Опозиційна платформа - За життя

Партія заснована: 09 грудня 1999 р.

Припинила існування: 20 червня 2022 р.

Попередні назви: ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ "ЗА ЖИТТЯ" та інші

Опис партії

15 вересня 2022 року Верховний Суд залишив без задоволення апеляційну скаргу партії “Опозиційна платформа — За життя”.

20 червня 2022 року Восьмий апеляційний суд міста Львова заборонив партію ОПЗЖ.

Станом на червень 2022 року, за аналітикою Руху ЧЕСНО, серед народних депутатів, що пропустили всі засідання Ради під час війни, щодо яких є дані, 13 з 17 депутатів були членами ОПЗЖ.

22 травня 2022 року повідомили про створення у Верховній Раді нової депутатської групи “Відновлення України” із залишків нардепів переважно від ексфракції ОПЗЖ та вихідці із групи “Довіра”. До групи увійшли 17 нардепів на чолі з двома співголовами — харківським депутатом-мільярдером та експредставником ОПЗЖ Ігорем Абрамовичем, основними напрямками бізнесу якого є газовидобувна галузь, а також донецьким мажоритарником Максимом Єфімовим, який раніше входив до групи “Довіра”. Перелік депутатів тут.

12 травня 2022 року про розпуск фракції ОПЗЖ оголосили в парламенті.

21 квітня 2022 року у Раді створили депутаться групу "Платформа за життя та мир". До складу "Платформи за життя та мир" ввійшли 25 нардепів(список за посиланням).

20 березня 2022 року Президент України Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони (РНБО) про припинення діяльності низки політичних партій. До списку потрапила і "Опозиційна платформа - За життя". Представники цієї політичної сили співпрацювали з окупаційною владою, і потапили в Реєстр ДжерZрадників від Руху ЧЕСНО.

22 лютого 2022 року, на наступний день після визнання президентом РФ незалежності ОРДЛО, на пленарне засідання у Верховній Раді прийшли не всі народні депутати.Частина обранців, як і минулого пленарного тижня, була відсутня в парламенті. Найбільше відсутніх у фракції ОПЗЖ.

Історія до 24 лютого 2022

11 травня 2021-го лідеру партії Віктору Медведчуку та його бізнес-партнеру Тараса Козаку було оголошено підозру в держзраді. 13 травня, у якості запобіжного заходу, політика було відправлено під цілодобовий домашній арешт.

У серпні 2020 року депутати від ОПЗЖ та "За майбутнє" надіслали подання до Конституційного Суду щодо відповідності Конституції низки положень антикорупційного законодавства. 28 жовтня КСУ оприлюднив скандальне рішення, згідно з яким скасовується відповідальність за недостовірне декларування, саме електронне декларування, а також повноваження НАЗК на повну перевірку та моніторинг способу життя, незаконного збагачення і конфіскації активів, набутих корупційним шляхом. Звернення підписали всі 44 депутати від фракції "ОПЗЖ" у парламенті.

Як свідчать соцопитування, у лютому-квітні 2020 року рівень електоральної підтримки “Опозиційної платформи – За життя” (ОПЗЖ) коливався в діапазоні 14-16% (дані “Рейтингу”, КМІС, Центру Разумкова). Водночас у травні-червні, згідно з результатами опитувань КМІС і Центру Разумкова, рейтинг партії зріс до 18% й 22% відповідно.

Коронавірусну пандемію ОПЗЖ також використовує задля піару: на сайті партії з'явився розділ про те, як представники політсили роздають засоби захисту й продуктові набори, постачають лікарні тощо. Цю активність “Опоплатформи” висвітлюють телеканали “акціонерів” партії, пов'язані з Медведчуком, Дмитром Фірташем і Сергієм Льовочкіним.

Згідно з Єдиним держреєстром Мін’юсту, станом на квітень 2020 року ОПЗЖ налічувала 30 зареєстрованих партійних організацій – 24 регіональні та 6 міських (Київ, Харків, Одеса, Миколаїв, Чернігів, Кривий Ріг). При цьому розділ “Регіональні офіси” на сайті ОПЗЖ перебуває в стані розробки.

У Верховній Раді 9-го скликання “Опозиційна платформа”, з одного боку, критикує політику чинної влади та завалює “поправковим спамом” її законопроекти, з іншого – рятує своїми голосами деякі ініціативи монобільшості.

На президентських виборах 2019 року “Опозиційна платформа” підтримала Юрія Бойка, котрий балотувався як самовисуванець.

На парламентських виборах 2019-го ОПЗЖ отримала 13,1% голосів та сформувала другу за чисельністю й найбільшу опозиційну фракцію у Верховній Раді (44 народні депутати). У фракції ОПЗЖ Рух ЧЕСНО нарахував 29 фігурантів журналістських антикорупційних розслідувань, 13 кнопкодавів та 12 гречкосіїв. ОПЗЖ має представників у всіх 23 комітетах Верховної Ради 9-го скликання, а 20 членів фракції обіймають керівні посади в комітетах.

За більш ніж півроку роботи парламенту ОПЗЖ продемонструвала найнижчий показник позитивних голосувань за законопроєкти в цілому – лише 23%, а найменшою підтримкою в “Опоплатформі” користуються проєкти законів у сфері безпеки та оборони.

У 2018 році, напередодні президентських виборів, партія “За життя” розпочала перемовини про об'єднання з ідеологічно близьким “Опозиційним блоком”, що призвело до розколу в “Опоблоці”.

Влітку 2018 року до лав очолюваної Рабіновичем партії “За життя” вступив лідер руху “Український вибір”, кум президента РФ Володимира Путіна Віктор Медведчук, який згодом очолив політраду партії.Загалом упродовж 2017-2019 років політсила провела 57 депутатів до рад 19 ОТГ у семи областях.

Ідеологія

“Опоплатформа” активно експлуатує тему припинення війни й замирення з Росією, питання мови й історії, соціальний порядок денний (тарифи, пенсії тощо). Риторика партії знаходить найбільшу підтримку на Півдні та Сході. На парламентських виборах 2019 року у цих регіонах ОПЗЖ поступилася лише “Слузі народу”, а на Донеччині й Луганщині посіла 1-е місце. Як відомо, “Опоплатформа” підтримує прямий зв'язок з вищим політичним керівництвом Росії, чим завдячує куму президента РФ Віктору Медведчуку, який зустрічається з Володимиром Путіним стосовно українсько-російських відносин, а також курував питання обміну полоненими між Україною та бойовиками на Донбасі.

У Верховній Раді “Опозиційна платформа”, з одного боку, критикує політику чинної влади та завалює “поправковим спамом” її законопроекти, з іншого – рятує своїми голосами деякі ініціативи монобільшості, коли тій їх бракує.

Гурпи впливу

ОПЗЖ являє собою конгломерат двох груп впливу. Лідери однієї групи – Юрій Бойко та Сергій Льовочкін, лідери іншої – Віктор Медведчук і Вадим Рабінович. Обидві групи контролюють низку телеканалів, котрі забезпечують ОПЗЖ потужну медіапідтримку. ЗМІ також виокремлюють у партії групу Вадима Столара, котрого до лав ОПЗЖ імовірно завів Рабінович. Співголовами політсили та її фракції у Верховній Раді є Юрій Бойко та Вадим Рабінович.

Політична рада “Опоплатформи” складається з 56 осіб, тоді як стратегічна – з чотирьох вищезгаданих “акціонерів”. Згідно зі статутом ОПЗЖ, стратегічна рада є вищим керівним органом партії в період між засіданнями політради.

Політрада ОПЗЖ практично порівну поділена між групами Бойка-Льовочкіна та Медведчука-Рабіновича. Наприклад, до першої групи, окрім орієнтованих на Бойка та Льовочкіна нардепів “Опоплатформи”, входять колишні регіонали й екслідери “Опоблоку” в областях Олександр Башкаленко, Василь Берташ та Олександр Стрельченко, чотири помічники депутата Сергія Ларіна, а також пов'язані з Фірташем екснардепи Іван Мирний та Олександр Нечаєв.

Представниками групи Медведчука й Рабіновича є афілійовані з першим депутати, особи, котрі очолювали обласні осередки партії ще до перетворення “За життя” на ОПЗЖ (як-от Віталій Голець, Євген Бейдерман), соратники й помічники Рабіновича (Володимир Кацман, Віктор Головко, Йосип Аксельруд тощо), активісти руху “Український вибір” та, відповідно, соратники Медведчука (Іван Чубирко, Інна Іваночко, Андрій Лесик та ін.).

У політраді ОПЗЖ можна також виокремити київського бізнесмена-забудовника, голову столичного осередку партії Вадима Столара – до цього підштовхує наявність у нього власної квоти у парламентській фракції. З ним пов'язаний інший член політради – екскерівник “Київзеленбуду” Михайло Наконечний.

Більше інформації про групи впливу у аналітиці ЧЕСНО.

Партійні фінанси

За даними Руху ЧЕСНО офіційні витрати на виборчу кампанію склали 58,5 млн грн, з яких 80 % пішли на телевізійну рекламу, майже половина з яких — на телеканал Інтер.

Наприкінці літа 2019 року президент України Володимир Зеленський заявив, що “є великі питання” щодо джерел фінансування ОПЗЖ і з приводу цього буде “дуже гучна історія, яка дуже погано закінчиться”, проте цього так і не відбулося.

Згідно з фінансовим звітом ОПЗЖ, протягом 2019 року партія отримала внесків від фізичних та юридичних осіб на 142 млн грн. Левова частка цієї суми була перерахована впродовж І-ІІІ кварталів, коли в Україні відбувалися президентські й парламентські вибори. Серед спонсорів - Віктор Медведчук, Сергій та Юлія Льовочкіни, Марина та Григорій Суркіси, брати Козаки і Нестор Шуфрич.

Більше інформації про фінансування у аналітиці ЧЕСНО.

Створення

Восени 2018 року партію перейменовано на "Опозиційна платформа — За життя". Партією керують Вадим Рабінович та Юрій Бойко.

У липні 2016 партію було перейменовано у "За життя" і лідером обрано Вадима Рабіновича. У кінці липня 2018 року з партією об'єдналася ГО олігарха та кума Володимира Путіна Віктора Медведчука — "Український вибір".

На виборах 2015 року тодішнє ВО “Центр” провело до місцевих рад 101 депутата.

На парламентських виборах 2007 р. партія брала участь у складі виборчого блоку політичних партій "КУЧМА". Блок набрав 23 тис. 676 голосів (0,10 %), посівши 18-те місце серед 20 учасників.

У 2007 році Гавриш склав з себе обов'язки голови партії; в.о. голови став його заступник, колишній лідер партії Віктор Головко.

На парламентських виборах 2006 року партія брала участь у складі Опозиційного блоку „Не так!“, маючи 3 % загального списку. На виборах до парламенту у першій десятці списку блоку партію "Центр" представляв Гавриш (№ 7). Блок одержав 257 тис. 106 голосів (1,01 %), посівши 11-те місце серед 45 учасників.

У жовтні 2004 головою партії обрано Степана Гавриша.

На парламентських виборах 2002 року брала участь у блоці Народний рух України за єдність. За багатомандатним округом було зареєстровано список з 104 кандидатів, в одномандатних округах було зареєстровано 101 кандидата. Блок отримав 41 тис. 730 голосів (0,16 %), посівши 24-те місце серед 33 учасників.

Як партія ОПЗЖ була створена 1999 року під назвою “Всеукраїнське об'єднання “Центр”. Політсила двічі змінювала назву та 4 рази брала участь у парламентських виборах. Перший голова політсили Віктор Головко зараз є членом політради ОПЗЖ, а на виборах-2019 балотувався в нардепи за її списком, проте мандат не отримав.

Керівництво партії

Медведчук Віктор Володимирович

Голова Стратегічної Ради партії

Льовочкін Сергій Володимирович

Голова Виконавчого комітету

Кацман Володимир Наумович

Заступник голови по роботі зі ЗМІ

Дивитись ще

Програма

Переглянути програму

Балотування

Верховна Рада 9-го скликання 2019 рік

Балотувалося 217 Депутати 43

Голоси: 1908111 (13,1%)

Обрано

Назва: ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ "ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ"