100 днів: як працюють депутати від Святошина в Київраді

Олександр Пабат потрапив до списку прогульників сесійних засідань та засідань комісії. “Свободівець” Олег Чернецький захворів на “запитоманію”. Як виявилося, депутати Святошина не знають, навіщо їм кнопка “утримався” і можуть просто не голосувати.

Якщо в обласній раді кількість депутатів зменшили мало не на чверть, то інтереси киян мають захищати, як і раніше, 120 депутатів. Але те, що кількість залишилася незмінною, не означає, що рада працює ефективно. Через відсутність чи запізнення депутатів у раді зривається кворум.

Оскільки у Київраді стоїть спеціальна запобіжна система, щоб кожен депутат  міг проголосувати тільки за себе, докнопкодавити кворум у міськради, на щастя, не виходить.

“Через відсутність кворуму у нас початок засідання постійно затримується десь на півгодини. Півсотні депутатів може сидіти й чекати, доки ще 10 добіжить. Після того, як я оголошую перерву й засідання має продовжитися, скажімо, після 14:00, то я чудово знаю, що всім доведеться знову чекати, доки в залі буде більше 60 депутатів і можна буде працювати”, - каже секретар Київради Володимир Прокопів.

Загалом сумарний час запізнень депутатів перевищив 90 людино-годин (понад 2 робочих тижні). Більше того, якщо десятки депутатів чекають по півгодини, доки з’явиться кворум, то часу марнується неспівмірно більше.

Представнику “Батьківщини” Денисові Москалю забракло лише 1 хвилини, щоби потрапити до антирейтингу. У середньому він запізнюється на 19 хв (сукупно 2 год 15 хв). Прогульник “Солідарності” Олександр Пабат, якщо приходить на сесійні засідання, то в середньому запізнюється на 15 хвилин (сукупно 1 год 16 хв), депутат від “Самопомочі” Сергій Харчук - на 12 хвилин (сукупно 1 год 16 хв) .

Представниця “Батьківщини” Тетяна Меліхова, депутати від “Солідарності” Ілля Сагайдак та Гергій Ясинський у середньому спізнювались до 10 хвилин (сукупно кожен майже на 1 год).

Сергій Римаренко (“Батьківщина”) - на 7 хвилин (сукупно 53 хв).  Вікторія Муха (“Солідарність”) загалом спізнилась тільки на 12 хв, середній час запізнення складав 2 хв. Без запізнень відвідували засідання депутат від “Солідарності” Володимир Левін та запитущий “свободівець” Олег Чернецький.

Єдиний депутат від Святошино, який потрапив до лав прогульників - це Олександр Пабат.

Він також поповнив лави прогульників засідань комісії.

Але навіть ті депутати, яких електронна система реєструє як присутніх, не завжди ефективно працюють. У Київраді доволі поширеною є практика з-поміж депутатів вставляти картку в систему “Рада IV” і не голосувати.

“Депутати мають розуміти, що вони повинні голосувати або “за”, або “проти”, або “утримуватися”. Коли депутат “не голосує” - це показник низького рівня політичної культури”, - зазначає учасниця Громадського руху ЧЕСНО Галина Чижик.

Найбільш пасивним депутатом від Святошинського району виявився Ваган Товмасян - він, будучи присутнім в раді, не голосував у третині випадків - із 200 випадків реєстрації не голосував 67 разів.

 

“Відверто кажучи, не голосував через недосвідченість. Це можна зарахувати як “утримався”, - каже Товмасян.

Депутат від “Самопомочі” Сергій Харчук та “батьківщинівці” Тетяна Меліхова та Сергій Римаренко не голосували майже у чверті випадків.

Іноді депутати не голосують цілими фракціями, хоча можуть утриматися або голосувати проти питання, яке на їхню думку є неприйнятним. Ось, для прикладу, голосування за склад секретаріату Київради, де “Батьківщина”, ймовірно, за домовленістю не голосувала.

До слова, в чинному Регламенті КМР у пп.3 п.1 ст. 6 ідеться про те, що депутат міськради зобов’язаний брати участь у голосуванні, а в ст. 29 розтлумачується порядок голосування.

Депутати від Святошина виявили непомірну активність у поданні запитів: 67 запитів за 100 днів роботи

Після моніторингу ЧЕСНО новообрані депутати столиці почали виносити на розгляд ради сотні депутатських запитів. Депутатський запит – це доволі ефективний інструмент, який, на жаль, використовують далеко не всі депутати Київради. На відміну від депутатського звернення, яке може написати будь-який обранець киян, депутатський запит має вищу силу, бо його на сесії голосуванням підтримує більшість депутатів. По суті запит – це не вимога одного депутата, а вимога усієї Ради.

“Запити ми зачитуємо на початку засідання. Доходить вже до абсурду. Сидить голова РДА поруч із керівником одного з комунальних підприємств і один іншому пише запит. А ми не маємо права не ставити цього на голосування. Або читаю запит про поштові скриньки, які депутат хоче встановити в під’їзді, дивлюся наступний його запит, а там під’їзд №2, далі інший запит про скриньки в під’їзді №3 і т. д. Ще одна тактика депутатів для того, щоб нагнати собі позитивну статистику запитів - це писати один і той самий текст запиту до різних установ. Це при тому, що можна давати це одним запитом і зазначати інших адресатів у копії”, - наголошує секретар міськради Володимир Прокопів.

Олег Чернецький, ВО “Свобода” став рекордсменом за поданням запитів - за 100 днів роботи він направив аж 42 запити. Причому значна частина запитів стосуються одного і того ж питання - наприклад щодо облаштування питних фонтанчиків у навчальних закладах, який депутат скерував до всіх районних адміністрацій.

Якщо йому потрібна ця інформація, то достатньо написати одне звернення та у копії зазначити інших отримувачів.

7 запитів стосувалися ремонту асфальтного покриття, причому депутат переймається станом доріг не лише у своєму районі, значна частина запитів стосується Оболонського району.

Друге місце за кількістю поданих запитів посів  Ілля Сагайдак, колишній очільник Святошинської РДА. Сагайдак, який як очільник району міг би сам вирішувати питання, але подав 14 запитів, з-поміж яких 3 запити щодо впровадження нових автобусних маршрутів, 3 запити щодо роботи світлофорів, 2 запити щодо фінансування навчальних закладів, 1 запит про нерегульований пішохідний перехід, також по одному запиту щодо знищення зелених насаджень, встановлення мобільного ретранслятора, спорудження транспортної розв’язки.

Олександр Пабат, якого пов’язують з групою Хмельницького-Іванова,  подав 4 запити, три з яких стосувалися благоустрою району – ремонт кільцевої дороги, встановлення пандусів та забезпечення енергозберігаючими лампочками. Варто наголосити, що Пабат також подав запит щодо організації web-трансляції засідань постійних комісій Київської міської ради на офіційному сайті Київради. Пабата у 2015 році віднесли до депутатів, які зганьбили район, адже він пропустив 32% засідань комісії.

Прохор Антоненко, лідер Святошинської ВО “Свободи”,  подав два запити, які стосувалися кадастрових питань – уточнення щодо статусу земельних ділянок у районі та один запит щодо розміщення станції стільникового зв’язку.

Денис Москаль, який не вперше є депутатом Київради і мав би знати, як користуватися інструментом депутатського запиту, звернувся до Кличка з трьома запитами: стосовно компенсації різниці в тарифах на послуги з гарячого водопостачання кооперативу "Авіатор-19", відновлення гарячого водопостачання у будинку на вул. Львівській, та проведення ремонту в ДНЗ №214. Всі ці питання можна було вирішити депутатськими зверненнями.

Аналогічна ситуація і у Тетяни Меліхової, яка подала 2 запити, один з яких стосувався відновлення гарячого водопостачання, інший - внесення змін до Положення про сплату за землю.

Георгій Ясинський від фракції “Солідарність” подав лише один запит, що стосувався встановлення технічних засобів регулювання дорожнього руху в Святошинському районі.

“Коли до від мера міста-мільйонника депутати вимагають труїти щурів, ставити скриньки, лагодити під’їзд чи ліфт, це свідчить або про брак знань основ самоврядування або про бажання підмінити якість видимістю. Такі питання вирішують профільні комунальні господарства. І тільки у випадку, коли профільне комунальне господарство не реагує на звернення - не запит (!) -  депутата, обранцю громади доцільно винести питання на розгляд всієї ради шляхом запиту щодо бездіяльності у вирішенні його звернення. У інших випадках депутатський корпус, який голосує за запити, несе повну відповідальність за те, що заохочує використовувати інструмент запиту не за призначенням”, - додає Круглашов.

Регламентна комісія Київради вже вивчила це питання і пропонує вирішити цю проблему шляхом внесення змін до регламенту.

На думку членів комісії, кількість запитів зменшиться, щойно депутати будуть належним чином підходити до їхньої підготовки і готувати відповідні проекти рішень. Також, депутати будуть використовувати інструмент запиту лише після того, як не досягли результату, направивши звернення.

Володимир Бондаренко, який пройшов як № 1 за списком “Батьківщини” й раніше балотувався у Святошинському районі, очільник комісії з питань ЖКГ та ПЕК, один з найзатятіших прогульників у раді минулого скликання. Бондаренка цікавили питання заборони забудови в парку “Юність”, але і у нього є такі запити, як облаштування парковки на вул. Бажана.

Не подали жодного запиту депутати від фракції “Солідарність” Володимир Левін, та Вікторія Муха, яка значиться помічником нардепа Третьякова, що пройшов до парламенту від Святошинського району. Сергій Харчук із фракції “Самопоміч” та Ваган Товмасян із ВО “Батьківщина” також не подали жодного запиту.  

Нагадуємо, що рух ЧЕСНО також дослідив зв’язки депутатів Київради.

У Святошинському районі команда Третьякова втратила свій вплив, тоді як свою впливовість посилюють люди Івченка, Гонтарєвої та Черновецького.

Протеже Івченка, Ілля Сагайдак очолював Святошинський район, а зараз працює заступником у Кличка.

Автор: Віта Думанська, журналіст Громадського руху ЧЕСНО