Рейтинг сайтів партій: хто найбільш закритий для донорів

Фото: Рейтинг сайтів партій: хто найбільш закритий для донорів

Більшість українських партій не використовують фандрейзинг для свого фінансування (у розумінні публічного залучення коштів від прихильників, передовсім дрібних внесків).

У звітах найактивніших партій шанси знайти внесок на 1 мільйон у десятки разів вищі, ніж на 500 гривень. Із цього можна зробити висновок, що партії, здебільшого, покладаються виключно на фінансування від бізнесу, а це узалежнює їх від окремих великих донорів. Наслідки такої залежності переоцінити досить складно.

Є низка об’єктивних причин фактичної відсутності політичного фандрейзингу в Україні, однак частина з них була вирішена змінами до законодавства у січні 2020 року. Ці зміни, зокрема, спростили процедуру здійснення внеску на користь партії і узаконили перерахунок коштів онлайн. Такі зміни можуть дати поштовх становленню політичного фандрейзингу в Україні, однак лише за умови проактивної позиції партій.

 

Громадський Рух ЧЕСНО розробив методологію оцінки партійних сайтів на доступність та зручність для потенційного донора. Ми оцінили сайти та соціальні мережі політичних сил за шістьма критеріями:

 

  • Наявність розділу "Підтримати", "Реквізити";

  • Доступність реквізитів;

  • Наявність інструкції/роз'яснення процедур і обмежень;

  • Інтеграція платіжних систем;

  • Наявність реквізитів місцевих осередків;

  • Публічні прояви фандрейзингу за останні 2 роки.

 

Із можливих 6 балів, найбільше набрала партія Демократичний альянс — 4,5. Решта політсил отримали від 3,5 до 0 балів.

Дослідження не має на меті рангувати партії від найгірших до найкращих показників. Основна мета — надати партіям інформацію щодо доступності їхніх сайтів для потенційного донора.

Низькі показники означають, що партії варто переглянути наповнення і побудову сайтів, що потенційно дозволить активізувати збір дрібних та середніх внесків від прихильників. 

 

Найкращі показники, але є куди рухатися 

(від 4,5 до 3 балів)

 

Рух ЧЕСНО підрахував, що за останні два роки близько 20 тисяч українців офіційно профінансували політиків на понад 4 мільярди гривень. Середній внесок — 121 тисяч гривень або майже 5 тисяч доларів США. Для того, щоб зрозуміти — 20 тисяч донорів — це багато чи мало, можна подивитися на ці дані у контексті. 20 тисяч донорів це всього 0,07% від загальної кількості виборців в Україні. Водночас через поширеність практики використання підставних донорів можемо припустити, що реальних донорів значно менше, ніж є у звітах. Згідно із соцопитуваннями, близько 10% громадян висловлюють готовність фінансувати партії (за умови, що довіряють якійсь з них).


Лише парламентські партії протягом 2019 року одержали на свої рахунки загалом понад 1 мільярд гривень.

Найбільше балів за методологією оцінки партійних сайтів на доступність та зручність для потенційного донора отримують не ті політсили, які отримували найбільше грошей.

Найбільше, 4,5 балів із 6 можливих, отримала партія “Демократичний альянс”.

Кнопка "Зробити внесок" є наскрізно по всьому сайту: і на головній сторінці, і праворуч у кожній новині. Це єдина партія, де інтегрована платіжна система — внесок можна зробити просто на сайті. Так само є можливість підписатися на щомісячне автоматичне перерахування коштів, а також надіслати гроші до кількох регіональних осередків: міста Києва, Черкаського та Одеського обласних.

Минулого року на сторінці політсили у Фейсбук були дописи із закликом підтримати їх фінансово.

 

 

Протягом 2019-го року Демальянс зібрав 2,18 мільйона гривень (2,09 від фізичних осіб, та близько 0,83 мільйона від юридичних). Гроші протягом року перерахували 419 людей, внески від 392-х донорів були меншими за 1300 гривень.

Друге місце розділяють партіїСила людей та Українська Галицька партія (УГП) — кожна отримала по 3,5 балів.

Вони мають розділи “підтримати”, який легко знайти на офіційному сайті. У “Сили людей” є інструкція про те, як здійснити внесок, але вона застаріла. Зокрема йдеться про заяву, яку потрібно нести у банк — ця норма змінилася і зараз заява більше не потрібна.

“Сила людей” публічно оголошувала про фандрейзинг, а УГП — ні.

Відповідно перша за останні два роки (2018-2019) мала 2924 донорів, а друга — 78.

По 3 бали отримали Громадянська позиція та Укроп. Обидві мають розділи “підтримати”, які легко знайти на головних сторінках сайтів. Там також можна знайти інформацію про підтримку регіональних осередків, але з їхнього боку ми не фіксували публічного заклику до фандрейзингу. Інтегрованих платіжних систем також немає.  

 

Потенційному донору складно орієнтуватися по сайту 

(від  3 до 1 балу)

 

Від 2,5 до 1 балу набрало 8 партій: Сила і Честь”, “ВО Свобода”, “Партія Шарія”, “Батьківщина”, “БПП/ЄС”, “Голос”, “Самопоміч” та “Радикальна партія.

Кожна із них на сайті має опубліковані реквізити, за якими можна здійснити внесок. “Батьківщина” та “БПП/ЄС” мають реквізити регіональних осередків. Частина із цих партій має інструкції та роз'яснення з приводу процедур та обмежень, але всі вони застарілі.

“Партія Шарія” має 2,5 балів. Разом з “ДемАльянсом” це лише дві політсили, які на сайтах продають брендовану продукцію.

“БПП/ЄС” та “Батьківщина” — партії, які у 2018-2019 роках мали найбільшу кількість донорів. Перші дві позиції за найбільшими надходженнями на рахунки мають “Батьківщина” та “Радикальна партія”. 

 

Повний нуль

 

Велика частина партій не отримали жодного балу. Серед них — найбільша парламентська партія Слуга народу. На її сайті немає реквізитів, від початку її діяльності не було жодних закликів про фандрейзинг. 

Тільки офіційно з вересня 2018-го до вересня 2019 року “Слуга народу” зібрала 226 мільйонів гривень внесків від 140-ка донорів (фізичних та юридичних осіб).

По нуль балів отримали ОПЗЖ та “Опозиційний блок”, які напередодні парламентських виборів 2019 року також збирали чималі суми внесків.

ОПЗЖ протягом 2018-2019 зібрала 117 мільйони гривень, “Опозиційний блок” — 180.

Українська стратегія Володимира Гройсмана, що минулого року отримала 146 мільйонів внесків — також має нуль балів.

Нагадаємо, Рух ЧЕСНО дослідив, що майже кожна друга партія змінює свою назву і ця тенденція посилюється під вибори. Також Рух ЧЕСНО дослідив, як скасування паралельного балотування може вплинути на партійну спроможність кандидуватись у регіонах.


[[ action.title ]]

[[ action.description ]]

[[ action.button ]]