Місцеві вибори: хто фінансував осередки партій, представлених у Київраді

Найпростіше виявилося знайти розрахункові рахунки парторганізацій для здійснення добровільних внесків на сайтах “Європейської солідарності”, “Батьківщини”, “Самопомочі”. На сайті ВО “Свобода” вдалося відшукати тільки реквізити рахунку центрального офісу партії. “Єдність” узагалі не має сайту, лише не надто активну сторінку у Facebook.

Державне фінансування на ведення виборчих кампаній партії використовувати не можуть. Усе, на що вони можуть розраховувати, – це кошти, які їм удасться залучити від приватних чи юридичних осіб.

Внески партійців “Батьківщини” збирає одна особа, яка бере готівку від донорів, а потім вносить усю суму від свого імені на рахунок партії. Столичну “Самопоміч” спонсорував іноземний громадянин – чоловік народної депутатки від “Голосу” Юлії Клименко. Обидва випадки – це порушення закону. 

Рух ЧЕСНО проаналізував фінансові звіти партійних осередків політсил, які входять до Київради та частково представлені в облраді.

Як показав аналіз даних фінзвітів, до ТОП приватних донорів місцевих партійних організацій здебільшого входять чинні депутати, їхні помічники або наближені до них особи.

“Європейська солідарність” (БПП “Солідарність”)

(Київська облрада – 22 депутати, Київська міськрада – 52 депутати)

На місцевих виборах 2015 року БПП об’єднався з УДАРом Віталія Кличка, і вони йшли під одним брендом “Солідарність”. Кличко тоді очолив партію БПП. Перед минулорічними парламентськими виборами заступник голови фракції БПП у Верховній Раді, нардеп Сергій Березенко зазначив, що Кличко з обов’язками очільника партії не впорався. БПП трансформувався в ЄС, а лідером обрали Петра Порошенка.

Читайте також: “Європейська солідарність”: шлях від влади до опозиції.

На позачергових парламентських виборах 2019 року кілька кандидатів від УДАРу вже змагалися з висуванцями ЄС у тих самих округах. Щоправда, УДАР виставив лише 15 кандидатів у мажоритарних округах і не подавав партійний виборчий список. У ЄС уже кажуть про те, що партія навіть може мати свого кандидата на посаду мера Києва. 

Навесні 2020 року Кличко повідомив у ЗМІ, що УДАР відновлює свою діяльність та оновить команду. А 15 березня відбувся з’їзд, на якому Кличка обрали головою партії. Тепер у фракції “Солідарність” у Київраді, котра за результатами виборів-2015 стала найбільшою, є два крила – УДАР і ЄС. 

Лідером рейтингу з фінансування на Київщині є міський та обласний осередки БПП “Солідарність”, котрі протягом 4 років отримали майже 32 млн грн. Їх підтримували також представники та прихильники УДАРу. А от місцеві організації самого УДАРу майже не фінансувалися.

Більш ніж 31 млн грн надійшов з центральних рахунків БПП/ЄС. Це передовсім держкошти – понад 27 млн грн. Лише 2,5% (808 тис. грн) місцеві осередки одержали від фізичних осіб. 

Близько 1300 внесків від приватних донорів – це суми до 1000 грн, загалом трохи більш ніж 75 тис. грн. Здебільшого це надходження 2016 року, фактично до отримання держфінансування. 

Якщо 2016-го надійшло 355 тис. грн від майже тисячі осіб, то 2019 року київський міський та обласний осередки БПП/ЄС мали лише 11 донорів, котрі внесли на рахунки менш ніж 14 тис. грн. 

Левову частку грошей парторганізації отримали від кількох десятків людей, які перераховували значні суми – від 10 тис. грн. Найбільший внесок одним платежем – 65 тис. грн.

Цікаво й те, що 2016 року невеликі надходження від 20 до 60 грн були масовими. Так, в один день понад шістдесят людей централізовано вносили, ймовірно, членські внески, а може, і просто дрібні пожертви. Номери розрахункових документів різняться лише останніми цифрами. Тобто банківські операції здійснювалися в одному відділенні й одна за одною. Це може означати, що платежі робила одна людина за багатьох, хоча закон “Про політичні партії в Україні” чітко регламентує, що внесок на підтримку політичної партії має здійснюватися фізичною особою особисто.

Під кінець 2016 року операцій поменшало, а суми стали значно більшими. Але не змінилася схема, коли оплати здійснюються в один день, а номери розрахункових документів є послідовними.

Зауважимо, що на той час перед переказом коштів потрібно було написати заяву до банку, у якій донор засвідчував відсутність обставин, котрі можуть бути підставою для відмови у прийнятті його внеску на користь політичної партії.

Читайте також: Вчителько моя, спонсор БПП: як партія Порошенка збирає мільйони

Майже всі топові донори так чи інакше пов’язані з партією. Більшість із них є або були помічниками депутатів різних рівнів від “Солідарності” чи УДАРу. 

Наразі керівником обласної організації партії “Європейська солідарність” є депутат Київської облради Георгій Цагареішвілі, який відповідає за виборчу кампанію на Київщині разом з народною депутаткою Вікторією Сюмар. Жодних внесків на розбудову БПП/ЄС в області від нього або від нової кураторки Сюмар не надходило. Ігор Кононенко очолював осередок від квітня 2017-го до лютого 2019-го. Попри мільйонні статки, його фінансовий внесок у розбудову партії на Київщині становив трохи більш ніж 15 тис. грн і тільки 2016 року. 

УДАР

(Київська облрада – 0, Київська міська рада – 0)

У березні 2020 року в інтерв’ю “Бабелю” лідер партії УДАР Віталій Кличко розповів, що планує реанімувати політсилу та йти на місцеві вибори окремо від ЄС. 

Протягом останніх чотирьох років, звіти за які ми проаналізували, осередки УДАРу на Київщині профінансували лише шестеро людей трохи більш ніж на 16 тис. грн. 

Третину загальної суми коштів внесла помічниця екснардепа Дмитра Білоцерковця Тамара Харченко. А 2019 року єдиним донором УДАРу став керівник київського міського осередку Андрій Матюханов.

“Батьківщина”

(Київська облрада – 16, Київська міська рада – 17)

Попри значне держфінансування центрального офісу партії “Батьківщина”, її осередки впродовж останніх 4-х років отримували здебільшого приватні кошти: понад 5,5 млн грн від фізичних осіб та 23 тис. грн від юридичних.

Донорами парторганізацій Києва та області стали майже 300 фізосіб і компаній. Вони зробили більш ніж тисячу внесків майже на 6 млн грн.

Порівняно з фінансуванням БПП/ЄС, де було чимало дрібних внесків, “Батьківщину” фінансували великими сумами. Перекази до 1000 грн становили лише чверть транзакцій. Понад 10 млн надіслали протягом IV кварталу 2018 року. Тоді на рахунки осередків було внесено загалом більш ніж 2,3 млн грн, тобто понад 40% усього фінансування за останні чотири роки.

До ТОП-10 за розміром внесків входять депутати Київради від “Батьківщини”, їхні помічники та особи, так чи інакше пов’язані з місцевими осередками партії. Деякі донори жертвували значну частину свого річного заробітку. Є й такі, яким вдалося, не декларуючи доходів і заощаджень, вносити на рахунки політсили чималі суми. Це може означати, що кошти невідомого походження заводили на рахунки осередків для звітності.

Найщедрішою доноркою виявилася депутатка Київради, обрана від “Батьківщини”, Ольга Веремеєнко – протягом чотирьох років вона переказала на рахунки партосередків понад 400 тис. грн. 

Щоб пересвідчитися, чи справді депутатка власноруч вносила кошти на підтримку партії, журналісти Руху ЧЕСНО спробували з’ясувати це телефоном, але Веремеєнко відмовилася від будь-яких коментарів.

2016 року вона очолювала рейтинг депутатів Київради, які мали найбільші доходи.

Найчастіше ходила до банку прессекретарка ГО “ВО “Антикорупційний рух Батьківщини” Валентина Миколаєнко. Вона зробила аж 64 платежі, деколи кілька разів на день, а іноді кілька разів на місяць. Суми були абсолютно різними: від 40 грн до 9,3 тис. Загалом майже на 105 тис. грн. Окрім того, Миколаєнко є засновницею ГО “Центр захисту киян”.

Партийцы дают свои взносы. Просто когда они собираются в определенном количестве, я вношу их от себя. Фиксированной суммы нету: кто сколько может, тот столько и дает. Просто я же не буду каждому говорить, что идите и вносите свои 10 гривен. Ну вы же понимаете, что с этим законом я не могу всех обязать, что берите пакет документов и идите сами оформляйте, потому что разная возрастная категория, большое количество пенсионеров, которые не будут этим заниматься”, – пояснює Миколаєнко, чиї кошти вносила. 

Аналітик партійних фінансів Руху ЧЕСНО Ігор Фещенко роз’яснює, чому внески на користь партій необхідно робити особисто, а інакше це є порушенням чинного законодавства:

Законодавством чітко визначено вимогу, що всі внески потрібно надавати особисто. Внесення коштів за інших людей, без сумніву, є порушенням, за яке передбачено адміністративну відповідальність. З іншого боку, партійці недарма скаржаться на занадто складну процедуру здійснення внесків. У 2016-2019 роках вона такою й була. Потрібно було фізично відвідати банк, попередньо роздрукувавши та підписавши спеціальну заяву, тощо. Але слід наголосити, що від січня 2020 року процедуру здійснення внесків спрощено, тож тепер кошти можна переказувати навіть онлайн. Важливо, щоб партії звернули на це увагу”.

Дмитро Борисов протягом останніх чотирьох років вніс на рахунки “Батьківщини” майже 98 тис. грн, а 2017-го пожертвував партії дві третини своєї річної заробітної плати. Як свідчить його декларація кандидата на посаду в Мінінфраструктури за 2017 рік, його річний дохід тоді ледь сягав 72 тис. грн. Того самого року він задонатив партії 49,8 тис. Іноді робив внески кілька днів поспіль. Утім, Борисов мав також значні фінансові заощадження.

Ексголова Васильківської міської партійної організації Всеукраїнського об’єднання “Батьківщина” Олександр Слончак входить до ТОП-10 донорів осередків, хоча, відповідно до декларації за 2019 рік, він не мав доходів або грошових активів. Попри це, протягом минулого року він пожертвував осередку 30 тис. грн. Загалом за проаналізований період Слончак вніс на рахунок обласної організації партії понад 90 тис. грн. 

Скільки коштів переказав упродовж останнього року, внескодавець не пам’ятає:

Я в “Батьківщині” з 2005 року, канєшно, я підтримую. Ну… (сміється) я вибачаюся, ви питайте щось друге. Є партійні внески, і їх не лише я сплачував. Мінімальні внески? А давайте ми оставим це таємницею. Чому я зобов’язаний таке розповідати? Я вам говорю, що ми платили тільки партійні внески. Я вже не пам’ятаю, що я там допомагав, я не можу відповісти на це питання”.

Залишається питання, чи міг Слончак дати партії 30 тис. грн за нульових доходів.

Ну як? У мене хароша пенсія, я підприємець. Як так може бути, що я нічого не заробив? То, мабуть, помилка якась. Я можу собі дозволити допомогти”, – пояснює Слончак.

Майже 88 тис. грн вніс на рахунок бориспільського осередку “Батьківщини” Ярослав Володимирович Нагорний. Його повний тезко є керівником Бориспільської організації Української соціал-демократичної партії. За мобільним номером телефону цієї парторганізації, зазначеним як контактний, відповіла жінка (не побажала назватися), котра сказала, що ніякого Ярослава Нагорного не знає й до будь-яких партій стосунку ніколи не мала. 

Віталій Нестор, голова Київського міського осередку ВО “Батьківщина”, разово сплатив 82 тис. грн наприкінці 2019 року.

Окремо варто зауважити, що значну частину внесків здійснювали помічники чинних депутатів Київради або представники їхніх громадських приймалень. Іноді кошти, які надходили від помічників, перевищували внески самих депутатів.

Депутати Київської обласної ради, обрані від “Батьківщини”, також стали донорами партосередків. Але не всі. Ексголова облради Ганна Старикова 2019 року внесла 50 тис. грн, Олег Сотніков – 20 тис., Віталій Шаравара – 10,5 тис., Ігор Кириченко – 5 тис., Олександр Дзюба – менш ніж 2 тис. Після заяв депутатів у грудні минулого року фракція “Батьківщини” в облраді розсипалася.

“Об’єднання “Самопоміч”

(Київська облрада – 10, Київська міська рада – 22)

Протягом 2016-2019 років Київську міську організацію “Самопомочі” більш ніж на 5 млн грн профінансували тільки фізичні та юридичні особи. Від юросіб осередок отримав понад 430 тис. грн, решту становили внески від фізосіб. Зауважимо, що приватним донорам довелося повернути понад 978 тис. грн через наявність у них податкових боргів.

Дрібних пожертв до 1000 грн було трохи більш ніж сотня. Були також внески по 300 тис. грн одним платежем. 

Попри те, що центральний офіс партії одержав 347 млн грн держфінансування, “Самопоміч” не розподіляла ці гроші на місцеві осередки.

2018 року на рахунки місцевих парторганізацій надійшла майже половина всіх коштів за період, що аналізується. Торік суми внесків значно скоротилися – до 320 тис. грн. Імовірно, це пов’язано з виходом з партії 18 депутатів Київради у вересні 2018-го. До цього вони профінансували київський міський осередок майже на 900 тис. грн, що становить приблизно п’яту частину загального фінансування протягом 2016-2019 років.

Київську міську організацію партії “Самопоміч” фінансово підтримували й люди з інших регіонів, зокрема з Кропивницького, Львова, Івано-Франківська, Луцька, Житомира й навіть з Луганщини.

Є випадки, коли дати платежів, номери розрахункових документів і суми повністю збігаються, але платники зазначені різні. 

Така тенденція може свідчити про те, що донори робили внески не особисто, а, можливо, перекази здійснювалися без їхнього відома.

До ТОП-10 донорів місцевих осередків політсили за 2016-2019 роки потрапили чинні депутати Київради, обрані від “Самопомочі”, співробітники партії та люди, так чи інакше пов’язані з нею або її посадовими особами.

П’яту частину загальної чотирирічної суми внесків переказав на рахунок місцевих парторганізацій Андрій Журжій. Це були 3 транзакції по 300 тис. грн упродовж 2018 року. На той час донор був нардепом від “Самопомочі”. 

НАЗК склало щодо Журжія адмінпротокол у зв’язку з наявним на момент здійснення внесків податковим боргом, через який депутат не мав права фінансувати партію. Раніше в коментарі Руху ЧЕСНО Журжій пояснив, що то був борг із земельного податку в розмірі до 300 грн. Зрештою, політсила повернула нардепу 600 тис. грн. У декларації за 2018 рік Журжій зазначив інформацію про внесок у сумі 300 тис. грн.

До ТОП-10 донорів також увійшов Андрій Степанович Сірко-Галущенко, котрий пожертвував понад 380 тис. грн. Відомості про повного тезку Сірка-Галущенка містяться в декларації народної депутатки від партії “Голос” Юлії Клименко, яка на той час була членкинею наглядової ради ГО “Трансперенсі Інтернешнл Україна”. Усе б нічого, офіційні доходи донора дають йому змогу робити такі щедрі внески, проте є одне “але”. Клименко зазначає, що її цивільний чоловік Сірко-Галущенко має громадянство Канади. 

Він дійсно внески здійснював, і це було давно, наскільки я пам’ятаю. Це наше сімейне рішення було, і ми приймали активну участь у… Я не пам’ятаю подробиць, але пам’ятаю, що це колись було. Це справжній платіж, і ми справді їм допомагали. У нього (Сірка-Галущенка, – прим. ЧЕСНО) подвійне громадянство є, але він давно дуже, ще за радянських часів, виїжджав, тому так. Як він здійснював платіж, то я не пам’ятаю. Я взагалі не пам’ятаю, чи це він повністю здійснював платіж, чи хтось із дітей платив, бо в нас дорослі діти вже, і це теж може бути. Це треба прояснити, бо це було давно”, – підтверджує Клименко здійснення внесків.

Внесення коштів на рахунки партій іноземцями є порушенням закону “Про політичні партії в Україні”.

Григорій Маленко був членом виконкому київського осередку “Самопомочі” й витратив на його розбудову понад 290 тис. грн, однак 141,7 тис. грн, внесених 2018 року, йому повернули через наявність податкового боргу. 

Тарас Лукачук зробив єдиний внесок – 2019 року він пожертвував 180 тис. грн. Його прізвище фігурує в декларації екснардепки від “Самопомочі”, заступниці голови ВРУ Оксани Сироїд, яка наразі очолює київський осередок. У її декларації зазначено, що Сироїд позичила в Лукачука 700 тис. грн.

Василь Атаманюк з Івано-Франківщини перерахував київському міському партосередку понад 165 тис. грн. Цікаво те, що він працював у партії “Самопоміч” та отримував заробітну плату від листопада 2016-го до листопада 2017 року – загалом понад 109 тис. грн. 

Дивним здається й те, що Атаманюк задекларував понад 140 тис. грн зарплати від “Самопомочі” за 2016 та 2017 роки, але в офіційних звітах партії сума ледь перевищує 102 тис., тобто розбіжність – майже 38 тис. грн.

Крім того, 2016 року Атаманюк одержував зарплату (загалом понад 57 тис. грн) від ГО “Київ самоврядний”. Її засновником є Олександр Козяр, який теж фінансував партію, а у 2016-2018 роках очолював її молодіжне крило. Нині він є депутатом Київради після складення повноважень Дмитром Стрижовим. 

Наразі ця ГО виконує функцію громадської приймальні депутатки Київради, обраної від “Самопомочі”, Юлії Лобан, котра також робила внески на рахунки партосередків у 2016-2018 роках на загальну суму 55,6 тис. грн. Зауважимо, що протягом згаданого періоду депутатка декларувала нульові доходи, лише 2018-го в її декларації з’явилися заробітна плата й пенсія членів її родини. Водночас Лобан декларувала понад 2 млн грн грошових заощаджень, які з кожним роком зменшуються на кількасот тисяч гривень. 

Від ПП “Термінал безпека XXI” на рахунки партії надійшло 155 тис. грн. Керівниця компанії Любов Обломєй була бухгалтеркою в приймальні депутата Київради 6-го скликання від “Блоку Юлії Тимошенко” Сергія Козиря.

Депутат Київради Сергій Харчук вніс 132 тис. грн, але 43,2 тис. партія була змушена повернути донору через податковий борг.

Романові Іваненку зі 115 тис. грн 15 тис., які були останнім платежем, теж повернули через наявність податкового боргу.

Чинні депутати Києва й області та їхні помічники також були донорами парторганізацій Київщини.

Українська партія “Єдність”

(Київська облрада – 0, Київська міська рада – 15)

Джерелом фінансування Київської міської організація “Єдності” здебільшого були чинні депутати Київради. Загалом організація отримала 936 тис. грн, але з її центрального офісу надійшло лише 13 тис. Обласний осередок узагалі не фінансувався. Також у звіті зафіксовано відсутність працівників. Це може означати, що партбудівництвом в області “Єдність” не опікувалася.

Найбільше коштів на рахунок партії надійшло 2018 року. 2017-го осередок узагалі ніхто не фінансував. Загалом, донори робили пожертви досить великими сумами, в один день і досить рідко. Мінімальний платіж становив 20 тис. грн, а максимальний – 144 тис. грн.

Серед донорів-фізосіб є всі депутати Київради від “Єдності”, окрім Віталія Павлика. Примітно те, що його неодноразово помічали за гречкосійством на користь виборців свого округу, а от на партбудівництво політик грошей пошкодував.

Олександр Омельченко, який є лідером партії, пожертвував осередку найбільшу суму коштів.

Загалом було два випадки централізованого заведення грошей на рахунок. У першому в один день від імені всіх депутатів Київради, окрім Павлика, було перераховано по 20 тис. грн. Як це вже простежувалося в інших політсил, номери розрахункових документів різняться лише останніми цифрами, тобто йдуть майже один за одним. Зазвичай таке спостерігається, коли платежі робить одна особа від імені багатьох, що заборонено законом.

У другому випадку також в один день з різницею в кілька операцій уже 2019 року дев’ятеро депутатів переказали від 30 до 80 тис. грн. 

Олександр Омельченко пояснює, чому внески на підтримку партії надходять тільки від депутатів Київради:

Ті партії, які фінансуються, парламентські – вони, вважай, олігархи. За рахунок бюджету фінансуються сотнями мільйонів. А інші мають спонсорів. Наша партія ніколи не мала спонсорів: ні олігархів, ні бізнесменів. А клич ми для людей не давали. Якщо треба буде цього року в жовтні й ми відчуємо необхідність, то ми для своїх прихильників заявимо на сайті чи в програмі десь. А так ми ніколи не робили, бо люди незаможні в нас. Ще партії не вистачало їм фінансувати. Хай, дай бог, їм на аптеку хватає”.

Всеукраїнське об’єднання “Свобода”

(Київська облрада – 7, Київська міська рада – 14)

Осередки “Свободи” на Київщині фінансували тільки фізичні особи. Ані центральний офіс, ані юридичні особи на розбудову партії у столиці й області коштів не переказували.

Протягом чотирьох років пожертви становили майже 730 тис. грн. З кожним роком на рахунки “Свободи” потрапляло дедалі більше грошей – від 35 тис. грн 2016-го до майже 345 тис. 2018-го. Зазначимо, що практично всі ці кошти приватні донори переказали на рахунок обласного осередку. Київську міську організацію та її районні осередки підтримали менш ніж на 10% загальної суми – 64 тис. грн за чотири роки.

Кістяк фінансування парторганізацій “Свободи” на Київщині формують внески розміром понад 10 тис. грн – вони становлять дві третини загальної суми надходжень. Найбільший внесок одним платежем – 103 тис. грн.

До ТОП-10 донорів партії входять чинні депутати, кандидати в депутати різних рівнів, що не пройшли до рад, і представники партійних осередків. 

Понад 195 тис. грн на рахунки обласної парторганізації вніс керівник Києво-Святошинського районного осередку партії Олександр Кириченко. 2018 року він пожертвував 165 тис. грн, що перевищує 50% його річного доходу. Депутат задекларував того року 248 тис. грн, одержаних від підприємницької діяльності, та жодних заощаджень.

Як і деякі інші партії, “Свобода” грішить масовими однаковими платежами в один день. Ці дрібні суми, найімовірніше, є членськими внесками, однак і їх платник повинен вносити на рахунок організації особисто.

Нагадаємо, що в партії “Національний корпус” зчинився фінансовий скандал. Це безпрецедентний випадок в історії партфінансування. Ексзаступник голови партії Назарій Кравченко розкрив схему фінансування “Нацкорпусу”. Неприбуткові ГО 2019 року профінансували партії на 25,6 млн грн.

Цей матеріал підготовано за підтримки Фонду з прав людини Посольства Короліства Нідерландів в Україні.