Руху ЧЕСНО в міській раді відповіли, що ці події не фінансували з міського бюджету, їх також немає серед витрат у звітах “Свободи”. Ми поцікавились у керівника ГО “Команда Марцінківа” Романа Марцінківа, чи оплачувала проведення таких заходів громадська організація, проте відповіді не отримали.

Фото з Facebook-сторінки “Команда Марцінківа”

За інформацією видання “Курс”, смс-розсилання про ефіри та заходи за участю міського голови Івано-Франківська оплачують ГО, засновані його однопартійцями-бізнесменами. 

Окрім “свободівської” газети, у місті також розповсюджують “Франківську газету”, яка висвітлює роботу міської влади. Засновник видання – Івано-Франківський обласний благодійний фонд “Родина”. Згідно з даними YouControl, як зазначено в історичних відомостях, бенефіціарами фонду були головні “свободівці” Франківщини – Руслан Марцінків та голова Івано-Франківської облради Олександр Сич. Зареєстровано благодійний фонд за адресою депутата-“свободівця” Романа Онуфріїва. 

Пряме та приховане фінансування партій громадськими організаціями є проблемою українського політикуму. У 2016-2019 роках ГО профінансували політсили щонайменше на 25,6 млн грн. Для порівняння: від ГО надійшло на 20% більше внесків, аніж партіям офіційно перерахували фігуранти списку ТОП-100 найбагатших українців, серед яких є й найвідоміші олігархи. 

Читайте також: Неприбуткові ГО профінансували партії на 25,6 мільйона гривень, неофіційно – значно більше 

“Самопоміч”: формально найбідніша

(Франківська міськрада – 6 депутатів, Франківська облрада – 8 депутатів)

Місцевими донорами “Самопомочі” протягом 2016-2019 років були лише 14 осіб. Вони перерахували партії 67 тис. грн.

Проте витрати осередків оплачувалися не донорськими коштами на місцях, а з центральних рахунків. Так, у загальному звіті партії платежів на рахунки юридичних та фізичних осіб, зареєстрованих на Франківщині, є приблизно на 6,2 млн грн. Погіршилася ситуація наприкінці 2019-го, коли “Самопоміч” утратила державне фінансування. Із 300 зареєстрованих на початку 2019 року працівників партії в усій країні в грудні залишилося тільки 10. 

Читайте також: “Самопоміч” і вибори: чи вдасться партії повернутися на політичну орбіту?

Щодо місцевих спонсорів, то найбільшу грошову підтримку “Самопомочі” надав депутат Коломийської міської ради, генеральний директор ПП “Коломийський хліб” Іван Гуменюк (24,6 тис. грн). 

16 тис. грн перерахувала Дарія Бойда. Вона є членкинею виконкому обласного осередку партії, який очолює депутат Івано-Франківської обласної ради Богдан Станіславський. Формально він на третьому місці серед донорів партії (11 тис. грн). Проте в першому кварталі 2019 року Станіславський та його дружина стали головними донорами центрального офісу “Самопомочі”, переказавши на партійні рахунки понад 2,5 млн грн. 

До речі, Дарія Бойда зазначена на тендерах як контактна особа ТОВ “Станіславський”. Директором цієї компанії є Богдан Станіславський, засновниками – його мати, дружина та син. 

Торік Станіславський намагався потрапити до Верховної Ради від “Самопомочі”, проте не здобув підтримки виборців. 

Із приміщеннями для партії допомогла Ганна Станіславська. У звітах за 2017-2018 роки не відображено вартості цієї оренди, а 2019 року розмір спонсорського внеску (надання приміщення в тимчасове користування) становив 88,6 тис. грн. У передвиборчому рекламному матеріалі Станіславський розповідав про свою родину, а також згадував про матір – пані Ганну, що є літньою пенсіонеркою. Тож, імовірно, партія користувалася її приміщеннями. 

Ганна та Богдан Станіславські. Фото: “Курс”

Надавала партії приміщення в тимчасове користування й дружина депутата Любов Станіславська. 

Серед донорів політсили – депутат Івано-Франківської облради Тарас Виноградник (7,5 тис. грн), обраний від “Самопомочі”, згодом – позафракційний. Щоправда, це був разовий внесок 2016 року. У грудні 2017-го Виноградник вийшов із фракції “Самопоміч” і припинив членство в партії, про що повідомив у Facebook. 

У п’ятірці донорів “Самопомочі” є також кандидат від партії до Коломийської міської ради Мар’ян Домашевський. Він пожертвував 3200 грн 2016 року. У декларації Домашевського за той період зазначено лише вдвічі більший річний дохід, а також соціальну допомогу та субсидію. 

Решта донорських внесків – до 1000 грн. 

14 березня 2020 р., білборд на вул. Галицькій

Про намір узяти участь у цьогорічних місцевих виборах заявила новостворена партія ексголови ОДА, депутата Івано-Франківської облради від “Самопомочі” Олега Гончарука “Платформа громад”. Від початку 2020 року її активно презентували в районних центрах Франківщини. Презентації супроводжували сюжети на телебаченні. Партія також розвісила зовнішню рекламу. Проте в її фінансовому звіті за І квартал 2020 року згадано лише спонсорську допомогу на користування офісним приміщенням у розмірі 794 грн і платежі з партійного рахунку на 150 грн. Інших спонсорів та витрат новостворена політсила не відобразила. 

Паралельно зі створенням нової партії в Івано-Франківській облраді утворилася окрема політична група “Спільна дія”, до складу якої увійшли 16 із 23 представників “Солідарності”. Ймовірно, вони йтимуть на місцеві вибори вже з новою політсилою Гончарука. 

Нагадаємо, Рух ЧЕСНО розповідав про те, як працювали депутати Франківська та які плани вони мають на вибори-2020. Також проаналізували, скільки кандидаток потрібно партіям, аби ЦВК зареєструвала виборчий список.

Цей матеріал підготовано за підтримки Фонду з прав людини Посольства Королівства Нідерландів в Україні.