Тарифи, мобілізація, бомбосховища. Що нового ухвалила Верховна Рада цього тижня

У Верховній Раді продовжується марафон кадрових перестановок та призначень. Парламент повертається до звичного режиму роботи пленарних тижнів із виступами та обговоренням законопроєктів. Вдруге від початку повномасштабної війни росії проти України Верховна Рада провела три засідання підряд у сесійній залі на Грушевського, 5. 

Під час 20 засідання від початку повномасштабної агресії росії проти України депутати призначили двох нардепів із керівництва Комітету з питань правової політики ВРУ — Андрія Костіна новим Генпрокурором України, а Ольгу Совгирю суддею Конституційного суду за квотою парламенту. Натомість Служба безпеки України поки залишається із тимчасово виконуючим обов'язки голови відомства Василем Малюком.

Парламент вперше відзначив День Української Державності, у сесійній залі знову виступили європейські лідери, президент Володимир Зеленський отримав найвищу нагороду Литви, а українські військові “Хрести бойових заслуг”.

Рух ЧЕСНО у рамках спецпроєкту для читачів “Главкому” зробив стислий аналіз 20–22 засідань Верховної Ради від початку повномасштабної агресії росії проти України.

На засіданні 27 липня нардепи розглянули 25 питань порядку денного, з яких 12 законопроєктів ухвалили конституційною більшістю у 300 та більше голосів “за”.

Найгучнішими голосуваннями цього дня у парламенті стали кадрові призначення. Голову Комітету з питань правової політики ВРУ Андрія Костіна призначили замість Ірини Венедиктової на посаду очільника Офісу Генерального прокурора України (ред. Венедіктова у Раді до свого призначення в ОГП також очолювала Комітет правової політики). Костін став уже третім Генпрокурором за час президентства Володимира Зеленського — перед тим цю посаду очолювала вже згадана Ірина Венедіктова, а до того — Руслан Рябошапка. 

Призначення Костіна відбулось 299 голосами “за”, не голосувала за це лише фракція “ЄС”. Натомість з фракції “Голосу” підтримали таке рішення троє нардепів — Ярослав Железняк, Володимир Цабаль та Рустем Умєров. У фракції “Батьківщина” кандидатуру нового Генпрокурора підтримали лише двоє — Валентин Наливайченко та Андрій Ніколаєнко. На голосування за призначення Костіна Генпрокурором прийшов президент України Володимир Зеленський. 

Новопризначений Генпрокурор Андрій Костін та Президент Володимир Зеленський. Фото: ВРУ

Перед голосуванням нардепи нагадали Костіну про його співбесіду у 2021 році під час відбору на голову керівника САП та візит до окупованого росіянами Криму. Тоді “ключовий кандидат від влади” Костін вибув із конкурсу, адже міжнародні члени відбіркової комісії, а також В'ячеслав Навроцький, делегований Радою, не проголосували за його доброчесність. Натомість за Костіна як очільника САП тоді проголосували члени комісії, делеговані парламентом: Коваль, Гуджал, Соболь, Романюк і Бусол. 

На співбесіді Драго Кос, член комісії, юрист-міжнародник, який у 2003-2011 роках очолював GRECO (ред. Групу держав Ради Європи проти корупції), запитав у Костіна, чи був він у Криму після російської окупації півострова, і отримав несподівану відповідь:

“Так, я перебував (ред. у Криму), але це було до того, як я був обраний народним депутатом України (ред. 2019 року). Я був разом зі своєю сім'єю. Це стосувалося особистих питань, бо наш сімейний лікар виявилася... Вона все життя жила у Сімферополі, продовжувала жити там, тому це було пов'язано з цією особистою причиною. Хочу наголосити, що ні я, ні члени моєї родини жодного бізнесу в Криму не маємо”, — таку відповідь тоді дав Костін.

Нагадаємо, що в час поїздки до Криму Андрій Костін був депутатом Одеської міської ради від партії “Фронт змін” (з 2010 по 2015 рік).

Крім цього, новопризначений Генпрокурор Костін був фігурантом іще одного цікавого розслідування журналістів. Восени 2021 “Схеми” розповіли, що донька Андрія Костіна Анастасія працює помічницею у його колеги-”слуги” Андрія Задорожного, натомість син Задорожного – Іван – працює помічником у самого Костіна. Обом помічникам нараховували однакову зарплату – по 26 тисяч гривень на місяць.Також серед депутатських помічників опинилась і дружина Костіна. Станом на 2021 рік вона працювала помічницею у його колеги по фракції Максима Дирдіна, а дружина Дирдіна була у той час помічницею самого Костіна.

Читайте також: Ім’я їм легіон: скільки помічників депутатів Верховної Ради і як вони працюють?

Андрій Костін перед голосуванням за призначення. Фото: ВРУ

Наступного дня, 28 липня, замість Андрія Костіна, головою Комітету з питань правової політики ВРУ призначили “слугу” Дениса Маслова, також по комітетах парламенту розподілили інших представників владної фракції.

Ще одним кадровим та не менш гучним голосуванням стало призначення представниці Верховної Ради в КСУ, заступниці все того ж Комітету з питань правової політики від “Слуги народу” і голови підкомітету з питань політичної реформи та конституційного права Ольги Совгирі суддею Конституційного суду України. Комітет правової політики рекомендував парламенту призначення своєї заступниці за квотою парламенту в КСУ. У сесійній залі рішення підтримали 293 народні депутати. 

Ольга Совгиря на своєму робочому місці у парламенті. Фото: ВРУ

Це призначення також не обійшлося без критики депутатів, адже воно не відповідає чинному закону про Конституційний суд. Відповідно до його норм, суддею КСУ, зокрема не може бути призначена на посаду особа, яка на день призначення:

1) є членом або обіймає посаду в політичній партії, іншій організації, яка має політичні цілі або бере участь у політичній діяльності;

2) є обраною на виборну посаду в органі державної влади чи органі місцевого самоврядування, має представницький мандат;

3) бере участь в організації або фінансуванні політичної агітації чи іншої політичної діяльності.

Очевидно, що народний депутат від владної партії у Верховній Раді є політичною фігурою, відтак є заангажованою, матиме потенційний конфлікт інтересів і не може стати незалежною суддею КСУ. Крім того, на момент голосування Совгиря ще мала депутатський мандат, хоча і заявила про подання заяви про його складання. Відтак колеги про парламенту заявили про порушення процедури призначення.

 Перший заступник голови Комітету ВРУ з питань антикорупційної політики Ярослав Юрчишин наголошує, що міжнародні партнери такі кадрові рішення не підтримують, адже вони не відповідають принципу політичної нейтральності суддів КСУ: 

“Венеційська комісія у Висновку від 22 березня 2021 року щодо законопроєкту 4533 про конституційну процедуру розкритикувала норму, якою було запропоновано дозволити чинним депутатам претендувати на посади судді Конституційного Суду. Адже це суперечить принципу політичної нейтральності судді Конституційного Суду. Венеційська комісія рекомендувала обирати суддів КСУ за участю міжнародних експертів. Такий підхід — залучення авторитетних фахівців із Заходу — я цілком підтримую. Чи може такий конкурс на відбір кандидатур на посаду судді Конституційного Суду бути незалежним та об’єктивним? Якщо один із заступників голови Комітету, який організовує його проведення, претендує на посаду судді?”.

Зазначимо, що обоє призначених нарепів від “Слуги народу” — Андрій Костін та Ольга Совгиря — є списочниками, відтак на їх місце до Верховної Ради мають зайти наступні за списком кандидати — Артем Михайлюк та Олександр Васюк.

Читайте також: “Колишні” Зеленського: хто пішов у “відбій” із першої “колоди” депутатів

Також на засіданні у середу перший заступник голови ВРУ Олександр Корнієнко повідомив про вихід Віктора Бондаря зі складу депутатської групи "Партія "За майбутнє". 

Донедавна співголови “За майбутнє” Віктор Бондар та Тарас Батенко, останній залишився єдиним керівником групи. Фото: ВРУ

На засіданні 27 липня не було офіційних виступів закордонних політиків чи лідерів європейських країн, які від початку повномасштабної війни росії проти України майже завжди відбуваються в парламенті. Натомість у День Української Державності 28 липня та на 155 день від початку повномасштабної війни росії проти України у парламенті була присутня уся політична верхівка держави: Президент України, Кабінет Міністрів у повному складі, керівництво Збройних сил України на чолі із Валерієм Залужним та дипломати країн-партнерів. Після свого виступу у залі Ради Володимир Зеленський нагородив військових “Хрестами бойових заслуг”.

Вручення Володимиром Зеленським Хреста бойових заслуг військовим у парламенті. Фото: Офіс Президента

Також у цей день перед нардепами виступив президент Литви Гітанас Науседа, який на початку говорив українською мовою та вручив президенту України Володимиру Зеленському вищу нагороди Литви — Орден Вітовта Великого. 

Науседа підкреслив, що найбільше його захоплення викликає здатність української влади та інституції, які максимально ефективно, на його погляд,  діють в умовах війни. 

Президент Литви Гітанас Науседа вручив президенту України Володимиру Зеленському Орден Вітовта Великого. Фото: ВРУ

“Я прибув сюди до столиці вільної і незалежної держави України, щоб подякувати вам за те, що ви так рішуче бороните свою незалежність і так яскраво подаєте приклад всім нам. Ваша боротьба – це також і наша боротьба, литовців. Це нагадує нам часи, коли ми разом боролися проти спільного ворога. Сьогоднішні перемоги вашої зброї ніби віддзеркалення тріумфу легендарного полководця і гетьмана Костянтина Острозького під Оршею. І коли ваша артилерійська бригада Великого князя Вітовта мужньо йде в бій, ми пишаємося цим як здобутками наших родичів по крові”, — заявив з трибуни Президент Литви.

Читайте також: Історичний день у Верховній Раді. Обійми Дуди і Зеленського та ще одна реінкарнація ОПЗЖ

Крім того, також по відеозвязку виступила президентка Європарламенту Роберта Мацола. Вона ще раз запевнила, що ЄС буде разом відбудовувати Україну, кожне місто та кожне невеличке селище: від Маріуполя до Ірпеня, від Херсона до Харкова.

“Від імені Європейського парламенту я вас запевняю, що ми віддані та готові надавати всі ресурси, енергію й усі «ноу-хау», які у нас є, щоби допомогти Верховній Раді України, оскільки потужний парламент є вкрай важливим для стабільності будь-якої демократії. І ми будемо йти навіть далі”.

На засіданні 28 липня у порядку денному нардепів було лише 10 питань, жодне з яких вони не ухвалили конституційною більшістю. Натомість ​​три години розглядали правки до законопроєкту про спрощення приватизації державного та комунального майна для сприяння релокації підприємств (№7451), який у підсумку ухвалили в цілому 233 голосами “за”. Цей законопроєкт називають “Великою приватизацією”, а ексспікер парламенту Дмитро Разумков заявив, що ним ВРУ відкрила “скриньку Пандори”, адже “розпочато розпродаж української промисловості в умовах війни, коли економіка переживає важкі часи, курс гривні змінюється щогодини”.

Одним із знакових голосувань стало ухвалення 283 голосами “за” в цілому президентського законопроєкту про встановлення правових та соціальних гарантій для громадян Польщі, які перебувають на території України (№7550). Згідно з новим законом, поляки зможуть перебувати на території України впродовж 18 місяців після ухвалення закону та користуватися усіма правами й свободами, як і громадяни України: права на працевлаштування без спеціального дозволу на застосування праці іноземців; державну реєстрацію як платників податків та отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків; провадження господарської діяльності; здобуття освіти, соціальні виплати, медичне обслуговування на умовах громадян України.

Закінчилось засідання проваленням газових законопроєктів від Уряду (№7427, №7429) та альтернативного від нардепів (№7428-2), для розгляду яких не вистачило голосів. Ініціативами серед іншого передбачено виділення 264 млрд грн з бюджету для "Нафтогазу", який нещодавно допустив дефолт. 26 липня державний монополіст не зміг розрахуватися з боргами і не сплатив інвесторам 335 млн дол. за одним випуском єврооблігацій і 45 млн євро відсотків – за іншим. 

А вже на останньому засіданні липня, у п'ятницю, Верховна Рада все ж ухвалила згадані вище газові законопроєкти, які передбачають встановлення мораторію на підвищення тарифів на тепло для населення за рахунок залучення понад 125 млрд грн (від міжнародних партнерів) на покриття різниці тарифів. Мораторій буде діяти протягом воєнного стану в Україні та додатково шість місяців після.

На цей час забороняється підвищувати для всіх категорій споживачів тарифи на послуги з розподілу природного газу, теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання), а також послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

Крім того, Рада створила ТСК щодо порушення законодавства, які призвели до кризових явищ на енергетичному ринку України напередодні та в період збройної агресії росії проти України (№7594). Головою ТСК  призначено представника фракції “Батьківщина” Олексія Кучеренка.

Парламент розширив перелік людей, які не підлягають призову під час мобілізації. Зокрема йдеться про громадян, чиї рідні загинули на війні з Росією (№7481). Також Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації для наукових, науково-педагогічних і педагогічних працівників незалежно від наявності в них вченого звання та/або наукового ступеня (№7352).

Ще одним важливим голосуванням стали зміни у нормах цивільного захисту. Тепер наявність бомбосховищ при будівництві нових споруд в Україні буде обов’язкова (№7398). 

Нардепи також ратифікували фінансову угоду "Програма підтримки профтехосвіти в Україні" між Україною та Європейським інвестиційним банком”. Це рішення дозволить залучити 58 мільйонів євро для створення Центрів професійної досконалості у сфері профтехосвіти (№0160).

Загалом парламент 29 липня розглянув понад два десятки законопроєктів порядку денного, з яких, як і на попередньому засіданні, жоден не ухвалили конституційною більшістю.

Раніше Рух ЧЕСНО писав про попередні кадрові дні у Раді та як звільняли очільника СБУ і генпрокурора, а також виганяли Шевченка з Тищенком.

Олександр Саліженко для "Главкома"