#чеснокомітети На комітеті раптово з'явилася третя альтернатива по криміналу за брехню в деклараціях. Обговорення перенесли

2 грудня відбулося засідання Правоохоронного комітету, на якому нардепи мали розглянули законопроекти по поверненню декларування - від Володимира Зеленського (№4434) і робочої групи народних депутатів (№4441). 

Утім, голова комітету Денис Монастирський повідомив, що з'явилася третя альтернатива. Під час обговорення нового законопроекту депутати перенесли засідання по відновлення відповідальності по деклараціям на завтра на 12:00. За це проголосували 22 нардепи. 

Читайте нашу трансляцію з сьогоднішнього комітету за посиланням.  

За порядком денним нардепи мали розглянули два законопроекти щодо відновлення відповідальності за декларування недостовірної інформації. Утім, на самому початку голова комітету Денис Монастирський повідомив, що нардепи мають розглянути ці дві ініціативи і звести її до єдиної, яка могла б бути підтримана залом за процедурою ad hoc, але для цього треба підтримка всіх фракцій і груп. 

“Відповідно, колеги, напрацьований 3-ій законопроект, узгоджений між фракціями. Він був переданий комітету тільки сьогодні після наради о 12:00. Це узгоджений законопроект, який пропонується підтримувати” , - сказав Монастирський

Спільні і відмінні позиції по законопроекту (цитуємо Дениса Монастирського):    

  • Стаття 366-2 “Декларування недостовірної інформації” передбачає умисне внесення суб'єктом декларування завідомо недостовірних відомостей. 

  • Стартує кримінальна відповідальність з 500 прожитковий мінімум (1 млн грн) - це удвічі більше, ніж було раніше. КСУ визначив, що ця відповідальність є надмірною.

  • Були виділені кваліфікуючі обставини. Якщо брехня в декларціях перевищує 4 тис прожиткових мінімумів (або в сумі це 8 млн 400 тис грн), то тоді несеться відповідальність у вигляді 1) штрафу від 3 тис неоподаткованих мінімумів, 2) або громадські роботи, 3) або обмеження волі строком до 2-х років. 

  • Неподання декларації теж визначається як кримінальне правопорушення - у цьому варіанті пропонують трактувати як кримінальний проступок. 

“Це основі відмінності від законопроекту В.Зеленського і законопроекту робочої групи”, - повідомив Монастирський

“Останній тиждень основна дискусія була навколо питання, чи це має бути обмеження або позбавлення волі при певній сумі. Вийшли на те, що має бути обмеження, стартуючи з 400 тис прожитковий мінімумів ( з 8,4 млн тис грн)”, - підсумував голова комітету. 

Максим Бужанський (“Слуга народу”):  “Прошу не поддерживать в таком виде законопроект, потому что КСУ сказав - “никакой тюрьмы”.  

Сергій Іонушас (“Слуга народу”): “Я би хотів підтримати позицію законопроекту Зеленського, в якому передбачається позбавлення волі. Відповідаючи Бужанському, то зараз передбачається, що брехня від 8 млн грн. Якщо ти забув щось на 8 млн, то це по відношенню до наших виборців суспільно-небезпечне діяння… Я не підтримую полумеры у вигляді обмеження волі. Моя позиція - має бути позбавлення волі”. 

Владлен Неклюдов (“Слуга народу”): "Я категорично не підтримую рішення КСУ і вважаю як і Зеленський, що за брехню в деклараціях потрібно саджати. Не через 8 млн грн має наставати відповідальність, поріг має бути значно знижено".

Сергій Алєксєєв (“Європейська солідарність”): "Питання тут лише одне - чи позбавляти волі, я з таким рішенням не погоджуюся. Єдиним компромісним рішенням робочої групи є включення до законопроекту санкції обмеження волі. Я буду підтримувати саме законопроект із обмеженням волі".

Олександра Устінова (“Голос”): "Обмеження, а не позбавлення волі - це черговий обман виборців, бо у нас це не працює. Коли ми про це говоримо, то говоримо неправду громадянам. Або ми для галочки повертаємо брехню у декларацію, або ми повертаємо реальну кримінальну відповідальність".

Григорій Мамка (ОПЗЖ): "Чому ми лише ці законопроекти розглядаємо, а не всі 10, які були зареєстровані? Ми перебираємо і порушуємо закон. Потрібно розглянути усі альтернативні законопроекти, а потім обговорювати санкції".

Після того, як нардепи висловилися Монастирський сказав, що не побачив нікого з колег, хто б повністю підтримує даний законопроект. Відтак, він запропонував перенести обговорення на інший день. За перенесення на завтра, 3 грудня, проголосували, всі присутні депутати “за”. 

Законопроект № 4434, поданий президентом Володимиром Зеленським. У законопроєкті № 4434 Зеленський пропонує доповнити Кримінальний кодекс статтею про встановлення кримінальної відповідальності за недостовірну інформацію:

  • Якщо різниця у відомостях понад 4 млн грн, то порушника чекає штраф від 59 500 до 85 000 грн або позбавлення волі до 2 років

  • Якщо різниця в від 200 тисяч до близько 1 млн грн, то передбачена адміністративна відповідальність з тими ж санкціями, що і були передбачені раніше – штраф від 17 000 до 42 500 грн.

  • Якщо різниця між відомостями перевищує близько 1 млн грн, то передбачено покарання у вигляді штрафу від 42 500 до 59 500 грн, громадські роботи від 150 до 240 годин, а також позбавлення права обіймати певні посади до 3 років.

Законопроект № 4441 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та за неподання суб’єктом декларування декларації” був підготовлений Робочою групою нардепів, яку створили для вирішення “конституційної кризи”. Серед ініціаторів - нардепи, які були серед подавачів звернення до Конституційного суду (Антоніна Славицька, Тарас Батенко).

Центр Протидії Корупції зазначав, що в № 4441 депутати відмовляються встановлювати відповідальність за такий злочин у вигляді позбавлення або обмеження волі. Так, за умисне неподання декларації і декларування недостовірної інформації депутатами пропонується покарання у вигляді накладення штрафу або громадських робіт з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років.

Нардепка “Слуги народу” Ольга Совгиря пояснила, що норма про ув’язнення за недостовірне декларування статків посадовців виявилася неефективною. За її словами, робоча група дійшла згоди, що громадські роботи можуть стати більш ефективним способом впливу. 

Що сталося:

Нагадаємо, 27 жовтня 2020 року Конституційний суд України за результатами розгляду подання 47 народних депутатів визнав неконституційними низку положень закону "Про запобігання корупції" та Кримінального кодексу України, що стосуються зокрема електронного декларування. 

Конституційний суд України констатував, що здійснення Національним агентством з питань запобігання корупції контрольних функцій за судовою гілкою влади, зокрема суддями Конституційного суду України, порушує принцип незалежності судової гілки влади.

Це рішення КСУ спричинило обурення громадськості та спровокувало акції протесту.

Президент України Володимир Зеленський запропонував як варіант розв’язання кризи, що виникла, припинити повноваження всіх чинних суддів КСУ та вніс до Верховної Ради відповідний законопроєкт № 4288. Проте в парламенті надали перевагу проєкту № 4304, зареєстрованому спікером Дмитром Разумковим і нардепами майже з усіх фракцій та груп, який повністю відновлює дію скасованих КСУ антикорупційних норм, але не зачіпає питання самого Конституційного суду. Профільний комітет рекомендував ВРУ ухвалити № 4304 за основу та в цілому, тобто відразу як закон.

Отже, зараз народним депутатам необхідно знайти вихід із конституційної кризи, повернувши і антикорупційне законодавство, і моніторинг суддів. На засіданні цього ж комітету проголосували за включення в порядок денний три законопроєкти, спрямовані на перегляд складу суддів. 

Читати також:

#чеснокомітети. Хто буде моніторити суддів: пропозиції від нардепів

#чеснокомітети: Правовий комітет розглянув перезапуск КСУ: хто як голосував

Робота в комітетах — це частина обов’язків народного депутата. Саме там обговорюють та опрацьовують законодавчі ініціативи, які згодом потрапляють на розгляд усієї Верховної Ради.

2019 року Рух ЧЕСНО почав відстежувати роботу регламентного та правоохоронного комітетів парламенту. Також ми звертаємо увагу на діяльність антикорупційного комітету й Комітету ВРУ з питань державної влади та місцевого самоврядування.

Наші трансляції із засідань цих комітетів можна знайти у Twitter за тегом #чеснокомітети.

Читайте також: Антирейтинг комітетів Ради: хто є найменш прозорим